Спосіб прогнозування ушкодження таза у жінок при пологах

Реферат: Спосіб прогнозування ушкодження таза у жінок при пологах включає клінічне обстеження пацієнтки. Прогнозування ушкодження таза у жінок при пологах здійснюють за сукупністю таких результатів, як наявність захворювань сполучної тканини, надмірна маса тіла, хронічні запальні захворювання репродуктивної системи, анатомічні особливості таза, обтяжений акушерський анамнез, гормональний дисбаланс, захворювання ендокринної системи, патологія опорнорухової системи, обтяжений преморбідний фон, великий плід, 2 та більше пологів в анамнезі, хронічні інфекції сечовивідної системи, які одержують в результаті доступних методів обстеження вагітної жінки при своєчасній її реєстрації за місцем нагляду, і ушкодження таза при пологах прогнозують при виявленні хоча б одної із ознак. UA 81493 U (12) UA 81493 U UA 81493 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до травматології та ортопедії, і може бути використана для прогнозування ушкодження таза у жінок при пологах. Ушкодження таза у жінок при пологах служать пусковим механізмом розвитку порушень функції опорно-рухової системи, репродуктивної та нервової систем, що значно знижують якість життя. Травми таза, що виникають під час пологів, різноманітні за патогенезом і ступенем ушкодження анатомічних структур: від симфізіопатій до розривів з'єднань таза. Переважними методами прогнозування ушкоджень таза при пологах залишаються клінічний та рентгенологічний. Проте, рентгенологічне дослідження має обмежене застосування під час вагітності і пологів з причини великого променевого навантаження й інформативне тільки у пацієнток з вираженим діастазом в лобковому симфізі. До основних клінічних факторів, що сприяють пологовим ушкодженням зв'язкового та кісткового апарата таза, відносять: гестози, вузький таз, переношену вагітність, великий плід, травматичне розродження (вилучення плоду за тазовий кінець, накладання акушерських щипців), бурну або дискоординовану пологову діяльність, дисгормональну патологію та деякі інші. Кожен із вищезгаданих клінічних факторів або будь-яка їх сукупність виступають в ролі прогностичних показників можливого пошкодження таза у жінки при пологах [Акушерство: учебник для медицинских вузов / Э.К. Айламазян, И.Т. Рябцева, Б.Н. Новиков, М.С. Зайнулина, Г.К. Палинка, М.А. Тарасова. - СПб.: Издательство СпецЛит, 2010.-552 с.] Даний спосіб прогнозування ушкодження таза у жінок при пологах є найбільш близьким аналогом до того, що заявляється. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу способів прогнозування ушкодження таза у жінок при пологах. Задача корисної моделі вирішується тим, що у відомому способі прогнозування ушкодження таза у жінок при пологах, що включає клінічне обстеження пацієнтки, згідно з корисною моделлю, прогнозування ушкодження таза у жінок при пологах здійснюють за сукупністю таких результатів як наявність захворювань сполучної тканини, надмірна маса тіла, хронічні запальні захворювання репродуктивної системи, анатомічні особливості таза, обтяжений акушерський анамнез, гормональний дисбаланс, захворювання ендокринної системи, патологія опорнорухової системи, обтяжений преморбідний фон, великий плід, два та більше пологів в анамнезі, хронічні інфекції сечовивідної системи, які одержують в результаті доступних методів обстеження вагітної жінки при своєчасній її реєстрації за місцем нагляду, і ушкодження таза при пологах прогнозують при виявленні хоча б одної із ознак. Технічний ефект обумовлений тим, що при прогнозуванні ушкодження таза у жінок при пологах враховують стан основних систем організму вагітної. Спосіб виконують наступним чином: прогнозування ушкодження таза у жінок при пологах здійснюють за сукупністю таких результатів як наявність захворювань сполучної тканини, надмірна маса тіла, хронічні запальні захворювання репродуктивної системи, анатомічні особливості таза, обтяжений акушерський анамнез, гормональний дисбаланс, захворювання ендокринної системи, патологія опорно-рухової системи, обтяжений преморбідний фон, великий плід, два та більше пологів в анамнезі, хронічні інфекції сечовивідної системи, які одержують в результаті доступних методів обстеження вагітної жінки при своєчасній її реєстрації за місцем нагляду, і ушкодження таза при пологах прогнозують при виявленні хоча б одної із ознак. Ефективність способу доведена в результаті виконаних клінічних