Спосіб діагностики варіантів вегетативного гомеостазу у дітей

Спосіб діагностики варіантів вегетативного гомеостазу у дітей, що включає кардюштервалографію (КІГ-дослідження) та визначення КІЛЬКІСНИХ показників амплітуди моди (АМо) і варіаційний розмах (ДХ), який відрізняється тим, що додатково АМо і ДХ порівнюють з віковою нормою, по відхиленню від норми оцінюють умови формування індексу напруження (ІН) та діагностують варіанти вегетативного гомеостазу, причому сполучення нормальних значень АМо і ДХ є фізіологічною (нормотонічною) ейтонією, одночасне рівномірне підвищення АМо і ДХє патологічною (дистонічною) ейтонією, одночасне підвищення АМо і ДХз деяким переважанням АМо є істинною субкомпенсованою симпатикотонією, одночасне підвищення АМо і ДХз деяким переважанням ДХ є істинною субкомпенсованою парасимпатикотонією, ізольоване підвищення АМо при нормальному значенні ДХ є істинною некомпенсованою симпатикотонією, ізольоване підвищення ДХ при нормальному значенні АМо є істинною некомпенсованою парасимпатикотонією, сполучення нормального значення АМо і зниження ДХ є відносною симпатикотонією, сполучення нормального значення ДХі зниження АМо є відносною парасимпатикотонією Винахід відноситься до медицини, а саме до методів інструментальної діагностики, і може бути використаним для діагностики функціонального стану вегетативної нервової системи Вегетативні розлади - це одна із актуальних проблем сучасної медицини Це обумовлено кількома факторами і перш за все - великою розповсюдженістю вегетативних порушень і важливим значенням вегетативної нервової системи (ВНС) в патології Практично немає таких захворювань, в розвитку і перебігу яких не вигравала б роль ВНС В одних випадках вона є суттєвим фактором патогенезу, в других - виникає вторинно у ВІДПОВІДЬ на пошкодження любих систем і тканин організму Тому діагностика функціонального стану ВНС має важливе значення для профілактики і лікування практично всіх соматичних захворювань у дітей і дорослих (Вегетативные расстройства Клиника, лечение, диагностика /Под ред А М Вейна - М Медицинское информационное агентство, 1998 752с) вуватися лікарями в повсякденній практиці, особливо при дослідженні дітей Одним із об'єктивних методів дослідження вегетативного гомеостазу, який широко використовується педіатрами, є кардюінтервалографія (КІГ) метод аналізу варіабельності ритму серця (PC) Простота і доступність технічного оснащення, відносна легкість аналізу отриманих даних, швидкість процедури реєстрації і у зв'язку з цим можливість повторного відтворення КІГ навіть у дітей молодшого віку і у важкохворих, висока інформативність в плані функціональної адаптивності організму забезпечили базу для широкого впровадження КІГ в клінічну практику КІГ - це послідовний ряд 100 і більше кардюциулів, які записані в одному із електрокардіографічних відведень в реальному масштабі часу зі швидкістю 50мм/с Одиниця виміру КІГ - інтервал R-R- При аналізі КІГ розраховують такі показники Мо - мода - значення кардюштервала, яке зустрічається найчастіше і характеризує гуморальний канал регуляції і рівень функціювання системи, АМо - амплітуда моди - число значень інтервалів, ВІДПОВІДНИХ Мо і виражене у відсотках зага Суттєвою проблемою клінічної вегетологм на СЬОГОДНІШНІЙ день є недостатня розробленість нешвазивних об'єктивних (КІЛЬКІСНИХ) методів аналізу вегетативних розладів, які можуть використо (О 00 00 ю 58286 льної КІЛЬКОСТІ кардіоцикпів масиву (визначає стан активності симпатичного відділу ВНС), ДХ - варіаційний розмах - різниця між максимальним і мінімальним значеннями тривалості інтервалів R-R в даному масиві кардюциклів (відбиває рівень активності парасимпатичної ланки ВНС), ВПР - вегетативний показник ритму - дорівнює 1/Мо ДХ, АМо/ДХ - характеризує баланс симпатичних і парасимпатичних впливів на серце, АМо/Мо - вказує на реалізуючий шлях, центрального стимулювання (нервовий або гуморальний), ІН - індекс напруження - найбільш