Спосіб визначення племінної цінності кролів різних генотипів із використанням селекційно-генетичного індексу

Реферат: Спосіб визначення племінної цінності кролів різних генотипів із використанням селекційногенетичного індексу включає розрахунок селекційного індексу шляхом суми величин, які включають генетичні компоненти господарсько-цінних ознак. Як генетичний параметр використовується коефіцієнт успадковуваності окремих господарсько-цінних ознак кролів. UA 71714 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ПЛЕМІННОЇ ЦІННОСТІ КРОЛІВ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНОГО ІНДЕКСУ UA 71714 U UA 71714 U 5 10 15 20 25 30 Корисна модель належить до галузі сільського господарства і може знайти застосування в тваринництві, а саме - в кролівництві. Він дозволяє визначати кращі породні поєднання кролів, які дають можливість підвищити продуктивність стада в цілому. Розрахувавши селекційний індекс, можна визначити очікуваний ефект селекції та використати більш обґрунтовані методи відбору та добору. В наш час у племінній роботі вітчизняного кролівництва використовуються такі ефективні методи, як оцінка тварин по якості нащадків, розведення тварин по лініях і родинах. Проте визначення племінної цінності кролів основного стада проводиться лише по фенотипу при бонітуванні. При цьому виходять з оцінки кролів по породності, розвитку (живій масі і тілобудові), густині і забарвленню волосяного покриву, а також по відтворній здатності. Використання селекційних індексів приводить до більш точної оцінки племінної цінності кролів. Основна вимога при застосуванні селекційних індексів у кролівництві полягає у використанні генетичних та економічних параметрів, які складають необхідні елементи визначення племінної цінності тварин та побудові індексів різних моделей, ціллю яких є підвищення ефективності методів селекції, в основу побудови селекційного індексу кролів взято те, що його коефіцієнти необхідно розраховувати для кожної конкретної популяції окремо, в залежності від генетикопопуляційних параметрів ознак, рівня продуктивності, вимог економіки, а також треба робити перерахунок цих коефіцієнтів при зміні даних умов [1]. Крім того, було враховано те, що головна відмінність між способами розрахунку селекційних індексів у кролівництві полягає в методиці розрахунку вагових коефіцієнтів окремих селекційно-генетичних та господарсько-цінних ознак та їх величин [1, 2]. Господарсько-цінні ознаки кролів визначались відповідно до "Інструкції з бонітування кролів " [3] В основу корисної моделі поставлена задача, що при побудові селекційного індексу підбирають ряд господарсько-цінних ознак, з врахуванням їх коефіцієнтів успадковуваності. Задача вирішується тим, що розраховується селекційно-генетичний індекс шляхом суми величин, які включають генетичні компоненти господарсько-цінних ознак. Як генетичний параметр використовується коефіцієнт успадковуваності окремих господарсько-цінних ознак кролів. Як визначають по формулі, селекційний індекс самця з використанням генетичних параметрів має такий вигляд: I  h1Mn  h2MЗК  h3MМПТ , де M n - величина середньодобового приросту живої маси нащадків, отриманих від перевірюваного самця, в період 45-90 днів; MЗК - величина затрат корму на одиницю приросту нащадків, отриманих від перевірюваного самця, в період 45-90 днів; 35 MМПТ - середня маса парної тушки молодняку, отриманого від перевірюваного самця, у віці 90 днів; h1 , h 2 , h 3 - коефіцієнти успадковуваності по цих ознаках. 40 45 50 В цілому, застосування селекційних індексів в кролівництві залежить від популяційногенетичних параметрів ознак продуктивності тварин та і економічних умов господарства. Відбір з використанням селекційних індексів забезпечує отримання нащадків з більш достовірно високою м'ясною продуктивністю. Приклад. Дослідження проводились за умов промислової кролеферми "Марчук Н.В." на поголів'ї кролів новозеландської породи. Піддослідних кролів утримували у клітках-батареях КБК-4, з площею одного відділення - 0,54 м. Маточне стадо при цьому і відсаджений молодняк утримували окремо. Клітки були обладнані підвісними бункерними годівницями для гранульованих комбікормів. Напування тварин відбувалося через автопоїлки. Молодняк після відсадження в 45 днів розділяли по статі та утримували в клітках по 4-5 голів у клітці. Самців у віці 3 місяці після відбору по живій масі розсаджували в індивідуальні клітки до досягнення віку племінного використання - 150-160 днів. Комплексна оцінка стада кролів проводилась на основі даних бонітування відповідно до "Інструкції з бонітування кролів" [3]. В результаті проведених досліджень встановлено, що нащадки самців Вайта і Білаша мали достовірно, а Назара недостовірно вищі показники селекційно-генетичної оцінки в порівнянні із середнім значенням по стаду - 8,46 од. (табл. 1) 1 UA 71714 U Таблиця 1 Індексна оцінка перевірюваної племінної цінності самців кролів новозеландської білої породи Кличка батька n Вайт Назар Білаш Восток Граф Егор Лорд Назар Мороз Назар Паша Сніжок Степан 15 15 15 15 15 15 15 15 15 15 15 15 15 Затрати корму Середньодобовий на 1 кг Маса парної тушки, Селекційно-генетичний приріст, г M±m приросту (60кг M±m індекс, од. 120 днів) 32,2±2,2 3,49 1,53±0,03 9,8±0,7* 30,9±2,2 2,97 1,65±0,06 9,9±0,8 30,8±2,2 3,44 1,63±0,04 9,5±0,3*** 30,4±0,7* 4,06 1,78±0,05 9,4±0,4 29,7±1,1 3,94 1,61±0,05 8,9±0,4 29,5±1,7 3,53 1,70±0,03 8,7±0,6 28,5±1,2 3,37 1,67±0,06 8,8±0,8 28,9±1,4 4,08 1,68±0,05 8,3±0,5 28,4±2,2 3,90 1,66±0,05 7,2±0,4 28,6±1,8 3,64 1,52±0,04 7,5±0,6 27,8±1,9 3,72 1,65±0,06 7,3±0,4 27,3±1,5 3,92 1,62±0,05 8,2±0,3 26,9±1,3 3,47 1,52±0,03 6,5±0,6* Примітка: достовірно при * - Р