Спосіб визначення терміну для оперативного втручання при гострому некротичному панкреатиті

Реферат: Спосіб визначення терміну для оперативного втручання при гострому некротичному панкреатиті включає лапаротомію, нефректомію. Виконують лапаротомію з розкриванням заочеревинного простору, проводять некректомію та встановлюють заочеревинно силіконові дренажі для дренування всіх відділів черевної порожнини. Рану передньої черевної стінки зшивають "наглухо" із обов'язковим встановленням проточного дренажу, з часом проводять етапні некректомії. UA 79194 U (12) UA 79194 U UA 79194 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана при етапному хірургічному лікуванні гострого некротичного панкреатиту. Актуальність даної патології зумовлена щорічним зростанням частоти деструктивних форм гострого панкреатиту [1,2] та високою летальністю 30 % і більше [3, 4, 7]. Показаннями до оперативного лікування при гострому некротичному панкреатиті є наявні інфіковані некрози в підшлунковій залозі та парапанкреатичній клітковині. Час для виконання оперативного втручання - некректомії на теперішній час не визначено. Більшість хірургів рекомендують 3-4 тиждень від початку захворювання. Цю думку і підтверджує той факт, що ранні оперативні втручання, виконані в перші 2 тижні захворювання, супроводжуються великою летальністю - до 78 % і високим відсотком хірургічних ускладнень. Тому визначення і обґрунтування дати першого оперативного втручання для виконання некректомії має першочергове значення. Для діагностики гострого панкреатиту визначено багато клінічних симптомів, які детально описані в літературі [2, 6]. Всі вони належать до першого періоду розвитку хвороби, а саме ферментативної стадії. Недоліком існуючих клінічних симптомів є те, що всі відомі до цього симптоми не дають змоги застосувати їх як показання до оперативного втручання, в період 2-3 тижня від початку захворювання. При загальноприйнятих методах хірургічного лікування гострого некротичного панкреатиту оперативне втручання відстрочують до 3 тижня захворювання, при цьому в арсеналі консервативного лікування використовують різноманітні мініінвазивні методи, такі як УЗД і лапароскопічне дренування, методи екстракорпоральної детоксикації. При гострому некротичному панкреатиті клініцисти для визначення показань до оперативного втручання орієнтуються на наростання симптомів інтоксикації та наростання синдрому поліорганної недостатності. Але при цьому існує група тяжких хворих із поширеним процесом некрозу саме заочеревинного простору і значна кількість летальних випадків, пов'язаних із некрозом, та нагноєнням як підшлункової залози, так і заочеревинної клітковини, розвитком прогресуючого протягом декількох діб наростання синдрому поліорганної недостатності. Внаслідок цього, головною особливістю лікування панкреонекрозу в період гнійних ускладнень є необхідність обґрунтування строків проведення першого оперативного втручання саме цій категорії хворих, на відміну від існуючих стандартів, а зволікання оперативного втручання при поширених некрозах призводить до летальності, яка наближується до 100 %. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб хірургічного лікування гангрени калитки, що включає розкриття запальних тканин та некректомію, вибраний нами як прототип [5]. Задачею корисної моделі є розробка такого клінічного симптому в комплексному процесі діагностики гострого некротичного панкреатиту, який дозволяв би на ранньому етапі захворювання виділити пацієнтів з високою вірогідністю розвитку раннього синдрому поліорганної недостатності і летального наслідку, визначити адекватну лікувальну тактику, і визначити строк для першого оперативного втручання. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі буде полягати у покращенні ефективності лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що включає некректомію, згідно з корисною моделлю, виконують лапаротомію з розкриванням заочеревинного простору, проводять некректомію та встановлюють заочеревинно силіконові дренажі для дренування всіх відділів черевної порожнини, рану передньої черевної стінки зшивають "наглухо" із обов'язковим встановленням проточного дренажу, з часом проводять етапні некректомії. Відмінною особливістю корисної моделі, що заявляється, є виявлення клінічного симптому в шкальну систему оцінки та прогнозування стану пацієнтів насамперед для прийняття рішення про оперативне втручання при гострому некротичному панкреатиті. Включення цього симптому в шкальну систему оцінки та прогнозування стану пацієнтів насамперед для прийняття рішення про оперативне втручання при гострому некротичному панкреатиті, за допомогою якого можливо було б встановити дату оперативного втручання при гострому некротичному панкреатиті, який забезпечував би зниженню рівня летальності, хірургічних ускладнень, прискорення строків видужування хворих. У хворих із поширеним некротичним запаленням, перш за все тканин зоачеревинного простору, наявна агресивна ферментами рідина поширюється через фасціальні пластини до черевного відділу аорти, захоплюючи клітковину малого таза, і паравазально спускається через синовіальні оболонки до мошонки. При цьому виникає спочатку набряк, через добу - гіперемія, на 4-5 добу настає запалення і некроз тканин яєчка у чоловіків. 