Спосіб тимчасового закриття черевної порожнини з корекцією внутрішньочеревного тиску

Реферат: Спосіб тимчасового закриття черевної порожнини з корекцією внутрішньочеревного тиску включає виконання основного етапу оперативного втручання, інтубації кишечнику, санації та дренування черевної порожнини. Між парієнтальною очеревиною та внутрішніми органами накладають два шари сітчастих протезів, верхній шар якої фіксують до парієтальної очеревини правого боку лапаротомної рани, а нижній шар сітки - до лівого. Вільні краї обох шарів сітки фіксують до протилежного боку лапаротомної рани, біля латерального краю прямих м'язів живота, за допомогою лігатур, проведених через усі шари передньої черевної стінки. У ранньому післяопераційному періоді, після стабілізації стану пацієнта виконують оперативне втручання, а саме затягуючи та зав'язуючи лігатури посеред шкіри, пошарово зашивають лапаротомну рану. UA 70909 U (12) UA 70909 U UA 70909 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії і може бути використана для запобігання розвитку синдрому абдомінальної компресії після виконання оперативного втручання з приводу гострої кишкової непрохідності та абдомінальної травми. Відомі способи тимчасового закриття черевної порожнини з корекцією внутрішньочеревного тиску, які включають ізоляцію черевної порожнини від зовнішнього середовища за допомогою поліетиленової плівки (мішок Багота), використання пластинки із силіконового гелю (MedGel) та армованого нейлоном силіконового еластомеру (Silastic), створення додаткового об'єму черевної порожнини за допомогою полімерної плівки, яку розташовують у вигляді конуса, застосування спеціальної конструкції, що дозволяє звести краї рани до найбільш безпечного рівня внутрішньочеревного тиску тощо. Недоліками цих способів є виникнення евентрації внаслідок відриву або розриву поліетиленової плівки при напруженні пацієнта, травмування кишечнику, утворення нориць, вторинне інфікування черевної порожнини. Найближчим аналогом корисної моделі є спосіб запобігання та лікування синдрому абдомінальної компресії, який включає додаткове проведення внутрішньочеревної фасціотомії, декомпресії заочеревинного простору, ушивання черевної порожнини на П-подібних прокладках без захвату парієтальної очеревини, з подальшим дозованим зведенням країв лапаротомної рани [Патент України на корисну модель 70450, МПК А61В 17/04. Способ профилактики и лечения ABDOMINAL COMPARTMENT SYNDROME / Криворучко Ігор Андрійович, Бойко Валерій Володимирович, Іванова Юлія Вікторівна, Сайдаметов Решат Рефатович; заявник та патентовласник Інститут загальної та невідкладної хірургії академії медичних наук України. - № u2003098148; заявл. 01.09.03; опубл. 15.10.04, Бюл. № 10]. Спосіб - найближчий аналог здійснюється таким чином. Після виконання оперативного втручання створюють декомпресію заочеревинного простору шляхом розтину парієтальної очеревини по лівій та правій перехідних складках, після чого пальцями кисті мобілізують низхідний і висхідний відділи товстої кишки та заочеревинну клітковину. Крім того, додатково гострим шляхом розтинають уздовж внутрішній листок піхви прямого м'яза живота. Черевну порожнину ушивають на П-подібних прокладках без захвату парієтальної очеревини. П-подібні прокладки проводять з обох боків, паралельно до лапаротомної рани на всьому її протязі з подальшим дозованим зведенням її країв. Недоліком цього способу є додаткова травматизація органів черевної порожнини, велика імовірність виникнення різних вторинних ускладнень з боку лапаротомної рани (евентрація, післяопераційна вентральна грижа тощо) у ранньому післяопераційному періоді, внаслідок не укріплення передньої черевної стінки при її загоєнні вторинним натягом. Також розсічення внутрішніх листків піхви прямих м'язів живота створює умови для виникнення гнійно-запальних процесів передньої черевної стінки. Заявлена корисна модель