Спосіб встановлення спіралі-оклюдера в просвіт селезінкової артерії

Реферат: Спосіб встановлення спіралі-оклюдера в просвіт селезінкової артерії включає катетеризацію черевного стовбура з подальшим проведенням діагностичного катетера в селезінкову артерію та виведенням через нього спіралі-оклюдера. Виштовхування спіралі в просвіт судини здійснюють за допомогою гідравлічного тиску фізіологічного розчину, що нагнітається шприцом об’ємом 5 мл з відповідним радіографічним контролем без використання провідника-штовхача. UA 69535 U (54) СПОСІБ ВСТАНОВЛЕННЯ СПІРАЛІ-ОКЛЮДЕРА В ПРОСВІТ СЕЛЕЗІНКОВОЇ АРТЕРІЇ UA 69535 U UA 69535 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до хірургії та може бути використана в ендоваскулярній хірургії при лікуванні гіпердинамічного типу кровоплину в артеріальних судинах середнього калібру. Лікування пацієнтів з ускладненнями портальної гіпертензії пов'язане з високим ризиком розвитку профузної кровотечі з варикозно-розширених вен стравоходу та кардіального відділу шлунка та його рецидиву, що супроводжується летальністю від 25 до 45 % [1]. Лише 30 % пацієнтів з декомпенсованим цирозом печінки, який є причиною її виникнення в 90 % пацієнтів, відповідають критеріям для виконання ортотопічної трансплантації печінки [2]. Протягом останніх 10 років як альтернатива цьому надзвичайно складному хірургічному методу широко застосовуються мініінвазивні втручання у вигляді ендоскопічного лігування вариксів, склеротерапії [1,2], а також ендоваскулярні методики - трансюгулярне шунтування та емболізація гілок черевного стовбура [3]. Якщо ендоскопічні методики не являють по собі патогенетичні втручання, тобто не знижують тиск в системі ворітної вени, а лише зменшують на короткий час ймовірність поновлення кровотечі, то ендоваскулярні - навпаки, зменшують прояви гіперкінетичного типу перебудови кровоплину в судинах-гілках черевного стовбура при портальній гіпертензії та забезпечують тривалий профілактичний ефект щодо рецидиву кровотечі, зменшують ознаки асциту та гіперспленізму. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний нами як прототип є спосіб встановлення сегментів спіралі-оклюдера типу Гіантурко за допомогою провідника-штовхача, що спричиняє рух спіралі в діагностичному катетері з подальшим її вивільненням в просвіт судини [4]. Недоліком цього способу є важкість виведення спіралі для оклюзії судин складної просторової форми, оскільки численні перегини катетера та високий тиск в судині значно підвищують опір проведенню провідника і часто спричиняють вихід катетера із запланованого місця втручання. Повторні введення катетера до вибраного місця оклюзії підвищують травматичність втручання за рахунок подразнення інтими судини. Використання даного способу в сучасній практиці ендоваскулярної хірургії внаслідок недостатньої гнучкості загальної системи "катетер-провідник" в артеріальних судинах складної просторової конфігурації зумовлює високу частоту безрезультативних спроб та післяопераційних ускладнень. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в безперешкодному одномоментному вивільненні спіралі-оклюдера типу Пантурко в просвіт селезінкової артерії при портальній гіпертензії без використання провідника-штовхача, за рахунок нагнітання рідини (фізіологічного розчину) шприцом з метою зменшення травматичності втручання та променевого навантаження хворого та хірургічної бригади. Технічний результат - підвищення ефективності лікування хворих з гіпердинамічним типом кровообігу в артеріях черевного стовбура при портальній гіпертензії, зменшення післяопераційних ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає катетеризацію черевного стовбура з подальшим проведенням діагностичного катетера в селезінкову артерію та виведенням через нього спіралі-оклюдера, згідно з корисною моделлю, виштовхування спіралі в просвіт судини здійснюють за допомогою гідравлічного тиску фізіологічного розчину, що нагнітається шприцом об’ємом 5 мл з відповідним радіографічним контролем без використання провідника-штовхача. Відомості, що підтверджують можливість досягнення вищезазначеного технічного результату полягають в наступному. Гнучкість системи "катетер-провідник" значно нижча, ніж гнучкість самого катетера, заповненого рідиною (фізрозчин) без введеного провідника. В деяких випадках після катетеризації артеріальної судини складної просторової конфігурації виникають перегини, які унеможливлюють проведення катетера-штовхача для виведення