Спосіб введення антибактеріальних засобів при хронічних запальних захворюваннях жіночих статевих органів
Номер патенту: 75278
Опубліковано: 26.11.2012
Автори: Семеняк Аліна Вікторівна, Андрієць Оксана Анатоліївна, Ніцович Ігор Романович
Формула / Реферат
Спосіб введення антибактеріальних засобів при хронічних запальних захворюваннях жіночих статевих органів, що включає спрямоване транспортування гомогенної суспензії клітин крові з антибіотиком, який відрізняється тим, що шприц з однорідною гомогенною масою суспензії клітин крові з антибіотиком перед введенням пацієнт зігріває в руці протягом 30 хв.
Текст
Реферат: Спосіб введення антибактеріальних засобів при хронічних запальних захворюваннях жіночих статевих органів включає спрямоване транспортування гомогенної суспензії клітин крові з антибіотиком. Шприц з однорідною гомогенною масою суспензії клітин крові з антибіотиком перед введенням пацієнт зігріває в руці протягом 30 хв. UA 75278 U (12) UA 75278 U UA 75278 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до способів екстракорпоральної терапії з використанням антибіотиків, і може бути використана для лікування запальних захворювань жіночих статевих органів. Ідея селективного впливу фармакологічних засобів на певні клітини була актуальна завжди, але наблизитися до її розв'язання вдалося лише в даний час завдяки розробці і впровадженню в клінічну практику методів спрямованого транспортування (СТ). СТ лікарських засобів в охоплену патологічним процесом зону дозволяє, поряд із створенням у ній високої концентрації препарату, що вводиться, максимально знизити небажані реакції організму на медикаментозний вплив, знизити терапевтичну дозу препарату і кратність введення. Процес може бути заснований на регіонарному введенні препаратів, на використанні різних носіїв або векторів, що мають тропність до певних органів або їх клітин. Як векторів обговорюється застосування гормонів, ферментів, антитіл і т.д. Крім того, досягнення даної мети можливе застосуванням мікроконтейнерів, як такі можуть виступати ліпосоми, капсули із людського альбуміну, магнітні мікросфери, мікрокапсули з нейлону та аутоклітини крові (Черний В.І., Шраменко Е.К., Логвиненко Л.В., Кузнецова І.В., Прокопенко Б.Б. "Оценка эффективности экстракорпоральной антибиотикотерапии у больных с острыми гнойными воспалительными процессами" // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.-2007, № 1(Д). - С. 64-68). Методики, засновані на використанні клітин аутокрові з метою зміни їх властивостей для спрямованого транспортування можна об'єднати під загальною назвою екстракорпоральна фармакотерапія (ЕФТ). З точки зору біологічної сумісності ЕФТ є найбільш вигідною методикою СТ. Клітини, які використовуються для спрямованого транспортування, отримали назву "фармакоцити" (Костюченко А.Л. Эфферентная терапия. - СПб.: Фолиант, 2000.-432 с.). Реалізація ідеї спрямованого транспортування ліків йде по лінії використання еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів як контейнерів для доставки лікарських засобів. У ролі об'єкта для спрямованого транспортування можуть бути антибактеріальні, хіміотерапевтичні засоби, контрастні препарати і т.д., причому в цей перелік включаються все нові і нові медикаментозні речовини. Генінг Т.П. та співавт. відзначають, що органоспецифічність клітинних носіїв, отриманих з формених елементів крові, не покритих відповідними антитілами до органа-мішені, буде визначатися в першу чергу властивостями формених елементів, здатністю лейкоцитів мігрувати у вогнище запалення, еритроцитів фіксуватися еритрофагоцитуючими клітинами, в основному печінки і селезінки, здатністю тромбоцитів до адгезії на пошкоджених ділянках інтими судин. Тайгулов Е.