Спосіб визначення часу формування структур носової порожнини та суміжних утворень

Реферат: Спосіб визначення часу формування структур носової порожнини та суміжних утворень шляхом використання морфометрії. Використовують гістологічне та морфологічне дослідження зародків, передплодів та плодів людини. UA 79170 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСУ ФОРМУВАННЯ СТРУКТУР НОСОВОЇ ПОРОЖНИНИ ТА СУМІЖНИХ УТВОРЕНЬ UA 79170 U UA 79170 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до медицини, а саме ембріології, анатомії та отоларингології, і може бути використана для дослідження морфогенезу твердого піднебіння у пренатальному періоді онтогенезу людини при гістологічних та морфологічних дослідженнях. Відомо, що тверде піднебіння з'являється внаслідок злиття трьох піднебінних відростків, з яких середній походить з середнього носового підвищення, а два бокових - із максілярних відростків. Відростки піднебіння зливаються також з носовою перегородкою, яка розділяє носову порожнину на дві половини. Розщеплення піднебіння являє собою результат порушення злиття цих структур. Діагностувати дану патологію у більшості випадків вдається тільки в другому триместрі вагітності при скринінговому ультразвуковому дослідженні. Водночас в окремих випадках за допомогою трансвагінального дослідження це можливо вже в кінці першого триместру вагітності. Згідно з даними літератури, найбільш рання діагностика була проведена в 11-12 тижнів вагітності. Аналогом способу є дослідження Ю.П. Костиленко, Е.А. Девяткина [Ю.П. Костиленко. Возрастные изменения формы и метрических параметров твердого неба в период формирования постоянного прикуса / Ю.П. Костиленко, Е.А. Девяткин // Матеріали конгресу "І Міжнародний конгрес з інтегративної антропології". – Тернопіль, 1995. - С. 189-190]. Як зазначають автори при морфометричному аналізі палатометром виявлені закономірності росту твердого піднебіння в дітей від 7 до 14 років, зміни його площі в різні вікові періоди, а також інтенсивність росту окремих ділянок твердого піднебіння в період становлення постійного прикусу. Недоліком способу є те, що закономірності росту твердого піднебіння описуються у дітей від 7 до 14 років. Прототипом є дослідження Б.Г. Макара [Макар Б.Г. Становлення стінок носа і суміжних структур у плодовому періоді онтогенезу людини / Б.Г. Макар // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. - В. 11.-1999. - С. 54-57], в якому визначені особливості будови стінок носа, приносових пазух, сльозовідвідних шляхів, слизової оболонки та її залоз, кровоносних судин та нервів у зародків 11-12 тижнів внутрішньоутробного розвитку. Встановлено послідовність заміни хрящової тканини носової перегородки на кісткову, утворення дефінітивної форми лемеша. З'ясовано, що носове устя носо-сльозової протоки до юнацького віку зміщується краніально. Пневматизація приносових пазух відбувається нерівномірно. Варіантність і мінливість найбільш характерна для лобових пазух. Недоліком прототипу є те, що не встановлений час закладки структур ротоносової порожнини протягом пренатального періоду онтогенезу людини. В основу корисної моделі поставлена задача встановити час закладки, формування структур носової порожнини та суміжних структур у зародків, передплодів та плодів людини. Для визначення часу формування структур порожнини носа використано гістологічне та морфологічне дослідження носової порожнини та суміжних структур у пренатальному періоді онтогенезу людини. Ознаки корисної моделі: - первинна порожнина носа; - тверде піднебіння; - піднебінні відростки; - час закладки. Спільними ознаками прототипу та способу є первинна порожнина носа, піднебінні відростки. Відмінність корисної моделі від прототипу наведена в табл. 1. Таблиця 1 Порівняння корисної моделі та прототипу за ознаками Ознаки первинна порожнина носа піднебінні відростки тверде піднебіння час закладки 50 Корисна модель зародки, передплоди, плоди зародки, передплоди, плоди зародки, передплоди, плоди визначено Прототип зародки 11-12 тижнів зародки 11-12 тижнів зародки 11-12 тижнів точно не визначено Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі: ротоносові порожнини, тверде піднебіння, піднебінні відростки, приносові пазухи. Теоретичні