спіралі в умовах протидії високого тиску. Форсоване введення провідника може призвести в цьому випадку до пошкодження стінки судини або зміщення катетера до аорти, що потребує повторного введення в позицію емболізації. Виштовхування спіралі струменем рідини ("гідравлічний спосіб") дозволяє зберегти катетер в вибраній позиції для емболізації та відмовитись від застосування жорстокого і малогнучкого металевого провідника для виведення спіралі з катетера в просвіт судини. Це зменшує кількість нерезультативних спроб та загальний час опромінення (променеве навантаження на пацієнта та персонал, час оперативного втручання, витрати контрастної речовини і травмуючий вплив на внутрішню інтимальну оболонку судини. На прикладі конкретного здійснення операцію проводили під місцевою анестезією (інфільтрація зони артеріального доступу розчином лідокаїну 0,5 % 20 мл). Після виконання пункції стегнової артерії в верхній третині в просвіт голки вводили короткий провідник з 1 UA 69535 U 5 10 15 20 25 30 35 подальшим введенням по ньому (за методикою Сельдінгера) інтродьюсера калібру 5-6 Fr. Положення інтродьюсера в судині контролювали за допомогою контрастного рентгеноскопічного дослідження на спеціалізованому агіографічному апараті. Для катетеризації аорти використовували катетери конфігурації "Head hunter" або "Simonds 2". Після технологічного розвороту в луковиці аорти катетер зміщували каудально у режимі пошуку для катетеризації внутрішнього отвору черевного стовбура. Верифікація місцезнаходження діагностичного катетера постійно контролювалася рентгеноскопічно за допомогою введення контрасту "Омніпак". В подальшому введенням сталевого гнучкого провідника та синхронного проведення по ньому катетера виконували селективну катетеризацію селезінкової артерії, що документували відеозаписом ангіографічной картини у режимі subtraction. Видаляли провідник та вимірювали тиск в судині, після чого в просвіт катетера на сталевому стрижні вводили сегмент оклюзійної спіралі типу Гіантурко довжиною 15-20 см. Видалення стрижня та вивільнення спіралі в просвіті катетера виконували за допомогою голки-штовхача, а подальший рух спіралі по катетеру та виведення в просвіт судини - тиском рідини (суміші фізрозчину та контрастної речовини "Омніпак") за допомогою шприца об’ємом 5 мл під рентгеноскопічним контролем. Для контролю повного виходу спіралі з катетера в нього вводили гнучкий полімерний гідрофільний провідник після чого зміщували катетер до аорти і видаляли. Після видалення інтродьюсера на місце оперативного доступу накладали тиснучу повязку на 12-16 годин. Таким чином використання цього способу в умовах гіпердинамічного типу перебудови кровоплину при портальній гіпертензії дозволяє відмовитись від використання малогнучкого металевого провідника для вивільнення спіралі оклюдера, зменшує травматизацію інтимальної оболонки судини, скорочує час оперативного втручання та променеве навантаження на пацієнта та персонал за рахунок зменшення кількості не результативних спроб. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. Бойко В.В., Нікішаєв В.І., Русін В.І. та ін. (2008) Портальна гіпертензія та ускладнення (Харків). "ФОП Мартиняк", 335 с. 2. Буланов К.И., Чуклин С.Н. (1999) Декомпенсированный цирроз печени. Львов: "Стип". 192 с. 3. David С. Madoff, Alban Denys, Michael F.Wallace et al. (2005) Splenic arterial interventions: anatomy, indications, technical considerations, and potential complications. Radiographics. 25: 191211. 3. David C. Madoff, Alban Denys, Michael F.Wallace et al. (2005) Splenic arterial interventions: anatomy, indications, technical considerations, and potential complications. Radiographics. 25: 191211. 4. Uday Chand Ghoshal, Ananya Das (2008) Models for prediction of mortality from cirrhosis with special reference to artificial neural network: a critical review. Hepatol Int. 1; 2: 31-38. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 Спосіб встановлення спіралі-оклюдера в просвіт селезінкової артерії, що включає катетеризацію черевного стовбура з подальшим проведенням діагностичного катетера в селезінкову артерію та виведенням через нього спіралі-оклюдера, який відрізняється тим, що виштовхування спіралі в просвіт судини здійснюють за допомогою гідравлічного тиску фізіологічного розчину, що нагнітається шприцом об’ємом 5 мл з відповідним радіографічним контролем без використання провідника-штовхача. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2