Спосіб лікування туберкульозу у дітей

Спосіб лікування туберкульозу у дітей, що включає застосування протитуберкульозних препаратів, який відрізняється тим, що додатково призначають адаптоген рослинного походження спіруліну Винахід відноситься до медицини, а саме до фтизіатрії, і може бути використаний для комплексного лікування туберкульозу у дітей Відомо, ЩО ендогенна інтоксикація є характерною ознакою туберкульозу у дітей та вагомим фактором, щодо прогнозу ефективності лікування Причинами розвитку ендогенної інтоксикації є дія токсинів, які продукують мікобактерії та токсичні властивості протитуберкульозних лікарських засобів, що призводять до пошкодження бар'єрних систем організму, метаболічних порушень та негативних змін адаптаційних процесів (див Стадникова А В Клинико-лабораторные критерии эндогенной интоксикации у больных туберкулезом легких и эффективной детоксикационной терапии //Проблемы туберкулеза -1993 -№3 - С 43-45) У результаті інфекційної агресії порушуються адаптаційні реакції, відбувається зрив фізіологічних механізмів адаптації, декомпенсація гомеостазу, при цьому організм дитини втрачає здатність до детоксикації Перенапруження адаптації ("стрес") або зрив компенсації призводять до структурнометаболічних порушень, які охоплюють всі тканини та викликають порушення регуляції всіх функцій, що проявляється розвитком КЛІНІЧНОГО синдрому інтоксикації (див Уманский М А , Пинчук Л Б , Пинчук В Г Синдром эндогенной интоксикации /Киев Наукова думка, 1979 -209с) Ці зміни тісно взаємопов'язані зі зниженою реактивністю дитячого організму, яка має негативну тенденцію за умов екологічної кризи та соціальної нестабільності (див Клінічна симптоматика, особливості імунологічних порушень у тубінфікованих дітей з КЛІНІЧНИМИ ознаками імунодефіциту (див В П Костроміна, К,Ф Чернушенко, О В Деркач та ш //Укр пульмон, журн -1995 -№4 -С 46-48) Подолання побічної дії ЛІКІВ має пріоритетне значення для сучасної фтизюпедіатрм, оскільки лікування туберкульозу потребує тривалої та комбінованої хіміотерапії, під час якої часто виникають побічні реакції на протитуберкульозні та патогенетичні препарати, що ъ кінцевому результаті знижує ефективність лікування Туберкульозна інтоксикація, особливо тривала, пригнічує ферментативну активність печінки та глікогеноутворення, що призводить у ряді випадків до жирової дистрофії та амілоїдозу Доведено, що між ступенем виваженості туберкульозної інтоксикації та частотою виникнення побічних реакцій існує прямий зв'язок у хворих з вираженим інтоксикаційним синдромом непереносність протитуберкульозних препаратів зустрічається у 3 рази частіше, ніж у хворих, у яких він відсутній (див Речкіна О О Критерії розвитку побічної дії протитуберкульозних препаратів у дітей // Ліки - 2000 №5 - С 32-33) Крім самого туберкульозного процесу, на стан паренхіми печінки впливає комплексна хіміотерапія специфічними препаратами (див Ходзинская В К , Третьяков С Д О гепатотоксичном действии противотуберкулезных препаратов у детей // Материалы науч -практич конф "Теоретические и практические вопросы детской гастроэнтерологии" - Харьков-Сумы, 1993 -С 83 ) Відомий спосіб лікування туберкульозу у дітей, який включає застосування протитуберкульозних препаратів та полівітамінів (див Основные принципы современной терапии туберкулеза /Л А Галицкий, Е Н Янченко, М П Кирпичев, А И Одинцов 00 