Спосіб утворення компенсаційного простору в очисному блоці при підземній розробці рудних покладів

Реферат: Спосіб утворення компенсаційного простору в очисному блоці при підземній розробці рудних покладів включає проходку підготовчих вентиляційних і бурових виробок на рівні горизонту воронок, буріння вибухових свердловин, обвалення рудного масиву, випуск руди з утворенням відкритого компенсаційного простору. У блоці (панелі) над горизонтом випускних воронок проходять підсічний штрек. З бурового орта вибурюють висхідні віяла штангових шпурів або свердловин та формують над підсічним штреком контури трикутного компенсаційного простору. Відбивають віяла штангових шпурів або свердловин та випускають відбиту руду через випускні виробки, створюючи цим відкритий компенсаційний простір у вигляді трикутної призми. UA 73747 U (12) UA 73747 U UA 73747 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до гірничої промисловості і може бути використана при підземній розробці рудних покладів, що відпрацьовуються різними системами розробки. Зокрема, спосіб може бути використаний для утворення в очисних блоках підсічного простору, який є компенсаційним простором для вибухового обвалення руди і забезпечує оптимальні умови для її випуску при відпрацьовуванні блока. Корисна модель може бути використана при відпрацьовуванні покладів різної потужності й міцності руд. Міцність руди повинна забезпечувати стійкий стан пройдених у них підготовчих і бурових виробок, з моменту проходки до фактичного утворення компенсаційного простору очисного блока. Відомий спосіб утворення вертикального компенсаційного простору шляхом обвалення вертикально орієнтованих свердловин. Як правило, вибухові свердловини, що утворюють вертикальний компенсаційний простір, вибурюють по осі очисного блока, що дозволяє забезпечити рівномірне обвалення масиву від центра блока до його флангів (Агошков М.И. и др. Разработка рудных и нерудних месторождений. - Μ.: Недра, 1983. - С. 236-239). Параметри компенсаційного простору вибирають, виходячи зі стійкості оголень рудного масиву і об'єму вільного простору, необхідного для рівномірного дроблення руди у контурах очисного блока, з урахуванням коефіцієнта розпушення рудної маси. Недоліком відомого способу є те, що утворення вертикального компенсаційного простору значних розмірів можливо тільки при відпрацьовуванні рудних тіл, що характеризуються значною міцністю й стійкістю оголень. Стійкість оголень повинні бути забезпечені з моменту утворення вільних площин до початку обвалення блокових запасів. Крім того, утворення компенсаційного простору значної висоти ускладнюється ймовірністю відхилення свердловин від проектного напрямку, що спотворює параметри утворених при їхньому обваленні оголень. Найбільш близьким технічним рішенням є спосіб утворення компенсаційного простору в очисному блоці при підземній розробці рудних покладів, що включає проходку підготовчих вентиляційних і бурових виробок на рівні горизонту воронок, буріння вибухових свердловин і обвалення рудного масиву, випуск руди з утворенням відкритого компенсаційного простору (Агошков М.И. и др. Разработка рудных и нерудних месторождений. - М.: Недра, 1983. - С. 234235). Недоліком відомого способу є те, що при утворенні компенсаційного простору вибурюються горизонтально орієнтовані або похилі свердловини, які відхиляються від проектного напрямку через вагу нарощуваних бурових штанг. Утворення компенсаційного простору з горизонтально орієнтованими оголеннями може застосовуватися тільки при відпрацьовуванні міцних і не тріщинуватих руд. При відпрацьовуванні маломіцних і тріщинуватих руд утворений компенсаційний простір не стійкий, а утворені оголення можуть зруйнуватися до початку масового обвалення блокових запасів. Це призводить до погіршення якості дроблення рудного масиву, необхідності виконання вторинного дроблення при випуску руди і, відповідно - до погіршення техніко-економічних показників роботи підприємства. Задачею корисної моделі є удосконалення способу утворення компенсаційного простору при підземній розробці рудних корисних копалин. Вирішення задачі забезпечується