Протипаразитарний препарат для безголкового введення, що містить авермектини

1. Протипаразитарний препарат для безголкового введення при лікуванні сільськогосподарських тварин, який являє собою розчин авермектинів чи їх похідних в органічних розчинниках або їх сумішах у концентрації 2-35г/100мл. 2. Протипаразитарний препарат за п. 1, який відрізняється тим, що як органічні розчинники препарат містить бензиловий спирт, етиловий спирт, триетиленгліколь, диметилсульфоксид чи їх суміші. Винахід відноситься до галузі ветеринарії і може бути використаний для профілактики і лікування хвороб викликаних паразитами тварин, зокрема сільськогосподарських. Ефективність протипаразитарної обробки худоби у великих тваринницьких господарствах залежить від ряду факторів: застосованої діючої речовини, складу препарату, що містить діючу речовину, способу введення препарату тваринам, тощо. Спосіб уведення препарату в значній мірі визначає вимоги до його складу, який повинен забезпечувати прийнятне поєднання розчинності діючої речовини, біологічної засвоюваності, в'язкості і стабільності препарату, мінімум побічних реакцій і т.і. Найбільш поширені підшкірний і внутрішньом'язовий способи введення противопаразитарних препаратів за допомогою шприців. Рідше використовуються склади для орального введення чи місцевого зовнішнього застосування [патент US 57734226, 1996р.]. Серед діючих речовин протипаразитарних препаратів значне місце займають авермектини та їх похідні (індивідуальні чи в комплексах), у тому числі й у поєднанні з іншими речовинами. Най більш поширені авермектин В1 - абамектин і його дигідропохідна івермектин, а також суміші (комплекси) індивідуальних авермектинів - аверсектин С і аверсектин АВ. Розчинником для нерозчинних у воді авермектинів найчастіше служать поліетиленгліколь чи пропіленгліколь. Відомі препарати для боротьби з паразитами тварин, діючою речовиною яких є комплекс авермектинів, названий івермектином [патент ЕР 146414, 1985р.], чи клозантел у суміші з авермектинами [патент RU 2129430, 1999р.]. Недоліком таких препаратів є сильна больова і запальна реакція у тварин, як при внутрішньом'язовому, так і при підшкірному введенні препаратів. Відомий ін'єкційний препарат, який містить розчин авермектину в гідрогенізованій рициновій олії і зберігає активність близько 40 діб [патент ЕР 535734, 1993р.]. При цьому препарат не виявляє вираженої больової і подразливої дії на тварин. Але при достатній ефективності ін'єкційних препаратів, що вводяться звичайними шприцами, сам процес обробки тварин надто трудомісткий. Відомий протипаразитарний засіб на основі авермектинів, який наноситься у вигляді аерозолю на слизову оболонку тварин [патент CN 1176100, (19) UA (11) 79828 (13) C2 (21) a200504318 (22) 06.05.2005 (24) 25.07.2007 (46) 25.07.2007, Бюл. №11, 2007р. (72) Мосін Владімір Алєксандровіч, RU, Дріняєв Віктор Антоновіч, RU, Косарєва Вєра Міхайловна, RU, Новік Тамара Самуіловна, RU, Кругляк Єлєна Борісовна, RU, Радіонов Алєксандр Валєрьєвіч, RU, Вікторов Алєксандр Вікторовіч, RU, Сапунов Анатолій Яковлєвіч, RU, Котова Галіна Лазарєвна, RU (73) Мосін Владімір Алєксандровіч, RU, Дріняєв Віктор Антоновіч, RU (56) EP A2 0146414 26.06.1985 RU C1 2129430 27.04.1999 3 79828 1998p.]