го 00 00 ю 58838 // туберкулез у детей и подростков Под ред Е Н Янченко, М С Греймер -СПб Гиппократ, 1999 С 242-284) Автори пропонують поряд з хіміопрепаратами застосовувати вітамінний комплекс "Ундевид" Препарат призначають у вікових дозах вранці та в обід, а ввечері вводять внугрішньом'язово або підшкірно розчини тіаміну, пиридоксину та никотинаміду За даними авторів, під час лікування відбувається насичення організму вітамінами, нормалізація біохімічних реакцій та покращуються результати лікування туберкульозного процесу Але цей метод має деякі недоліки - як хіміопрепарати, так і полівітаміни є синтетичними лікарськими засобами з токсичними властивостями, тому при проведенні хіміотерапії у дітей виникають побічні реакції не тільки на антибактеріальні препарати, а й на вітаміни (до 30,0% випадків), - певні технічні труднощі, препарат вводиться внутрішньом'язово, що може викликати негативну реакцію у дитини, є потенційна небезпека зараження вірусним гепатитом, застосування вітамінів не сповнює дефіцит мікроелементів, білку в організмі дитини, що потребує додаткового призначення інших препаратів, - лікування повинно проводитися в умовах стаціонару під наглядом медичних працівників В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу лікування туберкульозу у дітей, в якому, шляхом додаткового призначення спіруліни до традиційної хіміотерапії, досягається скорочення термінів дезинтоксикацм попередження розвитку побічних реакцій на протитуберкульозні препарати, за рахунок чого відбувається підвищення ефективності та переносності лікування Поставлене завдання вирішується тим, що у способі лікування туберкульозу у дітей, що включає застосування протитуберкульозних препаратів, згідно з винаходом, додатково призначають адаптоген рослинного походження спіруліну За літературними даними фітопрепарати, на відміну від звичайних ЛІКІВ, Є природними регуляторами процесів тканинного метаболізму, сприяють відновленню порушень гомеостазу (див Негматов М М Влияние фототерапии и кварцетина на эффективность комплексного лечения и перекисного окисления липидов у больных туберкулезом легких Автореф дис канд мед наук - К , 1991 -20с) Виготовлений вітчизняний препарат спіруліни (див Берестов В А Спирулина - наше здоровье и долголетие // Николаев, 1997 -26с ) є адаптогеном рослинного походження, точно дозований, має постійний вміст діючих речовин, містить значну КІЛЬКІСТЬ білка (60-70%), а також вітамінів, амінокислот, макро- та мікроелементів Щодо вітамінного складу препарату, то слід ВІДМІТИТИ значний вміст в ньому бета-каротину, токоферолу, вітамінів групи В (особливо, Ві Вб, Вг, В12) Значний вміст вітамінів поєднується з певною КІЛЬКІСТЮ заліза, селену, ферментів, тощо, що визначає гепатопротекторні властивості спіруліни Крім того, спіруліна вигідно відрізняється від традиційних фармакопейних препаратів відсутністю можливих побічних ефектів і небезпекою передозування Зазначене дозволяє в патогенетичному лікуванні туберкульозу у дітей не призначати синтетичні препарати (вітаміни та гепатопротектори), особливо враховуючи підвищену алерпзацію дитячого організму в сучасних екологічно несприятливих умовах (див Сердюк А М Екологічна ситуація в Україні і здоров'я людини теперішній стан та шляхи профілактики // Журн АМН України - 1997 тЗ, №2 - С 218-230) Відомо, ЩО В організмі існує єдина трьохланкова