Спосіб лікування хворих на алкогольну залежність

Реферат: Спосіб лікування хворих на алкогольну залежність включає сенсибілізуючу терапію. Як фармакологічні препарати застосовують "колме" в комплексі з "гептралом". Здійснюють комбіновану терапію з використанням гептралу і "колме + гептрал". При цьому вводять нікотинову кислоту в точку бай-хуєй. UA 71790 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА АЛКОГОЛЬНУ ЗАЛЕЖНІСТЬ UA 71790 U UA 71790 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до наркології, і може бути застосована для лікування хворих на алкогольну залежність. Відомий спосіб лікування алкогольної залежності шляхом використання фармакологічних препаратів, які формують реакції нестерпності до алкоголю за рахунок виникнення сенсибілізуючих ефектів на споживання спиртних напоїв, умовно-рефлекторної відрази до них (створення "хімічного бар'єру") [1]. Серед таких препаратів найбільш відомими в наркології є такі, активною сенсибілізуючою субстанцією є дисульфірам. Це такі препарати як тетурам, антабус, антиколь, еспераль, дисульфірам, тет лонг-250. Терапевтична доза дисульфіраму у цих препаратах - від 0,1 до 0,5 г на добу. Передбачається курсове безперервне або переривчасте лікування від одного до декількох місяців. Концепція патогенетичного лікування алкогольної залежності таким способом обґрунтовується створенням в організмі певної депонованої терапевтичної концентрації дисульфіраму, який, у разі вживання алкоголю, викликає реакцію сенсибілізації (нестерпності) та тривогу, страх і навіть панічні реакції перед подальшим вживанням алкоголю, формує психологічний фон антиалкогольної поведінки самозбереження: відхиляння, уникнення, самозахист від етанолу, що й змушує хворих до вольових зусиль для подолання патологічного ваблення до вживання спиртних напоїв. Таким чином, дисульфірам впливає на метаболізм етанолу й сприяє накопиченню в організмі ацетальдигіду, внаслідок чого й виникають негативні прояви превентивно сформованої терапевтичної сенсибілізації на алкоголь. Однак зазначений аналог має істотні недоліки. Оскільки кінцева результативність лікування залежить не тільки від сенсибілізуючого потенціалу препарату але й таких психологічних факторів як сугестивність, стійкість умовнорефлекторної реакції відрази до алкоголю, особистісної та ситуативної тривожності, коливання, нестабільність та нестійкість мотивацій самозбереження, первинна ефективність дисульфіраму, яку спостерігали в минулі роки суттєво знизилась. Препарат сам по собі токсичний, в процесі лікування виникають ускладнення, особливо на максимальних дозах і довготривалому лікуванні. Тривалий прийом препарату пов'язаний з такими ускладненнями як гепатит, гастрит, в окремих випадках - тетурамові психози, загострення поліневриту, імпотенція. Відомий спосіб лікування алкогольної залежності, взятий як найближчий аналог [2], з застосуванням препарату "Фурадонін", перевага якого в тому, що він, у порівнянні з дисульфірамом, менш токсичний, не має вираженої кумулятивної дії, може застосовуватися більш тривалий термін - 20 і більше днів підряд. При цьому препарат не викликає виражених і стійких алергічних реакцій. Дози становлять - 0,15-0,3 г 2 рази на день; добова доза - 0,3-0,6 г. Лікування можна проводити як з алкогольними пробами, так і без них. Недоліки способу: наявність протипоказань (некомпенсовані захворювання серцевосудинної системи, печінки, нирок зі значними порушеннями функцій), індивідуальна непереносимість, побічні ефекти (виснажливе сечовипускання, можливі загально алергічні реакції). В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування хворих на алкогольну залежність, яким забезпечується підвищення ефективності способу за рахунок комбінованої терапії. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування хворих на алкогольну залежність шляхом сенсибілізуючої терапії згідно корисної моделі і в якості фармакологічних препаратів застосовують "колме" у комплексі з "гептралом" по 1 капсулі рази на день впродовж 2-6 місяців, і додатково вводять нікотинову кислоту в точку бай-хуєй на потиличному виступі голови в дозі 0,5 мл, і надалі, в продовж 1-1,5 років, у разі потреби стабілізації ремісійних станів, здійснюють комбіновану терапію періодичного і послідовного чергування терапевтичних курсів "гептрал" і "колме + гептрал" у поєднанні з введенням нікотинової кислоти в точку бай-хуєй в тому ж дозуванні і тривалості курсу з 2-х місячними міжкурсовими інтервалами. Спосіб здійснюється наступним чином: На першому етапі лікуванняхворому призначають гептрал в поєднані з колме 3 рази на день і додатково вводять нікотинову кислоту в точку бай-хуєй на потиличному виступі голови в дозі 0,5 мл. Гептрал має гепатопротекторну та антидепресивну дію, а також антиоксидантну, детоксикаційну, регенеруючу та антифіброзуючу дію, нормалізує процес метаболізму в печінці, покращення її функцій. Колме (ціанамід) порівняно легко метаболізується і виводиться з організму. Його терапевтична дія відрізняється більшою вибірковістю та меншою тривалістю. Він блокує метаболізм алкоголю в організмі, подавляючи активність печінкового ферменту альдегіддегидрогенези. Під час лікування колме виникає короткочасна інтоксикація з вираженим неприємним відчуттям - так названа ціанамід-алкогольна реакція. Відмічаються вегетативні 1 UA 71790 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 прояви, які супроводжуються інтенсивним страхом і тривогою. Вони визивають умовно