досліджень. Під наглядом перебували 68 пацієнток, 34 з яких були в пологовому відділенні лікарні з наявністю свіжих ушкоджень таза при пологах (УТП), а 34 лікували з приводу застарілих ушкоджень таза в травматологічному відділенні цієї ж лікарні. Крім того, для вивчення факторів ризику виникнення УТП нами виконаний ретроспективний аналіз 82 історій пологів, хвороб та медичних карт жінок з наявністю синдрому тазового болю у період гестації та УТП, з приводу яких пацієнтки отримували ортопедичне лікування в пологових будинках. У більшості своїй жінки були в оптимальному репродуктивному віці - 18-35 років. Для виявлення потенційних факторів ризику УТП проаналізовані анамнестичні дані про перенесені захворювання, травми, супутню патологію, шкідливі звички та спосіб життя. Для контингенту пацієнток, які були включені в дослідження, характерна наявність різних ендокринопатій. До них, крім захворювань підшлункової, щитоподібної та прищитоподібних залоз (цукровий діабет, тиреоїдит, паратиреоїдит та ін.), що спостерігалися у 6-7 % пацієнток, віднесли стани, що відображають дисбаланс гормонального статусу жіночої статевої сфери - синдром ШтейнаЛевенталя, гіпоплазію геніталій, ендометріоз, що мали місце в кожному десятому випадку 13 %. У 9 (6,00 %) жінок констатовано ревматичну хворобу в неактивній стадії. Значна частина жінок мали інфекційну рецидивну патологію органів сечовивідної системи 41 (27,1 %) та запальні захворювання жіночих статевих органів (сальпінгоофорит, ерозія шийки 1 UA 81493 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 матки та ін.) - 66 (44,0 %). У 10 пацієнток в анамнезі були наявні оперативні втручання (апендектомія - 7, холецистектомія - 2, пієполітомія - 1), до того ж післяопераційний період в 4 випадках перебігав з різними інфекційно-запальними ускладненнями. 14,66 % мали надмірну масу тіла. Реєструвалася висока частота патології хребта і з'єднань таза (остеохондроз, сколіоз, дегенеративно-дистрофічні захворювання крижово-клубових суглобів), що були наявні в кожному третьому випадку - 30 %. Пацієнток, що народжували уперше, було 41 (60,3 %), вдруге - 27 (39,70 %), першовагітних - 4 (5,88 %). 43,07 % попередніх доношених вагітностей та пологів у обстежених пацієнток перебігали ускладнено: загроза переривання вагітності - 11, анемія - 18, слабкість пологової діяльності - 5, кесарів розтин - 3, внутрішньоутробна інфекція 3, післяродовий метроендометрит - 2, лактаційний мастит - 2 та ін. Пологи великим плодом мали місце у 8 випадках. Під час гестацій, що передували, 6 жінок спостерігались у допологовому відділенні зі скаргами на помірний біль в ділянці лобкового симфізу (ЛС), що підсилювався при ходьбі. Вони одержували лікування полівітамінами, препаратами кальцію, ультрафіолетовим опроміненням. У післяпологовому періоді у 4 з них скарг на біль у ділянці ЛС не було. У двох пацієнток мали місце явища симфізиту, з приводу якого вони пройшли курс протизапального лікування зі сприятливим результатом. Перебіг останньої вагітності ускладнився: анемією - 15 (22,05 %) випадків, гестозом - 24 (35,29 %), загрозою переривання вагітності у різних строках - 7 (10,29 %), гестаційним пієлонефритом - 5 (7,35 %) відповідно. У пологах виникли ускладнення (переважно поєднані) у 41 (60,29 %) пацієнтки. Типовими були: слабкість пологової діяльності - 21 (30,88 %), у зв'язку з чим застосовували пологостимуляцію, травми м'яких пологових шляхів - 12 (17,64 %), передчасні пологи - 5 (7,35 %), стрімкі пологи - 5 (7,35 %), пологи переношеним плодом - 3 (4,41 %), пологи великим плодом - 7 (10,29 %), пологи двійнею - 1 (1,47 %), гіпотонічна кровотеча - 1 (1,47 %). У 8 випадках (11,76 %) мали місце несприятливі типи вставлення головки та положення плоду, в одному - пологи вели за Цов'яновим. Шляхом екстреного кесарева розтину розроджено двох пацієнток (2,94 %), акушерські щипці використано у 7 (10,29 %) випадках, епізіо- та перінеотомію виконано у 27 (39,70 %) жінок, інструментальну ревізію порожнини матки у 4 (5,88 %). Середня вага новонароджених склала 3650 г. Результати пельвіометрії в період останньої вагітності були такими: акушерські розміри таза виявилися нормальними у 57 (83,82 %) пацієнток, у 8 (11,76 %) випадках мав місце загально рівномірнозвужений таз 1 ступеня і ще в одної (1,47 %) - простий плоский таз. Розподіл жінок за морфометричними параметрами мав такий вигляд: нормотип - 44 (64,70 %), астенічний - 10 (14,70 %), сексуальний - 7 (10,29 %), інтерсексуальний - 4 (5,88 %). Середні значення маси тіла і зросту склали (68,2±5,3) кг та (169±5) см відповідно. Для орієнтовної інтерпретації гормонального профілю жінок застосовували шкалу оцінки естроген-андрогенного балансу за С.