детоксикаційна система, яка забезпечує гуморальний та клітинний гомеостаз детоксикаційна система печінки, імунна та екскреторна системи В умовах експериментального моделювання патологічних станів (див Клінікоекспериментальне дослідження ефективності спіруліни при хронічних дифузних захворюваннях печінки /Є М Горбань, М А Оринчак, НГ Вірстюк та ш // Лікарська справа -2000 - №6 - С 89-93) при морфологічному дослідженні було встановлено, що застосування спіруліни запобігало розвитку значних структурних змін (пошкодженню цитоархітектоніки, жирової дистрофії та некрозу гепатоцитів) Введення спіруліни значно послаблювало розвиток деструктивних процесів, явища апоптозу, водночас стимулюючи розвиток адаптаційних перебудов і репаративних процесів Спіруліна посилює процеси знешкодження на мембранних структурах клітин печінки шляхом вивільнення їх від ендогенних метаболітів Видалення токсичних речовин, що утворюються при ендотоксикозах, послаблює функціональне навантаження на печінку, що дозволяє повніше використовувати м детоксикаційний потенціал для ліквідації проявів системного токсикозу Крім того, у результаті мікросомального окислення в організмі хворого утворюються реакційноздібні речовини При з'єднанні їх з білками або нуклеїновими кислотами утворюються гашенні групировки, які мають антигенні властивості, й таким чином відбувається додаткове включення імунної системи в процес елімінації з організму токсичних речовин по типу імунологічного реагування На нашу думку, саме цими механізмами може бути пояснений дезштоксикаційний ефект спіруліни Використання спіруліни в лікуванні туберкульозу у дітей зумовлено пошуком нових немедикаментозних патогенетичних методів, які б могли б конкурувати з загальноприйнятими методиками по ефективності та водночас були б більш доступними як з економічної точки зору, так із методики застосування Спосіб здійснюють таким чином Дітям, хворим на туберкульоз, водночас з протитуберкульозною терапією (ізоніазид 10мг/кг маси тіла, ріфампицин 10мг/кг маси тіла, пиразінамид 20-30мг/кг маси тіла та/або етамбутол 15-25мг/кг маси тіла) додатково призначають адаптоген рослинного походження спіруліну Вищевказаний препарат приймається за 15-20хв до їжі хворими віком до 7 років - 0,5г та віком 7-15 років - 1,0г (по 0,5г ДВІЧІ на день) щоденно протягом 1 міс Через 1 міс лікування проводили загальний аналіз крові, за показниками якого визначали гематологічний показник інтоксикації (ГПІ) та тип адаптаційної реакції організму 58838 ГПІ визначається, виходячи з показників загального аналізу крові, за формулою, запропонованою Я Я Кальф-Каліфом (1950) у модифікації В С Васіл'єва (1983) (див Васильєв В С , Комар В И Критерии оценки тяжести болезни и выздоровления // Здравоохранение Беларуссии - 1983 - №2 - С 38-40) ГП1 = Л11хКлхКс (4мі + Зю + 2п + с) х (пл +1) Де ЛИ (л+ мо) + (е + 1) де ЛІІ - лейкоцитарний індекс інтоксикації, м - % МІЄЛОЦИТІВ, ю - % юних, п - % паличкоядерних, с - % сегментоядерних, пл - % плазматичних клітин, л - % лімфоцитів, МО - % МОНОЦИТІВ, є - % еозинофілів, 1,2,3 - цифрові коефіцієнти, Кл - поправочний коефіцієнт на КІЛЬКІСТЬ лейкоцитів, Кс - поправочний коефіцієнт на швидкість осідання еритроцитів Нормальним рівнем ГПІ вважали 0,420,8ум од , підвищеним - 0,81-2,0ум од , різко підвищеним - 2,1 і більше Тип адаптаційної реакції визначається за співвідношенням в загальному аналізі крові лімфоцитів до сегментоядерних нейтрофилів (див Адаптационные реакции и резистентность организма /Л X Гаркави, MA Уколова, Е Б Квакина Под ред А Б Коган // Северо-Кавказский научный центр высшей школы - Изд Ростовский университет, 1990 - 223с) Реакція "стресу" вважається, коли цей показник менш О.