Спосіб лікування вегетативної дисфункції у хворих з функціональними захворюваннями органів травлення

1. Спосіб лікування вегетативної дисфункції у хворих з функціональними захворюваннями органів травлення шляхом лазеро- і рефлексотерапії, який відрізняється тим, що лазеротерапію здійснюють сканувальним лазерним променем на реф 3 лише на рівні рефлекторних реакцій і не дозволяє здійснювати виражений регулюючий вплив на функціональний стан вегетативної нервової системи, що недостатньо для успішної терапії, яка б дозволила скоротити терміни лікування, зменшити потреби в лікарських препаратах і інше. Усунення цього недоліку і є основною задачею пропонуємого рішення. Вирішення поставленої задачі досягається за рахунок того, що у відомому способі лікування вегетативної дисфункції у хворих з функціональними захворюваннями органів травлення шляхом лазеро- і рефлексотерапії, згідно запропонованого рішення лазеротерапію здійснюють сканувальним лазерним променем на рефлексогенні зони протягом 2-7 хвилин при потужності оптичного потоку 15 мВт, після цього або до проведення лазеротерапії, або одночасно з нею щоденно проводять рефлексотерапію на віддалених точках акупунктури загальнозміцнюючої дії та симптоматичних точках протягом 20-30 хвилин курсом 10-12 процедур. Рефлексотерапію здійснюють шляхом голковколювання або впливанням на точки акупунктури електричним струмом малої напруги, або шляхом електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону високої частоти. Для проведення лазеротерапії використовується лазерна сканувальна фізіотерапевтична установка «АФДЛ-1» на основі лазерного потоку червоного діапазону. Довжина хвилі опромінювання 0,63 мкм. Потужність випромінювання на виході маніпулятора - не менше 20 мВт; на виході сканера - не менше 15 мВт. Технічні можливості цього лазера дозволяють здійснювати опромінювання на тілі пацієнта. Випромінювання від лазера до об'єкту підводиться за допомогою сканера. Фігури при скануванні - динамічні. Задану експозицію опромінювання забезпечує реле часу. Для наведення на об'єкт передбачено дискретне ослаблення вихідної потужності лазерного променя. Потужність випромінювання контролюється за допомогою вимірника НИМ-2. Положення сканера - 50-80 см над областю дії. Доза опромінювання за одну процедуру складає не більше 1,4- 3,0 Дж при потужності оптичного потоку 15 мВт, частота лазерного потоку - 1-10 Гц. Терапія сканувальним лазерним променем здійснювалася при кожному функціональному захворюванні індивідуально. При гастроезофагеальній рефлюксній хворобі (ГЕРХ): за допомогою сканера промінь лазера наводиться на рефлексогенні зони, причому на проекцію сонячного сплетення впливають сканувальним лазерним променем - 4 хв., ширина сканування 44 см, на паравертебральну зону TH5-TH8, ширина сканування 6 см, на точку І21 плямою 11 см - 2 хв. При функціональній диспепсії: на проекцію сонячного сплетення впливають сканувальним лазерним променем - 4 хв., ширина сканування 44 см, на паравертебральну зону ТН5-ТН8 - 7 хв., ширина сканування 6 см. При дискінезії жовчного міхура: на проекцію жовчного міхура впливають сканувальним лазерним променем - 4 хв., ширина сканування 44 см, 57526 4 на паравертебральну зону ТН10-ТН12 - 7 хв., ширина сканування 6 см, на больову точку плямою 11 см - 4 хв. При синдромі роздратованого кишечника: на проекцію товстої кишки впливають сканувальним лазерним променем - 4 хв., ширина сканування 38 см, на паравертебральну зону L1-L3, ширина сканування 8 см, тривалістю 7 хв., на область 1/3 від пупка до мечовидного відростка плямою 11см - 4 хв. При здійсненні рефлексотерапії шляхом голковколювання як правило використовують стимуляцію середнього ступеня - (із залишенням голок на 15-20 хвилин). Кількість використовуваних точок залежить від загального стану хворого, віку і інших чинників, хоча небажано використовувати більше 3-4 ТА на одну процедуру. Вибір необхідних ТА визначається індивідуально і залежить від провідного синдрому, а також використовують ТА загальнозміцнюючої дії, симптоматичні ТА залежно від переважання тих або інших скарг пацієнта. З