. Біологічна засвоюваність засобу складає 90% і забезпечує загибель нематод на рівні 95% відносно дії засобу для внутрішньом'язового введення. Але і за такого способу обробки трудомісткість процесу знижується не дуже значно. Задача, на вирішення якої направлений винахід, полягала у розробці складу протипаразитарного препарату, який має високу ефективність, придатний для введення безголковим інжектором, не викликає больової і запальної реакції у тварин, не накопичується у тканинах і органах тварин та молоці. Технічним результатом, що досягається завдяки винаходу, є зменшення трудомісткості процесу протипаразитарної обробки тварин, зменшення побічних реакцій у оброблених тварин та зменшення терміну очікування для використання м'ясопродуктів після застосування концентрованих форм. Для досягнення викладеного технічного результату запропонований препарат представляє собою розчин авермектинів чи їх похідних в органічних розчинниках або їх сумішах у концентрації 2-35г/100мл, в якості органічних розчинників препарат' містить бензиловий спирт, етиловий спирт, триетиленгліколь, диметилсульфоксид чи їх суміші. Пропоновані препарати на основі авермектинів або їх похідних, склад яких дозволяє вводити їх тваринам внутрішньошкірово інжекторним методом за допомогою безголкового ін'єктора, забезпечують різке зменшення трудомісткості протипаразитарної обробки при збереженні ефективності на рівні препаратів, що уводяться внутрішньом'я зово. Дослідним шляхом установлені допустимі для введення інжекторним методом межі концентрацій абамектину, івермектину, аверсектину С і аверсектину АВ в органічних розчинниках. Вони знаходяться у діапазоні 2-35г/100см 3 (235г/100мл). Кращими розчинниками для приготування розчинів антипаразитарних препаратів є бензиловий спирт, етиловий спирт, триетиленгліколь, диметилсульфоксид чи їх суміші: 95% бензилового спирту і 5% етилового спирту; 80% триетиленгліколю і 20% етилового спирту; 50% бензилового спирту і 50% диметилсульфоксиду й інші. Для великої рогатої худоби (ВРХ) препарати описані у даному винаході застосовують проти нематодозів (стронгілятозів, трихоцефальозу, стронгілоідозів) та ектопаразитів (псороптозу, сарноптозу, хорноптозу, сифункулятозів) і при гіподерматозі в дозі 0,2мг/кг ваги тварини (0,4мг/кг ваги тварини для аверсектину АВ). Для свиней застосовують при нематодозах (метастронгільозі, аскаридозі, езофагостомозі, стронгілоидозі) і проти ектопаразитів (саркоптозу, 4 гематопінозу) у дозі 0,3мг/кг ваги тварини (0,6 мг/кг ваги тварини для аверсектину АВ). Приклад 1 10г абамектину розчинили в 80см 3 бензилового спирту в мірній колбі ємністю 100см 3 при нагріванні на водяній бані при температурі 50-60°С. Після охолодження довели об'єм до 100см 3 і ретельно перемішали. Приклад 2 20г івермектину розчинили в 70см 3 бензилового спирту в мірній колбі ємністю 100см 3 при нагріванні на водяній бані при температурі 50-60°С. Після охолодження довели об'єм до 100см 3 і ретельно перемішали. З такою ж кількістю івермектину готували розчини в диметилсульфоксиді чи суміші 50% бензилового спирту і 50% диметилсульфоксиду й ін. Приклад 3 20г аверсектину С розчинили в 70см 3 бензилового спирту в мірній колбі ємністю 100см 3 при нагріванні на водяній бані при температурі 5060°С. Після охолодження довели об'єм до 100см 3 і ретельно перемішали. З такою ж кількістю аверсектину С готували розчини в суміші 95% бензилового спирту і 5% етилового спирту й ін. Приклад 4 35г аверсектину АВ розчинили в 60см 3 бензилового спирту в мірній колбі ємністю 100см 3 при нагріванні на водяній бані при температурі 5060°С. Після охолодження довели об'єм до 100см 3 і ретельно