виключає вказані недоліки. В основу корисної моделі поставлена задача: розробити спосіб закриття черевної порожнини, за яким буде можливим корегувати внутрішньочеревний тиск у ранньому післяопераційному періоді, а також не будуть виникати різні вторинні ускладнення з боку лапаротомної рани та органів черевної порожнини. Поставлена задача вирішується тим, що в способі профілактики і лікуванні синдрому абдомінальної компресії, який включає виконання основного етапу оперативного втручання, інтубації кишечнику, санації та дренування черевної порожнини, згідно з корисною моделлю, між парієнтальною очеревиною та внутрішніми органами накладають два шари сітчастих протезів, верхній шар якої фіксують до парієтальної очеревини правого боку лапаротомної рани, а нижній шар сітки - до лівого. Вільні краї обох шарів сітки фіксують до протилежного боку лапаротомної рани, біля латерального краю прямих м'язів живота, за допомогою лігатур, проведених через усі шари передньої черевної стінки. У ранньому післяопераційному періоді, після стабілізації стану пацієнта виконують оперативне втручання, а саме затягуючи та зав'язуючи лігатури посеред шкіри, пошарово зашивають лапаротомну рану. Укріплення передньої черевної стінки за допомогою двох шарів сітчастих протезів з фіксацією одного з їх країв дає можливість збільшувати або зменшувати об'єм черевної порожнини, тим самим корегуючи внутрішньочеревний тиск, а також надійно укріпити передню черевну стінку, що дасть змогу запобігти виникненню евентрації, післяопераційної вентральної грижі тощо. Спільними ознаками найближчого аналога та корисної моделі, що заявляється, є те, що хірургічні заходи, направлені на запобігання синдрому абдомінальної компресії в ранньому післяопераційному періоді, здійснюють після виконання основного етапу оперативного втручання. 1 UA 70909 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Відмінністю корисної моделі та найближчого аналога є те, що не виконують мобілізації низхідного та висхідного відділів товстої кишки, а також заочеревинної клітковини, укріплюють передню черевну стінку за допомогою двох сітчастих протезів. На кресленні представлено схему способу, що заявляється: 1 - верхній шар сітчастого протеза (ULTRAPRO або VYPRO II), який фіксують до парієтальної очеревини правого боку лапаротомної рани, 2 - нижній шар сітчастого протеза (Proceed), який фіксують до парієтальної очеревини лівого боку лапаротомної рани, 3 - зав'язані на марлевих серветках лігатури, які фіксують вільні краї обох шарів сітчастих протезів. Спосіб, що заявляється як корисна модель, виконують таким чином. Здійснюють основний етап оперативного втручання, а саме - усунення причини кишкової непрохідності, відновлення анатомічної цілісності пошкоджених органів, дренування черевної порожнини тощо. За наявності достеменних прогностичних ознак виникнення синдрому абдомінальної компресії, у ранньому післяопераційному періоді, між парієнтальною очеревиною та внутрішніми органами накладають дві пластинки сітчастих протезів, які розміщують один на одному. Розмір обох сітчастих протезів повинен бути таким, щоб вони на 2-3 см закривали довжину лапаротомної рани та відповідали проекції обох прямих м'язів живота, у разі зашитого апоневрозу рани. Далі фіксують верхню пластинку сітки ULTRAPRO або VYPRO II до парієтальної очеревини правого боку лапаротомної рани, а нижню Proceed - до лівого. Через отвори біля вільного краю нижньої сітки проводять декілька лігатур, залежно від її довжини, обидва кінці яких шляхом проколу всіх шарів передньої черевної стінки біля латерального краю правого прямого м'яза живота виводять назовні. Прокол всіх шарів передньої черевної стінки здійснюють за допомогою печінкової голки таким чином, щоб обидва кінці лігатури виходили через один отвір на зовнішню поверхню шкіри. Так само фіксують вільний край верхньої сітки до лівого боку лапаротомної рани. Виведені