повно інформує про напруження компенсаторних механізмів організму, рівень функціювання центрального контуру регуляції PC Встановлено показники КІГ у здорових дітей 115 років, виявлена відсутність достовірних статевих розбіпв їх значень і відзначено, що показники КІГ відбивають динаміку розвитку і періодичність включення механізмів регуляції синусового PC В ранньому ВІЦІ (1-3 роки) при відносно постійному показнику Мо (0,58с) відзначається найбільше напруження компенсаторних механізмів, високий рівень функціювання симпатичної ланки ВНС (АМо 28%) і центрального контуру регуляції PC (ІН 134умод) У дальші ВІКОВІ періоди зменшується роль центрального контуру в управлінні PC, а в атономному контурі відбувається перебудова взаємозв'язку симпатичного і парасимпатичного ВІДДІЛІВ (СВ, ПВ) ВНС, вплив ПВ збільшується У дітей 11-13 років відбувається певна рівновага між адренергічним і холшерпчним впливом на PC Значне переважання холшерпчних механізмів в регуляції PC визначається у ВІЦІ 14-15 років, про що свідчить найбільш виражена синусова аритмія і переважання дихальної прюдики в спектрі Такі зміни регуляції PC в процесі розвитку дитини супроводжуються збільшенням ефективності його роботи Автори відзначають, що значні зміни показників КІГ бувають першим сигналом патологи, яка насувається, або вказує нате, що зовні благополучний стан здоров'я забезпечується напруженням адаптаційно-компенсаторних механізмів За показниками КІГ пропонується оцінювати вихідний вегетативний тонус таким чином симпатикотонія ІН більше 90 умовних одиниць, парасимпатикотонія - ІН менше ЗОум од, ейтонія - ІН від ЗО до 90 ум од (Белоконь НА, Кубергер МБ Болезни сердца и сосудов у детей Руководство для врачей В 2 томах, Т 1 - М Медицина, 1987-448с) Відносно аналізу та тлумачення показників КІГ, вважають, що для невеликих сукупностей RRштервалів справедливе уявлення про ДХ ж про показник ДІЯЛЬНОСТІ контура автономної регуляції PC, який цілком пов'язаний із дихальними коливаннями тонусу БН ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СМИСЛ показників АМо і Мо полягає в тому, що вони в певній мірі відбивають вплив центрального контуру регуляції на автономний по нервовим (АМо) і гуморальним (Мо) каналам Мо - найчастіше значення інтервалу R-R, яке відповідає найбільш вірогідному для даного періоду часу рівню функціювання систем регуляції Ступінь централізації управління можна визначати по співвідношенню активності симпатичного і парасимпатичного ВІДДІЛІВ ВНС, тобто по показнику АМо/ДХ При посиленні авторегуляції АМо/ДХ зменшується, оскільки збільшується його знаменник У випадку централізації управління цей показник збільшується Більш зручним і наочним при ОЦІНЦІ ступеня напруження регуляторних механізмів є індекс напруження (ІН), який визначається за формулою ІН=Амо(%)/2Мо ДХ(с) При напруженні механізмів адаптації включення в процес управління більш високих рівнів приводить до значної централізації управління і ВІДПОВІДНИМ змінам ІН, збільшенню АМо, зменшенню Мо і ДХ Процеси адаптації і лабілізацм, які виникають в системі управління, приводять до підвищення активності підкоркових центрів регуляції PC Результатом перенапруження нервових центрів є ірадіація збудження на сусідні центри, в тому числі активація нижчележачих рівней управління При цьому спостерігається одно-спрямованість зміни регуляторних показників, підвищується тонус і симпатичного і парасимпатичного ВІДДІЛІВ ВНС Дискоординовані зміни показників (наприклад, збільшення Мо при зменшенні ДХ) вказують на стан незадовільної адаптації (Р М Баевский Прогнозирование состояния на грани нормы и патологии - М - Медицина, 1979) Методи дослідження перехідних процесів PC, до яких відноситься і КІГ, дозволяють отримати великий об'єм інформації про механізми саморегуляції ВНС КІГ дозволяє оцінити стан вегетативного гомеостазу, взаємодію симпатичного і парасимпатичного ВІДДІЛІВ ВНС, автономного і центрального контурів управління