Зод , реакція "тренування" 0,31-0,70, реакція "підвищеної активації" - 0,71 та більше Метою лікування є досягнення реакцій активації або підвищеного тренування, коли досягається найбільш виражений лікувальний ефект Характеризуючи побічні реакції на хіміопрепарати, дотримувалися клінічної класифікації, яку запропонували НА Шмельов та Е G Степанян (див Шмелев Н А , Степанян Э С Вопросы классификации, морфологии и патогенеза побочных реакцій // Побочное действие противотуберкулезных препаратов - М Медицина, 1977 - С 5-30), згідно якої ускладнення хіміотерапії розподіляють в залежності від переважання того чи іншого компонента на алергічні, токсичні та токсико-алерпчні Відсутність нормалізації цих показників потребує продовження прийому спіруліни до 2міс Наводимо конкретні приклади здійснення способу Приклад 1 Хвора С, 1983 року народження, історія хвороби №2604 поступила у відділення фтизюпедіатрм Інституту фтизіатрії і пульмонології АМН України зі скаргами на слабкість, втомлюваність, знижений апетит, підвищену ПІТЛИВІСТЬ ВНОЧІ, кашель сухий При об'єктивному огляді фізичний розвиток відповідає віку Колір шкіри блідий Живлення та тургор тканин задовільні Периферичні лімфовузли пальпуються в 7 групах, розміром 0,54-0,7 см в діаметрі, чисельні Над легенями перкуторно яс ний легеневий звук, аускультативно - дихання везикулярне Тони серця часті, аритмічні Живіт м'який при пальпуванні, безболісний Печінка та селезінка не збільшені Загальний аналіз крові ер 4,0x1012/л, Нв 135г/л, лейк 7,2x109/л, е-5%, п-6%, с-46%, л-26%, м-7%, ШОЕ 7мм/год ГПІ - 1,63умод (підвищений рівень) Відношення лімфоцитів до сегментоядерних нейтрофілів - 0,56 (тип адаптаційної реакції - реакція "тренування") На рентгенограмі та томограмах органів грудної клітини зліва в SQ у кортикальному ВІДДІЛІ 2 неоднорідних фокуси до 2см в діаметрі кожний, які пов'язані з коренем тяжистістю Корінь зліва тяжистий Серце, судини - без патології Імунологічне дослідження крові Е-РУК 33,0%, РБТЛ з ФГА 56,0%, Ig M 2,0г/л, Ід А 1,4г/л, Ід G 7,0г/л, РБТЛ з ППД 15,0%, МЛ 0,7%, РПГА 1 32ум од, ЦІК160,0ум од ЕКГ Синусова аритмія Помірні зміни мюкарДУ Загальний аналіз сечі - без патологічних змін У промивних водах бронхів МБТ методом мікроскопи не виявлено Був встановлений діагноз Первинний туберкульозний комплекс зліва, фаза інфільтрації БК мінус Призначено лікування ізоніазид 10мг/кг маси тіла, ріфампіцин 10мг/кг маси тіла, етамбутол 20мг/кг маси тіла, стрептоміцин 0,75г, полівітаміни Під час лікування кашель зменшився через 14 днів, покращився апетит через 1міс, зникнення симптомів інтоксикації спостерігалося через 1,5міс При контрольному обстеженні через 1 міс Загальний аналіз крові ер 4,5x1012/л, Нв 150г/л, лейк 4,9x109/л, е-4%, п-1%, с-44%, л-45%, м-6%, ШОЕ 13мм/год, ГПІ - 0,9ум од (підвищений рівень) Відношення лімфоцитів до сегментоядерних нейтрофілів 1,0 (тип адаптаційної реакції - реакція "активації") На рентгенограмі та томограмах органів грудної клітини через 2міс незначна позитивна динаміка Імунологічне дослідження крові