цією метою в залежності від захворювання використовують ТА, що розташовані в наступних частинах тіла: при функціональній диспепсії (ФД): область епігастрія і паравертебральна зона ТН5ТН8; при дискінезії жовчного міхура (ДЖМ): проекція жовчного міхура і паравертебральна зона ТН10ТН12, при синдромі роздратованого кишечника (СРК): проекція товстої кишки, область на 1/3 від пупка до мечовидного відростка і паравертебральна зона L1-L3, при ГЕРХ: проекція сонячного сплетення, область мечовидного відростка і паравертебральна зона TH5-TH8. В процесі проведення дослідження при лікуванні ВД у хворих з ФЗОТ ми враховували основний синдром. Так, при ВД у випадках з порушенням функції серця (тахікардія, кардіалгія, лабільність пульсу і артеріального тиску і ін.) ми використовували ТА на меридіанах серця і перикарду. Наприклад, застосовували ТА: С5, С7 з двох сторін, V15(2) і Т13 ; МС7(2) або МС6(2) з одночасним включенням І14 або І15. У рецептуру включали також ТА загальної (седативного) дії, наприклад такі як: G14, GІ11, Е36, RP6, RP9, F2, F3, а також ТА шийногрудного відділу і симптоматичні ТА. Ми відзначили, що підвищений артеріальний тиск нормалізувався при ІРТ в ТА МС6(2), C7(2) і Р9. При зниженому артеріальному тиску було ефективним використання ТА: TR5, T20, Т4, T26,V22, V23 і ін. Додатково при порушеннях функції травного каналу в рецептуру включали ТА, розташовані на меридіанах шлунку, селезінки, підшлункової залози, товстої кишки, а також ТА переднього серединного меридіана і співчутливі точки. Наприклад, ефективними були такі ТА: G14(2), G11(2), E36(2), E25(2), GI10(2), І12, Е45(2), RP4(2). Кількість одночасно використовуємих ТА підбирали індивідуально. При порушенні терморегуляції застосовували такі ТА: Т20, Т4, VB20, VB21, TR20, TR5, TR4, G14, GI10, GI11, IG3, E25, E36, E44, MC5, MC6, MC7, RP9, C5, RP6, RP9, RP10, R3, R6, R7, F2, F3, I14, І15 і ін. На один сеанс використовували 3-4 ТА. При відчутті страху використовували ТА: VB20(2), RP6(2), Е36(2), Т13, V15(2), C5(2). 5 При порушеннях сну - МС6, RP6, Е36, R6, Т14, Т20, F2, F3 і ін. При зниженні працездатності - Е36, GI10, G11, Т14, Т4 і ін. При запамороченні - VB20, G14, GІ11, TR5, P7 і ін. При головному болі підбирали ТА, відповідні локалізації головного болю, і окремі ТА: болі, переважно в лобовій області - Е36, GI14, T23; болі, переважно в тім'яній області - Т20, F2, V7; болі, переважно в потиличній області - IG3, V60, Т14; болі, переважно в скроневій області - TR5, VВ11, Е8. При пригніченому настрої, тривозі, дратівливості - С3, С9, С7, GІ11, Е36, МС6, Т20 і ін. При проведенні першого курсу РТ використовують в основному ТА загальної дії, такі як: Е36, МС6, Т20, G14, VB34, TR5, RP6. Клінічна апробація запропонованого способу була проведена у 240 пацієнтів з ВД при ФЗОП. Результати клінічної апробації дозволяють зробити наступні виводи: заявлений спосіб скорочує терміни лікування, зменшує кількість використовуваних медикаментозних препаратів, що виключає побічні явища, алергічні реакції, токсичну дію лікарських препаратів. Перспективність застосування терапії сканувальним лазерним променем і РТ безперечна, оскільки спосіб безпечний, ефективний, спосіб може бути застосований не тільки в стаціонарних, але і в амбулаторних умовах, що забезпечує його доступність і простоту використання профільними фахівцями. Технічним результатом, що досягається запропонованим рішенням, є підвищення ефективності лікування ВД за рахунок підвищення швидкості купірування клінічної симптоматики і відновлення морфофункціональних порушень шляхом поєднання лазерної терапії і рефлексотерапії. Приклад 1. Хворий Д., 26 років, менеджер, поступив з скаргами на печію, періодичні болі в епігастральній області, відрижку повітрям, поганий апетит, періодичні головні болі, переважно в лобовій області, дратівливість, пригнічений настрій, порушення сну, терморегуляції, відчуття скутості і напруженості, нездатність розслабитися, холодні і вологі долоні. Також у хворого спостерігалися нестійкість пульсу і артеріального тиску. При обстеженні виявлено: загальний аналіз крові і сечі