Спосіб накладання гемостатичного шва на розрив печінки

Реферат: Спосіб накладання гемостатичного шва на розрив печінки шляхом накладання вузлового шва з використанням нитки з кривою голкою, прошивання паренхіми печінки, зближення країв рани, здавлення паренхіми печінки разом з кровоносними судинами в місцях затягання швів. Відступають на 1 см вздовж лінії розриву печінки і круглу голку з вікрилом проводять через паренхіму печінки на всю глибину, та повернувши її під дном розриву на протилежну сторону розриву, виколюють з відступом від протилежного краю розриву на ту ж відстань, що і при вколі голки, затягують нитку і далі голку вколюють на протилежній стороні, знову відступивши на 1 см вздовж розриву печінки та проводять голку доти, поки не буде зашитий весь розрив та зав'язують на останньому шві. UA 76977 U (54) СПОСІБ НАКЛАДАННЯ ГЕМОСТАТИЧНОГО ШВА НА РОЗРИВ ПЕЧІНКИ UA 76977 U UA 76977 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії - розділу абдомінальної травми, і може бути використана під час хірургічного лікування постраждалих з розривом печінки при закритій травмі живота. В структурі закритої абдомінальної травми пошкодження печінки складають 8,2-56 %. В деяких регіонах закрита травма печінки вийшла на 1-е місце серед пошкоджень органів черевної порожнини. Головним ускладненням її є кровотеча, шок, поліорганна недостатність, а у післяопераційному періоді – крово - та жовчовитікання, абсцес, перитоніт та ін. В останнє десятиріччя відмічається тенденція до зростання травми печінки. Летальність при закритій травмі печінки сягає 50 %, а при поєднаній травмі - 80 %. Вперше підходи до лікування розриву печінки за наявності кровотечі встановив у 1844 році Roux. Він рекомендував розтин черевної стінки та закриття розриву печінки лігатурою. Кузнецов М. М. та Пінський Ю. В. (1893) запропонували новий спосіб резекції печінки з використанням оригінального гемостатичного шва. Пізніше було запропоновано багато різновидів швів печінки. Їх недоліками було прорізання швів з пошкодженням паренхіми та підсиленням кровотечі, або навіть неможливість досягнення гемостазу, а після операції у частини хворих наставав рецидив кровотечі, перитоніт, що потребувало релапаротомії. У зв'язку з цим запропонована велика кількість ауто - і аломатеріалів у якості прокладок для гемостатичних швів. Пізніше виявили і негативні сторони цих запропонувань. І все ж, накладання швів при травматичних розривах печінки і сьогодні залишається основним методом місцевого гемостазу. Вищенаведене обумовлює необхідність розробки нових, більш ефективних видів швів печінки з метою зашивання розриву печінки. Найбільш близьким за технічною суттю та результатом, що досягається, є спосіб, який полягає у накладанні шва Бетанелі - відступивши від краю розриву печінки накладають вузловий шов з використанням кетгутової нитки з кривою голкою, прошиваючи паренхіму печінки таким чином, що голку проводять через паренхіму печінки на всю глибину та повернувши її під дном розриву на протилежну сторону розриву виколюють з відступом від протилежного краю розриву на ту ж відстань, що і при вколі голки. При затягуванні та зав'язуванні швів настає зближення країв рани, здавлення паренхіми печінки разом з кровоносними судинами в місцях затягання швів. Накладають необхідну кількість швів до закриття розриву печінки [Шапкин В. С, Гриненко Ж. А. Закрытые и открытые повреждения печени. - Москва: Медицина, 1977. - С. 66, рис. 14]. Спільними суттєвими ознаками прототипу і способу, що заявляється, є такі: - накладання вузлового шва з використанням нитки з кривою голкою; - прошивання паренхіми печінки; - зближення країв рани; - здавлення паренхіми печінки разом з кровоносними судинами в місцях затягання швів. Однак, цей спосіб недостатньо ефективний, тому що проміжки між швами співставлені, але не здавлені, а значить і не здавлені кровоносні судини, з яких можлива продовжена або повторна кровотеча. Якщо кровотечу діагностовано під час операції, то це потребує додаткового накладання швів з більш масивним захватом тканин для гемостазу, що підвищує травматичність втручання. Масивний захват паренхіми печінки також небезпечний можливим лігуванням більш великих за діаметром трубчастих структур з наступним порушенням кровообігу і подальшому некрозу частини печінки у післяопераційному періоді. Інфікування некрозу печінки веде до утворення абсцесу, гнійного та жовчного перитоніту, що вимагає вимушених повторних лапаротомій з усуненням ускладнень. Останні різко збільшують частоту нових післяопераційних ускладнень, летальність. Прорізання нитки при більш масивному захваті тканин печінки може призвести до прорізання судин з утворенням гематом в глибині печінки, а прорізання жовчних проток - до гемобілії. З метою ліквідації цих ускладнень використовують пункцію та дренування під ультразвуковим або комп'ютерним контролем, ендовідеолапароскопічне хірургічне втручання, релапаротомію. Втім малотравматичні втручання виконуються за допомогою дорогих апаратів, не завжди ефективні та можливі лише в великих клініках. Релапаротомії різко збільшують хірургічну та анестезіологічну агресію, зростає частота післяопераційних ускладнень, летальності. У випадках неефективності накладання нових вузлових швів виконують резекції печінки, що значно збільшує ризик летального наслідку та нових ускладнень. Таким чином, спосіб Бетанелі має певні вади. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу накладання гемостатичного шва на розрив печінки шляхом накладання лінійного неперерваного шва на розрив печінки, що забезпечить підвищення надійності гемостазу. 