Спосіб профілактики неспроможності швів на порожнистих органах

Реферат: UA 79712 U UA 79712 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана для профілактики неспроможності кишкових швів при гострому перитоніті. Загроза неспроможності швів є одним з основних факторів, що обмежують можливості виконання радикальних операцій, особливо таких, що виконуються на запально змінених тканинах. Неспроможність швів є однією з причин виникнення тяжких післяопераційних ускладнень у різних галузях хірургії. Пошук нових, більш результативних, методів профілактики неспроможності швів на порожнистих органах постійно триває, оскільки це питання, на даний час, залишається не до кінця вирішеним. Численні дослідження, спрямовані на пошук ефективних методів профілактики неспроможності, не досягли достатньої ефективності, що змушує продовжувати дослідження проблеми. Відомо, що серед основних факторів виникнення і прогресування запально-деструктивних процесів у зоні з'єднання органів, виникнення неспроможності швів є активація загального і тканинного протеолізу. В експериментальних дослідженнях нами встановлено, що протеолітичні реакції прогресують, переважно, за рахунок ферментаційних механізмів. Отримані дані стали основою для розробки нового способу профілактики неспроможності швів порожнистих органів. Дана корисна модель спрямовано на розробку патофізіологічно обґрунтованого способу профілактики, який полягає у створенні місцевого депо інгібіторів протеолітичних ферментів безпосередньо у зоні швів, накладених на порожнисті органи. Вплив таких інгібіторів дозволить нівелювати пошкоджувальну дію протеолітичних ферментів та покращити умови для регенерації з'єднаних тканин. Найближчим аналогом вибрано спосіб, описаний в статті - Применение нити "Капройод" в хирургии пищеварительного канала / Полоус Ю.М., Гривенко С.Г., Гощинский В.П. // Клінічна хірургія, -1994, - № 1-2. - С. 46-48. Для профілактики неспроможності кишкових швів пропонується використовувати шовний матеріал з наведеними антибактеріальними властивостями. Найближчий аналог має певні недоліки. А саме: 1. Антибактеріальні компоненти, імпрегновані у нитці, впливають на мікроорганізми, що проникають із просвіту кишки у зону ранового каналу, проте зрозуміло, що кількість антибактеріального чинника не у змозі інактивувати всю мікрофлору. 2. В умовах кислого середовища, яке являє собою інфікована рана на кишці, антибактеріальні чинники інактивуються, зокрема за рахунок збільшення активності протеолітичних реакцій та адсорбції у рановому ексудаті. 3. Серед основних факторів інвазії мікрофлори, є протеолітичні ферменти, що виробляються мікроорганізмами, які руйнують фібрин і колаген, відкладання яких у рановому каналі герметизує його і створює основу для утворення сполучної тканини, від чого антибактеріальні чинники нитки не захищають. В основу корисної моделі поставлено задачу: 1. Розробити такий спосіб профілактики неспроможності швів порожнистих органів, який би створював умови для пригнічення надмірних місцевих протеолітичних реакцій, які гальмують регенерацію з'єднання. 2. Розробити такий спосіб профілактики неспроможності швів порожнистих органів, який би передбачав можливість локального впливу інгібіторів протеаз на зону з'єднання впродовж часу її регенерації. 3. Розробити простий у використанні спосіб профілактики неспроможності швів порожнистих органів, який би дозволяв використовувати його у широкій лікувальній практиці. Поставлена задача вирішується наступним чином. Для з'єднання порожнистих органів використовують шовний матеріал, якому попередньо були надані антипротеолітичні властивості, шляхом його імпрегнації антипротеолітичними засобами (контрикал, амінокапронова кислота тощо). Такий засіб виділяється з нитки у рановий канал, що гальмує вплив протеолітичних ферментів, попереджає руйнування фібрину та колагену, які відкладаються у каналі. Це, в свою чергу, сприяє прискореній герметизації ранового каналу, попереджає проникнення вмісту порожнистих органів в рановий канал і назовні, створює умови для швидкого формування сполучної тканини. Ефективність розробленого способу підтверджена в експерименті. Досліди виконані на кролях з моделями перитоніту. Через 12 годин з моменту ініціації перитоніту, під загальним знеболенням, тваринам виконували лапаротомію. Ексудат з черевної порожнини видаляли. Після цього виконували розрізи шлунка, тонкої і товстої кишок. У першій групі тварин (40 кролів) рани зашивали окремими вузловими шовковими швами. У другій групі тварин (40 кролів) рану зашивали шовковими швами, яким