Спосіб лікування остеохондрозу хребта з неврологічними порушеннями

Спосіб лікування остеохондрозу хребта з неврологічними порушеннями, що включає використання масажу, застосування мануального впливу, проведення витягнення хребта і лікувальної гімнастики, який відрізняється тим, що проводять ви 3 ку з максимальним навантаженням до 15-20 кг, далі після тракцій виконують лікувальну гімнастику у вигляді вправ напіввисячи, висячи на витягнення і самовитягнення тривалістю 18-20 хвилин, курсом 8-10 процедур щодня. Між сукупністю істотних ознак способу, що заявляється, і технічним результатом, що може бути досягнутий, проявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: проведення витягнення хребта хворого в колінно-ліктьовому положенні за допомогою тракційного апарата, з наступною дозованою лікувальною гімнастикою дозволяє зменшити спазм випрямляючих м'язів хребта, поліпшити кровообіг, лімфообіг, обмінні процеси в області патології, дозволяє позитивно впливати на стан нервово-м'язового апарата, знижує підвищений тонус м'язів, має болезаспокійливу дію. Спосіб здійснюють наступним чином. Спосіб ілюстрований наступним кресленням. На фіг. 1 наведена схема тракційного апарату, який використовують у способі. На фіг.1 показані 1 - металевий каркас, 2 підголівник, 3 - підлокітник, 4 - фіксатор грудний, 5 - упор грудний, 6 - замки, 7 - упор тазостегновий, 8 - замикаюча планка, 9 - гвинт, 10 - дерев'яна підстава, 11 - фіксована головна платформа, 12 напрямні пази, 13- підшипник, 14 -рухлива ножна платформа, 15 - динамометр, 16- пропіленовий матрац, 17 - трос,18 - блок. На дерев’яній підставі 10 установлений металевий каркас 1, у напрямних пазах 12 якого укладені дві платформи: фіксована головна 11 і рухлива ножна 14 на шарикопідшипниках 13. Платформа 11 через динамометр 15 тросом 17 за допомогою блоку 18 з'єднана із гвинтом 9. На платформі 11 розташований підголівник 2, підлокітник 3, фіксатор грудний 4 і упор грудню й 5, які висуваються на необхідну висоту залежно від розмірів пацієнта. На рухливій платформі 14 установлений упор тазостегновий 7 з фіксатором стегон, що складається із замикаючої планки 8 і замків 6. Фіксатор стегон і тазостегновий упор 7 можуть висуватися до необхідної величини, що можна моделювати залежно від розмірів пацієнта і заданого ступеня згинання поперекового відділу хребта, при якому планується витягнення. Пацієнтові, наприклад, з діагнозом вертеброгенна люмбоішіалгія, остеохондроз поперековокрижового відділу хребта пропонують зайняти колінно-ліктьове положення на тракційному апараті, де його фіксують за допомогою замків фіксаторів 6, потім протягом 5-7 хвилин проводять ручний масаж спини з використанням прийомів погладжування і розтирання з втиранням мазі фіналгон або ефкамон. Потім іроводять тракційний вплив, комбінований з мануальними впливами. Дозовані тракції здійснюють у колінно-ліктьовому положенні пацієнта при закритих замках 6 фіксаторів 4. Обертання гвинта 9 проти годинникової стрілки викликає силу тяги, що через тракційний динамометр 15 і блок 18 діє на рухливу платформу 14. Сила, з якої гвинт 9 під час тракцій діє на рухливу 42151 4 платформу 14, вимірюють динамометром. Застосовують плавне дозоване витягнення поперекового і грудного відділу хребта в каудальному напрямку з максимальним навантаженням до 15-20 кг. Одночасно із тракцією хребта пацієнта лікар робить мануальні впливи -мобілізацію маніпуляції на грудному і попереково-крижовому відділах хребта протягом 10-15 хвилин. Потім застосовують дозовану лікувальну гімнастику з переважною спрямованістю дії, курсом 8-10 процедур. Тривалість лікувальної гімнастики у висі 18-20 хвилин. Загальний час, затрачуваний на виконання процедури, становить 30-35 хвилин. Для досягнення стійкого терапевтичного ефекту при лікуванні остеохондрозу грудного і попереково-крижового відділу хребта з неврологічними проявами процедуру необхідно повторювати один раз на день протягом восьми - десяти днів, що є курсом лікування. Болезаспокійливий