Спосіб редукції селезінкового кровотоку при гіпердинамічному варіанті перебудови портального кровообігу

Реферат: UA 69536 U UA 69536 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, переважно до хірургічних способів та може бути використана в ендоваскулярній хірургії при лікуванні гіпердинамічного типу кровоплину в артеріальних судинах середнього калібру. Лікування пацієнтів з ускладненнями портальної гіпертензії пов'язане з високим ризиком розвитку профузної кровотечі з варикозно-розширених вен і стравоходу та кардіального відділу шлунка та його рецидиву, що супроводжується летальністю від 25 до 45 % [1]. Лише 30 % пацієнтів з декомпенсованим цирозом печінки, який є причиною її виникнення в 90 % пацієнтів, відповідають критеріям для виконання ортотопічної трансплантації печінки [2]. Протягом останніх 10 років як альтернатива цьому надзвичайно складному хірургічному методу широко застосовуються мінінвазивні втручання у вигляді ендоскопічного лікування вариксів, склеротерапії [1, 2], а також ендоваскулярні методики - трансюгулярне шунтування та емболізація гілок черевного стовбура [3]. Якщо ендоскопічні методики не є патогенетичними втручаннями, тобто не знижують тиск в системі ворітної вени, а лише зменшують на короткий час ймовірність поновлення кровотечі, то ендоваскулярні - навпаки, зменшують прояви гіперкінетичного типу перебудови кровоплину в судинах-гілках черевного стовбура при портальній гіпертензії та забезпечують тривалий профілактичний ефект щодо рецидиву кровотечі, зменшують ознаки асциту та гіперспленізму. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб встановлення сегментів оклюдера типу Гіантурко - спіралі з циліндричним розташуванням витків сталевого сплаву медичного призначення та конусовидної просторової форми вторинної конформації за допомогою провідника-штовхача, що спричинює рух спіралі в діагностичному катетері з подальшим її вивільнення в просвіт судини (4). Недоліком цього способу є важкість виведення спіралі для оклюзії судин складної просторової форми, оскільки численні перегини катетера, значний опір у парі "спіраль внутрішня поверхня катетера" та високий тиск в артерії значно підвищують опір руху провідника. Це загалом призводить до неможливості виведення спіралі-оклюдера типу Гіантурко в просвіт судини, а при спробі форсованого виштовхування спричиняють вихід катетера із запланового місця втручання або травматичне ушкодження судини. Повторні введення катетера до вибраного місця оклюзії підвищують травматичність втручання за рахунок подразнення інтими судини. Використання даного методу в сучасній практиці ендоваскулярної хірургії внаслідок недостатньої гнучкості загальної системи "катетер-провідник" в артеріальних судинах складної просторової конфігурації зумовлює високу частоту безрезультативних спроб та післяопераційних ускладнень. Проте виштовхування стандартної спіралі типу Гіантурко гідравлічним способом потребує декількох спроб і значного тиску з загальним відсотком успішних спроб, що не перевищує 50 %, оскільки за рахунок циліндричного розташування витків первинної структури опір у парі "спіраль - внутрішня поверхня" катетера є більшим, ніж опір в системі "рідина-спіраль". Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в безперешкодному одномоментному вивільненні спіралі-оклюдера з первинною конфігурацією у вигляді ламаної лінії або "зірки" із збільшеним в 1,4 разу перекриттям внутрішнього перерізу в просвіт селезінкової артерії при портальній гіпертензії без використання провідника-штовхача за рахунок нагнітання рідини (фізіологічного розчину) шприцом з метою зменшення травматичності втручання та променевого навантаження хворого та хірургічної бригади. Технічний результат - підвищення ефективності лікування хворих з гіпердинамічним типом кровообігу в артеріях черевного стовбура при портальній гіпертензії. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає катетеризацію селезінкової артерії з первинним введення в просвіт 5-30 пінополіуретанових емболів та подальшим введенням через катетер спіралі-оклюдера за рахунок проштовхування її за допомогою провідника-штовхача, згідно з корисною моделлю, проводять виштовхування спіралі-оклюдера з первинної конфігурацією у вигляді ламаної лінії або "зірки" та пам'яттю форми вторинної конфігурації, збільшеного в 1,4 разу перекриття внутрішнього перерізу без використання провідника-штовхача в просвіт судини за рахунок струменю фізіологічного розчину, що нагнітається шприцом об'ємом 5 мл під тиском з відповідним радіографічним контролем. Відомості, що підтверджують можливість досягнення вищезазначеного технічного результату полягають в наступному. Гнучкість системи "катетер-провідник" значно нижча, ніж гнучкість самого катетера, заповненого рідиною (фізрозчин) без введеного провідника. В деяких випадках після катетеризації артеріальної судини складної просторової конфігурації виникають перегини, які унеможливлюють проведення катетера-штовхача для виведення спіралі в умовах протидії високого тиску. Форсоване введення провідника може призвести в цьому випадку до 1 UA 69536 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 пошкодження стінки судини або зміщення катетера до аорти, що потребує повторного введення в позицію емболізації. Виштовхування спіралі струменем рідини ("гідравлічний спосіб") дозволяє зберегти катетер в вибраній позиції для емболізації та відмовитись від