А. повідомляє про успішне застосування спрямованого транспортування антибіотиків (цефамізин, канаміцин, гентаміцин) в еритроцитарних тінях у хворих на гострий холецистит. Автор зазначає, що використання даної методики дозволило в 100 % випадків купірувати клініко-лабораторні прояви гострого холециститу і тим самим попередити розвиток захворювання. При цьому встановлено, що СТ гентаміцину в еритроцитарних тінях дозволяє створити в жовчі концентрацію препарату, яка вище аналогічної при його внутрішньовенному введенні в 2,3-3 рази (Тайгулов Е.А. Направленный транспорт антибиотиков в аутологичных эритроцитарных тенях в комплексном лечении больных острым холециститом пожилого и старческого возраста: Автореф. дисс. …канд. мед. наук. - Алма-Ата, 1991.-16 с.). Аналогами корисної моделі є такі способи екстракорпоральної фармакотерапії. Лохвицький С.В. довів, що ефективність ендолімфатичної антибіотикотерапії обумовлена насиченням лейкоцитів у лімфовузлах препаратом і клітинним транспортуванням у вогнище запалення. Як варіант включення антибіотиків в лейкоцити та інші клітини крові для подальшої доставки в осередок запалення автор пропонує використання плазмаферезу. Після ексфузії 500 мл крові і плазмоекстракції клітинна маса інкубується з антибіотиком разовою дозою протягом 15-20 хвилин при кімнатній температурі і періодичному струшуванні, після чого повертається пацієнту. Перевага надається антибіотикам, що концентруються в клітинах крові: фторхінолони, рифампіцин, кліндаміцин, тетрацикліни, хлорамфенікол, допускається використання сизоміцину, амікацину, цефтриаксону, цефтазидиму. Досліджуючи фармакокінетику препаратів, автор зазначає, що клітини макроорганізму малоздатні до концентрування антибіотиків, але додавання у клітинну масу з антибіотиком 0,5 мл АТФ призводить до підвищення зв'язування антибіотиків клітинами крові за рахунок зміни мікров'язкості мембран клітин. На підставі фармакокінетичних досліджень автор приходить до висновку, що інкубація клітинної маси з антибіотиком і АТФ призводить до насичення клітин (в основному лейкоцитів) препаратом. Клітини крові переносять антибіотик у вогнище запалення, а лейкоцити інфільтрують мікробний фокус. Введення антибіотиків повторюється кожні 24-48 годин (Лохвицкий СВ., Гуляев А.Е., Зубцов Н.В. и др. Клиническая фармакокинетика антибиотиков при введении их в клеточной массе во время плазмафереза // Здравоохр. Казахстана.-1992. - № 8. - С. 22-24.; Лохвицкий 1 UA 75278 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 СВ., Кивман Г.Я., Гуляев А.Е., Пьянов С.Г., Губенко Л.В., Зубцов В.Н. Способ лечения хирургической инфекции. АС SU 1805390 А1.). Ефективність даного методу автори обґрунтовують переважним поглинанням антибіотика лейкоцитами, однак, абсолютно невелика кількість лейкоцитів у суспензії формених елементів, отриманих з малих об'ємів крові змушує засумніватися у їх провідній ролі. Юдіна C.M. і співавт. пропонують дещо модифікований варіант спрощеної методики ЕФТ, що полягає у виборчій седиментації еритроцитів і більшої частини гранулоцитів в середовищі біологічно інертного колоїду і подальшої інкубації лейкоцитів в розчині Рінгера з бікарбонатною буферною системою з додаванням амінокислот і глюкози. Авторами отримані переконливі результати застосування даної методики в лікуванні хворих із сепсисом і важкою гнійною інфекцією. Виявлено зменшення продукції фактора некрозу пухлини (ФНП) мононуклеарними клітинами, збільшення вмісту CD4 і HLA-DR-позитивних клітин, а також лімфоцитів, що несуть рецептори інтерлейкіну-2 (ІЛ-2), пригніченням здатності аутологічних нейтрофілів до адгезії (Юдина С.М., Гапонов A.M., Писарев В.М., Нестеренко С.Н., Снимщиков И.А. Экстракорпоральная иммунофармакотерапия больных сепсисом и тяжѐлой гнойной инфекцией // Вестник интенсивной терапии.-1995. - № 3. - С. 23-28.). Костюченко А.Л. і співавт. пропонують внутрішньоартеріальне введення аутологічних активованих імунокомпетентних клітин у хворих з інфекційними вогнищами важкодоступними для хірургічної санації. Автори використовують дану методику у хворих з гнійними ускладненнями після операцій на кінцівках і у хворих з метроендометритом після кесарева розтину (Костюченко А.