Спосіб корекції атеросклеротичних змін судин

Реферат: Спосіб корекції атеросклеротичних змін судин передбачає застосовування біологічно активного препарату. Як такий препарат використовують сироватку плацентарної крові людини, яку вводять дозою 0,3 мл внутрішньом'язово, курсом 10 ін'єкцій. UA 73382 U (12) UA 73382 U UA 73382 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі експериментальної медицини і може бути використана для розробки схем лікування атеросклерозу. Головними патогенетичними ланками розвитку атеросклерозу є дисліпопротеінемія атерогенного характеру, яка зумовлює стійке, тривале підвищення в крові різних фракцій ліпідів: загального холестерину, тригліцеридів, та/або атерогенних ліпопротеїдів низької щільності. Ліпідний профіль крові хворого на атеросклероз характеризується значним зменшенням концентрації антиатерогенних ліпопротеїдів високої щільності, що призводить до відкладання ліпідів в стінках судин і формування атеросклеротичного ураження судин, а також порушення функції наднирників [1]. Відомий спосіб корекції атеросклеротичних змін судин із застосуванням фармакологічних препаратів (жовчних секвестрантів, препаратів нікотинової кислоти, фібратів, станінів, ненасичених жирних кислот), дія яких направлена на покращення ліпідного профілю крові, а саме зниження дисліпідемії атерогенного характеру, зменшення вмісту ліпідних компонентів в атеросклеротичній бляшці та поліпшення метаболізму судинної стінки [2]. Однак всі ці препарати мають побічні ефекти. Препарати групи жовчні секвестранти (холестирамін, колестіпол) порушують діяльність шлунково-кишкового тракту та печінки, препарати нікотинової кислоти (ніаспан, ніацін) викликають гіперемію шкіри, гіперурікемію, гіперглікемію, порушують діяльність шлунково-кишкового тракту. Фібрати (клофібрат, пробукол, гемфіброзил) викликають порушення роботи печінки. Дія статинів (ловастатин, правастатин, флувастатин, симвастатин, аторвастатин та розувастатин) супроводжується ураженням печінки та нирок, мозковою патологією, біллю в м'язах, розвитком катаракти та рабдоміоліза. Препарати ненасичених жирних кислот (лінетол, ліпостабіл, трібуспамін, поліспамін та інші) посилюють дію цукрознижуючих препаратів. Всі препарати потрібно приймати постійно протягом життя, при цьому вони не впливають на головну складову патогенезу атеросклерозу - зростання атеросклеротичної бляшки [3]. Існує спосіб корекції атеросклеротичних змін судин, в якому використовують кріоконсервований фрагмент плаценти, який вводять після інфільтраційної анестезії в підшкірний карман в ділянці спини лабораторної тварини [4]. Недоліками цього способу є можливість виникнення алергічних реакцій на анестетичні препарати та побічні ефекти - інфікування, розвиток гнійного процесу після операційного втручання, ризик відторгнення фрагмента плаценти, а також необхідність виконання маніпуляції в умовах операційної. Найбільш близьким до заявленого є спосіб корекції атеросклеротичних змін судин, який передбачає використання суспензії клітин фетальної печінки людини [5]. Згідно зі способом здійснюють трансплантацію суспензії клітин фетальної печінки людини шляхом введення її в паравертебральну ділянку підшкірно дозою 50 мг на 1 кг маси тіла тварини. Всього проводять 5 трансплантацій на курс лікування. Спосіб дозволяє досягти зниження площі атеросклеротичного враження аорти з 68 % до 48 %. Недоліком цього способу є складність його реалізації, пов'язана з отриманням донорських клітин фетальної печінки, та низька ефективність - площа атеросклеротичних уражень аорти зменшується лише на 20 %. В основу корисної моделі поставлена задача створити такий спосіб корекції атеросклеротичних змін судин, який би забезпечив можливість виключити використання донорських клітин та підвищити лікувальний ефект. Ця задача вирішується тим, що корекцію атеросклеротичних змін судин здійснюють за допомогою сироватки плацентарної крові людини (СПКЛ), яку вводять дозою 1 мл щодобово, внутрішньом'язово, 10 