1 UA 76977 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає накладання вузлового шва з використанням нитки з кривою голкою, прошивання паренхіми печінки, зближення країв рани, здавлення паренхіми печінки разом з кровоносними судинами в місцях затягання швів. НОВИМ є те, що відступають на 1 см вздовж лінії розриву печінки і круглу голку з вікрилом проводять через паренхіму печінки на всю глибину, та повернувши її під дном розриву на протилежну сторону розриву, виколюють з відступом від протилежного краю розриву на ту ж відстань, що і при вколі голки, затягують нитку і далі голку вколюють на протилежній стороні знову відступивши на 1 см вздовж розриву печінки, та проводять голку з ниткою у тому ж напрямі, як описано вище, та знову затягують шов, продовжуючи так доти, поки не буде зашитий весь розрив та зав'язують на останньому шві. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у наступному. У постраждалого є закрита травма живота з розривом печінки, що потребує накладання гемостатичного шва. Після накладання гемостатичного шва на розрив печінки розробленим способом співставляються шари печінки та стягуються, що дозволяє їй загоїтися первинним натягом. Термін накладання шва скорочено. Зменшена витрата нитки. Нитка рівномірно здавлює паренхіму печінки разом з судинами та іншими трубчастими структурами, як у поздовжньому напрямі, так і у боковому, що призводить до надійного гемо- та холестазу і є надійною профілактикою можливих ускладнень у післяопераційному періоді (кровотеча, гематома, гемобілія, перитоніт та ін.). Скорочений час операції та вплив загального знеболення на організм, термін лікування у клініці, летальність, період реабілітації. Відсутнє прорізання шва, чим виключається інтра- та післяопераційні ускладнення, більш травматичні методи місцевого гемостазу, релапаротомії для їх корекції. Вікрил є кращим матеріалом ніж кетгут, завдяки тому що мінімізує гострі запальні процеси в паренхімі печінки, спонукає до загоєння рани первинним натягом. Спосіб здійснюється таким чином. Після верхньої серединної лапаротомії встановлюємо закриту травму живота с розривом печінки, що вимагає накладання гемостатичного шва. Після накладання вузлового шва відступаємо на 1 см вздовж лінії розриву печінки і круглу голку з вікрилом проводимо через паренхіму печінки на всю глибину та повернувши її під дном розриву на протилежну сторону розриву виколюємо з відступом від протилежного краю розриву на ту ж відстань, що і при вколі голки, затягуємо нитку і далі голку вколюємо на протилежній стороні знову відступивши на 1 см вздовж розриву печінки та проводимо голку з ниткою у тому ж напрямі, як описано вище та знову затягуємо шов, продовжуючи так доти, поки не буде зашитий весь розрив та зав'язуємо на останньому шві. Приклад. Хворий Л., 27 років, впав з висоти 4-го поверху 35 хвилин тому. Доставлений ШМД та госпіталізований у клініку загальної хірургії та догляду за хворими Запорізького державного медичного університету з діагнозом „Закрита травма живота. Пошкодження органів. Гостре алкогольне отруєння". Рентгенографія грудної клітки - перелом 8-9 ребер справа зі зміщенням відломків. Лапароскопія. На 5 та 6 сегментах печінки великий згорток крові, з під якого підтікає рідка кров. У піддіафрагмальному та підпечінковому просторах, по правому боковому каналу, порожнині малого таза, менше між петлями кишечника до 1 літра рідкої крові. Згортки крові плавають навколо печінки. Реанімаційна верхня серединна лапаротомія. Ревізія. Діагностовано розрив 5 та 6 сегмента печінки 8 × 12 см. Згортки крові видалені. Накладено шов печінки розробленим способом. Відступаємо на 1 см вздовж лінії розриву печінки і круглу голку з вікрилом проводимо через паренхіму печінки на всю глибину та повернувши її під дном розриву на протилежну сторону розриву виколюємо з відступом від протилежного краю розриву на ту ж відстань, що і при вколі голки, затягуємо нитку і далі голку вколюємо на протилежній стороні, знову відступивши на 1 см вздовж розриву, та проводимо голку з ниткою у тому ж напрямі, як описано вище та знову затягуємо шов, продовжуючи так доти, поки не буде зашитий весь розрив та зав'язуємо на останньому шві. Реінфузія 800,0 мл крові. Санація та дренування черевної порожнини. Передня черевна стінка пошарово зашита. Асептична пов'язка. Продовжена інтенсивна консервативна терапія. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Дренажі з черевної порожнини видалені на 4-5 добу. Шви зняті на 11 добу. Виписаний у задовільному стані на 14 добу після операції. 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб накладання гемостатичного шва на розрив печінки шляхом накладання вузлового шва з використанням нитки з кривою голкою, прошивання паренхіми печінки, зближення країв рани, здавлення паренхіми печінки разом з кровоносними судинами в місцях затягання швів, який 2 UA 76977 U 5 відрізняється тим, що відступають на 1 см вздовж лінії розриву печінки і круглу голку з вікрилом проводять через паренхіму печінки на всю глибину, та повернувши її під дном розриву на протилежну сторону розриву, виколюють з відступом від протилежного краю розриву на ту ж відстань, що і при вколі голки, затягують нитку і далі голку вколюють на протилежній стороні, знову відступивши на 1 см вздовж лінії розриву печінки, та проводять голку з ниткою у тому ж напрямі, як описано вище, та знову затягують шов, продовжуючи так доти, поки не буде зашитий весь розрив та зав'язують на останньому шві. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3