Л., Вельских А.Н., Тулупов А.Н. // Интенсивная терапия послеоперационной раневой инфекции и сепсиса. - СПб.: Фолиант, 2000.). Недоліками аналогів можна вважати необхідність наявності спеціальних лабораторій та апаратури для застосування методів селективного транспортування антибактеріальних засобів. Найближчим аналогом корисної моделі є методика Карпушина І.А., Стеблева Т.Ф., Ельсиновский В.І. та інших. Спрямований транспорт антибіотиків при гострому панкреатиті // Збірник тез доповідей міжрегіональної асоціації громадських об'єднань є анестезіологів і реаніматологів північного заходу. - СПб.-21-24 листопада 2001, стор. 176-180. Методика спрямованого транспортування антибіотиків з клітинною суспензією з малих об'ємів крові наступна. У шприц об'ємом 20 мл з 2500 ОД (0,5 мл) гепарину і 1 мл поліглюкіну набирали з вени 20 мл крові (поліглюкін прискорює осадження формених елементів крові). Суспензія відстоюється безпосередньо в шприці, в штативі канюлею догори протягом 1 год. після чого відстояну біля голки плазму видавлюють поршнем, і в шприц з клітинною масою набирають антибіотик разовою середньотерапевтичною дозою, розчинений у 1 мл стерильного фізіологічного розчину. Періодично струшуючи шприц, створюють однорідну гомогенну масу суспензії клітин крові з антибіотиком, яку потім інкубують в термостаті при температурі 36-37 °C протягом 30 хв., після чого доводять об'єм крові в шприці стерильним фізіологічним розчином до 20 мл і вводять внутрішньовенно. Недоліками прототипу є потреба необхідного медичного обладнання (у даному випадку термостата) та лікарських препаратів, зокрема гепарину та поліглюкіну, результат взаємодії яких з антибіотиком є невідомим. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити методику спрямованоготранспортування антибіотиків при лікуванні хронічних запальних захворювань жіночих статевих органів шляхом спрощеної підготовки клітинної суспензії для забезпечення максимальної ефективності при лікуванні антибактеріальними препаратами у звичайних умовах роботи лікаря. Для вирішення поставленої задачі, підвищити ефективність лікування хронічних запальних захворювань жіночих статевих органів, згідно з корисною моделлю, - способу екстракорпоральної терапії, нами проводиться введення антибіотиків на клітинній суспензії наступним чином. Нами розроблено таку методику спрямованого транспортування антибіотиків з клітинною суспензією з малих об'ємів крові. У шприц об'ємом 20 мл набирали із вени 20 мл крові. Дану суспензію відстоювали безпосередньо в шприці впродовж 1 год., після чого відстояну плазму видаляли із шприца, а в шприц з клітинною масою набирали 0,5 мл АТФ та антибіотик разовою середньотерапевтичною дозою, розчинений у 5 мл стерильного фізіологічного розчину. Періодично струшуючи шприц, створюють однорідну гомогенну масу суспензії клітин крові з антибіотиком, яку потім інкубують шляхом зігрівання пацієнтом шприца в руці (температура 36 °C протягом 30 хв.), після чого доводять об'єм крові в шприці стерильним фізіологічним розчином до 20 мл і вводять внутрішньовенно. Спільними ознаками прототипу та корисної моделі є введення клітинної суспензії, що відстоюється безпосередньо в шприці. В шприц з клітинною масою набирають антибіотик 2 UA 75278 U 5 разовою середньотерапевтичною дозою, періодично струшуючи шприц, створюють однорідну гомогенну масу суспензії клітин крові з антибіотиком. Відмінними ознаками прототипу від корисної моделі є те, що клітинну суспензію розводять з гепарином та поліглюкіном з подальшою інкубацією в термостаті при температурі 36-37 °C протягом 30 хв. Таблиця Порівняння корисної моделі та прототипу по ознаках (+, -) ознаки введення клітинної суспензії відстоювання безпосередньо в шприці додавання АТФ розведення з гепарином розведення з поліглюкіном інкубування