Спосіб випробування сталефібробетону на розтяг

Реферат: UA 72941 U UA 72941 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до галузі будівництва та випробувань елементів будівельних конструкцій і може бути використана для отримання діаграми розтягу сталефібробетону, що містить як висхідну, так і спадаючу гілки. Відомий спосіб випробування сталефібробетону на розтяг, який включає встановлення сталефібробетонного зразка в лещата розривної машини, прикладання навантаження ступенями, вимірювання деформацій зразка після кожного ступеня навантаження [Приев Б.А. Прочность и трещиностойкость сталефибробетонных тонкостенных изгибаемых элементов по наклонным сечениям: Автореф. дисс.канд. техн. наук: 05.23.01 / Б.А. Приев. - М., 1989. - С. 11]. Проте такий спосіб випробування не дозволяє отримати достатньо точні значення деформацій зразка на спадаючій вітці діаграми розтягу з причини відносно швидкого падіння навантаження і впливу, внаслідок цього, суб'єктивного фактора при вимірюванні деформацій. В основу корисної моделі поставлено задачу створення такого способу випробування сталефібробетону на розтяг, при якому можна досягнути вищої точності діаграми розтягу на спадаючій вітці. Поставлена задача вирішується тим, що у способі випробування сталефібробетону на розтяг, який включає встановлення сталефібробетонного зразка в лещата розривної машини, прикладання навантаження ступенями, вимірювання деформацій зразка після кожного ступеня завантаження, згідно з корисною моделлю, перед встановленням сталефібробетонного зразка в лещата розривної машини до його двох протилежних кінців симетрично кріплять траверси, а кінці траверс з'єднують тяжами, що утворює кондуктор зі зразком, закріпленим у ньому, після чого до кондуктора зі зразком одночасно прикладають навантаження. Таке вирішення дозволяє контролювати прогини траверси або деформації крайніх її фібр у місці примикання сталефібробетонного зразка, та уникнути різкого зниження навантаження, яке передається з розривної машини, що дозволяє отримати точніші значення деформацій зразка після досягнення тимчасового опору сталефібробетону. Суть корисної моделі пояснює креслення, на якому подана схема, що дозволяє реалізувати запропонований спосіб, де 1 - зразок, 2 - траверса, 3 - тяж, N - зусилля, l - відстань між тяжами, l3 - довжина зразка. Спосіб здійснюють таким чином. До протилежних кінців зразка симетрично кріплять траверси. Кінці траверс з'єднують тяжами. Таким чином отримують кондуктор зі зразком, закріпленим у ньому. Зразок з кондуктором встановлюють в лещата розривної машини та прикладають навантаження ступенями з вимірюванням деформацій після кожного ступеня завантаження. Зусилля N, одночасно прикладене до зразка 1 та до траверс 2, викликає у кожному з тяжів 3 зусилля R: N  Nз (1) , R 2 де Nз - частина зусилля, яку сприймає зразок. По середині траверси, виконаної, наприклад, зі спарених швелерів, виникає згинальний момент М: N  N з l N  N з l , (2) М   2 2 4 де l - відстань між тяжами. Максимальні напруження у кожній з траверс рівні : M N  Nз lh , (3)   W 8I де W - момент опору поперечного перерізу траверси; І - момент інерції поперечного перерізу траверси; h - висота траверси. Звідси: 8I (4) N  Nз  lh Прогин траверси f: N  Nз l3 (5) , 48EI де Е - модуль пружності матеріалу траверси. Видовження сталефібробетонного зразка l3: (6) lз=maxlз f 1 UA 72941 U де max - максимальні відносні деформації зразка, якими задаються (наприклад, 1510 ). Оскільки одночасно згинаються обидві траверси, то  lз (7) f  max 2 Прирівнявши праві частини рівнянь (5) і (7), отримуємо: -3 3Eh  maxlз (8)  Матеріал траверси має працювати пружно, тому значення напружень можна прийняти, наприклад, рівним (9) =0,9у, де у - межа текучості матеріалу. Тоді рівняння (8) отримає вигляд: l 5 l 3,33Eh maxlз . y (10) З рівняння (10) можна визначити необхідні параметри траверси. Необхідну площу поперечного перерізу тяжа можна знайти, прийнявши у рівнянні (1) Nз =0,3 рівняння AT  10 N N ,  2  0,9 y 18 y , (1 1) де згідно з рівнянням (4): 8I  0,95 y 7,2I y (1 N  2) lh lh . Запропонований спосіб відрізняється надійністю отримання параметричних точок повних діаграм деформування сталефібробетону при розтягу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб випробування сталефібробетону на розтяг, що включає встановлення сталефібробетонного зразка в лещата розривної машини, прикладання навантаження ступенями, вимірювання деформацій зразка після кожного ступеня завантаження, який відрізняється тим, що перед встановленням сталефібробетонного зразка в лещата розривної машини до його двох протилежних кінців симетрично кріплять траверси, а кінці траверс з'єднують тяжами, що утворює кондуктор зі зразком, закріпленим у ньому, після чого до кондуктора зі зразком одночасно прикладають навантаження. 2 UA 72941 U Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3