Е-РУК 48,0%, РБТЛ з ФГА 64,6%, Ig M 1,9г/л, Ід А 1,1 г/л, Ід G 12,5г/л, РБТЛ з ППД 12,5 , ІМЛ 0,8%, РПГА 1 1 бум од , С-РП 0, РПК з легеневим антигеном ЗО, ЦІК155,0умод Перебіг захворювання торпідний Під час лікування періодично підвищувався рівень еозшофілів у крові (до 15%) - алергічна реакція на хіміопрепарати Тривалість лікування у стаціонарі 11 міс Результат лікування - клінічне вилікування з малими залишковими явищами у легенях Приклад 2 Хворий С, 1997 року народження (3,5 роки), історія хвороби №288, поступив у відділення фтизюпедіатрм Інституту фтизіатрії і пульмонології АМН України зі скаргами на слабкість, втомлюваність, знижений апетит, субфебрильну температуру тіла При об'єктивному огляді фізичний розвиток відповідає віку Колір шкіри блідий, "синці" під очима Живлення та тургор тканин знижені Периферичні лімфовузли пальпуються в 7 групах, розміром 0,3-0,7см в діаметрі, чисельні Над легенями 58838 перкуторно ясний легеневий звук, аускультативно - дихання везикулярне Тони серця часті, ритмічні Живіт М'ЯКИЙ при пальпуванні, безболісний Печінка та селезінка не збільшені Загальний аналіз крові ер 3,0х1012/л, Нв 90 /л, лейк 4,6хЮ9/л, е-2%, п-6%, с-48%, л-36%, м8%, ШОЕ Змм/год ГПІ - 1,27умод (підвищений рівень) Відношення лімфоцитів до сегментоядерних нейтрофілів - 0,75 (тип адаптаційної реакції - реакція "тренування") У промивних водах бронхів МБТ методом мікроскопи не виявлено На рентгенограмі та томограмах органів грудної клітини інфільтративно-вогнищевих змін не виявлено Корені структурні, лімфовузли не виявляються Серце, судини - без патології Імунологічне дослідження крові Е-РУК 34%, РБТЛ з ФГА 57,1%, Ід М 0,6г/л, Ід А 0,9г/л, Ід G 11,5г/л, РБТЛ з ППД 9,0%, ІМЛ 0,5%, РПГА 1 16ум од , ЦІК105,0ум од ЕКГ Синусова тахікардія Метаболічні порушення міокарду Загальний аналіз сечі - без патологічних змін Був встановлений діагноз Туберкульозна інтоксикація Вторинна анемія Призначено лікування ізоніазид 10мг/кг маси тіла, ріфампіцин 10мг/кг маси тіла, пфазинамід 20мг/кг маси тіла та додатково - адаптоген рослинного походження спіруліну 0,5г за 15-20 хвилин до їжі щоденно протягом 1 міс Під час лікування температура тіла нормалізувалася через 15 днів, зникнення симптомів інтоксикації спостерігалося через 24 дня Через 1 міс лікування Загальний аналіз крові ер 5,0x1012/л, Нв 140г/л, лейк 5,4x109/л, е-2%, п-3%, с-37%, л-55%, м-3%, ШОЕ Змм/год ГПІ - 0,7ум од, (нормальний рівень) Відношення лімфоцитів до сегментоядерних нейтрофілів - 1,48 (тип адаптаційної реакції - реакція "підвищеної активації") На рентгенограмі та томограмах органів грудної клітини інфільтративно-вогнищевих змін не виявлено Корені структурні, лімфовузли не виявляються Серце, судини - без патології Імунологічне дослідження крові Е-РУК 42%, РБТЛ з ФГА 67,0%, Ід М 2,0г/л, Ід А 2,3г/л, Ід G 10,5г/л, РБТЛ з ППД 5,0%, МЛ 1,0%, РПГА 1 16ум од, ЦІК64ум од, ЕКГ У межах вікової норми Перебіг захворювання гладкий Медикаментозної непереносності не було Тривалість лікування 3,5міс Результат лікування - клінічне вилікування Приклад 3 Хвора Ч , 1991 року народження (10 років), історія хвороби №378, поступила у відділення фтизіопедіагрм Інституту фтизіатрії і пульмонології АМН України зі скаргами на слабкість, втомлюваність, підвищену ПІТЛИВІСТЬ ВНОЧІ, підкашлювання, субфебрильну температуру тіла При об'єктивному огляді фізичний розвиток