Спосіб комбінованої гастректомії та тілозберігаючої резекції підшлункової залози

Реферат: Спосіб комбінованої гастректомії та тілозберігаючої резекції підшлункової залози включає резекцію шлунку на резекційному етапі, часткову резекцію підшлункової залози та гастректомію На відновному етапі формують панкреатоєюно-, холедохоєюно- та міжкишковий броунівський (бік-в-бік) та езофагоєюнальний анастомози. UA 76513 U (12) UA 76513 U UA 76513 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до хірургічної гастроентерології і може бути використана для лікування раку шлунку, що одночасно розповсюджується на головку та хвіст підшлункової залози. Відомий спосіб резекції шлунка та дистальної резекції підшлункової залози (див. Шалимов А.А., Саенко В.Ф. "Хирургия пищеварительного тракта". - К.: Здоров'я, 1987. - С. 288). Він включає на резекційному етапі резекцію шлунку (гастректомію) і часткову резекцію підшлункової залози (дистальну резекцію, тобто хвіст та тіло), а на відновному етапі формування езофаго(або гастро-)ентероанастомоз з екстраперитонізацією підшлункової залози. Зазначений спосіб дозволяє ліквідувати патологічний осередок в шлунку та підшлунковій залозі, але він не придатний при одночасному розповсюдженні пухлини шлунка на головку та хвіст підшлункової залози. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб лікування раку підшлункової залози за В.І. Кочіашвілі, що описаний в книзі Н.Н. Блохина, А.Б. Итина, А.А. Клименкова "Рак поджелудочной железы и внепеченочных желчных путей" (М.: Медицина, 1982. - С. 149, рис. 23). Він включає на резекційному етапі резекцію шлунка і часткову резекцію підшлункової залози, а на відновному етапі формування панкреатоєюно-, холедохоєюно- та міжкишкового броунівського (бік-в-бік) анастомозів. Часткова резекція підшлункової залози виконується у складі панкреатодуоденальної резекції, у складі панкреатодуоденальної резекції виконується також резекція дванадцятипалої кишки. На відновному етапі операції виконується гастроєюноанастомоз. Описаний спосіб дозволяє виконати видалення пухлини головки підшлункової залози з частиною шлунка, але у випадку ураження тіла та дистального відділу шлунка з одночасним розповсюдженням пухлини шлунка на головку та хвіст підшлункової залози спосіб не дозволяє виконати радикальне оперативне втручання. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб радикального оперативного втручання у разі одночасного ураження пухлиною тіла і дистального відділу шлунка та розповсюдження пухлини на головку та хвіст підшлункової залози. Поставлена задача вирішується тим, що в способі комбінованої гастректомії та тілозберігаючої резекції підшлункової залози, який включає на резекційному етапі резекцію шлунка і часткову резекцію підшлункової залози, а на відновному етапі формування панкреатоєюно-, холедохоєюно- та міжкишкового броунівського (бік-в-бік) анастомозів, згідно з корисною моделлю, на резекційному етапі виконують гастректомію, як часткову резекцію підшлункової залози виконують резекцію її головки та хвоста, перев'язку селезінкової артерії виконують дистальніше відходження від неї дорзальної підшлункової артерії, а на відновному етапі формують езофагоєюнальний анастомоз. Можливо на відновному етапі формувати петельний езофагоєюнальний анастомоз із заглушкою привідної петлі по Шалімову, причому екстраперитонезують куксу підшлункової залози. Також можливо на відновному етапі езофагоєюнальний анастомоз формувати за Ру. Виконання на резекційному етапі гастректомії та резекції головки та хвоста підшлункової залози, крім забезпечення радикального видалення уражених пухлиною тканин, дозволяють здійснити максимальне збереження тканини підшлункової залози з подальшим включенням її в процес травлення, що покращує якість життя хворих в післяопераційному періоді. Варіанти виконання операції ілюструються кресленнями: Фіг. 1 - спосіб комбінованої гастректомії та тілозберігаючої резекції підшлункової залози, вигляд травного тракту