Спосіб оцінки психічного розвитку дітей з вродженою сенсоневральною приглухуватістю та глухотою

Реферат: UA 73225 U UA 73225 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медичної психології і може бути використана в клінічній, експериментальній патопсихології та психолого-медико-педагогічних обстеженнях дитини для диференціальної діагностики психічного розвитку дітей з сенсоневральною приглухуватістю та глухотою, а також з вродженою і долінгвальною, для розробки психокорекційних програм та адекватної реабілітації. Відомим способом дослідження вищих психічних функцій є традиційна методика нейропсихологічної діагностики психічного розвитку людини різного віку і різного освітнього рівня [Лурия А. Р. Основы нейропсихологии. Μ.: Изд-во. ун-та, 1973]. Предметом її дослідження є мозкова організація психічних функцій і різних аспектів поведінки людини, порушення психічної діяльності при різних (по етіології, патогенезу і локалізації) захворюваннях центральної нервової системи. Однак цей спосіб враховує лише церебральну патологію та відхилення в роботі мозку людини, що дає змогу описати загальну картину виникаючих змін психічної діяльності, але він не враховує різницю між симптомами при різних органічних порушеннях, а також не враховує рівень ураження слухового аналізатора, тяжкість і причину порушення розвитку слухового сприйняття та специфічні розлади розвитку мовлення. Крім того, відсутні кількісні критерії діагностики цих порушень. Такий підхід не дає можливості адекватного виконання усіх завдань вказаної методики, утруднює об'єктивну діагностику психічного розвитку дітей раннього віку з вродженою і долінгвальною сенсоневральною приглухуватістю та глухотою. Найбільш близьким до заявленого способу є процес психодіагностування різними стандартними методиками («Мюнхенська функціональна діагностики розвитку" (МФДР), стандартизований невербальний тест інтелекту "Snijders-Oomen Non-verbalerlntelligenztest SONR 2,6-7,3" (SON-R), тест Векслера) з урахуванням детального спостереження за особливостями поведінки під час обстеження. Однак, даний підхід не враховує причини і ступінь сенсоневрапьною приглухуватості та глухоти, а також первинні порушення, пов'язані безпосередньо з дефектом слуху та вторинні компенсуючі розлади, не проводиться також ретельний збір анамнезу, аналіз неврологічних симптомів, електроенцефалографічних, аудіометричних, вестибулометричних та генетичних досліджень. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити такий спосіб оцінки психічного розвитку дітей з вродженою сенсоневральною приглухуватістю та глухотою, який дозволив би за рахунок додатково отриманих медико-психологічних даних дослідити загальний тип психічної діяльності, виявити вплив сенсоневральних порушень слуху різного ґенезу на особливості психомоторного розвитку, когнітивної і емоційно-вольової сфер. Використання даного способу сприяє попередженню розвитку ускладнень, зниженню відсотку інвалідизації від наслідків порушення психічної діяльності при різних захворюваннях центральної нервової системи та створенню оптимальних умов для більш ефективного відновлення психічних функцій хворого. Поставлена задача досягається тим, що в способі оцінки психічного розвитку дітей з вродженою сенсоневральною приглухуватістю та глухотою, шляхом психодіагностування за стандартною методикою, згідно корисної моделі, додатково досліджують стани окремих аналізаторів (зорового, слухового, вестибулярного, кінестетичного і рухового), виявляють та аналізують процеси, які характеризують психічний розвиток дитини, при цьому враховують вік дитини та ступінь сенсоневральної приглухуватості, і далі оцінюють психічний розвиток в балах (8-12 балів - високий рівень розвитку; 5-7 балів - середній рівень; 0-4 низький рівень). Згідно із запропонованим способом диференціальної діагностики психічного розвитку дітей з вродженою і долінгвальною сенсоневральною приглухуватістю та глухотою особливості психічного розвитку досліджувалися у 50 дітей з тяжкими порушеннями слуху, які склали основну групу. Вік дітей коливався від 3 до 4 років, серед яких було 28 хлопчиків та 22 дівчинки. У всіх обстежуваних було виявлено тяжкі сенсоневральні порушення різного ступеня тяжкості та глухота. В анамнезі у них причиною сенсоневральної туговухості та глухоти були перенесені, в основному в перші три роки життя, різні захворювання, а саме: невідомі - 14 дітей, спадкові (вроджені) порушення 10 дітей; гострі нейроінфекції - 5 дітей, пневмонія і бронхіти із лікуванням ототоксичними антибіотиками - 5 дітей, тяжка недоношеність та передчасні пологи 5 дітей; травматична енцефалопатія - 5 дітей; травматичний церебрастенічний синдром - 2 дітей; ДЦП - 2 дітей, резус-несумісності - 2 дітей. Крім того, за даними медичних висновків у обстежуваних були виявлені додаткові діагнози, а саме: церебрастенічний синдром та порушення мозкової