Спосіб накладання комбінованого кишкового шва

Реферат: UA 81079 U UA 81079 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана для зашивання дефектів порожнистих органів травлення - шлунка, кишки або для формування анастомозів. Зашивання дефектів порожніх органів травлення та формування міжорганних анастомозів є однією з актуальних проблем абдомінальної хірургії. Особливого значення ця проблема набуває під час операцій, що виконуються з приводу обструкції кишечнику та в умовах перитоніту, що пов'язано з високим ризиком виникнення неспроможності накладених швів, яка є однією з основних причин розвитку післяопераційного перитоніту, летальність при якому сягає 90 %. Дана корисна модель спрямована на створення способу зашивання порожнистих органів травлення, який би зменшував ризик розвитку неспроможності накладених швів, забезпечував надійність та не викликав труднощів при накладанні, і, відповідно, дозволив би покращити результати оперативного лікування хворих на хірургічну патологію порожнистих органів травлення. Для зашивання порожнистих органів травлення переважно використовують два типи способів (И. Литтманн, 1982): накладання окремих вузлових швів та накладання безперервних швів. Серед окремих вузлових частіше використовують шви Ламбера та Пирогова - Матешука. Серед безперервних, як правило, шви Конеля, Мультановського - Ревердена, Шмідена. Як аналоги обрано два способи зашивання порожнистих органів травлення. Перший з них використання окремих вузлових занурювальних швів Пирогова - Матешука, при цьому вкол проводять у напрямку слизова - сероза - сероза - слизова, а вузли зав'язують у просвіті органу, що призводить до занурення стінок та співставлення їх серозних поверхонь. Другий використання безперервного шва Шмідена, при цьому вкол проводять у такому ж напрямку, але використовують одну довгу нитку, яку зав'язують після прошивання всієї лінії з'єднання. Основні аналоги мають недоліки. А саме: 1. Прошивання проводиться через усі шари стінок органів, що потребує накладання додаткового ряду швів для перитонізації та забезпечення біологічної герметичності з'єднання, що викликає звуження останнього та зумовлює необхідність до розширення зони мобілізації органів, які зшиваються, що порушує кровообіг у ділянці з'єднання та сприяє розвитку неспроможності швів. 2. Окремі вузлові шви не забезпечують достатній гемостаз у зоні з'єднання, що зумовлює необхідність використання додаткових швів для зупинки кровотечі з країв ран органів. 3. Безперервний шов не забезпечує надійну міцність зони з'єднання, оскільки при руйнуванні окремої ділянки нитки під впливом агресивного середовища, що знаходиться у просвіті порожнистих органів травлення, або перитонеального ексудату, якщо операція виконується в умовах перитоніту, виникає неспроможність всієї лінії накладеного шва. При розробці способу поставлені наступні задачі. 1. Розробити такий спосіб зашивання порожнистих органів травлення, який забезпечував би високу біологічну герметичність зони з'єднання без потреби використання додаткового ряду швів для перитонізації. 2. Розробити такий спосіб зашивання порожнистих органів травлення, який забезпечував би високу та тривалу механічну міцність, герметичність зони з'єднання, а руйнування окремої ділянки нитки не призводило б до виникнення неспроможності всієї лінії швів. 3. Розробити такий спосіб зашивання порожнистих органів травлення, який забезпечував би достатній гемостаз країв стінок органів без потреби додаткового прошивання судин. Поставлена задача вирішується наступним чином. Використовують шовний матеріал з двома голками на кінцях, двома окремими симетричними вколами виконують прокол у зовнішньо-внутрішньому напрямі обох стінок порожнистого органа біля кута рани із захопленням слизово-підслизового шару. Заздалегідь передбачаючи, залишають два, однаково довгі, кінці ниток, які зав'язуються між собою у просвіті органа та використовуються для накладання наступного стіжка. Наступні шви накладаються таким самим методом, при цьому зав'язування чергового вузла призводить до занурення попередніх. Дана процедура повторюється до відновлення цілісності слизово-підслизового шару, після чого окремими вузловими серозно-м'язовими швами, співставленням країв рани, відновлюється цілісність органу. Розроблений спосіб накладання кишкового шва має своє обґрунтування. Співставлення однорідних тканин сприяє відновленню анатомо-гістологічної будови пошкодженого органа, що пришвидшує загоєння, та попереджає утворення грубих рубцевих деформацій. Дана техніка зашивання забезпечує дотикання стінок органів по типу "край у край" та співставлення однорідних структур, що не потребує додаткового ввертання, відповідно зменшує деформацію 1 UA 81079 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 органів та звуження їх просвіту при збереженні властивостей шва. Відсутність наскрізного проколу стінки органа знижує можливість міграції мікрофлори за межі просвіту органу. Окрім того, відсутність ввертання поверхонь зменшує зону мобілізації органів, що сприяє збереженню мікроциркуляції та покращенню умов для процесів регенерації в ділянці з'єднання. Таким чином, головними відмінними (від найближчого аналога) ознаками є: 1. Розроблений спосіб зашивання порожніх органів травлення забезпечує високу біологічну герметичність зони з'єднання, що не потребує використання додаткового ряду швів для перитонізації, зменшує зону мобілізації стінок органів, чим сприяє збереженню мікроциркуляції, знижує ризик розвитку неспроможності швів та зменшує деформацію зони з'єднання. 