PC Для правильної оцінки стану вегетативного гомеостазу необхідно враховувати не тільки сам ІН, а й значення складових його частин (Мо, АМо, ДХ) При напруженні механізмів адаптації активується центральний контур управління і зменшується активність автономного контуру, що проявляється зменшенням варіаційного розмаху, збільшенням АМо і ІН Стан перенапруження регуляторних механізмів визначається одночасним підвищенням тонусу СВ і ПВ ВНС (високі значення показників АМо і ДХ) Сумарний же показник (ІН) може залишатися близьким до нормальних цифр (Ю В Белоусов, М И Батырев Кардиоинтервалография (вариационная пульсометрия) в детской гастроэнтерологии Учебное пособие - М ЦОЛИУВ, 1988 44с) Даний спосіб діагностики функціонального стану ВНС є найбільш близьким до того, що заявляється по технічній суті та результату, який може бути досягнутим, тому його обрано в якості прототипу Основним недоліком відомих аналогів, в тому числі і прототипу, є їх недостатня точність за рахунок того, що вони просто констатують наявність підвищення активності одного або іншого відділу ВНС, не розділяючи варіанти вегетативного гомеостазу У зв'язку з вищевикладеним, в основу винаходу покладено задачу підвищення точності діагностики вегетативного гомеостазу шляхом оцінки від 58286 хилення від норми показників КІГ і на цій підставі виділення різних варіантів вегетативного гомеостразу при парасимпатикотонм, симпатикотонм і ейтонм Задача, яку покладено в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі діагностики вегетативного гомеостазу, що включає КІГ - дослідження, проводиться визначення КІЛЬКІСНИХ значень АМо і ДХ, згідно з винаходом, додатково АМо і ДХ порівнюють з віковою нормою, по відхиленню від норми оцінюють умови формування ІН та діагностують варіанти вегетативного гомеостазу, причому сполучення нормальних значень АМо і ДХ є фізіологічною (нормотонічною) ейтонією, одночасне рівномірне підвищення АМо і ДХ є патологічною (дистонічною) ейтонією, одночасне підвищення АМо і ДХ з деяким переважанням АМо є істинною субкомпенсованою симпатикотонією, одночасне підвищення АМо і ДХ з деяким переважанням АХ є істинною субкомпенсованою парасимпатикотонією, ізольоване підвищення АМо при нормальному значенні ДХ є істинною некомпенсованою симпатикотонією, ізольоване підвищення ДХ при нормальному значенні АМо є істинною некомпенсованою парасимпатикотонією, сполучення нормального значення АМо і зниження ДХ є відносною симпатикотонією, сполучення нормального значення ДХ і зниження АМо є відносною парасимпатикотонією Спосіб виконують таким чином У дитини в стані спокою після 10-хвилинного відпочинку у горизонтальному положенні реєструється послідовний ряд 100 і більше кардюциклів, які записуються в одному із електрокардіографічних відведень (частіше у II стандартному) в реальному масштабі часу зі швидкістю 50мм/с Далі проводиться аналіз КІГ 1) розраховуються показники АМо, ДХ і ІН, 2) порівнюються їх значення із значеннями цих показників у здорових дітей такого ж віку, 3) оцінюється сполучення зміни показників АМо, ДХ при нормальних значеннях ІН (тобто при ейтонії), при підвиженні ІН (при симпатикотонії) і при зниженні ІН (при парасимпатикотонії) Результати оцінюють таким чином - Якщо при нормальних значеннях ІН нормальними є і показники АМо і ДХ, то такий варіант вегетативного гомеостазу розцінюється як фізіологічна (нормотонічна) ейтонія, яка притаманна здоровим дітям - Якщо при нормальних значеннях ІН має місце одночасне рівномірне підвищення АМо і ДХ, то такий варіант вегетативного гомеостазу розцінюється як патологічна (дистонічна) ейтонія, яка свідчить про наявність у дитини синдрому вегетативної дисфункції - Якщо при підвищенні ІН (симпатикотонії) має місце одночасне підвищення рівнів АМо і ДХ з деяким переважанням АМо, то такий варіант вегетативного гомеостазу розцінюється як істинна субкомпенсована симпатикотонія, яка свідчить про наявність у дитини синдрому вегетативної