відповідає віку Колір шкіри блідий, "синці" під очима Живлення тканин підвищено Периферичні лімфовузли пальпуються в 6 групах, розміром до 0,8см в діаметрі, чисельні Над легенями перкуторно ясний легеневий звук, аускультативно - ди 8 хання везикулярне Тони серця виразні, ритмічні Живіт М'ЯКИЙ при пальпуванні, безболісний Печінка та селезінка не збільшені Загальний аналіз крові Нв 115г/л, лейк 9,4x109/л, 6-4%, е-3%, п-21%, с-43%, л-24%, м-5%, ШОЕ 1мм/год ГПІ - 2,29ум од (різко підвищений) Відношення лімфоцитів до сегментоядерних нейтрофілів 0,55 (тип адаптаційної реакції - реакція "тренування") У промивних водах бронхів МБТ методом мікроскопи не виявлено На рентгенограмі та томограмах органів грудної клітини інфільтративно-вогнищевих змін не виявлено Підсилений легеневий рисунок, в обох легенях розширені корені, їх структура порушена, відмічається збільшення лімфовузлів Серце, судини - без патології Бронхоскопія ендобронхіт двобічний 1-2 ст запалення Імунологічне дослідження крові Е-РУК 23,0%, РБТЛ з ФГА 56,0%, Jg M 2,9г/л, Ід А 1,1 г/л, Ід G 11,0г/л, РБТЛ з ППД 11,0%, МЛ 0,76%, РПГА 1 64ум од,, ЦІК128,0ум од Загальний аналіз сечі - без патологічних змін Був встановлений діагноз Туберкульоз внутрішньогрудних лімфовузлів (туморозна форма), фаза інфільтрації БК мінус Призначено лікування ізоніазид 10мг/кг маси тіла, ріфампіцин 10мг/кг маси тіла, піразинамід 20мг/кг маси тіла, етамбутол 20мг/кг маси тіла та додатково - адаптоген рослинного походження спіруліну 0,5г ДВІЧІ на день за 15-20 хвилин до їжі щоденно протягом 1 міс Під час лікування температура тіла нормалізувалася через 2 тижні, кашель зник через 10 днів, зникнення симптомів інтоксикації спостерігалося через 20 днів Через 1 міс лікування Загальний аналіз крові Нв 122г/л, лейк 4,8x109/л, е-5%, п-3%, с-34%, л-49%, м-9%, ШОЕ бмм/год ГПІ - 0,62ум од (нормальний рівень) Відношення лімфоцитів до сегментоядерних нейтрофілів - 1,44 (тип адаптаційної реакції - реакція "підвищеної активації") Імунологічне дослідження крові Е-РУК 37,0%, РБТЛ з ФГА 68,5%, Ід М 2,1 г/л, Ід А 2,3г/л, Ід G 16,0г/л, РБТЛ з ППД 6,0%, МЛ 1,0%, РПГА 1 8ум од , ЦІК92,0ум од На рентгенограмі та томограмах органів грудної клітини повне розсмоктування через Зміс Перебіг захворювання гладкий Медикаментозної непереносності не було Тривалість лікування 4,5міс Результат лікування - клінічне вилікування Приклад 4 Хвора Ч , 1993 року народження (7 років), історія хвороби №2201, поступила у відділення фтизюпедіатрп Інституту фтизіатрії і пульмонології АМН України зі скаргами на слабкість, втомлюваність, підвищену ПІТЛИВІСТЬ ВНОЧІ, знижений апетит, зниження маси тіла При об'єктивному огляді фізичний розвиток відповідає віку Колір шкіри блідий, "синці" ПІД очима Живлення тканин знижене Периферичні лімфовузли пальпуються в 7 групах, розміром до 1,0см в діаметрі, чисельні Над легенями перкуторно ясний легеневий звук, 58838 аускультативно - дихання везикулярне Тони серця виразні, ритмічні Живіт м'який при пальпуванні, чутливий у правому підребір'ї Печінка та селезінка не збільшені Загальний аналіз крові ер 4,5x1012/л, Нв 105г/л, лейк 10,4x109/л, е-2%, п-1%, с-65%, л-30%, м-2%, ШОЕ 15мм/год, ГПІ - 2,28ум од (різко підвищений рівень) Відношення лімфоцитів до сегментоядерних нейтрофілів - 0,46 (тип адаптаційної реакції - реакція "тренування") На рентгенограмі та томограмах органів