Застосування екстракту трави герані великокорневищної як засобу із протизапальною та знеболюючою активністю

Реферат: Застосування екстракту трави герані великокореневищної як засобу із протизапальною та знеболюючою активністю. UA 73592 U (12) UA 73592 U UA 73592 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до фармації та фармакології, зокрема до протизапальних та знеболюючих засобів. Запропонований засіб - екстракт трави герані великокореневищної (G. macrorrhizum L.) виявляє протизапальну та знеболюючу дію, яка в експерименті in vivo виражається в сильній антиексудативній активності на моделі карагенінового набряку та сильній антиноцицептивній дії на моделі оцтовокислих "корчів", що перевищує за своєю активністю препарат порівняння диклофенак натрію [4, 5, 9]. На сьогоднішній день на фармацевтичному ринку України асортимент нестероїдних протизапальних засобів групи М01А (не стероїдні протизапальні та протиревматичні засоби за класифікацією АТС) представлений 16 діючими речовинами, на основі яких створено 222 лікарські засоби. Встановлено, що основна частина асортименту нестероїдних протизапальних засобів припадає на препарати іноземних виробників і налічує 168 лікарських засобів, в той час, як препаратів вітчизняного виробництва всього - 46. Таким чином, ринок України формується за рахунок іноземного виробництва, який втричі перевищує пропозиції вітчизняних виробників [6]. Отже, питання розробки, створення та впровадження власних лікарських засобів є актуальним. Відомостей про використання екстрактів трави герані великокореневищної для створення протизапальних і аналгетичних засобів в літературі не виявлено. Є дані про антиоксидантну та імуностимулюючу активність водно-спиртових екстрактів трави герані великокореневищної, а також багатовіковий досвід використання її в народній медицині Болгарії, як кровоспинний, протизапальний та ранозагоюючий засіб [7, 8]. Сприяло поглибленому дослідженню протизапальної та знеболюючої активності екстракту трави герані великокорневищної наш попередній скринінг біологічно активних речовин та встановлення високого кількісного вмісту суми поліфенольних сполук у її сировині [3]. В основу корисної моделі поставлена задача пошуку і створення засобу на основі рослинної сировини, що проявляє протизапальну та аналгетичну активність, переважає за ефективністю та безпекою існуючі i поступається їм ціною. Поставлена задача вирішується тим, що застосовують екстракт герані великокорневищної як засіб протизапальний та знеболюючий. Екстракт трави герані великокореневищної одержували методом мацерації спиртом етиловим 70 % у співвідношенні сировина-екстрагент 1:15 при температурі 80-90 °C, проводячи екстракцію п'ять разів по тридцять хвилин. Шрот екстрагували водою, у співвідношенні сировина-екстрагент 1:15 при температурі 80-90 °C, проводячи екстракцію п'ять разів по тридцять хвилин. Об'єднані спирто- водні витяги упарювали вакуум-випарному апараті і висушували у вакуум-сушильній шафі при температурі 50-60 °C і тиску 80-87 кПа. Як препарат порівняння було вибрано синтетичний лікарський засіб - диклофенак натрію препарат з протизапальною та аналгезуючою дією, який має широке клінічне застосування [6]. Приклади конкретного використання Приклад 1. Попередня оцінка токсичності при внутрішньошлунковому введенні тваринам екстракту трави герані великокореневищної вивчалась на білих нелінійних мишах-самицях масою 18-21 г згідно з методичними рекомендаціями за Стефановим А.В. [4]. Уточнення токсичності, вивчення LD50, проводили за методом Прозоровського. Отримані нами дані дозволили віднести траву герані великокореневищної до малотоксичних [2]. Антиексудативну активність вивчали на моделі карагенінового набряку, периферичну антиноцицептивну дію - на моделі вісцерального болю. Антиексудативну активність визначали за здатністю зменшувати розвиток набряку, а аналгетичну активність - за зменшенням кількості "корчів" у порівнянні із контролем [5, 9]. Екстракт трави герані великокореневищної вводили тваринам внутрішньошлунково у дозі, яка становила 1/10 від LD50. Дані статистично оброблені з використанням t-критерію Ст'юдента. Різницю між досліджуваними показниками вважали статистично вірогідною при р