за рахунок того, що утворення компенсаційного простору (підсічної виробки) здійснюють над горизонтом воронок. Після першочергового обвалення руди на підсічну виробку створюють блоковий компенсаційний простір стійкої форми у вигляді призми. Технічний результат від реалізації корисної моделі полягає в можливості якісної відбійки рудного масиву очисного блока. Спосіб дозволяє знизити собівартість видобутку руди за рахунок її ефективної відбійки і наступного випуску. Спосіб може бути застосовано при відпрацьовуванні покладів із широким діапазоном фізикомеханічних властивостей руд і різним ступенем тріщинуватості. Заявлений спосіб ілюструється схемами, де на фіг. 1 показаний фрагмент вертикальної проекції очисного блока; на фіг. 2 - вид по А-А на фіг. 1. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що спосіб утворення компенсаційного простору у очисному блоці при підземній розробці рудних покладів включає проходку підготовчих вентиляційних і бурових виробок на рівні горизонту воронок, буріння вибухових свердловин і обвалення рудного масиву, випуск руди з утворенням відкритого компенсаційного простору. Згідно з корисною моделлю, у блоці (панелі) над горизонтом випускних воронок проходять підсічний штрек, а з бурового орта вибурюють висхідні віяла штангових шпурів або свердловин 1 UA 73747 U 5 10 15 20 25 та формують над підсічним штреком контури трикутного компенсаційного простору, основу якого розташовують на рівні горизонту воронок, після чого відбивають віяла штангових шпурів або свердловин та випускають відбиту руду через випускні виробки, створюючи цим відкритий компенсаційний простір у вигляді трикутної призми. Спосіб утворення компенсаційного простору в очисному блоці при підземній розробці рудних покладів реалізується таким чином. У блоці (панелі) над горизонтом воронок проходять підсічний штрек 1. З бурових ортів 2 вибурюють висхідні віяла штангових шпурів або свердловин 3 для формування компенсаційного простору - підсічки «зворотна траншея». У першу чергу в спадному напрямку відбивають комплект віял штангових шпурів або свердловин 3 на підсічний штрек 1 з одночасним (або з відставанням) від розвороту відповідних випускних воронок 4. Після випуску відбитої руди через випускні воронки 4 утворюється вертикальна трикутна відрізна щілина 5, на яку відбивають віяла штангових шпурів або свердловин 6. В останню чергу на утворений компенсаційний простір відбивають основний запас блока глибокими свердловинами 7. За рахунок формування підсічки "зворотна траншея" із широкою основою обвалена руда в нижній частині підсічки блока не переущільнюється, має високий коефіцієнт розпушення й характеризується гарними умовами випуску. Крім цього, похилі оголення підсічки "зворотна траншея" характеризуються високою стійкістю. Дослідно-промислові випробування показали високу технологічність способу, що може бути реалізований при підземній розробці рудних покладів. Утворення компенсаційного простору призматичної форми над горизонтом воронок забезпечує його високу стійкість до початку очисних робіт. Відбійка руди на утворений компенсаційний простір дозволяє досягти високих показників при обваленні руд і при її наступному випуску. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб утворення компенсаційного простору в очисному блоці при підземній розробці рудних покладів, що включає проходку підготовчих вентиляційних і бурових виробок на рівні горизонту воронок, буріння вибухових свердловин і обвалення рудного масиву, випуск руди з утворенням відкритого компенсаційного простору, який відрізняється тим, що у блоці (панелі) над горизонтом випускних воронок проходять підсічний штрек, а з бурового орта вибурюють висхідні віяла штангових шпурів або свердловин та формують над підсічним штреком контури трикутного компенсаційного простору, основу якого розташовують на рівні горизонту воронок, після чого відбивають віяла штангових шпурів або свердловин та випускають відбиту руду через випускні виробки, створюючи цим відкритий компенсаційний простір у вигляді трикутної призми. 2 UA 73747 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3