Спосіб дермопластики

Реферат: Спосіб дермопластики включає нанесення на підготовлену ранову поверхню суміші подрібненого ксенодермоімплантату і аутошкіри. Клапті перед подрібненням вкладають у вигляді сандвіча та механічним способом подрібнюють на клаптики у формі квадратиків. Потім рівномірно розсівають по рановій поверхні, а розсіяну суміш накривають пластинчастим перфорованим ксеногенним дермоімплантатом. UA 81078 U (12) UA 81078 U UA 81078 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема трансплантології, і може бути використана в хірургічній пластиці дефекту шкірної тканини, наприклад після обширних глибоких опіків. Відомий спосіб дермопластики, що включає нанесення на підготовлену ранову поверхню подрібненого трансплантату шкірної тканини [1]. За відомим способом, клапоть шкірної тканини, що підлягає хірургічній пластиці на підготовлену ранову поверхню, попередньо подрібнюють ручним методом на дрібні клаптики розміром, наприклад 2 × 2 мм, після чого наскільки можливо рівномірно розсівають по рановій поверхні. Недоліком відомого способу є недостатня клінічна ефективність, що випливає, по-перше, з неможливості вручну виготовити дрібні, однакові за формою клаптики з вологого в'язкого аутодермального субстрату, по-друге недоліком слід визнати обмежений вміст біологічно активних речовин у складі останнього. До того ж, подрібнені вручну різні за формою і розмірами вологі клаптики аутошкіри неможливо рівномірно розсіяти по поверхні рани в силу їх злипання. Спроби механізувати процес подрібнення вологої аутошкіри через високу в'язкість її консистенції зазвичай були марними. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом підвищення рівня технологічного забезпечення процесу подрібнення аутошкіри одночасно із збагаченням його біологічно активними речовинами, спрямованими на посилення регенераторної спроможності аутодермального тканинного субстрату, досягають підвищення клінічної ефективності лікувального способу в цілому. При вирішенні технічної задачі було взято до уваги те, що спеціально розроблені механічні перфоратори для шкіри забезпечують різку останніх лише за умов досягнення певного рівня жорсткості (твердості) шкірного матеріалу. Цим умовам відповідає виготовлені за спеціальної технологією ліофілізовані ксенодермоімплантати шкіри свині [2]. Тому, якщо вологий клапоть аутошкіри вкласти принаймні між двома клаптями висушених ксенодермоімплантатів на зразок сандвіча, то нарізання останнього забезпечує утворення дрібних - однакових за розмірами, наприклад 2 × 2 мм, за формою наприклад прямокутних клаптиків аутошкіри. З огляду на значний вміст біологічно активних речовин у консервованих ксенодермоімплантатах [3, 4], доцільним для забезпечення ефективного лікування слід вважати комбіноване застосування її разом з клаптиками аутошкіри шляхом розсіювання суміші по рановій поверхні. Поставлена задача вирішується тим, у способі дермопластики, що включає нанесення на підготовлену ранову поверхню подрібненого трансплантату шкірної тканини, згідно з корисною моделлю, використовують суміш подрібненого механічним способом ксенодермоімплантату і аутошкіри, для чого між двома сухими клаптями стерильних ксенодермоімплантатів вкладають клапоть аутошкіри у співвідношенні, принаймні, 2:1, у вигляді сандвіча, який за допомогою механічного пристрою подрібнюють на клаптики у формі квадратиків 2 × 2 мм, рівномірно розсівають по рановій поверхні, а розсіяну суміш накривають пластинчастим перфорованим ксеногенним дермоімплантатом. Перелік фігур. Фіг. 1. Приготування "сандвіча" з двох клаптів ксеношкіри і вкладеного між ними клаптя аутодермотрансплантату. Фіг. 2. Подрібнення "сандвіча" за допомогою перфоратора (1:8). Фіг. 3. Загальний вигляд суміші подрібнених клаптиків ксенодермоімплантату і аутошкіри. Фіг. 4.Опікова рана перед проведенням некректомії. Фіг. 5. Загальний вигляд опікової рани з розсіяною сумішшю клаптиків ксенодермоімплантату і аутошкіри та накритою зверху пластинчастим ксеногенним дермотрансплантатом. Фіг. 6. Розростання клаптиків суміші на ураженій поверхні тіла. Спосіб здійснюють наступним чином. Після обробки хірургічного поля з дотриманням правил асептики і антисептики у хворої людини знімають клапоть аутошкіри, який вкладають між двома сухими клаптями ксенодермоімплантатів (фіг. 1). Складений у такий спосіб "сандвіч" вкладають між різальними валками спеціального пристрою (фіг. 2) і подрібнюють усі три шари "сандвіча" одночасно та отримують суміш подрібнених клаптиків ксенодермоімплантату і аутошкіри у співвідношенні 2:1, у вигляді квадратиків 2 × 2 мм (фіг. 3). На підготовлену ранову поверхню пацієнта рівномірно розсівають суміш подрібнених клаптиків у співвідношенні, що випливає із завдань конкретного лікувального процесу, беручи за основу співвідношення принаймні як 2:1, а рану з розсіяними клаптиками ксенодермоімплантату