в межах норми; стравохід - прохідний, розетка кардії зяє, слизиста оболонка стравоходу блідо-рожева. У шлунку багато слизу. Слизиста оболонка блідорожева. Складки - подовжні, декілька потовщені. Заключення: недостатність кардії, ГЕРБ. При гістологічному методі в біоптатах - інфікування Helicobacter pylori не виявили. При рентгенологічному дослідженні: глотка, стравохід вільно прохідні, контури рівні. Кут Гиса згладжений. Кардіальний відділ зазвичай розташований. Має місце затікання барію. Складки слизової оболонки потовщені. Перистальтика - поверхневими хвилями. Цибулина дванадцятипалої кишки без особливостей. Виражена базальна гіперацидність. рН 3,0 - 2,5. При рН-моніторингу - значення рН в межах норми, спостерігаються фізіологічні рефлюкси після їжі. Хворий впродовж 2 років страждає ГЕРБ. Також у хворого були прояви вегетативних порушень у вигляді плямистої гіперемії на обличчі, шиї і грудях при зовнішньому огляді, червоний стійкий дермог 57526 6 рафізм, виражена вологість долонь, стоп і пахвових западин. Аналіз спеціальних анкет і тестів, заповнених самим пацієнтом, показав, що у нього має місце виражений синдром вегетативної дисфункції (зниження якості нічного сну, легкий ступінь вираженості тривоги і депресії із зниженням психічного і фізичного компонентів якості життя). Кардіоінтервалографія показала переважання тонусу парасимпатичної нервової системи. Проведене патогенетичне медикаментозне лікування опинилося недостатньо ефективним. Лікування проводили таким чином: Спочатку були виявлені за допомогою пальпації черевної порожнини хворобливі області в проекції епігастрія. Впливали сканувальним лазерним променем на проекцію сонячного сплетення впродовж 4 хвилин, на паравертебральну зону ТН5-ТН8 впливали тривалістю 7 хв., на точку l21 плямою 11 см - 2 хв., потім проводили РТ (зокрема, хворому була запропонована КВЧ-пунктура) на точки Е36, МС6, GІ11 впродовж 20 хвилин. У рецептуру також включали ТА загальної (седативного) дії і симптоматичні ТА. Кількість сеансів складала 10. Після проведеної терапії сканувальним лазерним променем у поєднанні з КВЧ-пунктурою спостерігався позитивний ефект. Хворий відзначив зникнення больового синдрому, печії, відрижки, сон і апетит нормалізувалися. Помітно зменшилися нейровегетативні розлади, покращав настрій, артеріальний тиск і пульс стабілізувалися. Приклад 2. Хвора А., 29 років, лаборант, звернулася з скаргами на періодичні болі в епігастральній області, відчуття тяжкості, переповнювання, розпирання, що виникають після їди і продовжуються протягом декількох годин, відрижку повітрям, поганий апетит, дратівливість, пригнічений настрій, періодичні головні болі, переважно в скроневих областях, швидку стомлюваність, прискорене серцебиття, підвищену пітливість, нездатність розслабитися, неспокій по дрібницях, посилення ознак передменструального синдрому. Після нервнопсихічного перевантаження хвора відзначає появу обтяжливих тілесних множинних відчуттів: головні болі, серцебиття, відчуття колення в грудній клітці, слабкість. Періодично виникало відчуття неповноти вдиху, браку повітря, німіли руки і ноги. Має місце і кількість обтяжливих відчуттів, швидше зв'язаних з емоційним станом. При огляді виявлено, що шкіра і слизові оболонки звичайного забарвлення. У внутрішніх органах патології не виявлено. При обстеженні виявлено, що загальний аналіз крові і сечі в межах норми; стравохід прохідний, розетка кардії розширена. Слизиста оболонка стравоходу блідо-рожева. У шлунку багато слизу. Слизиста оболонка шлунку з вогнищами гіперемії. Складки подовжні. Висновок: Гастрит. ФД. В біоптатах слизистої оболонки шлунку виявили ДНК Helicobacter pylori. Гістологічно відмічено інфікування Helicobacter pylori (++). При рентгенологічному дослідженні: стравохід вільно прохідний, шлунок натщесерце містить рідину, слиз. У положенні лежачи занедбаності барієвої суспензії в дистальний відділ стравоходу не спостерігається. При внутрішньошлунковій рН-метрії: виявили гіпо 7 ацидність. Субкомпенсація того, що облуговує в антральному відділі шлунку. Різке підвищення продукції соляної кислоти