грудної клітини справа у Si, S2 ділянка інфільтрації легеневої тканини, корінь легені поширений, інфільтрований Серце, судини - без патолога У промивних водах бронхів МБТ методом мікроскопи не виявлено Бронхоскопія ендобронхіт двобічний 1ст запалення Імунологічне дослідження крові Е-РУК 28,0%, РБТЛ з ФГА 48,4%, Ig M 2,6г/л, Ід А 1,1 г/л, Ід G 10,5г/л, РБТЛ з ПОД 11,5%, МЛ 1,0%, РПГА 1 32ум од , ЦІк112,0ум од Загальний аналіз сечі - без патологічних змін Був встановлений діагноз Первинний туберкульозний комплекс справа, фаза інфільтрації БК мінус Призначено лікування ізоніазид 10мг/кг маси тіла, ріфампіцин 10мг/кг маси тіла, гпразинамід 20мг/кг маси тіла, стрептоміцин 0,75г в/м Спіруліна 0,5г ДВІЧІ на день за 15-20 хвилин до їжі щоденно 1 міс Під час лікування зникнення симптомів інтоксикації спостерігалося через 21 день, значно покращився апетит, прибавка маси тіла склала 2кг При контрольному обстеженні через 1 міс лікування Загальний аналіз крові Нв 139г/л, лейк 7,5x109/л, е-5%, п-3%, с-36%, л-49%, м-6%, ШОЕ Змм/год ГПІ - 0,69ум од (нормальний рівень) Відношення лімфоцитів до сегментоядерних нейтрофілів - 1,36 (тип адаптаційної реакції - реакція "активації") Імунологічне дослідження крові Е-РУК 44,0%, РБТЛ з ФГА 61,3%, Ід М 1,9г/л, Ід А 2,1 г/л, Ід G 12,0г/л, РБТЛ з ППД 9,0%, ІМЛ 0,9%, РПГА 1 32ум од , ЦІКбЗ.Оум од На рентгенограмі та томограмах органів груд Комп'ютерна верстка Т Чепелева 10 ної клітини часткове розсмоктування інфільтративних змін, нормалізація розмірів та структури кореня легені Перебіг захворювання гладкий Медикаментозної непереносності не було Тривалість лікування 7,0міс Результат лікування - клінічне вилікування Спосіб був застосований у 26 хворих дітей з первинними формами туберкульозу, які лікувались в стаціонарі Під час здійснення способу не було виявлено побічних реакцій на застосування спіруліни Для наочності наводимо результати лікування двох ідентичних по віку, статті й патології груп дітей (таблиця) Хворі контрольної групи отримували традиційне протитуберкульозне лікування, хворі основної групи отримували лікування із запропонованим способом Таблиця Порівняльна характеристика лікування дітей, хворих на туберкульоз Основна Контрольна Показник група (п=26) група(п=24) Середній термін дезінтоксикації (дні) 23,8+2,4 39,6±2,1 Клінічне вилікування (% хворих) 42,3 20,8 Побічні реакції при лікуванні (% хворих) 15,3 29,1 Порівняльний аналіз результатів проведених досліджень та наведені КЛІНІЧНІ спостереження свідчать про більш високу ефективність лікування хворих на туберкульоз із застосуванням у терапії бюкоректора системної дії спіруліни Призначення спіруліни в лікуванні хворих на туберкульоз сприяє покращанню загального стана дитини, скороченню терміну дезинтоксикацм в 1,66 рази, усуненню та зменшенню в 1,9 рази побічної дії протитуберкульозних препаратів, підвищує адаптаційні можливості організму, тобто досягається найбільш виражений лікувальний ефект Відносно низька вартість лікування, простота використання в будь-яких умовах дозволить широко застосовувати даний спосіб в закладах практичної охорони здоров'я фтизіатричного профілю Підписано до друку 05 09 2003 Тираж39 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, Львівська площа, 8, м Київ, МСП, 04655, Україна ТОВ "Міжнародний науковий комітет", вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна