Спосіб відновлення безперервності травного тракту після комбінованої гастректомії з резекцією підшлункової залози

Реферат: Спосіб відновлення безперервності травного тракту після комбінованої гастректомії з резекцією підшлункової залози включає на резекційному етапі резекцію шлунка і часткову резекцію підшлункової залози, а на відновному етапі - формування панкреатоєюно- і єюноєюнального анастомозів. На резекційному етапі виконують гастректомію та резекцію тіла підшлункової залози, а на відновному етапі - гастропластику ізольованим сегментом тонкої кишки, який розташовують ізоперистальтично, з формуванням резервуару шляхом утворення Z-подібної дублікатури сегмента кишки. UA 72153 U (12) UA 72153 U UA 72153 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до хірургічної гастроентерології і може бути використана для лікування раку шлунка, що розповсюджується на тіло підшлункової залози із збереженням головки і хвоста органа. Відомий спосіб парціальної резекції головки підшлункової залози, що описаний в книзі А.А. Шалимова, С.А. Шалимова "Хирургия поджелудочной железы" (див. Симферополь.- Таврида.1997.- С. 247-249.- рис. 50а). Він включає сегментарну резекцію ураженої ділянки головки підшлункової залози, пересічення петлі порожньої кишки та мобілізацію її за Ру з формуванням анастомозу між дистальною куксою підшлункової залози і мобілізованою порожньою кишкою „кінець-в-бік". Спосіб дозволяє ліквідувати патологічний осередок в підшлунковій залозі і включити її куксу в процес травлення. Але спосіб непридатний при одночасному включенні в пухлинний процес як підшлункової залози, так і шлунка. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб лікування раку підшлункової залози за В.І. Кочіашвілі (1964), що описаний в книзі Н.Н. Блохина, А.Б. Итина, А.А. Клименкова "Рак поджелудочной железы и внепеченочных желчных путей" (див. М.: Медицина, 1982. - С. 149, рис. 23). Він включає на резекційному етапі резекцію шлунка і часткову резекцію підшлункової залози. Остання відбувається у складі панкреатодуоденальної резекції. На відновному етапі виконують формування гастроєюно-, панкреатоєюно- та міжкишкового брауновського (бік-в-бік) анастомозів. Спосіб включає також резекцію дванадцятипалої кишки у складі панкреатодуоденальної резекції на резекційному етапі і формування холедохоєюноанастомозу на відновному етапі. Описаний спосіб дозволяє виконати видалення пухлини головки підшлункової залози, притому кукса її включається до процесу травлення. Але у випадку одночасного ураження пухлинним процесом шлунку і тіла підшлункової залози з відносним збереженням головки і хвоста залози виконання панкреатодуоденальної резекції призводить до невиправданого збільшення травматичності операції, а також ризику післяопераційних ускладнень (таких, як неспроможність холедохоєюноанастомозу в ранні терміни і холангіти - в пізні терміни після операції). До того ж, зазначений спосіб непридатний в разі ураження тіла шлунка пухлиною і, як наслідок, необхідності гастректомії і наступного формування холедохоєюноанастомозу. Відсутність шлункового резервуара разом з виключенням із стравотоку дванадцятипалої кишки супроводжуються низькою якістю життя хворих у післяопераційному періоді з виникненням типових ускладнень (рефлекс-езофагіт, Ру-стаз синдром, синдром привідної петлі та інші). В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу радикального оперативного втручання у разі одночасного ураження пухлиною тіла і дистального відділу шлунка та тіла підшлункової залози із збереженням пасажу їжі по дванадцятипалій кишці при зменшенні травматичності і ризику післяопераційних ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що в способі відновлення безперервності травного тракту після комбінованої гастректомії з резекцією підшлункової залози, який включає на резекційному етапі резекцію шлунка і часткову резекцію підшлункової залози, а на відновному етапі - формування панкреатоєюно- і єюноєюнального анастомозів, згідно з корисною моделлю, на резекційному етапі виконують гастректомію та резекцію тіла підшлункової залози, а на відновному етапі - гастропластику ізольованим сегментом тонкої кишки, який розташовують ізоперистальтично, з формуванням резервуара шляхом утворення Z-подібної дублікатури сегменту кишки, а також виконують езофагоєюнальний проксимальний та єюнодуоденальний дистальний анастомози, притому панкреатоєюнальний анастомоз виконують „кінець-в-кінець", а єюноєюнальний - „кінець-в-бік". Виконання на резекційному етапі гастректомії та резекції тіла підшлункової залози, крім забезпечення радикального видалення уражених пухлиною тканин, дозволяють: Зменшити травматичність операції за рахунок збереження дванадцятипалої кишки та виключення формування холедохоєюноанастомозу. Зменшити ризик післяопераційних ускладнень за рахунок виключення холедохоєюноанастомозу, який є осередком їх виникнення. Здійснити максимальне збереження тканини підшлункової залози з подальшим включенням її в процес травлення, що покращує якість життя хворих в післяопераційному періоді. Виконання гастропластики ізоперистальтичним сегментом тонкої кишки з утворенням Zподібної дублікатури сегмента кишки дозволяє сформувати штучний шлунковий резервуар. Ізоперистальтичне розташування та наявність Z-подібної дублікатури тощої кишки сприяють запобіганню рефлюксу дуоденального вмісту до стравоходу (профілактика рефлекс-езофагіту). Виконання езофагоєюнального проксимального та єюнодуоденального дистального анастомозів дозволяє відновити безперервність травного тракту. 