дисфункції - Якщо при підвищенні ІН (симпатикотонії) має місце ізольоване підвищення АМо при нормальному, або зниженому показнику ДХ то такий варіант вегетативного гомеостазу розцінюється як істинна некомпенсована симпатикотонія, яка свідчить про наявність у дитини синдрому вегетативної дисфункції - Якщо при підвищенні ІН (симпатикотонії) має місце сполучення нормального значення АМо і зниження ДХ, то такий варіант вегетативного гомеостазу розцінюється як відносна симпатикотонія, яка свідчить про наявність у дитини синдрому вегетативної дисфункції - Якщо при зниженні ІН (парасимпатикотонії) має місце одночасне підвищення рівнів АМо і ДХ з деяким переважанням ДХ, то такий варіант вегетатавного гомеостазу розцінюється як істинна субкомпенсована парасимпатикотонія, яка свідчить про наявність у дитини синдрому вегетативної дисфункції - Якщо при зниженні ІН (парасимпатикотонії) має місце ізольоване підвищення ДХ, при нормальному або зменшеному значенні АМо, то такий варіант вегетативного гомеостазу розцінюється як істинна некомпенсована парасимпатикотонія, яка свідчить про наявність у дитини синдрому вегетативної дисфункції - Якщо при зниженні ІН (парасимпатикотонії) має місце сполучення нормального значення ДХ і зниження АМо, то такий варіант вегетативного гомеостазу розцінюється як відносна парасимпатикотонія, яка свідчить про наявність у дитини синдрому вегетативної дисфункції Таким чином, згідно з винаходом виділяється два варіанти ейтонії, три варіанти симпатикотонії і три варіанти парасимпатикотонії КЛІНІЧНІ прикладі використання пропозиції Приклад №1 У дитини 10 років показники КІГ виявилися такими АМо -17% (вікова норма 161 ±0,9%), ДХ - 0,26с (вікова норма 0,28±0,02с), Мо - 0,69с (вікова норма 0,72±0,03), ІН(за формулою) - 47,4ум од (вікова норма 57±11,0ум од) За, загальновизнаною методикою така ситуація трактується як ейтонія (оскільки ІН у межах норми), тобто відсутність вегетативних розладів, що не потребує терапевтичної корекції За нашею пропозицією оцінюється відхилення показників від вікової норми АМо дорівнює 106,3% від норми, ДХ - 92,9%, тобто при нормальному значенні ІН мають місце нормальні значення показників симпатичної і парасимпатичної активності Тому таку ейтонію слід вважати фізіологічною (нормотонічною) ейтонією, яка підтверджує відсутність вегетативних розладів Приклад №2 У дитини 10 років показники КІГ виявилися такими АМо - 23% (вікова норма 16±0,9%), ДХ - 0,36с (вікова норма 0,28±0,02с), Мо - 0,67с (вікова норма 0,72±0,03), ІН (за формулюю) - 47,7ум од (вікова норма 57±11,0ум од) За загальновизнаною методикою така ситуація трактується як ейтонія (оскільки ІН у межах норми), тобто відсутність вегетативних розладів, що 58286 не потребує терапевтичної корекції За нашею пропозицією оцінюється відхилення показників від вікової норми АМо дорівнює 143,8% від норми, ДХ - 128,6%, тобто при нормальному значенні ІН має місце підвищення показників і симпатичної, і парасимпатичної активності Тому таку ейтонію слід вважати патологічною (дистонічною) ейтонією, яка свідчить про дисфункцію ВНС і потребує медикаментозної корекції Приклад №3 У дитини 11 років показники КІГ виявилися такими АМо - 45% (вікова норма 23±1,5%), ДХ - 0,34 с (вікова норма 0,27±0,02с), Мо - 0,66 с (вікова норма 0,73±0,02), ІН (за формулою) - ЮО.Зумод (вікова норма 82±10,0ум од) За загальновизнаною методикою така ситуація трактується як симпатикотонія (оскільки ІН підвищений) За нашею пропозицією оцінюється відхилення показників від вікової норми АМо дорівнює 195,7% від норми, ДХ - 125,9%, тобто при підвищенні ІН має місце підвищення показників і симпатичної і парасимпатичної активності, але ступінь симпатикотонм вищий Тому таку симпатикотонію слід вважати істинною субкомпенсованою симпатикотонією, яка потребує певної медикаментозної корекції Приклад № 4 У дитини 11 років показники КІГ виявилися такими АМо - 42% (вікова норма 23±1,5%), ДХ - 0,26с (вікова норма 0,27±0,02с), Мо - 0,69с (вікова норма 0,73±0,02), ІН (за формулою) - 117,1умод (вікова норма 82±10,0ум од) За загальновизнаною методикою така ситуація трактується як симпатикотонія (оскільки ІН підвищений) За нашею пропозицією оцінюється відхилення показників від вікової норми АМо дорівнює 182,6% від норми, АХ . 