Спосіб діагностики синдрому полікістозних яєчників

Реферат: Спосіб діагностики синдрому полікістозних яєчників шляхом визначення клінічних симптомів та змін гормональних показників. Додатково досліджують рівень антимюлерового гормону в сироватці крові та при його значенні понад 10 нг/мл діагностують синдром полікістозних яєчників. UA 69387 U (12) UA 69387 U UA 69387 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до медицини, а саме до гінекології та ендокринології, і може бути використана при обстеженні хворих на синдром полікістозних яєчників. На сьогодні залишається невирішеним питання щодо критеріїв діагностики синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), що обумовлено варіабельностю частоти, з якою зустрічаються ті або інші симптоми серед жінок з цією патологією. Так найбільш характерними клінічними симптомами СПКЯ є порушення менструального циклу, яке спостерігається у 65-97 % випадків, первинне безпліддя - 70-80 %, гірсутизм - 88,4 %, акне -25 %, ожиріння у 35-54 % хворих [1, 2]. Зміни гормональних показників при СПКЯ також відрізняється великою варіабельностю. Так підвищення ЛГ понад 10 МО/л відмічається у 65-70 % хворих, коефіцієнта ЛГ/ФСГ >2,5 у 7492 % пацієнток, рівня тестостерону понад 2,5 у 69,8 % жінок зі СПКЯ [3,4]. Таким чином кожну окрему ознаку не можна вважати вірогідною в діагностиці полікістозу яєчників, а діагноз СПКЯ ставиться при наявності двох або трьох критеріїв одночасно. Тому дослідження останніх років спрямовані на пошуки більш інформативних показників даного захворювання. На сьогодні велика увага приділяється факторам, які впливають на фолікулогенез, можуть перешкоджати овуляції та призводити до кістозних змін у яєчнику [5]. Одним з цих факторів є концентрація антимюлерового гормону (АМГ). Вважається, що у жінок АМГ синтезується клітинами гранульози преантральних та малих антральних фолікулів (менш ніж 4 мм). У фолікулах більшого розміру продукція гормону значно знижується та майже не визначається при досягненні фолікулом 8 мм і більше [6]. При СПКЯ, коли фолікули досягають діаметром приблизно 5 мм порушується процес вибору домінантного фолікула, відбувається блокування дозрівання вибраного фолікула або пригнічення механізму дегенерації когорти вибраних фолікулів. Таким чином при СПКЯ відбуваються зміни в рівнях АМГ в сироватці крові, за рахунок порушення фолікулогенеза і секреції АМГ гранульозою цих фолікулів [7]. Тобто рівень АМГ у сироватці крові хворих на СПКЯ може бути діагностичним критерієм даного захворювання. Задача корисної моделі - розробити спосіб діагностики синдрому полікістозних яєчників. Поставлена задача вирішується тим, що для діагностики синдрому полікістозних яєчників визначають клінічні симптоми, зміни гормональних показників та додатково проводять дослідження рівню антимюлерового гормону в сироватці крові та при його значенні понад 10 нг/мл діагностують СПКЯ. Технічний результат - підвищення ефективності діагностики синдрому полікістозних яєчників. Розроблений спосіб дозволяє підвищити якість діагностики СПКЯ. Так для постановки діагнозу СПКЯ наряду з визначенням рівнів тестостерону, естрадіолу ЛГ, ФСГ та коефіцієнту ЛГ/ФСГ необхідним є дослідження антимюлерового гормону в сироватці крові. Підвищення рівня АМГ понад 10 нг/мл свідчить про наявність синдрому полікістозних яєчників. Спосіб апробовано на 40 жінках (основна група), які знаходились на обстеженні та лікуванні з приводу СПКЯ у клініці ДУ "Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України". Контрольну групу склали 10 жінок з нормальною менструальною та репродуктивною функцією. Середній вік обстежених складав (25,1±0,2) роки. Отримані дані вказують на те, що у жінок основної групи рівень ЛГ був вірогідно (р