Спосіб лікування жінок репродуктивного віку з зовнішними формами ендометріозу

Реферат: UA 68135 U UA 68135 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до гінекології, і може бути застосована для лікування хворих на генітальний ендометріоз у жінок репродуктивного віку. В Україні, як і в інших європейських країнах, за останні роки відзначено тенденцію до збільшення питомої ваги зовнішніх форм генітального ендометріозу, особливо частіше з'явилися випадки рецидивів ендометріозу, навіть після лікування. Вивчення етіологічних факторів і патологічних механізмів з усіх сторін дозволило виявити причетність до розвитку цих процесів широкого кола факторів ризику ендогенної та екзогенної природи, що досі викликає суперечні питання [2, 3]. На цей час частота генітального ендометріозу в Україні займає 3-тє місце серед гінекологічних захворювань [1, 4]. Тому в нашій країні приділяється значна увага розробці та впровадженню нових етіопатогенетичних схем лікування хворих на генітальний ендометріоз, з метою зменшення кількості рецидивів, ранньої діагностики і своєчасного лікування, відновлення репродуктивної функції жінок. Нині відомо багато способів лікування хворих з зовнішніми формами ендометріозу, серед яких провідне місце займають хірургічні методики лікування (лапароскопія, лапаротомія, комбінація з піхвовим доступом) з призначенням гормональної терапії, бо при оперативному втручанні видаляються лише видимі чи доступні вогнища ендометріозу [6, 7]. Найчастіше в медичній практиці серед багатьох гормономодулюючих препаратів в складі комплексного лікування генітального ендометріозу зберігають практичну цінність прогестерони, оральні контрацептиви, аналоги гонадотропін - релізинг - гормону (аГтРГ) [5]. Біологічний ефект лікування генітального ендометріозу полягає в наступному: - відновлення або підвищення репродуктивної функції жінок; - радикальне видалення ендометріоїдного вогнища при оперативному втручанні; - механічна деструкція вогнищ ендометріозу; - консервативне лікування. Кожний метод лікування має свої переваги чи недоліки. Якщо говорити про переваги хірургічного лікування, то велику роль відіграє максимальне видалення вогнищ ендометріозу, але недоліками вважається: - деякі вогнища не можливо видалити без пошкодження життєво важливих органів (кишечник, судинний пучок і т. і.); - формування зони некрозу із пошкодженням навколишніх тканин; - тривала ексудація тканин; - ускладнення, які можливі під час любого оперативного втручання; - можливі рецидиви захворювання. Якщо говорити про переваги або недоліки консервативного лікування, можна виділити основним пунктом побічні дії ліків. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб лікування ендометріозу, який включає хірургічне лікування [7]. Однак, цей спосіб має такі недоліки - ускладнення, можливі рецидиви захворювання, тривалий термін лікування. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є комплексний підхід до лікування з додатковим проведенням патологічних та імуногістохімічних досліджень під час оперативних втручань, що дозволяє правильно призначити гормональну терапію з урахуванням отриманих результатів дослідження, що дозволяє значно скоротити термін лікування, уникнути виникнення ускладнень та рецидиву захворювання. Задачею корисної моделі, що заявляється, є створення такого способу лікування, який би дозволив підвищити ефективність лікування, скоротити терміни лікування та знизити кількість рецидивів захворювання. Технічним результатом є підвищення ефективності лікування геніального ендометріозу. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає хірургічне лікування та застосування лікарських препаратів, згідно з корисною моделлю, під час оперативного втручання беруть біопсію, виконують патогістологічне та імуногістохімічне дослідження, після цього призначають гормональну терапію з урахуванням отриманих результатів. Таким чином створюються оптимальні умови роботи, лікар працює не схематично, а з кожним пацієнтом окремо, це сприяє зниженню числа рецидивів, відновленню репродуктивних функцій жінки, терміну регенерації, скороченню курсу лікування, що позитивно відображається на моральному стані жінки. Спосіб здійснюється наступним чином: - під час оперативного втручання (лапароскопія, лапаротомія) беруть біопсію ендометріоїдного вогнища; 1 UA 68135 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 - відправляють до патологогістологічної лабораторії, з метою підтвердження ендометріозу та виявлення особливостей кровообігу; - частину ендометріоїдного вогнища відправляють на імуногістохімію з підбором препарату; - після отримання результатів дослідження призначають гормональну терапію з урахуванням отриманих результатів. Приклади конкретного виконання. Приклад № 1. Пацієнтка І., 28 років, звернулася на кафедру акушерства та гінекології № 1 НМУ ім. О.