Спосіб лікування хворих з міопією

Спосіб лікування хворих з міопією, шляхом використання електростимуляції сітківки й зорового нерва та транссклеральної лазерстимуляції на протязі 10 денного курсу, який відрізняється тим, що лазерстимуляцію проводили з застосуванням 3 О.А.Крилов 1976). F.Bahr, 1986 вважають, що в поліпшенні кровонаповнення ока істотну роль грає антіоксидантна система. У 1991-1994pp. Е.Б.Аникіна, Е.І.Шапіро, Г.Л.Губкина; Е.С.Аветісов (1997) запропонували метод лікування порушень апарата акомодації при міопії і зоровому стомленні шляхом вживання безконтактного транссклерального лазерного впливу за допомогою інфрачервоного випромінювання з довжиною хвилі 1.3 мкм, і за їх даними цей метод є ефективним для профілактики розвитку короткозорості. Висновки авторів можна вважати дискутабельними, оскільки критерієм оцінки прогресування короткозорості був лише показник запасу відносної акомодації при спостереженні протягом 1 року. Метод фосфенелектростимуляції (ФЕС) широко застосовується в клінічній практиці і показав свій позитивний вплив не лише на периферичні, але і на центральні відділи зорового аналізатора (Патент РФ №2141293, А61F9/00, А61N1/36, Бюл. №32, 1999г.). Виявлена дія ФЕС на підвищення нейросекреторної активності магноцелюлярних клітин супраоптичних ядер переднього гіпоталамуса (у експерименті), що підтверджує участь нейрогуморального механізму в дилатації церебральних судин і збільшенні реографічного індексу через активацію парасимпатичної системи (за допомогою 7 і 10 пар черепномозкових нервів) (Пономорчук B.C., Лавренко А.Н., 2008). Дослідження авторів (Пономарчук B.C., Дегтяренко Т.В., Чаура А.Г., 2008) показало, що проведення ФЕС гармонізує роботу специфічних та неспецифічних нейроструктур головного мозку (зниження латентних періодів ранніх компонентів зорових викликаних потенціалів і підвищення їх амлітуд), а також адекватна дія на адаптаційні механізми імунного гомеостазу. Комбіноване вживання низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НІЛВ) і черезшкірної електростимуляції при прогресуючій короткозорості і макулодистрофії відмічена в одиничних роботах (Шуригина І.П., 2005; Пономарчук B.C., з спів., 2008). Лише у роботі Небера С.А., 2001 є спільне вживання даних фізичних методів при міопії і слабкості акомодації у поєднанні з вживанням дигофтону в очних краплях. Ці нечисленні дослідження засновані на невеликому клінічному матеріалі і з недовгими термінами спостереженнями до одного року. Отже, пошук нових методів комбінованої фізіотерапевтичної дії заснованого на виявленні нових механізмів його реалізації залишається актуальним в клінічній офтальмології. Таким чином, підвищення ефективності лікування хворих з міопією та акомодаційної дисфункції шляхом обґрунтованого використання нового комбінованого методу фосфенелектростимуляції і лазеростимуляції, ґрунтуючись на вивченні основних зорових функцій, акомодації і кровообігу в оці. Все це свідчить про важливість і актуальність теми. Для підвищення ефективності лікування хворих з міопією в цей час широко використовується метод електростимуляції сітківки й зорового нерва та транссклеральної лазеростимуляції в комбінації із препаратом "дигофтон", який є прототипом пропонованого способу лікування цих хворих [Патент 62259 4 РФ N2169547 СІ, A61F9/00 С.А.Небера, О.А.Небера, Л.С.Орбачевский СПОСОБ ЛЕЧЕНИЯ БЛИЗОРУКОСТИ]. Електростимуляцію проводять по стандартній методиці за допомогою апарата "Sunshine" Ysd-002. У пацієнта визначають поріг електричної чутливості і електричну лабільність зорового нерва. Залежно від цих показників встановлюють терапевтичний режим стимуляції: сила струму - від 100 до 250мкА, амплітуда 12-18мВ. Стимуляцію проводять щодня, один раз в день, протягом 12 хвилин. Курс лікування включає 7-12 процедур. Після сеансу електростимуляції проводять сеанс транссклеральної лазеротерапії за допомогою апарата МАКДЕЛ -00.00.09 (лазерні окуляри), в якому використовується інфрачервоне випромінювання лазера (потужність випромінювання 0,5-1,1мВт, довжина хвилі = 1,3мкм). Процедуру проводять щодня, один раз в день, протягом 5 хвилин. Пацієнтові безпосередньо перед процедурою лазеротерапії