застосування жорстокого і малогнучкого металевого провідника для виведення спіралі з катетера в просвіт судини. Це зменшує кількість нерезультативних спроб та загальний час опромінення (променеве навантаження на пацієнта та персонал, час оперативного втручання, витрати контрастної речовини і травмуючий вплив на внутрішню інтимальну оболонку судини. Проте виштовхнути стандартну спіраль типу Гіантурко гідравлічним способом потребує декількох спроб і значного тиску з загальним відсотком успішних спроб, що не перевищує 50 %, оскільки за рахунок циліндричного розташування витків первинної структури опір у парі "спіраль - внутрішня поверхня" катетера є значним. За рахунок використання оклюдера з первинною конфігурацією у вигляді ламаної лінії або "зірки" із збільшеним в 1,4 разу перекриттям внутрішнього перерізу вдається значно знизити опір в означеній парі, за рахунок того, що спіраль контактує з внутрішньою поверхнею катетера лише у місцях кутів перегину первинної конфігурації. Збільшене перекриття внутрішнього перерізу в 1,4 разу підвищує опір в системі "робоча рідина спіраль" зі збільшеним ефекту "вітрила", що в свою чергу забезпечує перерозподіл тиску розчину що нагнітається на спіраль. В результаті зменшується значення необхідного тиску для вивільнення спіралі-оклюдера та результативність спроб її встановлення досягає 90-95 % навіть у судинах з складною просторовою конфігурацією. На прикладі конкретного здійснення операцію проводили під місцевою анестезією (інфільтрація зони артеріального доступу розчином лідокаїну 0,5 % 20 мл). Після виконання пункції стегнової артерії в верхній третині в просвіт голки вводили короткий провідник з подальшим введенням по ньому (за методикою Сельдінгера) інтродьюсера калібру 5-6 Fr. Положення інтродьюсера в судині контролювали за допомогою контрастного рентгенскопічного дослідження на спеціалізованому ангіографічному апараті. Для катетеризації аорти використовували катетери конфігурації "Head hunter" або "Simonds 2". Після технологічного розвороту в луковиці аорти катетер зміщували каудально у режимі пошуку для катетеризації внутрішнього отвору черевного стовбура. Верифікація місцезнаходження діагностичного катетера постійно контролювалася рентгеноскопічно за допомогою введення контрасту "Омніпак". В подальшому введенням сталевого гнучкого провідника та синхронного проведення по ньому катетера виконували селективну катетеризацію селезінкової артерії, що документували відеозаписом ангіографічної картини у режимі subtraction. Видаляли провідник та вимірювали тиск в судині, після чого в просвіт катетера на сталевому стрижні вводили сегмент оклюзійної спіралі з первинною конфігурацією у вигляді ламаної лінії або "зірки" та пам'яттю форми вторинної конфігурації збільшеного в 1,4 разу перекриття внутрішнього перерізу довжиною 15-20 см. Видалення стрижня та вивільнення спіралі в просвіті катетера виконували за допомогою голки-штовхача, а подальший рух спіралі по катетеру та виведення в просвіт судини - тиском рідини (суміші фізрозчину та контрастної речовини "Омніпак") за допомогою шприца об'ємом 5 мл під рентгеноскопічним контролем. Для контролю повного виходу спіралі з катетера в нього вводили гнучкий полімерний гідрофільний провідник, після чого зміщували катетер до аорти і видаляли. Після видалення інтродьюсера на місце оперативного доступу накладали тиснучу повязку на 12-16 годин. Таким чином використання цього способу введення даного типу спіралі-оклюдера до селезінкової артерії з складною просторовою конфігурацією в умовах гіпердинамічного типу перебудови кровоплину при портальній гіпертензії дозволяє відмовитись від використання малогнучкого металевого провідника для вивільнення спіралі оклюдера, зменшує травматизацію інтимальної оболонки судини, скорочує час оперативного втручання та променеве навантаження на пацієнта та персонал за рахунок зменшення кількості нерезультативних спроб. Спосіб може бути рекомендований для клінічного застосування в практиці хірургічних відділень міських, обласних лікарень, хірургічних гастронтерологічних центрів. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. Бойко В.В., Нікішаєв В.І., Русін В.І. та ін. (2008) Портальна гіпертензія та її ускладнення (Харків). "ФОП Мартиняк". 335 с 2. Буланов К.И., Чуклин С.Н. (1999) Декомпенсированный цирроз печени. (Львов). "Стип". 192 с. 3. David С. Madoff, Alban Denys, Michael F.Wallace et al. (2005) Splenic arterial interventions: anatomy, indications, technical considerations, and potential complications. Radiographics. 25:191211. 2 UA 69536 U 4. Uday Chand Ghoshal, Ananya Das (2008) Models for prediction of mortality from cirrhosis with special reference to artificial neural network: a critical review. HepatolInt.l;2:31-38. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб редукції селезінкового кровотоку при гіпердинамічному варіанті перебудови портального кровообігу, що включає катетеризацію та емболізацію, який відрізняється тим, що проводять виштовхування спіралі-оклюдера з первинною конфігурацією у вигляді ламаної лінії або "зірки" та пам'яттю форми вторинної конфігурації збільшеного в 1,4 разу перекриття внутрішнього перерізу без використання провідника-штовхача в просвіт судини за рахунок струменю фізіологічного розчину, що нагнітається шприцом об'ємом 5 мл під тиском з відповідним радіографічним контролем. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3