Спосіб діагностики запальних змін дихальних шляхів у дітей з захворюваннями органів дихання

Спосіб діагностики запальних змін дихальних шляхів у дітей з захворюваннями органів дихання, що вирішується шляхом дослідження індукованого мокротиння, який відрізняється тим, що досліджуються та оцінюються клітини бронхіального епітелію та клітинні елементи крові з застосуванням 10 % розчину натрію хлориду, що дозволяє отримати мокротиння з нижніх дихальних шляхів, при чому збільшення келихоподібного та дистрофії війкового епітелію свідчить про активність запального процесу. (19) (21) u201109545 (22) 29.07.2011 (24) 25.01.2012 (46) 25.01.2012, Бюл.№ 2, 2012 р. (72) АНТИПКІН ЮРІЙ ГЕННАДІЙОВИЧ, ЛАПШИН ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ, ЗАДОРОЖНА ТАМАРА ДАНИЛІВНА, УМАНЕЦЬ ТЕТЯНА РУДОЛЬФІВНА, ПУСТОВАЛОВА ОЛЬГА ІВАНІВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ НАМН УКРАЇНИ" 3 що впливає на можливості виконання, тривалість та його вартість (Волкова Л.И., Капитанова Д.В. Боярко В.В., Сапрыкина Э.В. Клеточный состав индуцированной мокроты и оксида азота в конденсате выдыхаемого воздуха при бронхиальной астме // Бюллетень сибирской медицины.-2007. № 4. - С. 17-21; Ортеменко Є.П. Результати цитологічного дослідження мокротиння у дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму // Буковинський медичний вісникю - 2007, Т. 11. - №4. -С.3437;Pavord I.D., Pizzichini M.M.M., Pizzichini E., Hargreave F.E.The use of induced sputum to investigate airway imflammation // Thorax. - 1997. Vol.52. -p.498-501;Saraiva-Romanholo B.M,Barnabe V., Carvalho A.L.I.Comparison of Three Methods for Differenial Cell Count in Induced Sputum // Chest2003. - Vol124. - P.1060-1066;. Palommino A.L.M., Bussamra M.C.F., Saraiva-Romanholo B.M.et al Induced sputum in children and adolescents with asthma: safety, clinical applicability and inflammatory cells aspects in stable patients and during exacerbation // J. Pedatr.-2005. - Vol81 (3). p.1021-1029). Найбільш стандартизованим і близьким за технічною суттю є спосіб оцінки індукованого мокротиння, який запропонований Ріп та співавторами в модифікації Popov та співавторами (Popov Т.А., Pizzichini M.M.M., Pizzichini Е. et al Some technical factors influencing the induction of sputum for cell analysis // Eur Respir J.-1995. - Vol 8. - p559-565). Основу способу складає премедикація 200 мкг сальбутамолу, послідовне застосування 3,4,5 % розчину натрію хлориду через ультразвуковий небулайзер на протязі 7 хвилин для певної концентрації з моніторуванням спірометричних показників, обробку мокротиння з використанням муколітичної речовини (0,1 % дитіотрейтол), центрифугування, визначення цитозу, отримання цитоспіну з наступним фарбуванням методом May-Grunwaid-Giemsa і підрахунком клітинного складу або дослідженням супернатанту. Недоліком запропонованого способу є те, що: - часто не вдається отримати мокротиння при даних концентраціях гіпертонічного розчину, що впливає на час проведення забору та на загальну тривалість виконання методу; - отримання недостатньої кількості бронхіального епітелію для ідентифікації війкового, келихоподібного та базального; - процедура клітинного збагачення на основі цитоспіну збільшує вартість і потребує обробки мокротиння в перші 2 години від отримання матеріалу; - може виконуватися лише в спеціалізованих центрах; - потребує спеціалізованого медичного устаткування; - складність застосування з метою моніторингу лікування. В основу запропонованого способу діагностики запальних змін дихальних шляхів у дітей з захворюваннями органів дихання поставлена задача дослідження індукованого мокротиння з використанням спрощеної техніки її обробки, що дозволить в умовах поліклініки, стаціонару та санаторію 67055 4 поліпшити діагностику запальних змін у дітей з даною патологією та проводити динамічне спостереження за розвитком хвороби та ефективністю лікування. Поставлена задача способу діагностики запальних змін дихальних шляхів у дітей з захворюваннями органів дихання вирішується шляхом дослідження індукованого мокротиння, згідно з корисною моделлю, досліджуються та оцінюються клітини бронхіального епітелію та клітинні елементи крові з застосуванням 10 % розчину натрію хлориду, що дозволяє отримати мокротиння з нижніх дихальних шляхів, при чому збільшення кількості келихоподібного та дистрофії війкового епітелію свідчить про активність запального процесу. Причинно-наслідковий зв'язок заявлених маркерних показників з позитивним результатом, що досягається, полягає в наступному: як відомо запальні процеси в нижніх дихальних шляхах супроводжуються ураженням бронхіального епітелію з формуванням дистрофічних змін, особливо війкового епітелію, збільшенням келихоподібних клітин с подальшою їх десквамацією, що порушує функцію мукоциліарного кліренсу і формує порочно патологічне коло запального процесу респіраторного тракту. Крім того, внаслідок дії різних етіологічних чинників, що призводять до запалення в дихальних шляхах під впливом великої кількості хемокінів та прозапальних медіаторів запалення збільшується кількість ефекторних клітин (макрофагів, нейтрофілів, еозинофілів, лімфоцитів, базофілів), що мігрують з судинного русла в зону запалення і визначаються при дослідженні мокротиння. Застосування 10 % розчину натрію хлориду дозволяє отримати мокротиння з нижніх відділів респіраторного тракту, що визначає можливості оцінки клітин бронхіального епітелію та клітинних елементів крові. Суть способу вирішується наступним чином: перед проведенням забору мокротиння дітям вимірюють пікову об'ємну швидкість видиху за допомогою пікфлоуметру. Далі з метою профілактики бронхоспазму проводять інгаляцію 10 % розчином натрію хлориду з обов'язковим застосуванням ультразвукового небулайзеру. Після кожного 5-7 хвилинного сеансу інгаляції дітям пропонують відкашляти мокротиння в чашку Петрі. Після відкашлювання вимірюють пікову об'ємну швидкість видиху за допомогою пікфлуометру. При наявності зниження даного показника на 20 % від вихідного процедуру припиняють. Адекватним для дослідження вважають слизові зліпки розміром не менше ніж 4,5 × 9 мм з мінімальними домішками слини, з яких за допомогою скляної палочки готують два мазки. Приготовлені мазки висушують, забарвлюють за Романовським-Гімзе й підраховують процентне співвідношення клітинних елементів (бронхіального епітелію (базального, лійкуватого, келихоподібного), макрофагів, нейтрофілів, лімфоцитів, еозинофілів, тучних клітин) на 400 несквамозних клітин у полі зору за допомогою імерсійної мікроскопії. Мазки, що містять більше 30,0 % сквамозних клітин, вважають не придатними для дослідження. 5 67055 Нами по запропонованому способу обстежено 130 дітей з бронхіальною астмою, 128 дітей з рецидивуючим бронхітом та 87 практично здорових дітей. Отримані дані представлені в таблицях 1,2. Порівнюючи отримані дані за способом, що заявляється, та способом-прототипом встановлено, що застосування спрощеної методики дозволяє отримати у більшому відсотку індукованого мокротиння (98 % позитивних випадків проти 56 %), ідентичний клітинний склад в індукованому мокротинні досліджуваних дітей та скоротити час (30-40 хвилин проти 1,5-2 години) на проведення дослідження. Порівнюючи індуковане мокротиння за різними методами відмічається різниця в відно 6 сній кількості бронхіального епітелію та макрофагів. В результаті статистичної обробки доведена достовірна кореляційна залежність, а саме: 1) між нозологічними формами захворювань органів дихання і клінічними особливостями їх перебігу (загострення, ремісія, тяжкість та певний фенотип) та зміною у співвідношенні клітинного складу індукованого мокротиння; 2) між клітинним елементами індукованого мокротиння, бронхоальвеолярного лаважу, брашбіопсії слизової бронхів; 3) між клініко-параклінічною позитивною динамікою на призначене лікування та цитоморфологічними змінами. Таблиця 1 Клітинний склад індукованого мокротиння у практично зорових дітей та дітей з рецидивуючим бронхітом в стадії ремісії за різними методами дослідження Клітини IМ, % Бронхіальний епітелій: Війковий (% дистрофії) келихоподібний базальний Нейтрофіли Лімфоцити Еозинофіли Базофіли Макрофаги Тучні клітини Здорові діти Діти з рецидивуючим бронхітом За методом - протоЗа методом - протоЗа методом, n=30 За методом, n=98 типом, n=57 типом, n=30 65,90±1,97 74,00±4,09 (35,0±5,02) 0,27±0,14 25,96±4,20 23,70±1,30 3,77±0,24 0,50±0,01 0,73±0,14 4,60±0,39 0,00±0,00 4,60±0,39° 23,70±1,31 3,77±0,27 0,50±0,01 0,73±0,15 65,90±1,97° 0,00±0,00 58,25±1,51* 61,05±1,67* (59,0±4,02)* 10,75±0,97* 27,95±1,77 28,85±0,97 5,00±0,47 1,55±0,38* 1,20±0,15* 8,40±0,73* 1,75±0,48* 6,56±0,32 26,85±0,97 7,00±0,46 1,50±0,30* 1,30±0,14* 9,40±0,63* 0,75±0,08* Примітка:* р