Спосіб оцінки тяжкості стану постраждалої дитини з політравмою на догоспітальному етапі

Реферат: UA 70251 U UA 70251 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема травматології, інтенсивної терапії, а також до технології надання невідкладної медичної допомоги, і може бути використана для діагностування оцінки тяжкості стану дитини з політравмою для визначення потреби у наданні високоспеціалізованої медичної допомоги та у системі клінічного моніторингу постраждалих дитячого віку у гострому періоді травматичної хвороби. Об'єктивізація стану дітей з поліорганними та полісистемними пошкодженнями - важлива задача вітчизняної травматології. У світовій практиці охорони здоров'я на етапах лікування постраждалих з полісистемними пошкодженнями широко застосовуються різноманітні способи інтегральної оцінки тяжкості стану хворих, наприклад, індекси (шкали) ISS (Injury severity score) шкала оцінки тяжкості травми, TISS (Trauma injury severity score) - шкала оцінки ушкодження при травмах, PTS (Pediatric travma score) - шкала оцінки тяжкості пошкоджень у дітей, PRISM (Pediatric risk of mortality) - ризик летального результату у дітей, МРМ (Mortality prediction model) - система оцінки ймовірності летального результату, MOSF (Multiple Organ System Failure) система оцінки поліорганної недостатності (1-8). Але механічне копіювання закордонних стандартів та алгоритмів неможливе, що зумовлено як різним рівнем забезпечення так і недосконалою нормативно-правовою базою у системі надання екстреної медичної допомоги. Найбільш близькими по суті та результату, який може бути досягнуто, є спосіб оцінки тяжкості стану дитини із використанням бальної оцінки параметрів функціонування систем кровообігу, зовнішнього дихання та центральної нервової системи за шкалою PTS (Pediatric travma score), тому її вибрано за прототип (4). Недоліком відомого способу є те, що при оцінюванні стану постраждалої дитини з політравмою не враховується вік дитини, а також тривалість догоспітального періоду, що вкрай важливо, тому що за час з моменту отримання травми до моменту госпіталізації в лікувальний заклад стан дитини може динамічно змінюватися. Все це призводить до погіршення результатів лікування дитини. Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що існує нагальна потреба у розробці стандартизованих систем оцінки тяжкості пошкоджень та стану постраждалої дитини на до госпітальному етапі. Це повинні бути прості, швидкі для обрахунку, інформативно значимі та достовірні показники з максимальною прогностичною можливістю. В основу корисної моделі поставлено задачу створити спосіб оцінки тяжкості стану постраждалої дитини з політравмою на догоспітальному етапі з врахуванням тривалості догоспітального періоду в залежності від ризику виникнення шоку, використовуючи швидкі для обрахунку, інформативно значимі та достовірні показники з максимально прогностичною можливістю, черговістю, послідовністю та об'ємом невідкладних заходів, можливістю транспортування, що зменшило би вірогідність розвитку важких ускладнень травматичної хвороби. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі оцінки тяжкості стану постраждалої дитини з політравмою на догоспітальному етапі, що включає визначення виду пошкоджень, параметрів функціонування систем кровообігу, зовнішнього дихання та центральної нервової системи із використанням бальної системи оцінки кожного параметра у шкалі оцінки тяжкості стану постраждалої дитини, відповідно до корисної моделі, додатково для оцінки тяжкості стану дитини враховують її вік та відстань до лікувального закладу, відображають ці параметри у шкалі таблиці і бальну оцінку кожному із параметрів здійснюють шляхом порівняння параметрів із нормальним їх значенням та пропорційно ступеня їх відхилення, присвоюючи кожному з них певну кількість балів, підставляють отримані дані у відповідні графи шкали таблиці і визначають загальну сумарну кількість балів, аналізують їх, із використанням технічних засобів, і діагностують ступінь тяжкості стану постраждалої дитини, враховуючи тривалість догоспітального періоду, причому, якщо загальна кількість балів складає 14-16 балів, стан дитини оцінюють як задовільний, шоку не має, якщо загальна кількість балів складає менш 14 балів, стан постраждалої дитини оцінюють як шок легкого ступеня тяжкості і можливо транспортування дитини у лікувальний заклад, при 8 балах - оцінюють стан постраждалої дитини як шок середнього ступеня тяжкості, є необхідність в транспортуванні до лікувального закладу із проведенням інтенсивної терапії на догоспітальному етапі та під час транспортування, при менш 1 бала - стан дитини оцінюють як термінальний з необхідністю проведення базового комплексу реанімаційних заходів на місці пригоди. Оцінка тяжкості стану постраждалої дитини по даному способу дозволяє здійснювати процес уніфікованого підрахунку основних показників стану постраждалої дитини за новим технологічним принципом, стандартизуючи клінічні ознаки (маніфестування) пошкоджень у дітей за єдиним критерієм, маючи на увазі ризик виникнення шоку унаслідок пошкоджень, отримуючи таким чином уніфікований результат як підставу для формування процесу надання лікувально 1 UA 70251 U 5 діагностичної допомоги. Все це направлено на попередження ускладнень, що представляють безпосередню загрозу для життя дитини, а в цілому підвищують якість лікування в подальшому. Спосіб виконують таким чином. У постраждалої дитини визначають вік, вид пошкоджень, рівень свідомості, наявність пульсу та дихальних рухів, рівень систолічного артеріального тиску, кровонаповнення капілярів, враховують відстань до лікувального закладу. Кожний показник порівнюють із нормальним значенням, та пропорційно ступеня його відхилення, присвоюють певну кількість балів (таблиця 1) Таблиця 1 Параметри Вік (роки) Зовнішнє дихання Артеріальний тиск (мм рт. ст.) Кровонаповнення капілярів (симптом "білої плями") Свідомість Наявність пошкоджень Відстань до лікувального закладу (км., хв.) 10 15 20 Непорушене >90 Визначається radialis Пульс Бали +1 4-12 З підтримкою оральною назальною) +2 >12 -1