1 UA 72153 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Взаємне розташування панкреатоєюнального і єюноєюнального анастомозів дозволяє включити хвіст підшлункової залози і дванадцятипалу кишку до природного пасажу їжі. Заявнику відомі порізно способи гастректомії (наприклад, Шалимов А.А., Саенко В.Ф. "Хирургия пищеварительного тракта»// К.:Здоровье, 1987. - С. 268) та резекції тіла підшлункової залози (наприклад, Шалимов А.А. "Болезни поджелудочной железы и их хирургическое лечение»// М.: Медцина, 1970. - С. 237-238). Але у відомому способі резекції тіла підшлункової залози виконується перев'язування селезінкових судин з видаленням дистальної частини підшлункової залози та селезінки. Тобто дистальна частина підшлункової залози не включається у процес травлення. У способі, який пропонується, вирішується проблема сумісного пухлинного ураження як шлунку, так і підшлункової залози з подальшим відновленням безперервності травного тракту та пасажу їжі по ньому і найбільш природним пасажем панкреатичного секрету з включенням дистальної частини підшлункової залози в процес травлення, що є невідомим. Крім того, відомі методи гастропластики ізольованим сегментом тощої кишки з включенням у стравоток дванадцятипалої кишки при формуванні штучного резервуару Z-подібною дублікатурою сегменту тощої кишки (наприклад, Шалимов А.А., Саенко В.Ф. "Хирургия пищеварительного тракта»// К.: Здоровье, 1987. - С.268, мал. 117.16 гастропластика за Hays). Але відомий спосіб єюногастропластики виконується після простої гастректомії без резекції підшлункової залози, а безперервність травного тракту відновлюється формуванням єюноєюноанастомозу „кінець-в-кінець" без формування панкреатоєюноанастомозу „кінець-в-кінець" та єюноєюноанастомозу„кінець-в-бік". Приклад конкретного виконання корисної моделі ілюструється кресленням, на якому зображено кінцевий вигляд травного тракту після накладання анастомозів. Здійснена комбінована резекція шлунка та резекція тіла підшлункової залози, а також формування шлункового резервуару шляхом утворення Z-подібної дублікатури 1 сегменту кишки. Відновлення безперервності травного тракту виконане шляхом формування анастомозів: езофагоєюнального, єюнодуоденальноного, єюноєюнального та панкреатоєюнального 2, 3, 4, 5, відповідно. Докладний опис способу дається на прикладі його конкретного виконання в клініці. Клінічний приклад. Хворий Д, 60 років, надійшов в клініку ДУ "ВНХ АМНУ" зі скаргами на болі в епігастрії з іррадіацією у спину, нудоту, періодичне блювання їжею, слабкість, схуднення на 8 кг за 2-3 місяці Зазначені скарги з'явилися за 3 місяці до госпіталізації. При обстеженні за даними ендоскопічного дослідження виявлена пухлина тіла шлунка з розповсюдженням на антральний відділ. За даними комп'ютерної томографії та УЗД не можна виключити інвазію пухлини шлунку в підшлункову залозу. Патогістологічний висновок: помірно диференційована аденокарцинома. Даних за віддалене метастазування не виявлено. Хворий оперований в плановому порядку. Інтраопераційно було виявлено, що головка та хвіст підшлункової залози інтактні. Прилеглі лімфатичні вузли збільшені до 1-1,5 см в обох сальниках. Здійснена гастректомія з лімфодисекцією В2 та резекцією тіла підшлункової залози. На відновному етапі операції здійснено гастропластику ізольованим ізоперистальтичним сегментом тонкої кишки з формуванням резервуара шляхом утворення Z-подібної дублікатори сегмента кишки. Проксимальну куксу підшлункової залози екстраперитонезували. Виконані наступні анастомози: езофагоєюнальний, "кінець-в-кінець", єюнодуоденальний, "кінець-в-кінець'', панкреатоєюнальний, "кінець-в-кінець" та єюноєюнальний, "кінець-в-бік". Післяопераційний період проткав без ускладнень. Хворий виписаний у задовільному стані на 20 добу. У подальшому хворому проведено три курси поліхіміотерапії. При обстеженні через 6 місяців після операції суттєвих змін функціонування органів травного тракту не виявлено. При ендоскопічному дослідженні, УЗД та комп'ютерній томографі" ознак рецидиву захворювання не виявлено, рефлюкс-езофагіту не спостерігалось. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє виконувати радикальне оперативне втручання при одночасному ураженні пухлиною тіла і дистального відділу шлунка та тіла підшлункової залози із збереженням пасажу їжі по дванадцятипалій кишці При цьому досягається також зменшення травматичності і ризику післяопераційних ускладнень. 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб відновлення безперервності травного тракту після комбінованої гастректомії з резекцією підшлункової залози, який включає на резекційному етапі резекцію шлунка і часткову резекцію підшлункової залози, а на відновному етапі - формування панкреатоєюно- і єюноєюнального 2 UA 72153 U 5 анастомозів, який відрізняється тим, що на резекційному етапі виконують гастректомію та резекцію тіла підшлункової залози, а на відновному етапі - гастропластику ізольованим сегментом тонкої кишки, який розташовують ізоперистальтично, з формуванням резервуара шляхом утворення Z-подібної дублікатури сегмента кишки, а також виконують езофагоєюнальний проксимальний та єюнодуоденальний дистальний анастомози, проксимальну куксу підшлункової залози екстраперитонізують, а з дистальною її куксою формують панкреатоєюнальний анастомоз "кінець-в-кінець". Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3