ефект тракцій і мануальних впливів дає можливість виконувати вправи лікувальної гімнастики хворим, які через біль не могли раніше це робити. Вправи лікувальної гімнастики без осьового навантаження на хребет підсилюють анальгезуючий ефект дозованих тракцій і мануальних впливів, сприяючи більш швидкому відновленню порушеної біомеханіки хребта і функції периферичної нервової системи. Для цього тракційний апарат установлюють у спеціальної обладнаної гімнастичної стінки, що дає можливість хворим відразу після тракцій і мануальних впливів приступати до виконання вправ лікувальної гімнастики у висі. При цьому використовують спеціальні пристосування: кільця та упори-фіксатори для вертикального вису, сполучені з гімнастичними сходами, що полегшує перехід хворого у вертикальне положення після тракцій і мануальних впливів та робить більше поступовим осьове статичне навантаження на хребет. Для поєднання тракцій і мануальних впливів з лікувальною гімнастикою застосовують комплекс вправ на самовитягнення хребта. Наприклад, на перших етапах лікування хворих, у період вираженої болючої реакції з метою зменшення м'язової напруги і розтягання хребта, використовують вправи в анальгезуючому положенні - під час тракції пацієнт, перебуваючи в колінно-ліктьовому вихідному положенні, робить нахили головою вперед, назад, вправо, вліво повторення 5-8 разів; кругові рухи головою за годинниковою і проти годинникової стрілки повторення 5-8 разів; почергове відведення прямої руки до горизонталі повторення 5-8 разів; почергове відведення зігнутої в колінному суглобі ноги і протилежної руки до горизонталі повторення 5-8 разів; почергове відведення зігнутої в колінному суглобі ноги і протилежної руки до горизонталі повторення 5-8 разів; почергове піднімання прямої ноги і протилежної руки до горизонталі повторення 5-8 разів; сівба на п'яти, що сковзає рухом потягнутися вперед, повернутися у вихідне положення повторення 5-8 разів. 5 Після цього пацієнт береться за гімнастичні кільця, сполучені з гімнастичними сходами, спочатку правою, а потім лівою рукою і переходить у положення - стоячи на колінах, напіввисячи на кільцях займає положення - сидячи навпочіпках, а потім - напіввисячи з упором руками і ногами на поперечини гімнастичних сходів. Перебуваючи в останньому вихідному положення, пацієнт виконує наступні вправи: опускається в положення сидячи, провисаючи на руках, робить відведення таза назад, у сторони, потім повертається у вихідне положення повторення 5-8 разів; вигинає тулуб дугою, затримується в положенні дуги 10-15 сек. повторення 5-8 разів. Потім хворий піднімається по поперечинах гімнастичних сходах до упорівфіксаторів для вертикального вису, надягши фіксатори під пахви і тримаючись за упор, переходить у положення вису. Після цього хворий затримується в даному положенні 10-15 сек. і виконує наступні вправи: одночасне піднімання до живота зігнутих у колінних суглобах нижніх кінцівок з наступним опусканням і розгинанням ніг у колінних суглобах повторення 5-8 разів; почергове згинання і розгинання ніг у тазостегнових, колінних і гомілковостопних суглобах повторення 5-8 разів; піднімання до живота прямих ніг, положення повторення 5-8 разів. Потім пацієнт звільняється від фіксаторів: спочатку від лівого, потім від правого, стоячи на поперечині гімнастичних сходів утримуючись за упор, повільно опускається з гімнастичних сходів, опираючись на поперечини, у вертикальне положення. Перед переходом у вертикальне положення хворому одягають напівтвердий корсет. У міру зменшення болючого синдрому міняють лікувальні впливи: час тракцій і мануальних впливів скорочують і, приблизно після 6-8 процедур, повністю заміщають лікувальною гімнастикою. У більшості випадків 5-7 сеансів комплексного лікування було досить для ліквідації болючого синдрому. При фіксації пацієнта на тракційному апараті в колінно-ліктьовому положенні і проведенні протягом 5-7 хвилин ручного масажу спини з втиранням мазі з наступним плавним дозованим