передумови здійснення способу, що пропонується. Важливе значення у формуванні ніздрів, первинного і вторинного піднебіння мають відростки ділянки носа. 1 UA 79170 U 5 10 15 20 Внаслідок зростання носових відростків з верхньощелепними утворюються зовнішні носові отвори. Середні носові відростки зливаються між собою і утворюють центральну частину верхньої губи, спинку носа і носову перегородку. Розвиток хрящових закладок відбувається у декілька стадій. Спочатку формуються хондробласти шляхом орієнтованого зближення клітин мезенхіми. У наступному відбувається хондрогенна диференціація. Морфогенез хрящової закладки супроводжується підготовкою її до заміни на кістку. Закономірність процесів морфогенезу слизової оболонки супроводжується послідовними просторовими змінами положення взаємодіючих клітинних елементів. Виникнення піднебіння, яке розділило спільну ротоносову порожнину, стало одним із ключових моментів в історичному розвитку хребетних. Корисна модель здійснюється наступним чином. Вивчення морфогенезу стінок порожнини носа та приносових пазух проводилось комплексно методами гістологічного та морфологічного дослідження, звичайного і тонкого препарування під контролем бінокулярного мікроскопа і безтіньової лупи. Тверде піднебіння і решітчаста пластинка представлені кістковою тканиною, а більша частина носової перегородки знаходиться ще на стадії хрящової тканини, особливо перпендикулярна пластина решітчастої кістки. Враховуючи, що хрящ росте швидше і відхиляється у той чи інший бік, в результаті чого відбувається фізіологічне викривлення носової перегородки. Даний спосіб апробований на кафедрі анатомії людини ім. М.Г. Туркевича Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці) впродовж 2010-2012 років. Вік і кількість об'єктів: 106 серій гістологічних зрізів зародків, передплодів та плодів людини. Приклад використання корисної моделі. Результати дослідження наведені в табл. 2, 3. Таблиця 2 Час формування структур порожнини носа у зародків та перед плодів Довжина об'єктів, ТКД зародки 5,0-5,3 мм зародки 7,1-8,0 мм зародки 13,0-14,0 мм передплоди 15,0-18,0 мм передплоди 19,5-20,0 мм передплоди 20,0 мм передплоди 21,0-30,0 мм передплоди 29,0-32,0 мм Час формування ділянок носа Структури ділянок носа зачаток майбутньої порожнини носа у вигляді двох пластинок середина і кінець 5-го утворюються середні та бічні носові тижня відростки дорсальна стінка стоншується, а потім початок 7-го тижня повністю розсмоктуються зростання верхньощелепних відростків із середина 7-го тижня середніми носовими відростками і утворюються кінцеві ніздрі зачаток майбутньої центральної губи, а кінець 7-го тижня також спинки і перегородки носа зачатки піднебінних відростків кінець 7-го тижня перетворюються у пластинки піднебінні відростки змінюють своє 8-й тиждень положення з вертикального на горизонтальне за рахунок зростання піднебінних кінець 8-го тижня - початок відростків відбувається відокремлення 9-го тижня вторинних порожнин носа і рота початок 5-го тижня 25 2 UA 79170 U Таблиця 3 Розвиток структур порожнини носа у плодовому періоді Вік 3-й місяць початок 4-го місяця 5-й місяць 6-й місяць 8-й місяць 9-й місяць 5 Структури порожнини носа скостеніння піднебінних відростків верхньої щелепи і горизонтальних пластинок піднебінних кісток тверде піднебіння має добре виражену кісткову основу, ріст піднебінних відростків призводить до подовження носової порожнини і збільшення її розмірів носові раковини представлені хрящом і змінюють форму і розміри, зачатки решітчастих комірок і лобових пазух носові раковини мають кісткову структуру сформовані решітчасті комірки, 3-5 інтенсивно розвиваються верхньощелепні пазухи Технічний результат: уточнено час формування структур носової порожнини та суміжних структур: піднебінних відростків, носової порожнини, носових раковин, твердого піднебіння у зародків, передплодів, плодів людини. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб визначення часу формування структур носової порожнини та суміжних утворень шляхом використання морфометрії, який відрізняється тим, що використовують гістологічне та морфологічне дослідження зародків, передплодів та плодів людини. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3