Спосіб діагностики клінічно вузького таза

Спосіб діагностики клінічно вузького таза шляхом визначення біпарієтального розміру головки плоду, прямого розміру входу в малий таз і прямого розміру його широкої частини, який відрізняється тим, що додатково оцінюють радіуси прямого розміру входу в малий таз і виходу з малого таза, висоту лонного зчленування, коло пе редлежачої головки плоду, а потім обчислюють ємність малого таза та об'єм передлежачої головки, і якщо об'єм передлежачої головки плоду перевищує ємність малого тазу більш ніж на 200 мл діагностують абсолютну невідповідність розмірів плоду і таза матері, якщо об'єм передлежачої головки плоду перевищує ємність малого таза на 150-190мл - діагностують відносну невідповідність розмірів плоду і таза матері, а якщо об'єм передлежачої головки плоду перевищує ємність малого таза на 140мл і менше, то невідповідність відсутня. Корисна модель відноситься до області медицини, а саме до акушерства і може бути використана для ранньої діагностики невідповідності передлежачої головки плоду і малого таза вагітної до розвитку пологової діяльності, в латентну фазу пологів. Як прототип вибраний спосіб діагностики клінічне вузького таза [Крамарский В.А. Ультразвуковая пельвиометрия в прогнозировании родов при клинически узком тазе. Автореф. дис... канд. мед. наук. -Иваново, 1995. -21с], який полягає у визначенні за допомогою лінійних і секторальних датчиків біпарієтального розміру головки плоду, прямого розміру входу в малий таз, прямого розміру широкої частини малого таза, прямого розміру виходу, а потім на підставі даних параметрів визначають індекс сплощення крижів і пельвіокраніальний індекс, за величиною яких судять про розміри плоду і таза матері і прогнозують результат пологів. Ознаками, які співпадають з істотними ознаками запропонованого способу, є: визначення біпарієтального розміру головки плоду, прямого розміру входу в малий таз, прямого розміру широкої частини малого таза. Причинами, які перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату (підвищення точності діагностики), є: неможливість прогнозування результату родів тільки на підставі індексу ємності таза без урахування розмірів головки плоду, а в пологах - характеру пологової діяльності, не враховують особливості вставляння і конфігурабельності головки, застосовують функціональну оцінку таза, основану на вичікувальній тактиці, а в зв'язку з цим виникає питання про допустимість тривалого очікування. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу-прототипу шляхом додаткового визначення таких параметрів, як радіус прямого розміру входу в малий таз і радіус прямого розміру виходу з малого таза, висоту лонного зчленування, коло передлежачої головки плоду для обчислення ємності малого таза і об'єму передлежачої головки плоду, що дозволить досягти більшої точності і інформативності ранньої діагностики, а отже точніше прогнозувати можливість розвитку ускладнень в пологах для плоду і новонародженого у жінок з анатомічне вузьким тазом. Спосіб діагностики клінічне вузького таза шляхом визначення біпарієтального розміру головки плоду, прямого розміру входу в малий таз і прямого розміру його широкої частини, згідно корисної моделі, додатково оцінюють радіуси прямого розміру входу в малий таз і виходу з малого таза, висоту лонного зчленування, коло передлежачої головки плоду, а потім обчислюють ємність малого таза та об'єм передлежачої головки, і якщо об'єм СО ю ю о> 11553 передлежачої головки плоду перевищує ємність малого таза більш ніж на 200мл діагностують абсолютну невідповідність розмірів плоду і таза матері, якщо об'єм передлежачої головки плоду перевищує ємність малого таза на 150-190мл діагностують відносну невідповідність розмірів плоду і таза матері, а якщо об'єм передлежачої головки плоду перевищує ємність малого таза на 140мл і менше, то невідповідність відсутня Спосіб полягає в наступному Визначають за допомогою ЛІНІЙНИХ І секторальних датчиків біпарієтальнии розмір головки плоду, прямий розмір входу в малий таз, прямий розмір широкої частини малого таза, визначають індекс сплощення крижів і пельвюкраніальний індекс, потім додатково оцінюють радіус прямого розміру входу в малий таз і радіус прямого розміру виходу з малого таза, висоту лонного зчленування, коло передлежачої головки плоду, а потім обчислюють ємність малого таза і об'єм передлежачої головки Ємність малого таза VMT визначають згідно принципам визначення об'єму усіченого конуса за формулою 1 де R - радіус прямого розміру входу в малий таз, г - радіус прямого розміру виходу з малого таза, Н - висота лонного зчленування Об'єм передлежачої головки плоду Vnr визначають за формулою V nr =C76p 2 , a6oV=pD3/6, де С - коло передлежачої головки, D - біпарієтальнии розмір головки плоду Далі порівнюють отримані дані VMT І Vnr, визначаючи співвідношення розмірів плоду і таза матері Якщо об'єм передлежачої головки плоду Vnr, перевищує ємність малого таза VMT більш ніж на 200мл, то це свідчить про абсолютну невідповідність розмірів плоду і таза матері Якщо об'єм передлежачої головки плоду Vnr більше ємності малого таза VMT на 150-190мл, то це свідчить про відносну невідповідність розмірів плоду і таза матері Якщо об'єм передлежачої головки плоду Vnr перевищує ємність малого таза V ^ на 140мл і менш, то невідповідність відсутня Даний спосіб був апробований у 354 жінок При розродженні пацієнток на підставі даних розширеної пельвюметрп і ультразвукової пельвіометрн для виявлення невідповідності передлежачої частини плоду і таза матері зіставлялася ємність малого таза VMT І об'єм передлежачої головки плоду Vnr Ємність малого таза VMT У 354 вагітних в середньому склала 578,2±34,3мл, а об'єм передлежачої головки плоду Vnr - 645,3±39,2мл Частота клінічної невідповідності виявлена у 8 випадках Це склало 2,3% У даній групі пацієнток ємність малого таза була 412,7±26,7мл, що значно менше, ніж серед 354 породіль - р