та аутошкіри накривають пластинчастими перфорованими клаптями ксеногенного дермоімплантату. Приклад 1. Хвора С, 78 років, доставлена в міську лікарню швидкої допомоги з центральної районної лікарні на 2 добу після травми з діагнозом: Опік полум'ям спини ІIIАБ-IV ступеня, 1 UA 81078 U 5 10 15 20 поперекової ділянки правого та лівого плеча, правого стегна: 38(29) % поверхні тіла. Опікова хвороба, шок важкого ступеня. У відділенні опікової травми та пластичної хірургії проведена протишокова інфузійна терапія. В ділянці спини (фіг. 4) на 4 добу після травми виконана рання некректомія. Рани закриті клаптями ліофілізованої шкіри свині після проведеної первинної некректомії. Загальний стан хворої дещо покращився. На 7 добу після травми проведено додаткову некректомію. Після обробки хірургічного поля з дотриманням правил асептики і антисептики у хворої зняли з лівої нижньої кінцівки клапті ауто шкіри, одну частину з яких вмістили між двома сухими клаптями стерильних ксенодермоімплантатів у вигляді сандвіча, вклали між різальними валками спеціального пристрою (фіг. 2) і подрібнили (іншу частину аутошкіри використали для лікування за загальноприйнятим способом). Сумішшю подрібнених клаптиків ксенодермоімплантатів і аутошкіри у співвідношенні 2:1 рівномірним розсіюванням закрили рани в ділянці лівої половини спини та плечей (фіг. 5), а зверху розсіяні клаптики ксенодермоімплантату і аутошкіри прикрили зволоженим пластинчастим клаптем діофілізованого ксенодермоімплантату, В результаті, було досягнуто активне розростання аутоклаптів між розсіяними подрібненими ліофлізованими клаптиками ксенодермоімплантату (фіг. 6). Приклад 2. Оскільки процес механізованого подрібнення тканини свіжовзятої аутошкіри вимагає надання їй певної жорсткості (твердості) як передумови здійснення запропонованого способу, сутність технічного рішення якого полягає у виготовленні тимчасової ''конструкції сандвіча" із клаптів ксенодермоімплантату і аутошкіри, то для прикладу проведено подрібнення останніх, взятих у різних співвідношеннях. Оцінка ефективності технологічного прийому подрібнення складених у "сандвіч" клаптів наведена у таблиці. Таблиця Оцінка якості подрібнення ксенодермоімплантату і аутошкіри залежно від співвідношення клаптів у "сандвічі" Варіант співвідношення Кількість Співвідношення Кількість клаптів клаптів подрібнених клаптиків Якість процесу клаптів ксенодермоімплантату і ксенодермоксенодермоімплантатів і подрібнення аутошкіри аутошкіри імплантату аутошкіри 1 2 1 2:1 висока ++++ вища 2 2 2 1:1 +++ середньої нижча 3 2 3 2:3 ++ середньої 4 2 4 1:2 недостатня +/ 25 30 35 40 Як видно із наведених у таблиці даних, оптимальною "конструкцією сандвіча" слід визнати перші два варіанти, а саме при співвідношенні клаптів ксенодермоімплантату і аутошкіри в межах від 2:1 до 2:2 включно. Саме за цих умов досягнуто необхідного рівня жорсткості багатошарового "сандвіча", товщина якого не виходила за межі конструктивних - технічних можливостей подрібнювального пристрою. Таким чином, запропонований спосіб забезпечує виший, ніж за відомим способом-прототипом, рівень клінічної ефективності лікувального способу, і може бути використаний в пластичній хірургії, зокрема, при лікуванні хворих з дефектом шкірного покриву внаслідок перенесеної термічної травми. Джерела інформації: 1. Малахов С.Ф., Швец В.П., Баутин I;.А., Парамонов В.Л., Внукова З.Н. Микротрансплантация кожи в хирургии ожогов (клинико-експериментальное исследование). 1992. - С. 45-51. 2. Пат. 55636 А, Україна. Спосіб пластики дефекту шкіри при опіковій травмі/ Бігуняк В.В., Бігуняк Н.В. - № 2002031721 від 01.03.02; Опубл. 15.04.03; Бюл. № 4. 3. Бігуняк В.В., Дем'яненко В.В., Бігуняк Н.В. Біологічні і біофізичні властивості ліофілізованої шкіри свині: загальнобіологічні аспекти, проблеми, перспективи/ Матеріали XX з'їзду хірургів України. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - Т. 2. - С. 649-651. 4. Гуда Н.В., Бігуняк А.В. Використання ліофілізованих ксенодермотрансплантатів для лікування дермальних опіків у потерпілих похилого і старечого віку// Шпитальна хірургія, 2007, № 3. - С. 77-81. 45 2 UA 81078 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб дермопластики, що включає нанесення на підготовлену ранову поверхню подрібненого трансплантату шкірної тканини, який відрізняється тим, що використовують суміш подрібненого механічним способом ксенодермоімплантату і аутошкіри, для чого між двома сухими клаптями стерильних ксенодермоімплантатів вкладають клапоть аутошкіри у співвідношенні принаймні 2:1 у вигляді сандвіча, який за допомогою механічного пристрою подрібнюють на клаптики у формі квадратиків 2 × 2 мм, рівномірно розсівають по рановій поверхні, а розсіяну суміш накривають пластинчастим перфорованим ксеногенним дермоімплантатом. 3 UA 81078 U Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4