Спосіб визначення оклюзії мікрокапілярного русла сітківки при ішемічній формі діабетичної макулопатії

Реферат: UA 81471 U UA 81471 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до офтальмології, і може бути використана для визначення оклюзії мікрокапілярного русла сітківки при ішемічній формі діабетичної макулопатії за допомогою спектрального оптичного когерентного томографу. Діабетична оклюзія мікрокапілярного русла (ДОМР) вважається важливою причиною зниження зору й недостатньої відповіді на лікування діабетичної макулопатії (ДМ) та проліфертивної стадії діабетичної ретинопатії (ДРП). У зв'язку з цим одним з актуальних напрямів досліджень в галузі клінічної офтальмології є розробка методів, передуючих лікуванню - визначення зон капілярної оклюзії за допомогою неінвазивних методів дослідження. Як найближчий аналог вибраний спосіб визначення оклюзійних процесів на стадії діабетичної макулопатії. Суть методу полягає у виконанні флуоресцентної ангіографії (ФАГ) та її оцінки. Пацієнту внутрішньовенно вводять контрастну речовину - флуоресцеїн, після чого роблять знімки сітківки. При наявності зон неперфузії макулярної ділянки сітківки (зони "мовчання", що не забарвлюються барвником) визначається ішемічний тип макулопатії (Retinal vascular desease / A. Joussen [etc.] // Springer-Verlag Berlin:Heidelberg, 2007. - P. 359). Дана методика є загальновизнаною і використовується до теперішнього часу як єдиний спосіб визначення зон капілярної оклюзії. Проте, даний спосіб є інвазивним, часто має протипоказання для хворих на цукровий діабет (ЦЦ); малоінформативним - зони капілярної оклюзії визначаються лише в 70 %, не відображає взаємовідносини між зміною архітектоніки сітківки та зоровими функціями пацієнтів, не завжди виявляється кореляція між даними ФАГ та ступенем ішемічних змін архітектоніки сітківки. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб визначення оклюзії мікрокапілярного русла сітківки при ішемічній формі діабетичної макулопатії шляхом застосування спектральної оптичної когерентної томографії (СОКТ) та виявлення і аналізу показників, які характеризують стан макулярної ділянки сітківки, що дозволить підвищити інформативність способу, отримати достовірний прогноз на доопераційному етапі без застосування інвазивних діагностичних методик та призначити відповідне лікування. Поставлена задача вирішується тим, що в способі, який включає дослідження макулярної ділянки сітківки, згідно з корисною моделлю, застосовують спектральну оптичну когерентну томографію макули, проводять морфометрію, визначають загальну товщину та товщину внутрішніх, середніх та зовнішніх шарів ішемізованої сітківки та порівнюють її з кореспондуючою ділянкою незміненої архітектоніки без капілярної оклюзії, обчислюють коефіцієнт ішемії за формулою:  C    C , де КІ - коефіцієнт ішемії, TIC - товщина ішемізованої сітківки з капілярною оклюзією, ТНС товщина неішемізованої сітківки без капілярної оклюзії, і при отриманні КІ менше 0,96 свідчать про оклюзію мікрокапілярного русла. У порівнянні з найближчим аналогом, запропонований спосіб дозволяє на основі даних неінвазивного методу СОКТ з високою інформативністю визначити зони капілярної оклюзії та за допомогою цих даних провести планування тактики лазерного, медикаментозного та хірургічного лікування. В програмі томографу відбувається точне співставлення агіографічних знімків та томографічних В-сканів, що дає змогу вивчати архітектоніку ішемізованої сітківки. Запропонований спосіб ґрунтується на аналізі даних співставлення томограм з агіографічними даними 25 очей (18 пацієнтів) з ішемічною формою діабетичної макулопатії, що проходили діагностику та лікування в Київській міській клінічній лікарні "Центр мікрохірургії ока". Φ АГ проведена на Хайдельберзькому лазерскануючому ангіографі (HRAII). СОКТ- на Торсоп 3D ОСТ Mark2. За допомогою СОКТ проводиться морфометрія, визначення загальної товщини та товщини внутрішніх, середніх та зовнішніх шарів ішемізованої сітківки та її порівнянням з кореспондуючою ділянкою макули з незміненою архітектонікою без капілярної оклюзії, яка віддзеркалена по горизонтальній осі, що проходить через центр фовеоли. Після цього обчислюється коефіцієнт ішемії за формулою:  C    C , де КІ - коефіцієнт ішемії, TIC - товщина ішемізованої сітківки з капілярною оклюзією, ТНС - товщина неішемізованої сітківки без капілярної оклюзії, і якщо отримують КІ менше 0,96 - свідчать про оклюзію мікрокапілярного русла. В дослідну групу включені ділянки сітківки з капілярною оклюзією в макулі 12 чоловіків та 6 жінок (вік 56±15), хворих на ЦД (13 пацієнтів з ЦД II типу та 5 пацієнтів з ЦД І типу). Ділянки 1 UA 81471 U 5 10 15 20 неішемізованої сітківки того ж ока в кореспондуючих ішемізованим (віддзеркалені по горизонтальній осі, що проходить через центр макули) включені до контрольної групи. Для проведення морфометрії шари сітківки на оптичному когерентному томографі розділені нами на три структурні утворення: внутрішні шари (внутрішня погранична мембрана, шар нервових волокон сітківки, шар гангліозних клітин, внутрішній плексиформний шар), середні шари (внутрішній ядерний шар, зовнішній плексиформний шар), зовнішні шари (зовнішній ядерний шар, зовнішня погранична мембрана, шар фоторецепторів, пігментний епітелій сітківки). Коефіцієнт ішемії, що розраховується за формулою, вказує на мінімальне значення витончення ішемізованої сітківки в порівнянні з кореспондуючою незміненою. Середня товщина ішемізованої сітківки склала 210±12,17 мкм в порівнянні з 275±19,62 мкм неішемізованою, що в середньому на 65 мкм (24 %) тонше, ніж в контрольній групі (р