закапують краплі "дигофтон" в кожне око по 1-2 краплі. Недоліками цього методу є: - площа лазерної стимуляції захоплює тільки макулярну зону; - недостатня ефективність лікування хворих на міопію, із застосуванням низькоінтенсивного лазерного опромінювання і фосфенстимуляції складає по даних літератури 89%. - недостатня стабілізація патологічного процесу до 3 місяців; В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування хворих з міопією з використанням напівпровідникового лазера ближнього інфрачервоного діапазону спектра (лазерні окуляри) і електростимуляції шляхом комбінованої дії низькоінтенсивного опромінювання напівпровідникового лазера червоного діапазону спектра з довжиною хвилі 650нм з розробленою нами скануючою формою "сітковий квадрат" із регульованими просторовими та енергетичними параметрами в системі координат X і Y, яка захоплює макулярну і парамакулярну зони до диска зорового нерва та послідовної фосфенелектростимуляції, що дає змогу забезпечити підвищення ефективністі в терапіі цих хворих і отримати більш довгу стабілізацію процесу. Поставлена задача вирішується шляхом використання комбінованої дії низькоінтенсивного опромінювання напівпровідникового лазера червоного діапазону спектра з довжиною хвилі 650нм і фосфенелектростимуляції в лікуванні хворих з міопією. В основу покладені дані клініко-біохімічних досліджень [Гузун О.В., Метелицына И.П. Действие низкоинтенсивного излучения двухволнового полупроводникового лазера красного и ближнего инфракрасного диапазонов спектра на стабильность лизосомальных мембран сетчатки //Український медичний альманах, Том 4, №5, 2001.- С.48-50], які свідчать про те, що в останні роки доведена можливість використання низькоінтенсивного випромінювання напівпровідникового лазера червоного діапазону спектра, що справляє стабілізуючий ефект на мембрани лізосом сітківки й, на основі цього, обґрунтована та вироблена 5 62259 оптимальна терапевтична доза лазерного впливу 2 – 0,4мВт/см . Під впливом ФЕС збільшується обсяг аферентної імпульсації, що відновлює здатність живих, але неактивних клітин сітківки до генерації імпульсів і проведенню збудження по волокнах зорового нерва. [Юсупов Р.Г., Сафина З.М., Мулдашев Э.Р. Эффективность чрезкожной электростимуляции зрительного системы при частичной атрофии зрительных нервов //Вестн.офтальмол.-1994.-№2.С.24-27; Yasuhiro F. Analisys of electrically evoked response (EER) in the Cat//Environ. Med.-1991.N35.P.163-166.], а також ФЕС суттєво покращує стан зорового аналізатора у хворих на міопію різного ступеня [Ридха Нагмуши. Влияние фосфенстимуляции на основные функции зрительного аналізатора, кровообращение глаза и мезга у больных с приобретенной неосложненной миопией. Автореф.канд.мед.наук.-Одесса, 1998.] У зв'язку з викладеним й виходячи з основних механізмів дії низькоінтенсивного лазерного опроСтимуляція зорового аналізатора взагалі підвищує активність калієво-натрієвих каналів в фото рецепторному комплексі і провідній системі Напівпровідниковий лазер червоного діапазону спектра працює в скануючому режимі в системі координат X і Y Стимуляція сітківки з використанням комбінованого методу фосфенелектростимуляції і опромінювання Напівпровідникового лазера червоного діапазону спектра з довжиною хвилі 650нм призводить до синергізму у вигляді адитивного ефекту    Опис пропонованого нами способу. Спосіб лікування хворих з міопією реалізовувався на тих же приладах, як і в прототипі, але різниця в тому, що для лазеростимуляції використовувався прилад, в якому був адаптований до щілинної лампи напівпровідниковий лазер червоного діапазону спектра з довжиною хвилі 650нм, інтегральна потужність випромінювання 2 0,4мВт/см , працюючого в скануючому режимі. Лазерна терапія проводилася в затемнілій кімнаті у положенні хворого сидячи. Голова хворого установлювалася на підставку, одне око зачиняли, а на друге око спрямовували лазерне опромінювання по заданих, попередньо набраних параметрах. Траєкторія та амплітуда сканування задавалася медичним робітником з пульту управління індивідуально для кожного пацієнта. Курс лікування складав 10 щоденних сеансів, з експозицією 300 секунд. Розроблена скануюча форма «сітковий квадрат» із регульованими просторовими та енергетичними параметрами в системі координат X і Y, що використовується при патології заднього відділів ока з фокусованим лазерним випромінюванням, тим самим дає можливість діяти на папіломакулярний пучок, захоплюючи макулярну і парамакулярну зони до ДЗН. Розмір фігури стано2 вить 1×1см . 