в термостаті інкубування в руці пацієнта 10 15 20 25 30 35 корисна модель + + + + прототип + + + + + + Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі: екстракорпоральна терапія, спрямоване транспортування антибіотиків при лікуванні хронічних запальних захворювань жіночих статевих органів. Теоретичні передумови здійснення корисної моделі. Особливістю лікування хронічних запальних захворювань жіночих статевих органів є часта необхідність повторних курсів лікування, що обумовлене особливостями мікрофлори та анатомічною будовою статевих органів, розвиток ускладнень, пов'язаних з прийомом антибактеріальних засобів. Частково проблема усувається паралельним призначенням пробіотиків та загальнозміцнюючих засобів, однак цього є недостатньо для повноцінного одужання, тому проблема пошуку нових методів лікування залишається невирішеною та актуальною. Спосіб здійснюється наступним чином: у шприц об'ємом 20 мл набирається із вени 20 мл крові. Дану суспензію відстоюють безпосередньо в шприці впродовж 1 год., після чого відстояну плазму видаляють із шприца, а в шприц з клітинною масою набирають 0,5 мл АТФ та антибіотик разовою середньотерапевтичною дозою, розчинений у 5 мл стерильного фізіологічного розчину. Періодично струшують шприц, створюють однорідну гомогенну масу суспензії клітин крові з антибіотиком, яку потім інкубують шляхом зігрівання пацієнтом шприца в руці (температура 36 °C протягом 30 хв.), після чого доводять об'єм крові в шприці стерильним фізіологічним розчином до 20 мл і вводять внутрішньовенно. Нами проведено спрямоване транспортування антибіотиків 20 жінкам основної групи. Решті 20 жінкам групи порівняння призначено стандартну антибактеріальну терапію Результати лікування оцінювали з урахуванням скарг і результатів мікробіологічного та імунофлюоресцентного методів дослідження виділень із піхви та цервікального каналу після проведеної терапії. У жінок, яким вводилися антибактеріальні засоби з використанням спрямованого транспортування антибіотиків, відсутність скарг та нормалізація мікроцинозу піхви при відсутності патогенної мікрофлори спостерігалася після першого курсу лікування у 18 (90 %±7,07), у жінок групи порівняння позитивний результат лікування після першого курсу лікування спостерігався у 6 жінок (30 %±18,71) (р < 0,05). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Спосіб введення антибактеріальних засобів при хронічних запальних захворюваннях жіночих статевих органів, що включає спрямоване транспортування гомогенної суспензії клітин крові з антибіотиком, який відрізняється тим, що шприц з однорідною гомогенною масою суспензії клітин крові з антибіотиком перед введенням пацієнт зігріває в руці протягом 30 хв. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for administration of antibacterial agents in chronic inflammatory diseases of female genital organs
Автори англійськоюNitsovych Ihor Romanovych, Andriiets Oksana Anatoliivna, Semeniak Alina Viktorivna
Назва патенту російськоюСпособ введения противобактериальных средств при хронических воспалительных заболеваниях женских половых органов
Автори російськоюНицович Игорь Романович, Андриец Оксана Анатольевна, Семеняк Алина Викторовна
МПК / Мітки
МПК: A61B 1/303, A61P 15/00
Мітки: захворюваннях, введення, жіночих, хронічних, спосіб, статевих, засобів, запальних, органів, антибактеріальних
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/5-75278-sposib-vvedennya-antibakterialnikh-zasobiv-pri-khronichnikh-zapalnikh-zakhvoryuvannyakh-zhinochikh-statevikh-organiv.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб введення антибактеріальних засобів при хронічних запальних захворюваннях жіночих статевих органів</a>
Попередній патент: Спосіб лікування дистрофічних захворювань сітківки та хоріоідеї
Наступний патент: Колесо рейкового транспортного засобу
Випадковий патент: Спосіб лікування перінатальних ушкоджень мозку дітей