натщесерце. При дослідженні моторної функції шлунку виявлений гіпокінетичний тип з нерівномірним коливанням біопотенціалів. Хвора протягом півтора року страждає функціональною диспепсією і нейроциркуляторною дистонією за змішаним типом. Також у хворої були прояви вегетативних порушень у вигляді плямистої гіперемії на обличчі, шиї, червоний дермографізм, наголошувалася вологість долонь і пахвових западин. Аналіз спеціальних анкет і тестів, показав, що у хворої має місце виражений синдром вегетативної дисфункції. Лікування проводили таким чином: Спочатку були виявлені за допомогою пальпації черевної порожнини хворобливі області в проекції епігастрія. Впливали сканувальним лазерним променем на проекцію сонячного сплетення, на больову точку впродовж 4 хвилин, на паравертебральну зону ТН5-ТН8 впливали тривалістю 7 хв. Кількість сеансів складала 12, потім проводили РТ на ТА: RP6, GI4, GI10 впродовж 20 хвилин. Після проведеної терапії сканувальним лазерним променем у поєднанні з РТ спостерігався позитивний ефект. Хвора відзначила зникнення больового синдрому, відрижки, сон і апетит нормалізувалися. Покращало загальне самопочуття, настрій, поступово зникли ознаки вегетативної дисфункції. Значне зменшення гіперемії. Порожнина шлунку без домішки. Показники рН тіла шлунку достовірно підвищувалися в порівнянні з початковим рівнем. Терапія сканувальним лазерним променем у поєднанні з РТ нормалізує рівень кислотності області тіла і антрального відділу і покращує функції того, що обслуговує. Після курсу терапії сканувальним лазерним променем у поєднанні з РТ наголошується поліпшення моторної функції шлунку (підвищення пониженої амплітуди електричних потенціалів). Також після курсу терапії сканувальним лазерним променем і РТ при дослідженні біоптата гістологічно Helicobacter pylori виявлено не було. Приклад 3. Хворий І., 28 років, вихователь, звернувся з скаргами на періодичні переймоподібні болі в правому підребер'ї, що іррадіюють в праву надключичну область, переважно пов'язані з нервово-емоційною напругою, порушенням дієти, гіркоту в роті, відрижку повітрям, нудоту, метеоризм, головні болі, переважно в тім'яній області, дратівливість, швидку стомлюваність, нетерплячість, неспокій, відчуття тривоги, емоційну лабільність. Об'єктивно: при пальпації визначалася хворобливість в точці проекції жовчного міхура і епігастрії. Симптоми Керра, Ортнера слабо позитивні. Печінка не збільшена. При обстеженні: загальний аналіз крові і сечі в межах норми; при біохімічному дослідженні крові спостерігалося невелике підвищення рівня холестерину (6,3 мм/л), інших відхилень від норми не було. При обстеженні за допомогою УЗД установлено: жовчний міхур овальної форми, звичайних розмірів, стінки не потовщені, невелика кількість рихлого осаду. РН в межах норми, шлунок - базальна нормацидність (рН-1,88). Виявлено деяке збільшення кількості базального дуоденального вмісту. У від 57526 8 повідь на введення подразника зовнішньосекреторна функція підшлункової залози в межах норми (відмічаються виражені явища застою), ферментативна активність соку в нормі. Міхурний рефлекс збережений. рН базального шлункового вмісту - 2,2; після введення подразника рН-4,0. Гіпертонічна дискінезія жовчовивідних шляхів. Дослідження дуоденального вмісту: евакуація жовчі була прискореною, кількість міхурової жовчі була зменшеною, при бактеріологічному дослідженні жовчі в порції «В», «С» зростання мікрофлори не виявлене. Хворий впродовж 2 років страждає ДЖМ за гіперкінетичним типом. Також у хворого були прояви вегетативних порушень у вигляді червоного дермографізму, наголошувалася вологість долонь і пахвових западин. Аналіз спеціальних анкет і тестів, показав, що у хворого також має місце виражений синдром вегетативної дисфункції (зниження якості сну, легкий ступінь вираженості тривоги і депресії). Кардіоінтервалографія показала переважання тонусу парасимпатичної вегетативної нервової системи. Проведене патогенетичне медикаментозне лікування опинилося недостатньо ефективним. Лікування проводили таким чином: Спочатку були виявлені за допомогою пальпації