назовні лігатури з обох боків лапаротомної рани зав'язують на марлевих серветках так, щоб вільні краї обох сіток вкривали приблизно 1/2 ширини прямих м'язів живота. На рану черевної стінки кладуть поліетиленову плівку, зверху якої накладають марлеву серветку з водорозчинною маззю. У ранньому післяопераційному періоді, послаблюючи зав'язані на серветках лігатури, можна збільшувати об'єм черевної порожнини, тобто корегувати внутрішньочеревний тиск. Після стабілізації стану пацієнта, нормалізації внутрішньочеревного тиску виконують оперативне втручання, а саме затягуючи та зав'язуючи лігатури посеред шкіри, пошарово зашивають лапаротомну рану. Даний запропонований спосіб закриття черевної порожнини з корекцією внутрішньочеревного тиску було використано у трьох хворих на гостру хірургічну патологію органів черевної порожнини із прогностичними ознаками виникнення синдрому абдомінальної компресії в ранньому післяопераційному періоді. Приклад. Пацієнт К., 1948 р.н. був прийнятий до хірургічного відділення 12.06.2011 року з діагнозом: Спайкова хвороба очеревини, ускладнена гострою кишковою непрохідністю. Пацієнт хворів протягом чотирьох діб. Після відповідних обстежень та короткотривалої передопераційної підготовки пацієнту виконано оперативне втручання: Лапаротомія. Вісцероліз. Назоінтестинальна інтубація тонкої кишки. Дренування черевної порожнини. Зважаючи на наявність достеменних прогностичних ознак виникнення синдрому абдомінальної компресії в ранньому післяопераційному періоді закриття черевної порожнини, виконано згідно із запропонованим нами способом, а саме - між парієнтальною очеревиною та внутрішніми органами накладено два шари сітчастих протезів. Верхній шар (ULTRAPRO), який фіксовано до парієтальної очеревини правого боку лапаротомної рани, а нижній шар сітки (Proceed) - до лівого. Вільні краї обох шарів сітки фіксовано до протилежних боків лапаротомної рани біля латеральних країв прямих м'язів живота, за допомогою лігатур проведених через всі шари передньої черевної стінки. На рану черевної стінки накладено поліетиленову плівку та марлеву серветку з водорозчинною маззю. На третю добу післяопераційного періоду стан пацієнта дещо погіршився, що зумовлено розвитком внутрішньочеревної гіпертензії (16 мм рт. ст.). Поступово збільшено об'єм черевної порожнини шляхом дозованого послаблення зав'язаних на серветках лігатур. Після проведеної маніпуляції внутрішньочеревний тиск знизився на 7 мм рт. ст., стан пацієнта поступово покращився. На 12-у добу, під загальним в/в знеболенням, затягуючи лігатури посеред шкіри, пошарово зшито лапаротомну рану. Рана загоїлася первинним натягом, ускладнень не спостерігалося. Отже, застосування даного способу тимчасового закриття черевної порожнини з корекцією внутрішньочеревного тиску дає можливість корегувати його в ранньому післяопераційному періоді, а також уникнути різних вторинних ускладнене з боку лапаротомної рани. 2 UA 70909 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб тимчасового закриття черевної порожнини з корекцією внутрішньочеревного тиску, який включає виконання основного етапу оперативного втручання, інтубації кишечнику, санації та дренування черевної порожнини, який відрізняється тим, що , між парієнтальною очеревиною та внутрішніми органами накладають два шари сітчастих протезів, верхній шар якої фіксують до парієтальної очеревини правого боку лапаротомної рани, а нижній шар сітки - до лівого, вільні краї обох шарів сітки фіксують до протилежного боку лапаротомної рани, біля латерального краю прямих м'язів живота, за допомогою лігатур, проведених через усі шари передньої черевної стінки, у ранньому післяопераційному періоді, після стабілізації стану пацієнта виконують оперативне втручання, а саме затягуючи та зав'язуючи лігатури посеред шкіри, пошарово зашивають лапаротомну рану. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3