Спосіб лікування синдрому полікістозних яєчників у жінок з вираженим гірсутизмом

1. Спосіб лікування синдрому полікістозних яєчників у жінок з вираженим гірсутизмом, що включає введення андрокуру, діане-35, верошпирону, ендоназальний електрофорез вітаміну В1, 3 підвищується кількість хворих з відновленим менструальним циклом, зростає шанс на вагітність. Підставою для цієї пропозиції була вперше встановлена авторами корисної моделі закономірність, яка полягає в тому, що при додатковому введенні інстенону хворим на СПКЯ жінкам з вираженими психоемоційними розладами, у значної кількості пацієнток покращуються показники реоенцефалографії (РЕГ), ліквідуються порушення в опіоїдній та гіпоталамо-гіпофізарній системах, що в клінічному плані сприяє ліквідації метаболічних, психоемоційних та вегетативних порушень. Запропонований спосіб полягає у тому, що хворим на СПКЯ з вираженим гірсутизмом додатково до засобів відповідно способу-прототипу вводиться інстенон по 1 таблетці (20мг гексобендіндігідрохлорида, 60мг этофіліна, 50мг етамівана) 3 рази на добу протягом 4 тижнів поспіль двома курсами з перервою у 2-3 місяці в залежності від клінічного ефекту. Запропонований спосіб здійснюється таким чином: хворій жінці на СПКЯ з вираженим гірсутизмом призначаються андрокур з 1-го до 15-го дня циклу, діане-35 з 5-го дня циклу у контрацептивному режимі, верошпирон по 25мг 2 рази на добу протягом 3-6 місяців, ендоназальний електрофорез вітамін В1, діадинамотерапія та додатково інстенон по 1 таблетці (20мг гексобендіндігідрохлорида, 60мг этофіліна, 50мг етамівана) 3 рази на добу протягом 4 тижнів поспіль двома курсами з перервою у 2-3 місяці в залежності від клінічного ефекту. При розробці запропонованого способу лікування СПКЯ у жінок з вираженим гірсутизмом нами було обстежено дві групи хворих, які були ран 11876 4 домізовані за віком, тривалістю та клінічними проявами захворювання, -перша (19 осіб), яка отримувала лікування відповідно до запропонованого способу, та друга (20 осіб), які лікувалися відповідно способу-прототипу. У всіх пацієнток були виключені органічні захворювання нервової системи. Жінки обох груп підлягали клінічному, інструментальному та імунологічному обстеженню до і після лікування. Поряд із загально клінічними засобами, психологічним обстеженням (оцінка рівня стресса за шкалою Рідера, адаптований варіант кольорового тесту Люшера, виявлення зниженого настрою і субдепресії), інструментальними методами (ультразвукове дослідження органів малого тазу, реоенцефа-лографія), стандартними лабораторними методами вивчався комплекс імунологічних показників. Імунологічне обстеження полягало у вивченні у плазмі крові рівня -ендорфіну за допомогою тест-системи Peninsula, S-1134 (EIAH-8616) з використанням аппарату фотометр MSR-1000. Рівень прогестерону (Пр), естрадіолу (Е), лютеотропного (ЛГ) і фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), а також пролактину (ПРЛ) у сироватці крові визначали комерційними тест-системами за домопогою імуноферментного аналізу (ELISA). Проведені спостереження дозволили встановити, що включення інстенону до комплексу лікувальних заходів СПКЯ у жінок з вираженим гірсутизмом виявляло більш виражену позитивну клінічну ефективність такого лікування порівнянне з другою групою (таблиця 1). Таблиця 1 Вплив запропонованого способу лікування на клінічну симптоматику СПКЯ у жінок з вираженим гірсутизмом Клінічна симптоматика протягом одного року після лікування Гіперандрогенія: акне гірсутизм пігментація на внутрішніх поверхнях стеген Олігоаменорея Дисфункціональні маткові кровотечі Гіперпластичні процеси ендометрія Ановуляторне непліддя Перевищення нормальної ваги тіла Фіброзно-кістозна мастопатія Обсяг яєчників понад 9см3 Гіперплазія строми яєчників Понад 10 атретичних фолікулів у діаметрі до 10 мм, розташованих під капсулою Так, в першій групі кількість жінок з олігоаменореєю через один рік після завершення лікування відповідно до запропонованого способу була меншою в 2,2 рази (Р