черевної порожнини хворобливі області в проекції жовчного міхура. Впливали сканувальним лазерним променем на проекцію жовчного міхура впродовж 4 хвилин, на паравертебральну зону ТН10-ТН12 впливали тривалістю 7 хв., на больову точку F13 плямою 11 см - 4 хв., потім проводили РТ на ТА: F2, F3, TR5 протягом 20 хвилин. Кількість сеансів складала 10. Після проведеної терапії сканувальним лазерним променем у поєднанні з РТ спостерігався позитивний ефект. Хворий відзначив зникнення больового синдрому, гіркоти в роті, відрижки. Сон і апетит нормалізувалися, покращало загальне самопочуття. Зменшилися вегетативні розлади. Покращали також показники моторно-евакуаторної функції жовчовивідної системи (нормалізувалися об'єм міхурної жовчі і ступінь напруги її секреції). Результати лікування свідчать про позитивний вплив і ефективність терапії скануючим лазерним променем у поєднанні з РТ на ДЖМ. Терапія сканувальним лазерним променем у поєднанні з РТ ефективно сприяє усуненню спазмів жовчних проток, посиленню відтоку жовчі, припиненню або зменшенню больового синдрому у хворих з ДЖМ, нормалізує функцію вегетативної нервової системи, сприяє досягненню швидкого клінічного ефекту. Приклад 4. Хворий Т., 21 року, студент, звернувся з скаргами на періодичні болі в животі, відрижку повітрям, нудоту, здуття живота, поганий апетит, слабкість, головні болі, переважно в лобовій області, порушення сну, дратівливість, трудність концентрації уваги, пригнічений настрій. Крім того, у хворого був больовий синдром під час акту дефекації. Об'єктивно: при пальпації визначалася хворобливість по ходу товстого кишечника. При обстеженні: загальний аналіз крові і сечі в межах норми; при відеоколоноскопічному дослідженні: Ендоскоп проведений до куполу сліпої кишки. Слизиста оболонка висхідною ободовою, попере 9 57526 ковообідкової і низхідної кишки блідо-рожева, гладка, блискуча. Судинний малюнок збережений. Тонус кишки декілька понижений у лівих відділах. Гаустрація збережена. Сигмовидна кишка петляста, рухома. Висновок: Органічної патології не виявлено. Гіпертонус лівої половини товстої кишки. При рентгенологічному дослідженні: стравохід вільно прохідний. Шлунок звичайних розмірів з невеликим перегином в субкардії, складки слизової оболонки рівномірні, перистальтика глибока. Петля duodenum не розширена, просвіт рівномірний, вільно прохідний. Евакуація барію вільна. Заключения рН-метрії: виражена базальна гіперацидність. рН 1,2. Те, що обслуговує антрального відділу компенсоване, рН стравоходу в межах норми. Манометрія: Інтрагастральний тиск в межах норми. Хворий впродовж 2 років страждає на СРК з переважанням замку. Також у хворого були прояви вегетативних порушень у вигляді червоного дермографізму (більше 5 хв.), наголошувалася вологість долонь і пахвових западин. Аналіз спеціальних анкет і тестів, показав, що у хворого також має місце виражений синдром вегетативної дисфункції, зниження якості сну, середній ступінь ви Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 10 раженості тривоги і депресії. Кардіоінтервалографія показала переважання тонусу парасимпатичної вегетативної нервової системи. Проведене патогенетичне медикаментозне лікування опинилося недостатньо ефективним. Лікування проводили таким чином: були виявлені за допомогою пальпації черевної порожнини хворобливі області в проекції товстого кишечника. Впливали сканувальним лазерним променем на проекцію товстої кишки впродовж 4 хвилин, на паравертебральну зону L1-L3 впливали тривалістю 7 хв., на область 1/3 від пупка до мечовидного відростка плямою 11 см - 4 хв., потім проводили електропунктуру на ТА: І12, Е45, RP4 впродовж 20 хвилин. Кількість сеансів складала 10. Після проведеної терапії сканувальним лазерним променем у поєднанні з ЕПРТ спостерігався позитивний ефект. Хворий відзначив зникнення больового синдрому, відрижки, стілець і апетит нормалізувалися. Помітно покращав настрій, загальне самопочуття. Нормалізувався вегетативний статус. Протягом року спостереження скарг хворим не пред'являв, стул був регулярним. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601