1 UA 79194 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Цей симптом настільки яскраво проявляється, що самі хворі вказують на болі та відчуття розпирання в мошонці. Цей період співпадає із прогресуючим наростанням симптомів інтоксикації і синдрому поліорганної недостатності в ранні строки захворювання. При цьому весь арсенал комплексного інтенсивного лікування хворих виявляється неефективним. Невиконання оперативного втручання в цей період, навіть при застосуванні мініінвазивних методик, призводить до 100 % летальності. Відповідно до корисної моделі, при виникненні цього симптому хворому необхідно оперативне втручання, а саме лапаротомія з абдомінізацією підшлункової залози та заочеревинного простору з нефректомією, а при інфікуванні - розкриттям флегмони заочеревинного простору встановлюють двопросвітні широкі силіконові дренажі, з часом при формуванні нових секвестрів проводимо програмовані етапні секвестрнекректомії, це запобігає розповсюдженню флегмони заочеревинного простору і прогресуванню гнійної інтоксикації, що збільшує шанси виживання такої тяжкої категорії хворих, веде до збільшення ширини діапазону можливостей хірургічного лікування (навіть в тяжких хворих) та проведення динамічного контролю за гнійними процесами в заочеревинній клітковині. Спосіб здійснюють наступним чином: виконують лапаротомію з розкриванням заочеревинного простору, при наявних некрозах проводять некректомію та встановлюють заочеревинно силіконові дренажі для дренуванням всіх відділів черевної порожнини, рану передньої черевної стінки зшивають "наглухо" із обов'язковим встановленням проточного дренажу, з часом при формуванні нових секвестрів проводять етапні некректомії. Приклад. Хворий П, історія хвороби № 101645, 1948 року народження, був госпіталізований в клініку через 5 діб від початку захворювання. Одразу був госпіталізований в відділення реанімації, де проводилась інтенсивна панкреатотропна терапія, дренування під контролем УЗД рідинних скупчень навколо панкреатичної клітковини, плазмоферез. На 11 добу від початку захворювання у хворого виник описаний вище клінічний симптом набряку, а потім і запалення мошонки з обох сторін. При цьому у хворого виникла не коригована поліорганна недостатність. Виконана лапаротомія, нефректомія тканин підшлункової залози та заочеревинного простору справа і зліва, дренування сальникової сумки та заочеревинного простору широкими силіконовими дренажами, із продовженням інтенсивної післяопераційної терапії в реанімаційному відділенні. В подальшому при формуванні нових секвестрів, що супроводжувалось наростанням інтоксикації, підйомом температури, хворому виконано програмовані секвестректомії. Виконано 6 програмованих секвестректомій. Виписаний зі стаціонару на шістдесяту добу у задовільному стані, без післяопераційних ускладнень. За способом, що заявляється, проліковано 8 хворих з гострим некротичним панкреатитом і поширеним некротичним процесом заочеревинного простору. Летальність при запропонованому способі склала 50 %. Таким чином, використання запропонованого способу зменшує загальну та післяоперативну летальність майже в 2 рази, веде до збільшення ширини діапазону можливостей хірургічного лікування (навіть у тяжких хворих) та проведення динамічного контролю за гнійними процесами в заочеревинній клітковині. Джерела інформації: 1. Савельев B.C., Филимонов М.И., Гельфанд Б.Р., Бурневич С.З., Соболев П.А. Оценка эфективности современных методов лечения деструктивного панкреатита. // Аннали хир. гепатол.-1996. - Т.1. - С. 58-61. 2. Савельев B.C., Филимонов М.И., Гельфанд Б.Р., Бурневич С.З., Орлов Б.Б., Цыденжапов Е.Ц. Острый панкреатит как проблема ургентной хирургии и интенсивной терапии // Аннали хир. гепатол.-2001. - Т.3. - С. 48-53. 3. Wajda Z., Gruca Z., Sledziuski Z., Dobosz M, Babicki A. Diagnostic and surgical procedures in acute necrotizing pancreatitis (ANP) // Mater. Med. Pol.-1992. - V.24. - N.3. - P. 190-192. 4. Kriwanek S., Armbruster C, Beckerhinn P., Dittrich K., Redl E. Improved results after aggressive treatment of colonic involvement in necrotizing pancreatitis // Hepatogastroenterology.1997. - V.44. - N.13. - P. 274-278. 5. Савельев B.C., Филимонов М.И., Гельфанд Б.Р., Бурневич С.З., Соболев П.А. Оценка эффективности современных методов лечения деструктивного панкреатита. // Аннали хир. гепатол.-1996. - Т.1. - С. 58-61. 6. Савельев B.C., Филимонов М.И., Гельфанд Б.Р., Бурневич С.З., Орлов Б.Б., Цыденжапо Е.Ц… Острый панкреатит как проблема ургентной хирургии и интенсивной терапии // Аннали хир. гепатол.-2001. - Т.З. - С. 48-53. 7. Ефименко Н.А., Привольцев В.В. Гангрена Фуринье // Клин. микробиол. антимикроб. химиотер.-2008. - Т. 10. - № 1. - С. 34-42. 2 UA 79194 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб визначення терміну для оперативного втручання при гострому некротичному панкреатиті, що включає некректомію, який відрізняється тим, що виконують лапаротомію з розкриванням заочеревинного простору, проводять некректомію та встановлюють заочеревинно силіконові дренажі для дренування всіх відділів черевної порожнини, рану передньої черевної стінки зшивають "наглухо" із обов'язковим встановленням проточного дренажу, з часом проводять етапні некректомії. 10 Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3