О. Богомольця з приводу кістоми правого яєчника. Пацієнтка пред'являє жалоби на постійну біль ниючого характеру внизу живота, головні болі, які посилюються під час менструації, біля 3 місяців; диспареунію (а останній місяць неможливості статевого життя, бо відчувала різкий біль); запори більше 2 місяців; безпліддя біля 5 років. З анамнезу хвороби: біля 7 місяців потому з'явилися періодичні болі внизу живота, дуже болісна менструація. Хвора звернулася до жіночої консультації за місцем проживання, де під час УЗД була виявлена кістома правого яєчника розмірами до 4 см. Хвора знаходилася під спостереженням, але лікування не отримувала. Менархе з 13 років, цикл регулярний, вагітностей не було. У віці 23 років було проведено оперативне лікування лапароскопічним доступом з приводу ендометріоїдної кістоми лівого яєчника в об'ємі резекції лівого яєчника. Після операції хвора приймала КОК 4 місяці. Живе регулярним статевим життям, біля 5 років не приймала заходів для запобігання вагітності. Чоловік здоровий. При УЗД дослідженні при зверненні виявлена кістома правого яєчника з щільною капсулою розмірами 84×75 мм, яка має неоднорідну ехопозитивну тканину. Враховуючи дані анамнезу, клініко-лабораторні дослідження, був встановлений діагноз: ендометріоїдна кістома правого яєчника. Первинне безпліддя. Пацієнтці проведено оперативне втручання лапароскопічним доступом в об'ємі: вилущування ендометріоми правого яєчника, хромогідротубація – труби прохідні. Діагноз ендометріоїдної кістоми був підтверджений на патогістологічному дослідженні. Після проведення імуногістохімії призначений препарат аГтРг, за звичною схемою на 6 місяців. Після закінчення лікування через 2 місяці наступила вагітність, відчуває себе добре, вагітність протікає без патології. Приклад № 2. До КМКЛ № 18 звернулася пацієнтка А., 27 років, в анамнезі оперативне втручання з приводу позаматкової вагітності, з резекцією лівої маткової труби, під час патологогістологічного дослідження виявлені деякі вогнища ендометріозу. Близько 4 місяців приймала прогестини. Через 3 роки звернулась до клініки з приводу постійних кров'янистих виділень, порушення менструального циклу, ниючі болі внизу живота протягом місяця, як було при позаматковій вагітності. Після повного клініко-лабораторного дослідження було виявлено додаткове утворення з порушенням цілісності. Проведено оперативне лікування лапаротомним доступом, лівостороння тубектомія, в зв'язку з гематосальпиксом зліва, з шоколадним вмістом, відправлено на патологогістологічне дослідження, підтверджений діагноз ендометріозу. Матеріал відправлений на імуногістохімію з підбором препарату, де було виявлено, що прогестини не є препаратором вибору, тому було призначено препарат з урахуванням використаних рецепторів. При виборі лікування жінок репродуктивного віку з зовнішніми формами ендометріозу ефективним є призначення гормональної терапії. На базі кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця було проведено лікування жінок репродуктивного віку з використанням способу, що заявляється. Отримані позитивні результати дозволяють рекомендувати даний спосіб для застосування в гінекологічній практиці у жінок репродуктивного віку з зовнішніми формами ендометріозу. Джерела інформації: 1. Посисеева Л.В., Назарова А.О., Шарабанова И.Ю., Палкин А.Л., Назаров С.Б. Эндометриоз: клинико-экспериментальные сопоставления // Проблемы репродукции - 2001. № 4 - С. 27-31. 2. Филонова Л.В., Александрова Н.Н., Брусницина В.Ю., Чистякова Г.Н., Мазуров А.Д. Способ доклинической диагностики генитального эндометриоза // Российский вестник акушерагинеколога. - 2003. - № 1 - С. 69-72. 3. Потапова Л.В. Сучасні підходи до етіопатогенезу і лікування генітального ендометріозу. Автореферат дис. д.м.н. - Харків, 2003. - 36 с. 2 UA 68135 U 5 10 4. Barlow D. H. and S. Fernandez-Shaw. Immune System / in Endometriosis. Current Undertaking and Management. Edited by R. W, Shaw, Qi.Br, 1995., P. 75-96. 5. Lamb K., Hoffman R., Michols Т.Н. Family trait analysis: a case-control study of 43 women with endometriosis and their best friends // Amer. J. Obstet.Gynecol. 1986., Vol. 154., № 3., P. 596-601. 6. Simpson J.L., Elias S., Malinak L.R., Buttram V.C. Heritable aspects of endometriosis. I. Genetic Studies. Am. J. Obstet. Gynecol., 1980., № 137., P. 327-331. 7. Адамян Л. В. Клиника, диагностика и лечение генитального эндометриоза // Акушерство и гинекология. - 1992. - № 7. - С. 54-59. 8. Vancaillie Th. G. Complications and their prevention // Syllabus Postgraduate Course VIII, AAGL 22nd Annual Meeting., 1993., P. 1-6. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб лікування жінок репродуктивного віку з зовнішніми формами ендометріозу, що включає хірургічне лікування та застосування лікарських препаратів, який відрізняється тим, що під час оперативного втручання беруть біопсію, виконують патогістологічне та імуногістохімічне дослідження, після цього призначають гормональну терапію з урахуванням отриманих результатів. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3