96,3%, тобто при підвищенні ІН має місце підвищення показника симпатичної активності при нормальному значенні показника парасимпатичної активності Тому таку симпатикотонію слід вважати істинною некомпенсованою симпатикотонією, яка потребує медикаментозної корекції, відмінної від такої при ІСТИННІЙ субкомпенсованій симпатикотонм Приклад №5 У дитини 11 років показники КІГ виявилися такими АМо - 24% (вікова норма 23±1,5%), А Х - 0 12с (вікова норма 0,27±0,02с), Мо - 0,69с (вікова норма 0,73±0,02), ІН (за формулою) - 144,9умод (вікова норма 82±10,0ум од) За загальновизнаною методикою така ситуація трактується як симпатикотонія (оскільки ІН підвищений) За нашею пропозицією оцінюється відхилення показників від вікової норми АМо дорівнює 104,3% від норми, ДХ - 44,4%, тобто при підвищенні ІН має місце нормальне значення показника симпатичної активності при зниженні парасимпатичної активності Тому таку симпатикотонію слід вважати відносною симпатикотонією, яка потребує медикаментозної корекції, відмінної від такої при ІС 8 ТИННІЙ субкомпенсованій та декомпенсованій симпатикотонм Приклад №6 У дитини 14 років показники КІГ виявилися такими АМо-21% (вікова норма 18±1,0%), ДХ - 0,48с (вікова норма 0,38±0,04с), Мо - 0,78с (вікова норма 0,74±0,03), ІН (за формулюю) - 28,0ум од, (вікова норма 39±6,6ум од) За загальновизнаною методикою така ситуація трактується як парасимпатикотонія (оскільки ІН знижений) За нашею пропозицією оцінюється відхилення показників від вікової норми АМо дорівнює 116,6% від норми ДХ -126,3%, тобто при зниженні ІН має місце підвищення показників і симпатичної і парасимпатичної активності, але ступінь парасимпатикотонм вищий Тому таку парасимпатикотонію слід вважати істинною субкомпенсованою парасимпатикотонією, яка потребує певної медикаментозної корекції Приклад № 7 У дитини 14 років показники КІГ виявилися такими АМо -17% (вікова норма 18±1,0%), ДХ - 0,44с (вікова норма 0,38±0,04с), Мо - 0,79с (вікова норма 0,74+0,03), ІН (за формулою)- 24,5ум од (вікова норма 39±6,6ум од) За загальновизнаною методикою така ситуація трактується як парасимпатикотонія (оскільки ІН знижений) За нашею пропозицією оцінюється відхилення показників від вікової норми АМо дорівнює 94,4% від норми, ДХ -115,8%, тобто при зниженні ІН має місце підвищення показника парасимпатичної активності при нормальному значенні показника симпатичної активності Тому таку парасимпатикотонію слід вважати істинною некомпенсованою парасимпатикотонією, яка потребує медикаментозної корекції, відмінної від такої при ІСТИННІЙ субкомпенсованій парасимпатикотонм Приклад №8 У дитини 14 років показники КІГ виявилися такими АМо -10% (вікова норма 18±1,0%), ДХ - 0,38с (вікова норма 0,38±0,04с), Мо - 0,75с (вікова норма 0,74±0,03), ІН (за формулою) - 17,5умод (вікова норма 39±6,6ум од) За загальновизнаною методикою така ситуація трактується як парасимпатикотонія (оскільки ІН знижений) За нашею пропозицією оцінюється відхилення показників від вікової норми АМо дорівнює 55,6% від норми, ДХ - 100%, тобто при зниженні ІН має місце нормальне знамення показника парасимпатичної активності при зниженні симпатичної активності Тому таку парасимпатикотонію слід вважати відносною парасимпатикотонією, яка потребує медикаментозної корекції, відмінної від такої при ІСТИННІЙ субкомпенсованій та декомпенсованій парасимпатикотонм 58286 Комп'ютерна верстка Н Лисенко 10 Підписано до друку 05 08 2003 Тираж 39 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, Львівська площа, 8, м Київ, МСП, 04655, Україна ТОВ "Міжнародний науковий комітет", вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна