Спосіб визначення толерантності людини до розумових навантажень

Реферат: UA 75615 U UA 75615 U 5 10 15 20 25 30 35 Запропонована корисна модель належить до медицини, психофізіології, психодіагностики, зокрема, до способів визначення толерантності людини до розумових навантажень і визначення адаптивних можливостей її при формуванні академічних груп в умовах навчання у вищих навчальних закладах, за показниками лабільності нервової системи при розробці навчальних планів та програм, а також для визначення порогових розумових навантажень засвоєння навчального матеріалу. Дана корисна модель допоможе збереженню та профілактиці здоров'я, враховуючи індивідуальні особливості нервової системи кожного студента. Відомий спосіб визначення співвідношення процесів збудження та гальмування у центральній нервовій системі [Пат. 2398511, МПК А61В5/16 (2006). Способ определения соотношения процессов возбуждения и торможения в центральной нервной системе/ Петухов И.В. - №2009119656/14, заявл. 25.05.09; опубл. 10.09.10]. Спосіб включає наступне: на екрані відеомонітора розташовують окружність, на якій розміщені мітка та рухомий точковий об'єкт. В момент передбачуваного збігу рухомого по окружності точкового об'єкта з міткою респондент фіксує положення точкового об'єкта відносно мітки. При цьому рух точкового об'єкта по окружності продовжується без зупинки. Обчислюють помилку розбіжності точкового об'єкта та мітки - час помилки затримування або попередження. Описану процедуру повторюють не один раз. Після цього визначають середню величину помилок затримування, як суму відхилень з позитивним знаком, поділеним на їх кількість, і помилок попередження, як суму відхилень з негативним знаком, поділеного на їх кількість. Зіставляють отримані величини та визначають співвідношення процесів збудження та гальмування у центральній нервової системі. При цьому, рухомий по окружності точковий об'єкт за заданий час до досягнення мітки зникає з екрану відеомонітора і через заданий час після проходження мітки точковий об'єкт з'являється на екрані відеомонітора. До недоліків відомого способу треба віднести те, що він не визначає лабільність нервової системи, потребує технічного забезпечення, вагомих затрат у часі та складний у використанні. Найбільш близьким за технічною суттю та досягненому результату до заявленої корисної моделі є метод експрес-діагностики властивостей нервової системи за психомоторними показниками [Методика экспресс-диагностики свойств нервной системы по психомоторным показателям Е.П. Ильина (Теппинг-тест) / Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Ред.-сост. Д.Я.Райгородский - Самара, 2001. С.528-530] (найближчий аналог). Метод експрес-діагностики включає в себе: - визначення якісних показників лабільності нервової системи шляхом підрахунків крапок, поставлених лівою і правою руками у шести квадратах; - визначення лабільності та сили нервової системи та коефіцієнта сили нервової системи за формулою: KCHC  40 де x1 - сума постукувань в першому п'ятисекундному відрізку, x2 - сума постукувань у другому п'ятисекундному відрізку, x3 - сума постукувань у другому у третьому п'ятисекундному відрізку; підрахування коефіцієнта функціональної асиметрії по працездатності лівої та правої рук за формулою: KFa  45 50 55 ( x2  x1)  ( x3  x1)  ( x 4  x1)  ( x5  x1)  ( x6  x1) 100% (I) x1 , R  L R  L , (II) де R - загальна сума крапок, поставлених правою рукою, L - загальна сума крапок, поставлених лівою рукою. Знак коефіцієнта функціональної асиметрії інтерпретується наступним шляхом: якщо отриманий коефіцієнт балансу має знак «+», це свідчить про зміщення балансу сторін збудження; якщо отриманий коефіцієнт має знак «-», це свідчить про зміщення балансу до сторони гальмування. У випадку, якщо показники теппінг-тесту вище початкового рівня і сума відхилень має знак «+», то роблять висновок про наявність у респондента сильної нервової системи. У категорії осіб з середньою силою лабільності нервової системи відносяться ті респонденти, показники теппінгу яких не змінювались протягом тесту, а у слабкої - значно знижуються протягом роботи. На основі результатів можливо дати діагноз працездатності і розробити рекомендації по її підвищенню. До недоліків найближчого аналога треба віднести недосконалість інтерпретації результатів, вузькість досліджуваних показників, дослідження лише одиничних показників лабільності та сили нервової системи. 1 UA 75615 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В основу корисної моделі поставлена задача розробити універсальний спосіб визначення толерантності людини до розумових навантажень шляхом обліку часових показників лабільності нервової системи людини до та після інтелектуальних навантажень. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі визначення толерантності людини до розумових навантажень, який включає визначення якісних критеріїв лабільності нервової системи людини шляхом підрахування крапок, поставлених лівою та правою рукою, та кількісних критеріїв шляхом ранжування, відповідно до корисної моделі, знаходять різницю між критеріями лабільності нервової системи з наступним визначенням коефіцієнта толерантності за шкалою толерантності. Запропонована корисна модель представлена у вигляді таблиці (креслення), яка має основну шкалу (зеленого кольору), що відображає загальновизнані показники лабільності нервової системи (в балах) до розумового навантаження та вертикальні стовбці (сірого кольору), що відображають показники лабільності нервової системи (в балах) після розумового навантаження. Зверху та знизу відповідно до основної шкали (зеленого кольору) розміщенні показники різниці лабільності та показники толерантності до розумових навантажень (рожевого кольору) за критеріями Г.В. Охромій [Охромій Г.В. Багатофакторна система реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарда [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня докт. мед. наук. Багатофакторна система реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарда канд. мед. наук.: 07.12.2008/ Охромій Г.В.; Нац. мед. акад. післядипломної освіти. - К., 2008.-38 с.]. Технологія визначення толерантності людини до розумових навантажень. За основною шкалою (зеленого кольору) визначають вихідний показник лабільності нервової системи людини (за допомогою теппінг-тесту Є.П. Ільїна). Після розумового навантаження проводять повторне дослідження лабільності нервової системи людини (за допомогою теппінг-тесту Є.П. Ільїна) і визначають лабільність нервової системи у вертикальному стовбці (сірого кольору) відповідного першого показника лабільності нервової системи до розумового навантаження. Визначають різницю лабільностей між вихідним показником та показником після розумового навантаження та толерантність до розумового навантаження шляхом підставлення кількості крапок. Приводимо приклади конкретного виконання запропонованої корисної моделі. Приклад 1. Проводять теппінг-тест Є.П. Ільїна. Показник лабільності нервової системи до розумового навантаження - 182 крапок. За основною шкалою (зеленого кольору) визначають вихідний показник лабільності нервової системи людини, який дорівнює 6 балам (182 крапок). Після розумового навантаження повторно проводять теппінг-тест Є.П. Ільїна. Показник лабільності нервової системи після розумового навантаження - 200 крапок. За вертикальною шкалою (сірого кольору) відповідно до першого показника (182 крапок, 6 балів) визначають показник лабільності нервової системи людини після розумового навантаження, який дорівнює 8 балам (200 крапок). Співвідносимо показники лабільності нервової системи людини після розумового навантаження зі шкалою толерантності (рожевого кольору) визначаємо показник толерантності за шкалою, який дорівнює РЛ1 - толерантність до розумових навантажень знижена - 36-50 %. Приклад 3. Проводять теппінг-тест Є.П. Ільїна. Показник лабільності нервової системи до розумового навантаження - 197 крапок. За основною шкалою (зеленого кольору) визначають вихідний показник лабільності нервової системи людини, який дорівнює 8 балам (197 крапок). Після розумового навантаження повторно проводять теппінг-тест Є.П. Ільїна. Показник лабільності нервової системи після розумового навантаження - 200 крапок. За вертикальною шкалою (сірого кольору) відповідно до першого показника (197 крапок, 8 балів) визначають показник 2 UA 75615 U 5 10 лабільності нервової системи людини після розумового навантаження, який дорівнює 8 балам (200 крапок). Співвідносимо показники лабільності нервової системи людини після розумового навантаження зі шкалою толерантності (рожевого кольору) визначаємо показник толерантності, який дорівнює РЛ=0 - толерантність до розумових навантажень висока - 71-85 %. Запропонована модель, порівняно з найближчим аналогом, дозволяє визначити толерантність людини до розумових навантажень на основі показників лабільності нервової системи, допоможе при формуванні академічних груп в умовах навчання у вищих навчальних закладах, за показниками лабільності нервової системи при розробці навчальних планів та програм, а також для визначення порогових розумових навантажень засвоєння навчального матеріалу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб визначення толерантності людини до розумових навантажень, що включає визначення якісних критеріїв лабільності нервової системи людини шляхом підрахування крапок, поставлених лівою та правою руками, та кількісних критеріїв шляхом ранжування, який відрізняється тим, що знаходять різницю між критеріями лабільності нервової системи з наступним визначенням коефіцієнта толерантності за шкалою толерантності. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3