Спосіб профілактики неспроможності швів кишкового та біліодигестивного анастомозу

Спосіб профілактики неспроможності швів кишкового та біліодигестивного анастомозу, що 3 спроможності швів, а також для проведення місцевого лікування введенням в просвіт тонкого кишківника та холедоха антисептичних речовин за допомогою мікроотворів 5. Клінічний приклад: Хворий З., 66 років, І. Х. № 11175, знаходився в клініці хірургії № 2 Вінницького Національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, що розміщена на базі МКЛ ШМД, з 15.10.10 по 30.10.10 з клінічним діагнозом: повна зовнішня тонкокишкова нориця (операція 27.08.10 з приводу тонкокишкової странгуляційної непрохідності), спайкова хвороба очеревини. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз, СН0. Під час відновної операції 17.10.10 було відновлено прохідність шлунково-кишкового тракту накладанням ентероентероанастомозу кінець в кінець із проведенням за лінію швів запропонованого зонду. Ускладнень в післяопераційному періоді у хворого під час лікування не спостерігалось. Зонд був успішно видалений на 10 день після відновлення пасажу хімуса по шлунково-кишковому тракту. Запропонований спосіб профілактики неспроможності швів ентеро-ентероанастомозу та біліодигестивного анастомозу, дозволив знизити ймовірність неспроможності співустя і летальність, пов'язану з цим ускладненням. Таким чином, суттєвими перевагами запропонованого способу профілактики неспроможності ентероентероанастомозу та біліодигестивного анастомозу є: 1. Забезпечення ефективної декомпресії шлунково-кишкового тракту і області анастомозу після операції. 2. Створення сприятливих умов для відновлення моторно-евакуаторної функції шлунковокишкового тракту в післяопераційному періоді. 3. Дренування дозволяє укладати петлі кишечника і таким чином унеможливити виникнення в 62935 4 ранньому післяопераційному періоді кишкової непрохідності. 4. Захист лінії шва холедоходуоденоанастомозу. 5. Можливість дозованої тимчасової зовнішньої декомпресії жовчі. 6. Методика дає можливість відмовитись від формування холедоходуоденоанастомозів, що в свою чергу профілактує аерохолію, утворення "сліпих" мішків у дистальному відділі холедоха, профілактує можливість виникнення холангітів. 7. Може застосовуватись при лікуванні гнійних холангітів. 8. Має переваги перед папілосфінктеротомією - не руйнується структура великого дуоденального сосочка. 9. Використання створеного зонда дає можливість повноцінного місцевого лікування та профілактики холангіта за рахунок неможливого розповсюдження розчинів через роздуту манжетку. 10. Як альтернативний метод може бути використаний при гнійних холангітах, коли є протипоказання до створення анастомозів внутрішнього дренування. 11. Профілактує тимчасово транспорт інфікованої жовчі в дванадцятипалу кишку, що зменшує ендогенну інтоксикацію. 12. Необхідно переглянути положення, що всім хворим, у яких є холедохолітіаз з розширенням холедоха, показано створення внутрішніх біліодегестивних анастомозів чи папілосфінктеротомія з її ускладненнями 13. У запропонованій методиці практично немає протипоказів до застосування і ускладнень. 14. При ятрогенних ушкодженнях протоків після відкритих чи малоінвазивних оперативних втручаннях зонд виводиться ззовні через мікродуоденостомічний отвір на боковій поверхні живота. 5 Комп’ютерна верстка І. Скворцова 62935 6 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601