Спосіб передачі повідомлень за допомогою аналогового кодування й відносної квадратурної балансової модуляції

Спосіб передачі повідомлень за допомогою аналогового кодування й відносної квадратурної балансової модуляції, який полягає в тому, що з кожного чергового відрізка тривалістю kT передаваного повідомлення X(t) одержують і 3 81161 синхронних детектори, де сигнал детектують за допомогою двох гармонійних коливань, що віднімають від використовуваних для балансової модуляції фазовим зсувом f0 , за допомогою дискретизації вихідних сигналів синхронних детекторів одержують оцінки реальної Re(Zld) і уявної hn(Zld) частин комплексних сум Z1d = Zd |·exp(j·(arg( Z d + e ) + f0 ) відповідно, одержують різниці оцінок комплексних сум D d= Z1d - Z1d - 1 й їх зсунутих по фазі на 0,5 × p копій D1d =| D d |··exp( j·(arg( Z d + e) + 0,5·p ) , де 4 X 2d = Re(Z1d-1)·Re(D d ) + Im( Z1d-1)· ·Im( D d )·...·(( d) mod 2 )·( e+ | Z1d -1 |)-1 та парні X 3 d = Re(Z1d-1)·Re( D1d ) + Im( Z1d -1)· ·Im( D1d )·...·( -(i + 1) mod 2 )·( e + | Z1ri -1 |)-1 оцінки d-их, d = 1, 2, 3, ... виборок і перевірочних ˆ величин, що включають первинні оцінки X(1) , i ˆ X(1)h виборок Xi , i = 1, k , і перевірочних величин k+ Xk + h, h = 1 r . , Z= Re(Z1d ) + j·Im( Z1d ) , непарні 1d Винахід (передбачуване) ставиться до області передачі повідомлень і може бути використане в системах телевимірювання, телекеруванні, зв'язку і в обчислювальній техніці. Відомі безперервні й дискретні способи передачі повідомлень [1,...,4 і ін]. Останні полягають у тому, що з переданого повідомлення X(t), |X(t)| Xi, i = 1 k , , gik +h = 0,1 - елементи перевірочних символів, величина матриці k ( å Xi·gik +h + 2·b·q) mod 2·b = 1 i вмісту в дужках на залишок від розподілу 2·b, постійна величина k 2·b·q ³ max å X i·gik + h , q = k + 2, 3, 4 ... i =1 , , Xk + h, h = 1 r ціле число, для кожної вибірки Xi , i = 1, k , і перевірочної величини обчислюють вторинні оцінки k ˆ ˆ ˆ X( wh)= [( - X( w -1) + b - å X( w -1)·gik + h + i k +h i i = 1 ˆ + X( w -1h) + 2·b·q) mod2·b] - b, h= 1, r, w= 2, m i k ˆ ) X( jwh= -[( å X( w -1) ·gik + h + 2·b·q ) mod 2·b] + b, k+ i = 1 i 6 ітеративної процедури вихідні величини попереднього обчислювального щабля, вихідні ˆ величини X(m) останнього обчислювального iS щабля ітеративної процедури використають для оцінки кожного чергового відрізка тривалістю кТ переданого повідомлення у вигляді ряду k ˆ = ˆ sin p fB ( t - iT) , прийняте Котельникова X(t) å Xi · i p fB ( t - iT ) i = 1 повідомлення одержують як безпосередньо наступні один за одним відрізки повідомлення. Недоліком відомого способу є те, що тут має місце додаткове розширення спектра сигналу Df, невисоке використання пропускної здатності каналу зв'язку й збільшення граничного відношення сигнал/шум rп (тобто зниження завадостійкості при невисоких вхідних відносинах сигнал/шум r). Це є наслідком необхідності використання імпульсних видів модуляцій [4], які є нелінійними перетвореннями сигналу й тому мають високу частотну надмірність a=Df/fв, низьку інформаційну ефективність h і мають граничну властивість [1,2,3]. В основі винаходу - удосконалення способу передачі повідомлень за допомогою аналогового кодування (Способу передачі повідомлень [4,6]) шляхом введення імпульсної відносної квадратурної балансової модуляції. Остання була невідома й не використалася, тому що в цьому не було необхідності. Це вдосконалення забезпечує можливість мати більше низьке граничне відношення сигнал/шум (більшу завадостійкість) і меншу ширину спектра сигналу, отже, більше високе використання пропускної здатності каналу зв'язку [1,2,3]. Відзначений технічний результат досягається тим, що у відомий спосіб передачі повідомлень, що складає в тім, що з кожного чергового відрізка тривалістю kT переданого повідомлення X(t), одержують і запам'ятовують k вибірок Xi , i = 1, k ,Т£1/2fв, fв верхня гранична частота повідомлення, одержують r перевірочних величин Xk + h, h = 1 r , , співвідношення відповідно до перевірочного k Xk +h= -[( å Xi·gik + h + 2·b·q) mod 2·b] + b = 1 i величина матриці , де постійна b > Xi, i = 1 k , , gik +h = 0,1 - елементи перевірочних символів, h= 1, r, w= 2, m k одержувані від використання окремо взятого ( å Xi·gik +h + 2·b·q) mod 2·b h-гo перевірочного співвідношення, обчислюють = 1 i - залишок від розподілу вторинні оцінки як зважені суми згаданих оцінок вмісту в дужках на 2·b, постійна величина r k ˆ ( w -1) + a·X( w -1), w = 2, m ˆ ˆ (w ) XiS = å ahXi 2·b·q ³ max å X i·gik + h , q = k + 2, 3, 4 ... i = 1 i h=1 - ціле число, де ah, h = 1, r - вагарні коефіцієнти, итеративно m-1 раз повторюють процес обчислення вторинних оцінок, використовуючи як вхідні величини наступного обчислювального щабля для кожної величини, оцінки вибірки Xk + h, h = 1 r , Xi , i = 1, k , і перевірочної обчислюють вторинні 7 ˆ ˆ X( wh) = [( - X( w -1) + b i k +h 81161 k D1= | D d |··exp( j·(arg( Z d + e) + 0,5·p ) , d ( w -1)·g ik + h + å Xi ·Im( D d )·...·(( d) mod 2 )·( e+ | Z1d -1 |)-1 і парні X 3 d = Re(Z1d-1)·Re( D1d ) + Im( Z1d -1)· h = 1, r, w = 2, m одержувані від використання окремо взятого h-ro перевірочного співвідношення, обчислюють r ( w -1) ( w -1) ˆ (w ) вторинні , w =2, m XiS = å ahXi + a·Xi h= 1 оцінки як зважені суми згаданих оцінок, де ah, h = 1, r , а - вагарні коефіцієнти, ітеративно m-1 раз повторюють процес обчислення вторинних оцінок, використовуючи як вхідні величини наступного обчислювального щабля ітеративної процедури вихідні величини попереднього ˆ обчислювального щабля, вихідні величини у X(m) iS останнього обчислювального щабля ітеративної процедури використають для оцінки кожного чергового відрізка тривалістю kT переданого повідомлення у вигляді ряду Котельникова k ˆ ˆ sin p fB ( t - iT) , прийняте повідомлення X(t)= å Xii · p fB ( t - iT ) = 1 i одержують як безпосередньо наступні один за одним відрізки повідомлення тривалістю kT, відповідно до винаходу уведені наступні істотні ознаки: послідовності одержуваних d-их, d=1, 2, 3,..., Xd-их вибірок і перевірочних величин перетворять у послідовності d-их комплексних сум Zd = Xd ·exp( j·(arg( Zd -1 + e ) + 0,5·p·(( d + 1) mod 2) + d -1 å Z g ·m g = d -m -1 -1 де Z1= Re(Z1d ) + j·Im( Z1d ) непарні d X 2d = Re(Z1d-1)·Re(D d ) + Im( Z1d-1)· i=1 ( w -1h) + 2·b·q) mod2·b] - b, h = 1, r, w = 2,m +X i k ˆ X( wh ) = -[( å X( w -1) ·gik +h + 2·b·q) mod 2·b] + b, k+h i i =1 + 8 - b - j·b , де 0