перемішали. З такою ж кількістю аверсектину АВ готували розчини в триетиленгліколі чи суміші 80% триетиленгліколю і 20% етилового спирту й ін. Результати випробувань протипаразитарних препаратів приведені в наступних прикладах. Приклад 5 У досліді використовували 25 корів, спонтанно заражених стронгилятами шлунково-кишкового тракту і диктиокаулами. Сформували 5 груп тварин. Першій групі вводили 10% розчин абамектину, другій групі - 20% розчин івермектину, третій групі - 20% розчин аверсектину С, четвертій групі 35% розчин аверсектину АВ, п'ята гр упа була контролем. Препарат вводили внутрішньошкірово інжекторним методом за допомогою безголкового ін'єктора у дозі 0,4мл (два постріли). Корови контрольної групи обробці не піддавалися. Ефективність препаратів визначали за результатами гельмінтоово- і ларвоскопії проб фекалій від піддослідних тварин до лікування і через 14 днів після лікування. Результати представлені в таблиці 1. Таблиця 1 Препарат, № групи тварин 10% розчин абамектину, група № 1 20% розчин івермектину, група № 2 Знайдено яєць і личинок гельмінтів стронгилят диктиокаул До лікування Післялікування До лікування Після лікування II екз-82, 3 ± 28,7 0 ΕΙ % - 100 0 0 ΕΙ % - 100 II екз-85,9 ± 30,5 0 ΕΙ % - 100 0 ΕΙ % - 100 0 5 79828 6 Продовження таблиці 1 20% розчин аверсектину С, група №3 35% розчин аверсектину АВ, гр упа № 4 Контроль, група № 5 II екз-93,7 ± 28,2 ΕΙ % - 100 II екз- 87,3 ± 39,8 ΕΙ % - 100 II екз- 85,4 ± 29,7 ΕΙ % - 100 0 0 0 0 II екз-86,8 ± 27,3 ΕΙ % - 100 Приклад 6 У неблагополучному у відношенні захворювання великої рогатої худоби на гіподерматоз господарстві було відібрано 20 корів. Тварин розділили на 2 групи - дослідну і контрольну, по десять голів у кожній. Восени після закінчення льоту ґедзів коровам дослідної групи в область першої третини шиї внутрішньошкірно ввели 20% розчин аверсектину С інжекторним методом за допомогою безголкового інжектора у дозі 0,4мл (два постріли). Корови контрольної групи обробці не піддавалися. Обстеження комісією усіх тварин з виявленням і підрахунком усіх оводових жевлаків, що утворилися в області крупа і частково боків, проводили через півроку. У дослідній групі в дво х тварин виявлене зараження личинками бичачого ґедзя із середньою інтенсивністю 1,5 екземпляра на заражену тварину чи 0,3 екземпляри усі х тварин цієї гр упи, тоді як у корів контрольної групи відзначалася 100% екстенсинвазованість із середньою інтенсивністю 10,1 екземпляра на одну корову. Екстенсефективність (ЕЕ) внутрішньошкірного введення 20%-ного ін'єкційного розчину аверсек ΕΙ % - 100 0 ΕΙ % - 100 0 ΕΙ % - 100 ΕΙ % - 100 тину С при оводовій інвазії ВРХ виявилася рівною 80,0%, а інтенсефективність (ІЕ) склала 97,0%. У зазначеній дозі препарат не викликає на місці ін'єкції яких-небудь значних утворень, припухлості, підвищення місцевої температурної реакції і болючості. Приклад 7 У досліді використовували 35 поросят віком 34 місяці з масою 40-45кг, спонтанно заражених аскаридами і вошима. Сформували 3 групи тварин. Дві групи по 15 тварин, третя в кількості 5 поросят служила контролем. У першій групі застосовували 10% розчин абамектину, у другій групі 20% івермектину. Препарат уводили внутрішньошкірно інжекторним методом за допомогою безголкового ін'єктора в дозі 0,3мг/кг. Поросята контрольної групи обробці не піддавалися. Ефективність препаратів визначали за результатами клінічного огляду і виявлення вошей і гнид на тілі і волосяному