Спосіб створення сортів озимого тритикале з підвищеними технологічними показниками якості зерна

Спосіб створення сортів озимого тритикале з підвищеними технологічними показниками якості зерна, який включає досягнення збалансованості клейковинного комплексу, сформованого з відселектованої в різних агрокліматичних умовах сукупності ліній зі складної за типом розвитку і рівнем якості гібридної популяції (ступінчаста внутрішньовидова гібридизація ярих, озимих і дворучок), який 3 сорту зі збалансованим і водночас високим рівнем якості клейковини. В основу корисної моделі поставлено задачу спрямованості способу отримання комплексноцінних ліній тритікале шляхом внутрішньовидової гібридизації озимих і ярих гексаплоїдних тритікале із різним рівнем прояву окремих показників якості борошна, тіста і хліба, що забезпечує підвищення технологічних властивостей нового синтетичного сорту шляхом об'єднання відповідних ліній із контрастними і високим рівнем якості тіста. Поставлена ціль вирішується добором серед озимо-ярих гібридних популяцій тритікале ліній з поліпшеною якістю борошна, тіста і змішувальною здатністю. Такі генотипи виявлено серед дворучок, створених нами [7]. Кращі лінії дворучки, незалежно від терміну посіву, накопичують в зерні 15...17% білку, 25...32% клейковини І групи, мають підвищену силу борошна. У попередніх сортів озимих тритікале сила борошна була дуже низькою і варіювала від 20 (Папсуєвське) до 120о.а. (Амфідиплоїд 42). У дворучок АД551-1222, АД416-1466, АД8/192 та інших, цей показник уперше перевищив 200о.а. Вищевказані дворучки мають систему генів, що контролюють комплекс господарсько-цінних ознак: оптимальну висоту рослин, багатоквіткові колоски, дуже легкий обмолот, стійкість до хвороб, високоякісне склоподібне зерно, за геометричними параметрами пшеничного типу. Головні недоліки пізньостиглість у весняному посіві, середня зимостійкість, незбалансованість клейковинного комплексу. Включення створених дворучок в озимий генофон - наступний етап поліпшення озимих сортів тритікале за врожайними, адаптивними і технологічними властивостями. Шляхом багаторічних доборів з популяцій від схрещування дворучок з озимими створили озимі сорти і лінії тритікале, близькі до пшениці за співвідношенням білкових фракцій, підвищеним вмістом білку і лізину (табл.1), з високими окремими показниками якості борошна, тіста, змішувальної здатності (табл.2, 3). Понад 10 років проводились дослідження по створенню ліній тритікале озимого типу розвитку з контрастним рівнем прояву ознак технологічної якості зерна, високою змішувальною здатністю, пошуку найбільш оптимальних сумішей. В результаті створено декілька сортових популяцій найкращі з них визнано Держсортослужбою: Гарне (внесений в Реєстр сортів рослин України з 2003 року, Росії - з 2009 року), Раритет (зареєстровано в Україні з 2008 року). Принцип дії корисної моделі розглянемо на прикладі створення сорту Раритет. У родовід цього сорту включено гексаплоїдні тритікале: озимі АД206, АД3/5, АД547 (всі Україна), ярі 6ТА 418 (США), Харківський 41, Аіст харківський (Україна) і дворучки тритікале АД77, АД77/75, АД8/192 (Україна). Тобто схрещено форми різного типу розвитку, еколого-географічного походження, рівня прояву морфобіологічних, біохімічних і технологічних ознак. Багата генетична основа гібридної популяції забезпечує більшу вірогідність формування і добору бажаних комплексно-цінних форм. Для їх 44901 4 виявлення гібридну популяцію і лінії випробували в 1993-2003 роках в умовах гостропосушливого Степу (Маріуполь) і Лісостепу (Харків). У підсумку відселектовано високоадаптивні лінії з контрастними показниками якості борошна клейковини: ВДК 45...120од., число падіння 236...394сек. пружність тіста 40...95мм, розтяжність тіста 30...110мм (табл. 3). Модифікація якості клейковинного комплексу створюваного сорту досягається об'єднанням відповідних ліній. Змішувальний ефект відбувається за рахунок підвищеної пружності тіста одних (АД 332-39, АД 332-41) і унікальних за розтяжністю інших (АД332-31, табл. 4,5). З 2002 року генетичну основу сорту Раритет склали лінії з контрастними показниками якості тіста: розтяжність до 86 мм, пружність - 79мм, що сприяло формуванню збалансованого клейковинного комплексу на високому рівні (P/L=82/77), зростанню сили борошна (222о.а.) і отриманню високоякісного хліба (9,0 балів). За даними таблиці 6 видно, що протягом випробування (2002...2008pp.) у сорту Раритет, створеного пропонованим способом, сила борошна склала 144...222о.а., об'єм хліба 420...550мм, загальна хлібопекарська оцінка 8,9...9,0 балів. Отриманий сорт виявився найкращим за хлібопекарськими властивостями серед сортименту тритікале Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва і інших установ (табл.5, 6) і перевищив стандарт Амфідиплоїд 256 за силою борошна на 192%, об'єм хліба на 39 % і загальною хлібопекарською оцінкою у 1,9 разів. Отже, можна зробити висновок, що за рахунок використання внутрішньовидової гібридизації тритікале з різним типом розвитку можна створити комплексно-цінні лінії з контрастними показниками якості зерна, а шляхом їх об'єднання досягти високого для тритікале рівня хлібопекарських і змішувальних властивостей. Це дає можливість використовувати у чистому вигляді борошно тритікале сортів Гарне і Раритет у хлібопекарській промисловості (виробництво хліба, булок), а також для поліпшення борошна пшениці IV-VI класів у сумішах. Джерела інформації: 1. Тритикале Росси. - Сб. материалов заседания секции тритикале РАСХН /8-9 июня 1999г./ отв.ред. А.И. Грабовец. - Ростов-на-Дону. - 2000. 132с. 2. Tswetkow S.M., Stoeva V. Bread making guality of winter hexaploid triticale (X. Tritico-secale Wittmack) in Bulgaria // Bulgarian Journal of Agr. Science. - 2003/ - №9. - P.203-208. 3. Кириченко В.В., Щипак Г.В., Суворова К.Ю., Панченко І.А., Чередниченко В.М., Доскач I.M., Приймачук М.І. Сорти озимих тритикале Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. - Харків „Магда". 2005. - 84с. 4. Сиволап Ю.М., Галаєв О.В., Рибалка О.І., Тищенко В.Д. Молекулярно-генетичні й технологічні особливості озимого тритикале сорту Папсуєвське // Вісник аграрної науки. - 2005. - № 5. - с.4346. 5. Сокол Н.В., Данченко Л.В., Лакеу М.Й. и др. Возможности тритикале в хлебопечении с использованием пектина. Материалы нач.-практ. конф. 5 «Зеленая революция П.П. Лукьяненко». - Краснодар: Сов. Кубань, 2001. - с.386-392. 6. Шулындин А.Ф., Внутривидовая гибридизация тритикале // Селекция и семеноводство. 1979. - №2. - с.14-15. 44901 6 7. Щипак Г.В. Селекція тритікале дворучок // Селекція і насінництво. - Харків, 1998. - Вип.81. с.38-45. 7 44901 8 9 Комп’ютерна верстка О. Рябко 44901 Підписне 10 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601