з петельним езофагоєюноанастомозом та заглушкою привідної петлі за Шалімовим; Фіг. 2 - те ж саме, остаточний вигляд травного тракту після виконання езофагоєюноанастомозу за Ру. Виконана гастректомія з резекцією головки і хвоста підшлункової залози, а також перев'язка селезінкової артерії дистальніше відходження від неї дорзальної підшлункової артерії. На відновному етапі операції сформовані панкреатоєюно-, холедохоєюно- та езофагоєюнальний анастомози 1,2,3, відповідно. В одному з варіантів операції виконують езофагоєюноанастомоз 3 петельним, заглушку 4 привідної петлі за Шалімовим та броунівський анастомоз 5, в іншому варіанті езофагоєюнальний анастомоз 3 виконують за Ру. Докладний опис способу наведений на конкретному прикладі його клінічного застосування. Клінічний приклад. Хвора С., 63 роки, госпіталізована в клініку ДУ "ІЗНХ НАМНУ" зі скаргами на болі в епігастрії з іррадіацією у спину, нудоту, періодичне блювання їжею, слабкість, схуднення на 12 кг за 2-3 місяці. Зазначені скарги з'явилися за 5 місяців до госпіталізації. При обстеженні за даними 1 UA 76513 U 5 10 15 20 ендоскопічного дослідження виявлена пухлина тіла шлунка з розповсюдженням на антральний відділ. За даними комп'ютерної томографії та УЗД спостерігається інвазія пухлини шлунка в головку та хвіст підшлункової залози. Патогістологічний висновок: помірно диференційована аденокарцинома. Даних про віддалене метастазування не виявлено. Хвора оперована в плановому порядку. Інтраопераційно було виявлено, що головка та хвіст підшлункової залози уражені. Прилеглі лімфатичні вузли збільшені до 1-1,5 см в обох сальниках. Здійснена гастректомія з лімфодисекцією D2 та резекцією головки та хвоста підшлункової залози, перев'язку селезінкової артерії виконали дистальніше відходження від неї дорзальної підшлункової артерії. На відновному етапі операції здійснено формування панкреатоєюно-, холедохоєюнота міжкишкового броунівського "бік-в-бік" анастомозів, а також езофагоєюнальний петельний анастомоз із заглушкою привідної петлі по Шалімову. Куксу підшлункової залози екстраперитонезували. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Хвора виписана у задовільному стані на 32 добу. У подальшому хворій проведено три курси поліхіміотерапії. При обстеженні через 6 місяців після операції суттєвих змін функціонування органів травного тракту не виявлено. Прояви помірної діареї купірувані медикаментозною терапією. При ендоскопічному дослідженні, УЗД та комп'ютерній томографії ознак рецидиву захворювання не виявлено. Таким чином, виконання способу відповідно до корисної моделі дозволяє здійснити радикальне оперативне втручання у разі одночасного ураження пухлиною тіла і дистального відділу шлунка та розповсюдження пухлини на головку та хвіст підшлункової залози. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 1. Спосіб комбінованої гастректомії та тілозберігаючої резекції підшлункової залози, що включає на резекційному етапі резекцію шлунка і часткову резекцію підшлункової залози, а на відновному етапі формування панкреатоєюно-, холедохоєюно- та міжкишкового броунівського (бік-в-бік) анастомозів, який відрізняється тим, що на резекційному етапі виконують гастректомію, як часткову резекцію підшлункової залози виконують резекцію її головки та хвоста, перев'язку селезінкової артерії виконують дистальніше відходження від неї дорзальної підшлункової артерії, а на відновному етапі формують езофагоєюнальний анастомоз. 2. Спосіб комбінованої гастректомії та тілозберігаючої резекції підшлункової залози за п. 1, який відрізняється тим, що на відновному етапі формують петельний езофагоєюнальний анастомоз із заглушкою привідної петлі по Шалімову, куксу підшлункової залози екстраперитонезують. 3. Спосіб комбінованої гастректомії та тілозберігаючої резекції підшлункової залози за п. 1, який відрізняється тим, що на відновному етапі езофагоєюнальний анастомоз формують за Ру. 2 UA 76513 U Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3