діяльності на фоні гідроцефалії, травматична енцефалопатія та психофізичний інфантилізм, дитячий церебральний параліч (ДЦП) із псевдобульбарним порушенням. У всіх обстежуваних виявлене сенсоневральне порушення слуху було в межах від 85 до 120 дБ. Зниження слуху було в середньому однаковим на два вуха. Отже, аналіз 1 UA 73225 U 5 10 даних психологічного дослідження здійснювався відповідно до розподілу дітей із тяжкими сенсоневральними порушеннями та глухотою залежно ґенезу захворювання та від віку хворого, що негативно впливали на розвиток психічних процесів в цілому, або загальний інтелектуальний розвиток. У обстежуваних проводили комплексне медико-психологічне обстеження. Всі хворі проходили отоларингологічне обстеження - методами клінічної аудіології та вестибулології. Аудіометричні показники, визначали основними методами дослідження функцій слухового аналізатора. Вестибуломегричне обстеження проводили за схемою В. Г. Базарова (1988 р.). Для визначення рівня розвитку психічних функцій у дітей з сенсоневральними порушеннями та глухотою були використані психологічні стандартизовані методики: МФДР, SON-R та тест Векслера. Можливість клінічного застосування корисної моделі підтверджується результатами експериментального дослідження табл. Таблиця Результати дослідження розвитку психічних процесів у дітей з сенсомоторною приглухуватістю та глухотою різного ґенезу у віці від 3 до 4 років Причини сенсоневральної туговухості та глухоти Спадкові (вроджені) порушення n=10 Невідомі n=14 Нейроінфекційні захворювання n - 5 Ототоксичні антибіотики n=5 Тяжка недоношеність n=5 Травматична енцефалопатія n=5 Травматичний церебрастенічний синдром n=2 ДПП n=2 Резус несумісності n=2 Загальний бал за шкалою Шкала вимірювання рівня психічних процесів, бали наглядноЗагальний сприйняття дієве сприйняття увага, загальна мислення пам'ять бал за форми мислення і кольору поінформованість генезою сприйняття 1,60 1,50 1,30 0,50 1,00 0,86 6.76 1,60 1,60 0,60 0,60 0,60 0,60 5,60 0,80 0,80 0,60 0,20 0,40 0,20 3,00 1,00 1,20 0,80 0,60 0,60 0,40 4,60 0,60 0,40 0,40 0,40 0,20 0,20 2,20 0,40 0,60 0,40 0,20 0,40 0,20 2,20 0,50 0 0,50 0 0 0 1,00 0,50 0 0 0 0 0,5 1,00 0,50 0 0 0 0 0,5 1,00 7,50 6,10 4,60 2,50 3,20 3,46 15 20 25 30 Оцінка результатів: високий рівень - 8-12 балів; середній рівень - 5-7 балів; низький рівень 0-4 бали. Таким чином, враховуючи відносну простоту способу оцінки психічного розвитку дітей з вродженою сенсоневральною приглухуватістю та глухотою, його можна застосовувати в медичних закладах та психолого-медико-педагогічних обстеженнях дитини для ранньої функціональної діагностики психічного розвитку, адекватної психологічної корекції та адекватної реабілітації дітей з вродженою сенсоневральною приглухуватістю та глухотою з максимальним відновленням їх соціального статусу та якості життя. Джерела інформації: 1. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. - К., Здоровье, 1980. - 165 с. 2. Вангер Α.Α., Выгодская Г.Л., Леонгард Э.И. Отбор детей в специальные дошкольные заведения. М., 1972. 2. Корольчук М.С, Осьодло В.І. Психодіагностика: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. - 400 с. 3. Левченко И.Ю. Патопсихология: Теория и практика. - М.: Академия, 2000. - 232 с. 3. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології: Навч. посібник. - К.: Перун, 1996. - 464 с. 2 UA 73225 U 5 10 4. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология: Практическое руководство. М.: МЕДпресс, 2001. - 592 с. 5. Психологические тести / Под. ред. А.А. Карелина: В 2 т. - М.: В ЛАД ОС, 2003. 6. Розумові здібності дитини // Психологічний інструментарій. - К.: 2004. 7. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии и опит применения их в клинике. - М.: Апрель-Пресс, изд-во Института психотерапии, 2004. - 224 с. 8. Основи медико-соціальної реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи. Навчально-методичний посібник / За ред. Мартинюка В.Ю. Зінченко С.М. - К.: Інтермед, 2005 416 с. 9. Семаго Η.Я., Семаго Μ.Μ. Теория и практика оценки психического развития ребенка. Дошкольный и младший школьный возраст. - СПб.: Речь, 2006. - 384 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб оцінки психічного розвитку дітей з вродженою сенсоневральною приглухуватістю та глухотою, шляхом психодіагностування за стандартною методикою, який відрізняється тим, що при діагностуванні додатково досліджують стани окремих аналізаторів (зорового, слухового, вестибулярного, кінестетичного і рухового), виявляють та аналізують процеси, які характеризують психічний розвиток дитини, при цьому також враховують вік дитини та ступінь сенсоневральної приглухуватості, і далі оцінюють психічний розвиток обстежуваного в балах від 0 до 12, а саме: 8-12 балів - високий рівень розвитку; 5-7 балів - середній рівень; 0-4 - низький рівень. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3