витягненням поперекового і грудного відділів хребта в каудальному напрямку з максимальним навантаженням до 15-20 кг, комбінованим з мануальними впливами на хребет протягом 10-15 хвилин, а також виконанням після цих вправ лікувальної гімнастики у вихідних положеннях колінно-ліктьовому, напіввисячи і висячи тривалістю 18-20 хвилин загальним курсом 10 процедур, 1 раз на день, протягом 8-10 днів, це дозволяє при компресійному синдромі створити декомпресію міжхребцевого диска, нервових структур -корінця, синувертебрального нерва, зменшити спазм випрямляючих м'язів хребта, поліпшити кровообіг, лімфообіг, обмінні процеси як безпосередньо в області впливу, так у рефлекторно пов'язаних з нею зонах тіла, позитивно впливати на стан нервово-м'язового апарата, має болезаспокійливу дію, сприяти більше швидкому відновленню 42151 6 порушеної біомеханіки хребта і функції периферичної нервової системи, це забезпечує більше високий лікувальний ефект, що у способі прототипі не досяжний через перераховані ознаки технічних результатів. Способом, що заявляється, в умовах амбулаторії проліковано 72 осіб у віці від 18 до 54 років із встановленим діагнозом: вертеброгенна торакалгія, люмбалгія, люмбоішіалгія, радикулопатія внаслідок розвитку остеохондрозу грудного і попереково-крижового відділу хребта. Проведений аналіз результатів лікування виявив у пацієнтів зникнення симптомів: Лассега, Нери, болю, парестезії, обмеження рухів в області грудного і попереково-крижового зідділу хребта, нижніх кінцівок, спазму, гіпертонусу м'язів спини, гіперлордозу, слабості м'язів нижніх кінцівок, гіпорефлексії, анталгічного сколіозу, загальної слабості, стомлюваності, дратівливості, порушення сну, поганого апетиту, неприємного відчуття в області серця, швидкої стомлюваності м'язів спини. У таблиці 1 наведені показники оцінки болючих відчуттів за візуально-аналоговою шкалою. У хворих відзначалася зміна наступних показників: зниження ступеня виразності суб'єктивної оцінки болючих відчуттів за візуальноаналоговою шкалою в положенні стоячи на 92-95 %, при рухах на 75-78 %. У таблиці 2 наведені показники обсягу рухів у грудному і поперековому відділах хребта. У хворих відзначалося збільшення обсягу рухів у грудному і поперековому відділах хребта при нахилах уперед на 50-60 %, вправо на 56-59 %, вліво на 61-63 %; поліпшення кровообігу в нижніх кінцівках, про що свідчили зміни ряду реографічних параметрів. У таблиці 3 наведений розподіл коефіцієнта асиметрій у досліджуваних хворих. Відзначалося зменшення розподілу коефіцієнта асиметрій у досліджуваних хворих у 5 разів, збільшення співвідношення показників реографічного індексу на 61 %, зниження співвідношення тривалості анакротичної фази реографічної кривої до катакротичної в 2,17 разів. Після проведеного курсу терапії з використанням запропонованого способу лікування протягом семи днів зникли раніше описані скарги: біль повністю кугірувався, рухливість у грудному відділі хребта відновилася. Проведене тестування після курсу лікування виявило: зниження ступеня виразності суб'єктивної оцінки болючих відчуттів за візуально-аналоговою шкалою в положенні стоячи на 98 %, при рухах на 91 %; збільшення обсягу рухів у грудному відділі хребта: при нахилах назад на 29 %, при поворотах вправо на 74 %, вліво на 72 %; сили в витривалості м'язівекстензерів спини відповідно в 1.2 рази та в 2,9 разів. Спосіб дозволяє проводити терапію хворих з вертеброгенними захворюваннями нервової системи з неврологічними проявами остеохондроз/ грудного і попереково-крижового відділу хребта без ризику виникнення ускладнень, здійснює більш швидке відновлення порушеної біомеханіки хребта 7 42151 і функції м'язової, периферичної нервової системи; знижує тимчасові та економічні витрати, необхідні 8 на лікування пацієнтів. Приклад 1. Таблиця 1 Показник Період проведення тестування (М±m) До лікування(n = 72) Після лікування (n = 72) 8,5±0,3 1,3±0,1* 6,4 ±0,1 0,5 ±0,2* Оцінка болю при рухах, см Оцінка болю стоячи, см Примітка: *-р