попередньо надали антипротеолітичні властивості, шляхом 1 UA 79712 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 витримування у розчині контрикалу впродовж 24 год. У третій групі тварин (40 кролів) рану зашивали шовковими швами, яким попередньо надали антипротеолітичні властивості, шляхом витримування у розчині епсилон-амінокапронової кислоти впродовж 24 год. Через визначений час - на 1, 3, 5, 7 добу - забирали зони накладених швів для гістологічного та гістохімічного аналізу. Виявлено, що через добу після накладання швів у тканинах спостерігаються закономірні зміни у вигляді помірного набряку, інфільтрації поліморфними тканинами, помірне зростання активності протеолітичних реакцій, по периферії каналів ниток. Через 3 доби гістологічне дослідження виявило, що при використанні необробленого шовного матеріалу та імпрегнованого контрикалом бурхливо наростає запальна реакція, що проявляється вираженою лейкоцитарною інфільтрацією, крововиливами, збільшенням набряку, а навколо ниток, імпрегнованих -АКК, спостерігалась помірна запальна реакція. Водночас збільшувалась активність місцевих протеолітичних реакцій, яка була найменш вираженою при застосуванні ниток, імпрегнованих -АКК. Через 5 діб навколо необроблених ниток виявлялось наростання запальних процесів, некротичні зміни, наявне відкладання фібрину в тканинах та його відсутність у каналі нитки. Натомість у каналах навколо імпрегнованих ниток відкладався фібрин, зберігалась лейкоцитарна інфільтрація тканин. У цей період тривало наростання активності протеолізу навколо необроблених та імпрегнованих контрикалом ниток. Водночас виявлялось відчутне зниження інтенсивності протеолізу навколо ниток, імпрегнованих -АКК. Через 7 діб навколо необроблених ниток зберігалась виражена запальна реакція та некротичні зміни. Виявлено хаотичне розташування волокон шовного матеріалу, яке свідчить про його руйнування, та практична відсутність сполучної тканини. У рановому каналі та поміж волокон ниток, імпрегнованих контрикалом, виявлена пухка сполучна тканина, запальні зміни тканин зменшувались, виявлялась інфільтрація поліморфними клітинами, що свідчить про формування грануляційної тканини, а при застосуванні ниток, імпрегнованих -АКК, у цей період виявлялась сполучна тканина, яка заповнювала проміжки між волокнами ниток та канал. Тканини були інфільтрованими фібробластами, що свідчить про активне формування грануляційної тканини. Навколо необроблених ниток спостерігалась виразна активність протеолітичних реакцій. Біля ниток, імпрегнованих контрикалом, виразність протеолізу суттєво знижувалась, а навколо матеріалу, імпрегнованого -АКК, протеолітичні реакції практично нормалізувались. Звертає на себе увагу, що між волокнами ниток, особливо виразно тих, які імпрегновані АКК, також зафіксовані прояви протеолітичних реакцій, що доводить наявність живої тканини грануляцій. Проведені дослідження засвідчили, що застосування шовного матеріалу з антипротеолітичними властивостями сприяє прискоренню процесів регенерації за ходом ранового каналу нитки, герметизації зони кишкових швів. Реалізація цих процесів проходить завдяки гальмуванню надмірної протеолітичної активності тканин у зоні їх з'єднання, що попереджає руйнування фібрину та колагену, які відкладаються в каналі, пришвидшує утворення грануляційної тканини, яка вже на 7-му добу була виявлена між волокнами ниток, водночас, при застосуванні звичайного шовного матеріалу відмічено лише часткове формування пухкої сполучної тканини. Таким чином, головними відмінними (від аналога) ознаками є: 1. Застосування для з'єднання порожнистих органів шовного матеріалу з наведеними антипротеолітичними властивостями. 2. Створення місцевого депо антипротеолітичних засобів у зоні з'єднання порожнистих органів, які знижують активність локальних протеолітичних реакцій, що прискорює регенерацію і утворення грануляційної тканини. Даний спосіб профілактики неспроможності швів порожнистих органів апробований нами в клінічних умовах при виконанні резекцій кишок та зашиванні перфораційних отворів на шлунку та кишках при перитоніті у 12 хворих. У жодному випадку не виникла неспроможність швів, а також будь-які ускладнення, пов'язані з використанням способу. 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб профілактики неспроможності швів на порожнистих органах, який відрізняється тим, що для з'єднання органів використовують шовний матеріал, якому надані антипротеолітичні властивості шляхом імпрегнації інгібіторами протеолітичних ферментів. 2 UA 79712 U Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3