покриві тварин. Нематодоцидну ефективність оцінювали за результатами гельмінтоовоскопії проб фекалій тварин від дослідних і контрольних тварин до лікування і через 14 днів після введення препарату. Результати приведені в таблиці 2. Таблиця 2 Препарат, група 10% розчин абамектину, група №1 20% розчин івермектину, група №2 Контроль, група №3 Інвазованість тварин вошима аскаридами (екз.) Ефективність (%) проти вошей проти аскарид +++ 150±16,3 100 100 +++ 169±11,5 100 100 +++ 161,3±17,5 Приклад 8 У досліді використовували 12 лактуючи х корів, з яких сформували 4 групи. Першій групі вводили 20% розчин івермектину. Другій гр упі - 20% розчин аверсектину С. Третій групі - 35% розчин аверсектину АВ. Розчини вводили у дозі 0,4 мл на одну тварину (80 мг діючої речовини) за допомогою безголкового ін'єктора. Четверту гр упу використовували як контрольну. Тваринам цієї групи вводили 1% розчин аверсектину С (аверсект-2) у дозі 8см 3 (80 мг діючої речовини). Через 12 годин після уведення тваринам препаратів, а потім на 1, 2, 3, 4, 5, 7, 10, 14 і 21 добу відбирали проби молока, у яких визначали вміст авермектинів. Визначення вмісту авермектинів у молоці проводили методом флуоресцентної високоефективної рідинної хроматографії. Результати визначень вмісту авермектинів (нг/см 3) приведені в таблиці 3 і на Фіг.1, де показано вміст авермектинів у молоці після введення препаратів за винаходом у порівнянні з відомим препаратом, нг/мл. Приклад 9 Аверсектин С 20% вводили одноразово 15 телятам масою 100-110кг із розрахунку 0,1мл на кожні 100кг маси тіла (що відповідає дозі 0,2мг/кг за діючою речовиною на кг маси тіла). Уведення препарату проводили безголковим інжектором. По троє телят забивали через 12 годин; 1; 5; 10 і 15 діб після введення препарату. У всіх тварин відбирали проби м'язової тканини і печінки. Проби аналізували на вміст авермектинів. Аналіз проводили методом флуоресцентної високоефективної рідинної хроматографії. Результати аналізу приведені на Фіг.2, де показано вміст аверсектину С у м'язах телят після внутрішньошкірного введення 20% концентрату. 7 79828 8 Таблиця 3 Вміст авермектинів у молоці після введення препаратів за винаходом у порівнянні з відомим препаратом (нг/см 3) Терміни відбору проб, доба Група тварин Назва препаратів Група №1 20 % розчин івермектину, за цим винаходом Група №2 20% розчин аверсектину С, за цим винаходом Група №3 35% розчин аверсектину АВ,за цим винаходом Група №4 1% аверсектин С (Аверсект-2), за відомим способом 0,5 1 2 3 5 7 10 14 0,70 0,99 0,81 0,50 0,67 0,39 0,33 0,13 0,12 0,14 0,60 0,39 0,17 0,1 0,12 0,60 0,25 0,10 0,60 0,09 0 0 0 0 1,86 5,90 5,90 5,60 2,45 3,28 2,56 3,40 Результати випробування ефективності запропонованих даним винаходом концентрованих форм авермектиновмісних протипаразитарних препаратів показали, що за своїм поводженням в організмі тварини концентровані форми відрізняються від раніше відомих тим, що практично не виділяються з молоком і накопичуються в органах і тканинах тварини в кількостях нижчих дозволеного рівня. Ці обставини дають можливість, по-перше, застосовувати концентровані форми авермектиновмісних препаратів на дійній череді, по-друге, скоротити термін очікування для використання м'ясопродуктів після застосування концентрованих форм на 10-15 днів у порівнянні з відомими формами. 9 Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін 79828 Підписне 10 Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601