2. Розроблений спосіб зашивання порожнистих органів травлення забезпечує надійний гемостаз за рахунок стискування крайових судин підслизового шару на всьому протязі країв рани, при цьому руйнування окремої ділянки нитки не призводить до виникнення неспроможності всієї лінії швів, що забезпечує високу та тривалу механічну міцність зони з'єднання. Перелік фігур креслення. Фіг. 1 Схема проведення нитки через шари стінки порожнистого органу травлення, де: 1 серозна оболонка; 2 - м'язовий шар; 3 - підслизовий шар; 4 - слизова оболонка. Фіг. 2 Послідовне накладання швів на отвір порожнистого органу травлення, де 5 - серозном’язовий шов, 6 - підслизово-слизовий безперервний шов, 7 - стінки порожнистого органу. Розроблений спосіб зашивання порожніх органів травлення апробований на експериментальних тваринах, у яких проводили ентеротомію, після чого отвір у органі зашивали за розробленим способом. Контролем були тварини, яким отвір у кишці зашивали окремими вузловими швами Пирогова-Матешука та безперервним швом Шмідена. Для оцінки гемостатичних властивостей використовували гідропресію - накачування барвника в артерію, що постачає зашиту ділянку кишки. Фізичну герметичність вивчали методом пневмопресії накачуванням повітря у просвіт зашитої ділянки кишки, яку занурювали під воду. За шкалою манометра визначали тиск, при якому відмічався вихід барвника, або повітря. Біологічну герметичність оцінювали за допомогою проведення змивів серозних поверхонь органів по лінії швів з наступним посівом та визначенням кількості висіяних мікроорганізмів. При дослідженні гемостатичних властивостей встановлено, що безпосередньо після зашивання органів найбільші параметри гемостазу забезпечуються за розробленим способом, тиск, що утримував шов, склав 245±15 мм рт ст., шов Шмідена утримував тиск 206±18 мм рт. ст., окремий вузловий шов - 152±12 мм рт. ст. Через 24 год. після зашивання утримуваний тиск склав, відповідно, 308±12, 284±8 та 266±13 мм рт. ст. Через 48 год. після зашивання утримуваний тиск склав, відповідно, 308±7, 286±17 та 274±8 мм рт. ст. В більш пізні терміни дослідження не проводились, оскільки в клінічних умовах кровотечі спостерігаються, переважно, в перші 48 год. після операції. При дослідженні фізичної герметичності встановлено, що безпосередньо після зашивання органів найбільша міцність досягається при використанні запропонованого способу, тиск, що втримував шов, склав 225±8 мм рт. ст. Шов Шмідена утримував тиск 186 мм рт. ст., окремий вузловий шов - 170 мм рт. ст. Через 3 доби після зашивання утримуваний тиск склав, відповідно, 260±18, 205±11 та 190±12 мм рт. ст. Через 5 діб після зашивання утримуваний тиск склав, відповідно, 285±13, 225±15 та 235±15 мм рт. ст. Через 7 діб після зашивання утримуваний тиск склав, відповідно, 290±13, 260±15 та 270±15 мм рт. ст. При дослідженні біологічної герметичності встановлено, що через 1 добу після зашивання за розробленим способом у змивах мікроорганізми не висіваються. При використанні шва Шмідена висіяно 4,78±0,18 lg колонієутворюючих одиниць (КУО), окремих вузлових швів - 3,47 lg КУО. Через 3 доби після зашивання висіяно, відповідно, 3,85±0,19 lg КУО, 7,95±0,42 lg КУО та 5,90±0,38 lg КУО. Через 5 діб після зашивання висіяно, відповідно, 2,70±0,15 lg КУО, 5,71±0,53 lg КУО та 3,60±0,06 lg КУО. В більш пізні терміни посіви росту не давали. Викладене свідчить, що зашивання порожніх органів травлення за розробленим способом забезпечує найвищі параметри гемостазу, механічної міцності та біологічної герметичності зони з'єднання. Розроблений спосіб застосований в клінічних умовах у 16 пацієнтів, серед них 6 пацієнтів, яким проводилась резекція тонкої кишки з приводу кишкової непрохідності, у 2 пацієнтів, яким проводилась резекція товстої кишки з приводу кишкової непрохідності, у 4 пацієнтів, яким проводилось зашивання перфоративної виразки шлунка, у 4 пацієнтів, яким проводилось зашивання перфоративної виразки дванадцятипалої кишки. В жодному випадку не розвинулась неспроможність швів. При обстеженні хворих у віддалені терміни після операції (1 рік) в жодному випадку не відмічено проявів будь-яких ускладнень. 2 UA 81079 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб накладання комбінованого кишкового шва за допомогою шовного матеріалу, який відрізняється тим, що використовують шовний матеріал з двома голками на кінцях, двома окремими симетричними вколами виконують прокол у зовнішньо-внутрішньому напрямі обох стінок порожнистого органа біля кута рани з захопленням слизово-підслизового шару, після чого кінці ниток зав'язують між собою у просвіті органа та використовують для накладання наступного стіжка, а зав'язування чергового вузла призводить до занурення попередніх і відновлення цілісності слизово-підслизового шару, надалі накладають окремі вузлові серозном'язові шви для відновлення цілісності органа. Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3