ін'єкцій на курс. Сироватка плацентарної крові - це біологічно активний препарат, збереженість компонентів якого забезпечується відповідною програмою кріоконсервування. Лікувальний ефект СПКЛ засновано на вмісті біологічно активних речовин, що виконують функції ферментів, адаптогенів, факторів росту, гормонів, імунорегуляторних агентів [6]. Використання СПКЛ дає можливість відмовитися від застосування донорського клітинного матеріалу та знизити площу атеросклеротичного ураження судин у порівнянні з прототипом на 38 %. Ефективність способу ілюструється прикладом. Експеримент проводили на безпородних кролях як відомій моделі для формування експериментального атеросклерозу. Вага тварин складала 3500-5000 г, вік 12-24 місяців (n=29). Для створення моделі атеросклерозу тваринам щоденно (6 разів на тиждень) вводили per os no 200 мг/кг холестерину. Тварини отримували холестеринову дієту протягом 6 місяців, потім 1 UA 73382 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 протягом 6 місяців після відміни холестеринової дієти спостерігали прояви дії СПКЛ на організм тварин. Після створення моделі всі тварини були поділені на 3 групи. У групу 1 входили контрольні тварини (n=8); у групу 2 - тварини, які отримували холестерин, а після відміни холестеринової дієти не отримували будь який препарат (n=7), група 3 - тварини, які отримували холестерин (n=7) і яким після відміни холестеринової дієти внутрішньом'язово вводили кріоконсервовану СПКЛ дозою 0,3 мл протягом 10 днів. Зважаючи на те, що одним з основних етіологічних факторів атеросклерозу є порушення ліпідного обміну, були проведені щомісячні вимірювання показників ліпідного спектру крові кролів: загальний холестерин (ЗХ), тригліцериди (ТГ), холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ). Для цих досліджень були використані набори реагентів "Диакон-С" (Росія). ЛПНЩ розраховували за формулою ЛПНЩ=ЗХ-(ЛПВЩ+ТГ/2,18) [1]. Проведені біохімічні дослідження показали, що введення експериментальним тваринам холестерину протягом 6 місяців приводило до вираженої гіперхолестеринемії. Рівень загального холестерину збільшувався більш, ніж у 20 разів, а триглицерідів - майже у 16 разів. Концентрація ліпопротеїдів низької щільності також збільшувалася майже у 40 разів. Рівень антиатерогенної фракції ліпопротеїдів високої щільності на протязі моделювання атеросклерозу не перевищував вихідних значень. Результати, які були отримані після відміни холестеринової дієти, показали, що в перший місяць спостереження у тварин як групи 2, так і групи 3 відбувалося зниження рівня ЗХ, ТГ, ЛПНЩ (Табл. 2). Концентрація ЛПВЩ у тварин групи 2 залишалася, як і раніше, низькою, тоді як введення СПКЛ (група 3) приводило до покращення ліпідного спектру крові кролів, що проявлялось значним збільшенням рівня ЛПВЩ порівняно з групою 2. Рівень ЛПВЩ після введення СПКЛ тримався стабільно високим до 3-х місяців спостереження, після чого повертався до рівня інтактних тварин (Табл. 1). Відомо, що при атеросклерозі наднирники зазнають значних змін [7]. Для виявлення інших механізмів антиатерогенної дії СПКЧ також проводили дослідження змін морфометричних показників (маса, щільність, об'єм) наднирників тварин з експериментальним атеросклерозом, які вимірювали за стандартними методиками (Табл. 2). Як видно з Таблиці 2, у тварин групи 2 протягом 6 місяців після відміни атерогенної дієти не відбувалося вірогідної зміни об'єму, маси та щільності наднирників відносно цих показників у тварин відразу після відміни холестерину. Введення СПКЛ тваринам групи 3 сприяло нормалізації морфометричних показників наднирників, що відбивалося зниженням маси та об'єму наднирників, їх щільність збільшувалась по відношенню до маси наднирників тварин групи 2. Такі зміни могли бути викликані репаративними процесами та зниженням ступеня ліпідної інфільтрації паренхіми наднирників. Для підтвердження цього факту нами були проведені гістологічні дослідження. Для цього фрагменти наднирників фіксували у 10 %-ному розчині формаліну, промивали водою і обезводнювали у водних розчинах етилового спирту зі зростаючою концентрацією, після чого заключали в парафін. Парафінові зрізи наднирників товщею 4-6 мк забарвлювали гематоксиліном та еозином. Проведені дослідження показали, що холестеринова дієта протягом 6 місяців привела до гіперплазії та ожиріння клітин, а також до дистрофічних змін паренхіми наднирників. У більшості випадків спостерігалась атрофія клубкової зони та склероз судин наднирників. Спостерігались осередки цитоліза. Були виявлені зміни, які вказували на процеси дискомплексації клітин з утворюванням псевдозалозних структур, а також збільшення кількості аденоматозних утворень. Введення СПКЛ експериментальним кролям після відміни холестеринової дієти (група 3) приводило до зменшення морфологічних порушень кори паренхіми наднирників, а саме до зменшення гіперплазії і ожиріння клітин паренхіми кори, відновлювалася кількість кортикоцитів, а також спостерігалось утворення тяжів з цих ендокринних клітин. Відбувалась майже повна відбудова клубкової зони. Набряк паренхіми не відмічався, однак спостерігались невеликі осередки цитолізу, які виконані жировим детритом. Значно зменшувалась кількість аденоматозних утворень. Спостерігали проліферацію спонгіоцитів, їх ядра збільшувались в розмірах у порівнянні з ядрами спонгіоцитів в групі 2. Для вивчення впливу СПКЧ на хід зворотного розвитку атеросклерозу проводили вимірювання площі атеросклеротичних уражень аорт кролів планіметричним методом за Автанділовим і розраховували в процентах від загальної площі аорти. Проведене вимірювання площі атеросклеротичного ураження судин у експериментальних тварин показало, що введення сироватки плацентарної крові привело до зменшення площі ліпідної інфільтрації аорт на 58 %, що на 38 % більше ніж у прототипі. 2 UA 73382 U Таблиця 1 Динаміка показників ліпідного обміну у тварин з експериментальним атеросклерозом (n=7) Умови експерименту Інтактні тварини (n=8) Термін спостереження 1 місяць 3 місяць 6 місяць ЗХ, моль/л ТГ, моль/л ЛПВЩ, моль/л ЛПНЩ, моль/л 0,6±0,21 0,4±0,09 0,3±0,06 0,2±0,08 Група 2 (n=7) 9,3±0,8 1,2±0,07 0,6±0,07 Група 3 (n=7) 6,3±0,48 1,0±0,12 0,2±0,08 Група 2 (n=7) 2,5±0,07 1,7±0,03 0,3±0,08 Група 3 (n=7) 1,7±0,3 1,9±0,4 0,3±0,09 Група 2 Група 3 Група 2 Група 3 n=7) (n=7) (n=7) (n=7) 0,5±0,1 3,4±0,35 4,7±0,72 2,0±0,55 0,5±0,1 2,7±0,39 2,0±0,35 1,8±0,32 0,4±0,1 0,3±0,1 0,2±0,2 0,6±0,18 Таблиця 2 Морфометричні показники наднирників кролів при експериментальному атеросклерозі Умови експерименту Інтактні тварини Пік моделі Група 2 Група 3 3 Об'єм, см 0,5±0,01 1,0±0,12 0,9±0,04 0,7±0,03* Параметри, що визначалися 3 Маса, г Щільність, г/см 0,42±0,02 0,84±0,01 0,82±0,02 0,82±0,02 0,78±0,03 0,80±0,03 0,65±0,03* 0,92±0,02* * вірогідність відмінностей показника (р≤0,05) по відношенню до показника піку моделі. 5 10 15 Джерела інформації: 1. Климов А.Н. // Мед. акад. журн. - 2007. - Т.1, № 7. - С. 4-11. 2. Покровская Е.В., Грацианский Н.А., Ваулин Н.А., Деев А.Д. // Кардиология. - 2004. - Т. 7. С. 40-45. 3. Дж. Робине. Коррекция липидных нарушений. Основные принципы и практическое осуществление терапевтических вмешательств. - М.: Наука, 2001. - С. 108-109. 4. Кондаков І.І. Антиатерогенна дія кріоконсервованої плаценти при експериментальному атеросклерозі. Автореф. дис. … канд. мед. наук. - Харків, 2008. - 18 с. 5. Патент РФ № 2112525, А61К35/48, А61К35/407, 1995. 6. Патент України № 42454, А61К35/16, 2004. 7. Хмельницкий O.K., Ступина А.С. Функциональная морфология эндокринной системы при атеросклерозе и старении. - Л.: Медицина, 1989. - С. 166-192. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб корекції атеросклеротичних змін судин, що включає застосовування біологічно активного препарату, який відрізняється тим, що як такий препарат використовують сироватку плацентарної крові людини, яку вводять дозою 0,3 мл внутрішньом'язово, курсом 10 ін'єкцій. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3