Спосіб керування режимом дуття у кисневому конвертері

Реферат: UA 78248 U UA 78248 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі металургії і може використовуватись при конверторному виробництві сталі, зокрема у кисневому конверторі з верхньою продувкою. Відомий спосіб, у якому безперервно вимірюють протягом продувки такі параметри, як швидкість зневуглецювання ванни конвертера, амплітуда і частота коливань тиску газу у робочому просторі конвертера, за якими визначають ступінь допалювання СО до СО2 у порожнині конвертера, періодично змінюють інтенсивність подання дуття і положення фурми [1]. Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб, у якому вимірюють швидкість зневуглецювання, амплітуду і частоту тиску газу у перехідному газоході, за якими визначають ступінь допалювання СО у СО2 у порожнині конвертера, і періодично змінюють не менше ніж на 10 % інтенсивність подання дуття на другий ярус фурми, наприклад зменшують, визначають ступінь допалювання СО у СО2 і в разі його зменшення змінюють інтенсивність подання дуття у протилежному напрямку, відповідно збільшують [2]. Недоліком відомого способу є те, що інтенсивність подання дуття, на другий ярус фурми, відбувається без вимірювань окисненості металу, що може призвести до переходу великої частки оксиду заліза у шлак. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити відомий спосіб контролю допалення монооксиду вуглецю, шляхом введення додаткових вимірювань, що дозволить підвищити точність і забезпечити управління дуттьовим режимом на поточній плавці для запобігання теплових втрат конвертера. Спосіб передбачає, що безперервно протягом продувки вимірюють такі параметри, як швидкість зневуглецювання, амплітуду і частоту тиску газу у перехідному газоході, за якими визначають ступінь допалювання СО у СО2 у порожнині конвертера, і періодично змінюють не менше ніж на 10 % інтенсивність подання дуття на другий ярус фурми, наприклад зменшують, визначають ступінь допалювання СО у СО2 і в разі його зменшення змінюють інтенсивність подання дуття у протилежному напрямку, відповідно збільшують, новим є те, що додатково вимірюють окисненість металу, наприклад зондовим датчиком, і визначають середню точку, навколо якої відбувається зміна інтенсивності подачі кисню. Для підвищення ступеня утилізації теплоти допалення СО у робочому просторі конвертера та контролю оксидів заліза у шлаці періодично змінюють інтенсивність подання кисню. Управління реалізують наступним чином. Визначають кількість оксидів заліза у шлаці та ступінь допалювання СО до СО2 у порожнині конвертера, і періодично змінюють інтенсивність подання дуття на другий ярус фурми, наприклад зменшують, визначають ступінь допалювання СО до СО2 та кількість оксидів заліза у шлаці і в разі їх зменшення змінюють інтенсивність подання дуття у протилежному напрямку, відповідно збільшують. Між послідовними змінами інтенсивності подання дуття проводять витримку часу (30 с). Зміни інтенсивності подачі кисню у ванну конвертера виконують періодично, з витримкою часу, наприклад 30 с згідно з залежностями: (n+1)=n-К2, якщо при n>(n-1), CO2n>CO2(n-1), fn>f(n-1); (n+1)=n+К2, якщо при n>(n-1), CO2n>CO2(n-1), fnCO2(n-1), fn