рефлекторну відразу до алкоголю. Колме не має гіпотонічного ефекту. Нікотинова кислота (вітамін РР) дозволяє зменшити токсичну дію на організм алкоголю, послабити постійне прагнення до алкоголю, здатна послабити фізичну біль, пов'язану з алкогольною стриманістю у тих людей, які намагаються покинути пити. Сенсибілізуючий ефект нікотинової кислоти прямопропорціональний виразності вазомоторної реакції. У разі потреби стабілізації ремісійних станів, здійснюють комбіновану терапію періодичного і послідовного чергування терапевтичних курсів "гептрал" і "колме + гептрал" у поєднанні з введенням нікотинової кислоти в точку бай-хуєй в тому ж дозуванні і тривалості курсу з 2-х місячними міжкурсовими інтервалами. Приклад Хворий, 1960 року народження. Лікувався у наркологічному стаціонарі Донецького обласного наркологічного диспансеру. Скарги при шпиталізації: після спонтанного завершення запійного стану - фізичне та психічне безсилля, тривога, сильне ваблення до алкоголю, погане самопочуття, знижений настрій, депресія, дратівливість, слабкість, головокружіння, відсутність апетиту, безсоння, гіпергідроз, тремор пальців верхніх кінцівок, головний біль, болі у правому підребер'ї. Працював на шахті. Зараз не працює у зв'язку з алкогольною залежністю. Анамнез захворювання. Перше вживання алкоголю - у 11-річному віці. Зловживати алкогольними напоями почав з 18 років, тобто 33 роки тому. Приблизно, з 30-річного віку з'явилися та прогресують типові ознаки алкогольної залежності: нестримний потяг до алкоголю, зростання толерантності, втрата ситуаційного та кількісного контролю над випитим, синдром відміни алкоголю, амнезії, алкогольні проблеми у сім'ї, на роботі та зі здоров'ям, запійне пияцтво, ознаки інтелектуального зниження. За останні 5 років толерантність зменшилася (п'яніє від 0,5 л вина), але сумарна доза алкоголю у період запою велика. Зараз п'є, в основному, слабоалкогольні напої (джин-тонік, вино, пиво). В період запою може пити самогон. Тривалість запоїв у теперішній час 4-7 днів, постзапійний період тяжкий, тривалістю до 10-20 днів. Гострі алкогольні психози заперечує. Лікувався за методом О.Р. Довженко від алкогольної залежності один раз - в стаціонарі Донецького обласного наркологічного диспансеру, після чого перебував у ремісії протягом 5 років. З 1991 року пиячить, за медичною допомогою не звертався. Останній запій переніс дуже важко, що й зумовило хворого прийняти рішення про антиалкогольне лікування у наркологічному стаціонарі. В результаті лабораторного та електрофізіологічного обстеження соматичного, неврологічного та психічного статусу був поставлений діагноз: алкогольна залежність, запійна форма зловживання алкоголем, синдром відміни, алкогольний гепатит, алкогольна кардіоміопатія. Лікування Після проведеної детоксикації (ессенціале-форте, гептрал, актовегін, вітаміни В1, В6, мілдронат, ліволін, карбамазепін), хворому призначена курсова (21) сенсибілізуюча терапія: колме - по 30 мл всередину щоденно; на 10 день - гептрал по 1 капсулі 3 рази на день. Вже на 7-й день лікування у хворого була достатньо міцна, а до кінця курсової терапії добре закріплена сенсибілізуюча реакція на алкоголь на фоні повної відсутності ознак потягу до алкоголю. У хворого сформувалась ремісія. Ускладнень та побічних ефектів у процесі сенсибілізуючої терапії не спостерігалося. Нормалізувалися печінкові ферменти АЛТ, АСТ, ГГТ, беталіпопротеїди, значно поліпшилися показники реогепатограми, електрокардіограми, електроенцефалограми, нормалізувалась швидкість осідання еритроцитів. Нікотинова кислота вводилась в точку бай-хуєй. Після завершення лікування, ця процедура повторювалась щомісячно. Таким чином, наведена клінічна ілюстрація стосується хворого, у якого довготривала патологічна залежність від алкоголю супроводжувалася постінтоксикаційною печінковою та іншою патологією, що у повсякденній практиці обмежує або унеможливлює застосування дисульфірамової сенсибілізуючої терапії (в тому числі й колме). Комбінована психотерапевтична опосередкована курсова терапія колмо+гептрал+нікотинова кислота по заявленому способу дала можливість проведення швидкої сенсибілізації пацієнта до алкоголю, уникнути ускладнень та побічних ефектів, нормалізувати та поліпшити функції печінки, електрофізіологічні та інші параметри, досягти ремісії та стійких антиалкогольних мотивацій протягом року. 2 UA 71790 U 5 Джерела інформації: 1. Стрельчук И.В. О некоторых современных методах лечения хронического алкоголизма. [В кн.: Вопросы профилактики и лечения алкоголизма и неалкогольных наркомании. М,: 1975. - С. 151-163]. 2. Энтин Г.М. Лечение алкоголизма. - М.Медицина, 1990. - С. 196-197. - 416 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб лікування хворих на алкогольну залежність шляхом сенсибілізуючої терапії, який відрізняється тим, що як фармакологічні препарати застосовують "колме" в комплексі з гептралом по 1 капсулі з рази на день впродовж 2-6 місяців, і додатково вводять нікотинову кислоту в точку бай-хуєй на потиличному виступі голови в дозі 0,5 мл, і надалі в продовж 1-1,5 року, у разі потреби стабілізації ремісійних станів здійснюють комбіновану терапію періодичного і послідовного чергування терапевтичних курсів "гептрал" і "колме + гептрал" у поєднанні з введенням нікотинової кислоти в точку бай-хуєй в тому ж дозуванні, і тривалості курсу з 2місячними міжкурсовими інтервалами. Комп’ютерна верстка M. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3