А. Шардиним (1991), засновану на врахуванні анамнестичних та фенотипічних даних. Одержані результати виявили наявність фенотипічної детермінованості гормонального дисбалансу організму жінок до виникнення останньої вагітності у 52,31 % жінок. У більшості своїй гормональний дисбаланс мав ознаки гіпоестрогенії - 21 пацієнтка (61,76 %), у трьох випадках - 8,82 % - гіперестрогенії і в 10 (29,42 %) спостереженнях андрогенного надлишку. При цьому в більшості спостережень мало місце поєднання станів, що супроводжувались початковим гормональним дисбалансом з подальшим ускладненим перебігом вагітності та пологів (гіпоплазія геніталій – мимовільний викидень – токсикоз і т. ін.). З 6 пацієнток з явищами симфізіопатії у чотирьох встановлено гіпоестрогенний стан, а у двох андрогенний надлишок. Враховуючи високу питому вагу сполучень хронічних урогенітальних інфекцій з УТП, було виконано поглиблені рутинні мікробіологічні дослідження. Обстеженню підлягали мазки з уретри, заднього склепіння піхви, перша та середня порції сечі при природному сечовиділенні, після попереднього туалету зовнішніх статевих органів у відповідності до загальноприйнятих стандартів. Вид мікроорганізму класифікували з урахуванням його культуральних, морфологічних та біохімічних властивостей. Кількісні співвідношення в мікробних асоціаціях оцінювали за кількістю колонієутворювальних одиниць в 1 мл сечі або змиву. У результаті вивчення анамнестичних даних у жінок, які спостерігались, ретроспективного статистичного аналізу медичної документації розроблено прогностичний алгоритм, що визначає імовірність виникнення УТП, шляхом створення математичної моделі (MM) для формування груп ризику. У розробку були включені 62 анамнестичні, клінічні та лабораторні незалежні ознаки, що зумовило проведення дискримінантного та факторного аналізу. Даний метод дозволив на підставі використання U-критерію Вілкоксона-Манна-Уїтні відібрати ознаки, що мають найбільше інформаційне значення та найбільш суттєво впливають на прогноз виникнення болю в ділянці лобкового зчленування, та включити їх в MM. Крім того, для 2 UA 81493 U 5 10 15 20 25 розширення можливості математичного прогнозування використано неоднорідну послідовну процедуру розпізнання Вальда. На кожному етапі дослідження оцінювали частоти ознак, що вивчаються, для вагітних жінок. У подальшому значення цих частот використовували для розрахунку прогностичних коефіцієнтів (ПК) та заходів інформативності Кульбака. Ознаки з позитивним ПК розглядали як маркери схильності до УТП, а ознаки з негативними ПК - як маркери стійкості до УТП. За результатами застосування статистики Вілкоксона-Манна-Уїтні та аналізу частковостей найбільш значущими факторами ризику УТП були визначені такі: захворювання сполучної тканини, надмірна маса тіла, хронічні запальні захворювання репродуктивної системи, анатомічні особливості таза, обтяжений акушерський анамнез, гормональний дисбаланс, захворювання ендокринної системи, патологія опорно-рухової системи, обтяжений преморбідний фон, великий плід, 2 та більше пологів в анамнезі, хронічні інфекції сечовивідної системи. Прогностична значимість у випадковій контрольній вибірці склала: чутливість - 74-80 %; специфічність - 59-69 %; ефективність - 70-74,9 %. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб прогнозування ушкодження таза у жінок при пологах, що включає клінічне обстеження пацієнтки, який відрізняється тим, що прогнозування ушкодження таза у жінок при пологах здійснюють за сукупністю таких результатів, як наявність захворювань сполучної тканини, надмірна маса тіла, хронічні запальні захворювання репродуктивної системи, анатомічні особливості таза, обтяжений акушерський анамнез, гормональний дисбаланс, захворювання ендокринної системи, патологія опорно-рухової системи, обтяжений преморбідний фон, великий плід, 2 та більше пологів в анамнезі, хронічні інфекції сечовивідної системи, які одержують в результаті доступних методів обстеження вагітної жінки при своєчасній її реєстрації за місцем нагляду, і ушкодження таза при пологах прогнозують при виявленні хоча б одної із ознак. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3