6 мінювання, можна припускати, що напівпровідниковий лазер червоного діапазону спектра, маючи мембраностабілізуючий ефект, може виявляти позитивний вплив на стан метаболічних процесів у клітинах пігментного епітелію сітківки. А також спазмолітична і трофотропна дія фосфенстимуляції озитивний вплив на систему кровопостачання ока та мозку [Пономарчук B.C., Рідха Нагмуши, Лавренко Г.М., 2009.] В зв'язку з адитивним ефектом комбінованого методу фосфенелектростимуляції і НІЛВ напівпровідникового лазера червоного діапазону спектра лікування є більш ефективним, покращує гемодинаміку ока та викликає більш тривалу стабілізацію, тому ми й вирішили доцільним застосування низькоінтенсивного опромінювання напівпровідникового лазера червоного діапазону спектра і фосфенелектростимуляцію в комплексному лікуванні хворих з міопією. Причинно-наслідкові зв'язки: Підвищується активність основних функцій зорового аналізатора: світлової чутливості, критичної частоти зникнення блимаючих фосфенів «1,5», електричної лабільності, покращення показників акомодації. при цьому площа лазерної стимуляції захоплює макулярну і парамакулярну зони до диска зорового нерва. виявляє інтенсивний вплив на судинну оболонку, покращуються показники кровообігу ока, за рахунок зняття спазмів не тільки судин ока, але і мозку, тим самим забезпечує підвищення ефективності лікування хворих з міопією і дозволяє отримати більш довгу стабілізацію підвищених функцій зорового аналізатора. Через 30 хвилин проводивалась фосфенелектростимуляція по стандартній методиці, яка полягає в наступному: лікування проводиться в скотопичних умовах освітлення нижче 0,1лк в положенні хворого сидячи. На верхні повіки закритих очей накладаються активні електроди діаметром 5мм, у вигляді порожнистих циліндрів, усередині яких знаходяться ватні тампони, змочені фізіологічним розчином. Індиферентний електрод знаходиться на чолі. Стимуляція здійснювалася одночасно на обох очах надпороговими прямокутними імпульсами, тривалістю 10мсек із частотою проходження 20-30Гц і амплітудою струму, рівною 3-кратному індивідуальному граничному значенню, 150200мкА, серіями по 30сек. з інтервалом у 30сек. Курс лікування складав 10 щоденних сеансів по 10 хвилин кожний. Клінічні іспити були проведені в відділенні лазерної мікрохірургії ока та лабораторії функціональних методів дослідження органа зору ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМН України». Приводимо характерний клінічний приклад запропонованого комбінованого способу лікування хворих на міопію з використанням НІЛВ і ФЕС. Нами проведено комбіноване лікування (ФЕС і НІЛВ), а також обстеження (через 6 місяців) 82 пацієнтів (164 очей) набутою неускладненою міо 7 пією у віці від 7 до 22 років. Пацієнти були розподілені таким чином: 33 пацієнта (66 очей) з міопією слабкого ступеня, 21 хворий (42 ока) - середнього ступеню і 28 хворих (56 очей) - з високою міопією. Скарги на погіршення зору й астенопічних явищ складали в середньому 6 місяців. 80% хворих одержували раніше ортоптичне і медикаментозне лікування з приводу спазму акомодації, а також електрофорез зі спазмолітиками і електростимуляцію ціліарного м'яза. Однак гострота зору (ГЗ) поліпшувалася на короткий період (у середньому на 3 місяці). До і після комбінованого курсу лікування усім хворим проводилося наступне комплексне функціонально-діагностичне обстеження: визначення ГЗ для далі з корекцією і без по таблицях Шевальова В.Е., фотопічної світлової чутливості (СЧ) у періоді виміру від 0 до 7 хвилини, визначення критичної частоти зникнення мигтінь по фосфену (КЧЗМФ в режимі «1,5») за допомогою діагностичного електростимулятора «Фосфен» КНСО-1. Також визначалися резерви акомодації (РА) по Дашевському. Статистична обробка проведена за методикою варіаційної статистики із вказанням рівня значимості розходження показників (р