Спосіб лікування хворих на синдром хронічної втоми

1 Спосіб лікування хворих на синдром хронічної втоми шляхом введення препаратів кори Uncana Tomentosa, зокрема манаксу, який відрізняється тим, що додатково призначають Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до способів лікування хворих з пограничними нервово - психічними розладами Актуальність проблеми пов'язана зі значним розповсюдженням синдрому хронічної втоми (СХВ) серед мешканців економічно розвинених країн в сучасних умовах, переважно жінок, особливо в регіонах з високим рівнем екологічного забруднення довкілля відходами промислових виробництв, та відсутністю ефективного способу лікування даної патології Також відомий спосіб лікування хворих на СХВ, який включає раціональний режим з відсутністю психологічних навантажень, тривалим перебуванням на відкритому повітрі, дієту, яка збагачена вітамінами, нормалізацію інтимних відносин, обов'язкові зустрічі з друзями для обговорення спільних проблем, що пов'язані з наявністю СХВ (Chronic fatigue syndrome a woman's dilemma Health Care Women Int - 2000 - Vol 21, №5 P 457 - 466 ) Однак цей спосіб дуже тривалий та не забезпечує достатньої ефективності лікування, оскільки не зважає наявності при СХВ, хронічної персистуючої вірусної інфекції та суттєвих порушень імунологічного гомеостазу Для підвищення ефективності лікування хворих на СХВ запропоновано призначення препаратів, які виробляються з кори тропічної ліани Uncana Tome-ntosa (так званий котячий кіготь), зокрема "Манакс", що зареєстрований Фарм кремнеземні ентеросорбенти всередину у вигляді 2% водяної суспензії по 150 - 200мл тричі на добу в інтервалах між вживанням їжі протягом 10-15 діб, а також ербісол внутрішньом'язово по 2мл 1 2 рази на добу протягом 15-20 діб 2 Спосіб за п 1, який відрізняється тим, що курси лікування здійснюють 2-3 рази з інтервалом 5-6 МІСЯЦІВ в залежності від досягнутого КЛІНІЧНОГО ефекту та лабораторних показників, які характеризують стан імунітету та наявність "метаболічної" інтоксикації комітетом України (Фролов В М , Дранник Г Н Проблемы иммуноэкологии от синдрома повышенной утомляемости до синдрома хронической усталости/ /Імунологія та алергологія — 1998 — №1 - 2 — С 69 - 79) При цьому способі лікування хворих на СХВ відмічено у частини обстежених позитивний ефект в плані зменшення втоми та підвищення працездатності, поряд з поліпшенням показників імунної системи Тому цей спосіб обрано нами в якості прототипу До недоліків прототипу відноситься те, що ефективність даного способу не перевищує 50%, тобто у половини хворих, з найбільш вираженими проявами СХВ не відмічено суттєвого покращення КЛІНІКО - лабораторних показників Задачею винаходу було удосконалення існуючого способу лікування хворих з СХВ, підвищення його ефективності та скорочення терміну лікування Ця задача досягається призначенням хворим з СХВ повторних курсів сучасних кремнеземних ентеросорбентів усередину у вигляді 2% водяної суспензії та нового вітчизняного препарату природного походження ербісолу, який володіє імуномоделюючою дією Пропозиція авторів заяви щодо призначення хворим на СХВ вказаних препаратів виходить із вперше встановленої авторами закономірності, що у хворих на СХВ відзначено формування так званої "метаболічної" інтоксикації з тривалим підвищенням концентрації у крові "середніх молекул" СО Ю О> Ю (CM), а призначення хворим повторних курсів сучасних кремнеземних ентеросорбентів вітчизняного виробництва, зокрема сіларду П або ентеросгелю, обумовлює нормалізацію цього показника З іншого боку, новий вітчизняний препарат з імуномоделюючою та гепатозахистною активністю "ербісол" сприяє нормалізації імунних показників та підвищує функціональну активність печінки, в тому числі детоксикуючу функцію печінкової паренхіми Однак, для ефективної дії ербісолу потрібно поперед усього зменшення вмісту у крові та інших біологічних рідинах CM, що і забезпечує введення сучасних ентеросорбентів Тому нами встановлена і патогенетично обгрунтована потрібність сполучного призначення хворим на СХВ ентеросорбентів та ербісолу Спосіб здійснюється таким чином При встановленні за даними клініко-лабораторного обстеження наявності у хворого СХВ, йому призначається який-небудь з препаратів "котячого кігтя", зокрема "Манакс" у вигляді таблеток тричі на добу протягом 2-3 тижнів та додатково — 2% водяна суспензія сучасного кремнезьомного ентеросорбенту вітчизняного виробництва — сіларду П або ентеросгелю по 150 - 200мл тричі на добу в інтервалах між прийомами їжі та ЛІКІВ усередину протягом 1015 діб, а також ербісол по 2мл 1 - 2 рази на добу протягом 15-20 діб Контролюють ефективність першого курсу лікування за даними КЛІНІЧНОГО обстеження, динаміком імунологічних показників та концентрації CM Повторний курс лікування здійснюють через 5-6 міс , залежно від загального стану хворого, наявності скарг на підвищену втому та зниження працездатності, після чого, як правило, досягається повноцінна та тривала клінічна ремісія захворювання протягом одного року та більш Тільки в 10 - 15% випадків є потреба проведення ще третього курсу лікування з інтервалом 5 - 6 МІСЯЦІВ після другого Критеріями ефективності запропонованого способу лікування є досягнення тривалої (не менш бміс) та повноцінної клінічної ремісії СХВ, а також нормалізація лабораторних показників — імунологічних тестів та концентрації СМ у крові Для підтвердження ефективності запропонованого способу було обстежено дві групи хворих з наявністю СХВ — перша (86 осіб), яка отримувала лікування згідно із запропонованим способом, та друга (78 осіб), хворі в якої лікувались згідно зі способом - прототипом В обох групах були хворі молодого та середнього віку — від 25 до 45 років, переважали жінки (58 жінок в першої групі, тобто 67,4%, та 53 жінки у другої групі, тобто 66,7%) Обидві обстежені групи хворих на СХВ були рандомізовані за віком, статтю хворих, тривалістю захворювання та тяжкістю патологічних проявів Перша група хворих отримувала лікування СХВ згідно із запропонованим способом, тобто, після встановлення діагнозу даної патології хворим призначали екстракт з кори Uncana Tomentosa (у вигляді препарату "Манакс", як дозволеного до використання в Україні), сучасні кремнеземні ентеросорбенти вітчизняного виробництва (переважно сілард П) у вигляді 2% водяної суспензії по 150 - 200мл тричі на добу в інтервалах між вжи 51953 ванням їжі протягом 1 0 - 1 5 діб, а також новий український препарат ербісол по 2мл 1 - 2 рази на добу протягом 15-20 діб Друга група обстежених хворих на СХВ отримувала лікування згідно з існуючим способом - прототипом В результаті проведених досліджень встановлено, що під впливом лікування у хворих першої групи вірогідно швидше зникли симптоми хронічної втоми, ніж в другої групі, крім того, позитивна динаміка КЛІНІЧНИХ показників в першої групі мала місце у 76 осіб (88,4%), тоді як в другої — тільки у 44 (56,4%), тобто у 1,6 разів рідкіше (таблиця 1) Таблиця 1 Оцінка впливу існуючого та запршаноаанпго способів лікування хвориї на СХВ на основну клінічну симптоматику flVlfan) ГОсиовт ьттчт шматами І П Д s і (тривалість збереження діб) [Загальнасдабвсть " І Нездужання Зниження пршздашоси і ояовний біль Значне підвищення дратівливості Артралгії Зниження обсягу пам'яті Поганий еон Кількість осіб з штативним ефектом лікування (або і%) З таблиці 1 видно, що в клінічному плані запропонований спосіб лікування має суттєві переваги перед існуючим способом - прототипом Поперед усього при призначенні хворим на СХВ лікування згідно з існуючим способом більш тривало зберігаються КЛІНІЧНІ симптоми захворювання такі, як загальна слабкість (у 1,9 рази), зниження працездатності (у 1,8 рази), загальна втома (у 1,8 рази), дифузні міальгії (у 2 рази), значне підвищення дратівливості (у 2 рази), емоційна лабільність (у 2 рази), наявність головного болю (у 2 рази), запаморочення (у 1,9 рази), нездужання (у 1,8 рази), дифузні ломоти у всьому ТІЛІ (у 1,8 рази), субфебрилітету (у 2 рази), дифузні лімфаденопатм (у 1,9 рази), артралгії (у 2 рази), зниження обсягу пам'яті та здатності до запам'ятовування (у 2 рази), поганого сну з утрудненням до засисання (у 2,1 рази) Після завершення першого курсу лікування в першої групі, яка лікувалась згідно з запропонованим способом, позитивний ефект досягнуть у 88,4 ± 3,2% хворих, що в клінічному плані характеризувалось виникненням вказаної симптоматики та розвитком стійкої клінічної ремісії У хворих другої групи ремісія була досягнута в 1,6 разів рідкіше, а її виникнення відзначено в середньому на два тижні пізніше (30,3 ± 2,5 діб проти 16,3 ± 1,8 діб у хворих першої групи, Р < 0,05) Отже, проведені КЛІНІЧНІ дослідження дозволили встановити, що запропонований спосіб лікування хворих на СХВ має переваги перед існуючим способом - прототипом, які містяться в прискоренні досягнення клінічної ремісії та підвищенням у 1,6 разів КІЛЬКОСТІ хворих, у яких ремісія була досягнута, тобто ефект проведеного лікуван 51953 ня був позитивним Для вивчення впливу запропонованого способу лікування хворих на імунологічні показники та рівень СМ в обох групах було обстежено в динаміці по 50 осіб Долучені данні наведені в таблиці 2 З цієї таблиці видно, що до початку лікування в обох групах обстежених були тотожні і характеризувались зниженням КІЛЬКОСТІ Т - лімфоцитів + + (CD3 ), Т - хелперів (CD4 ) імунорегуляторного індексу CD4 / CD8 Була суттєво знижена функціональна активність Т -лімфоцитів, в зв'язку з чим показник РБТЛ с ФГА склав 35,2 ± 2,2% в першій групі (в 1,9 рази нижче норми) та 34,8 ± 2,1% в другій групі (також в 1,9 рази нижче норми) Показник CM був суттєво підвищений і склав 3,28 ± 0,12г/л в першій групі (в 6,2 рази вище норми) та 3,36 ± 0,15г/л в другій групі (в 6,3 рази вище норми) Таке значне підвищення рівня ЦІК свідчить про наявність у хворих на СХВ синдрому "метаболічної" інтоксикації Проведення лікування хворих на СХВ з використанням запропонованого способу сприяло нормалізації вивчених імунологічних показників Дійсно ПІСЛЯ завершення першого курсу лікування у обстежених хворих відзначено ліквідація Т - лімфопенм, підвищення рівня Т - хелперів (CD4+) та коефіцієнту CD4 / CD8, посилення функціональної активності Т - лімфоцитів по даним РБТЛ, а також зниження рівня CM (див таблицю 2) Табтаця', Динаміка деяких шунолегічних показників та рівня СМ у хворих на СХБ при лакуванні існуючим та ззнронзмованим спосоГіа чи Запропонований | Існуючий сло спосіб (п=50) [ сіб