Спосіб прогнозування ефективності допоміжних репродуктивних технологій у пацієнток з безпліддям, яке обумовлене хронічними запальними захворюваннями органів малого таза

Спосіб прогнозування ефективності допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) у пацієнток з безпліддям, яке обумовлене хронічними запальними захворюваннями органів малого таза, що включає визначення клініко-анамнестичних, гормональних та імунологічних показників, який відрізняється тим, що у жінок з безпліддям, яке обумовлене хронічними запальними захворюваннями органів малого таза, визначають вік пацієнток, 3 discontinuation of in vitro fertilization treatment for infertility. // Fertil Steril. - 2002. - Vol. 78 (1). - P. 4046; Roest J., Van Heusden A.M., Zeilmaker G.H., Verhoeff A. Cumulative pregnancy rates and selective drop-out of patients in in-vitro fertilization treatment. // Hum Reprod. - 1998. - Vol. 13 (2). - P.:339-341; Stolwijk A.M., Wetzels A.M., Braat D.D. Cumulative probability of achieving an ongoing pregnancy after in-vitro fertilization and intracytoplasmic sperm injection according to a woman's age, subfertility diagnosis and primary or secondary subfertility // Hum Reprod. - 2000. - Vol. 15(1). - P. 203-209). В клініці для прогнозування ефективності ДРТ традиційно використовують поняття оваріального резерву. В цього включені такі критерії як вік жінки, кількість антральних фолікулів в яєчниках, базальний рівень ФСГ, ЛГ, інгібіну В, антимюлерового гормону, тести з навантаженням кломіфеном, препаратами ФСГ, визначення об'єму, структури яєчника та ін. (Лечение женского и мужского бесплодия. Вспомогательные репродуктивные технологии. Под ред. В.И. Кулакова, Б.В. Леонова, Л.Н. Кузьмичева - М.: Медицинское информационное агентство, 2005. - 592с.). Даний спосіб прогнозування ефективності ДРТ у пацієнток з безпліддям, яке обумовлене ХЗЗОМТ є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. Основним недоліком прогнозування ефективності ДРТ у жінок з безпліддям є їх недостатня ефективність, обумовлена тим, що вони недостатньо враховують причини, які викликають безпліддя. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності прогнозування ДРТ у пацієнток з безпліддям, яке обумовлене ХЗЗОМТ. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі прогнозування ефективності ДРТ у пацієнток з безпліддям, що включає визначення клінікоанамнестичних, гормональних та імунологічних показників, згідно з корисною моделлю, у жінок з безпліддям, яке обумовлене ХЗЗОМТ, визначають вік пацієнток, термін безпліддя, абсолютну кількість бластоцист, абсолютну та процентну кількість ембріонів 1-го та 3-го класу, в сироватці крові вміст 54908 4 CD16+56+CD3+, CD4+CD25+, CD3+, ІЛ-10, а в фолікулярній рідині вміст HLA-DR+, HLA-DR+CD3+, HLADR+CD3-, CD16+56+CD3+, CD16+56+, CD4+, ІФН , ІЛ-10, та ІЛ-6 з наступним визначенням прогностичних коефіцієнтів (ПК) кожного із вимірів та його інформативності, при інформативності ознаки 1,0 і більше одержані значення коефіцієнтів підсумовують і, якщо сума складає 13,0 та більше із знаком "плюс" ДРТ прогнозують як ефективну, а якщо із знаком "мінус" - як неефективну, у випадку, якщо при підсумовуванні усіх ПК прогностичний поріг (13,0) не досягнутий - прогноз оцінюють як невизначений. Технічний ефект корисної моделі визначено експериментально. Для рішення вищевказаної задачі було вивчено 79 клініко-морфо-лабораторних показників у 88 хворих з безпліддям, обумовленим ХЗЗОМТ, що були розподілені на альтернативні групи: 1-а (n=39), у яких був отриманий позитивний результат ДРТ (настання вагітності); 2-а (n=49) - з негативним результатом (відсутність вагітності). Зіставлення досліджуваних показників у групах проводилося за допомогою неоднорідної послідовної процедури Вальда-Генкіна. При цьому значення кожного показника розподілялися на діапазони з наступним визначенням прогностичного коефіцієнта (ПК) і інформативності (І) градації ознаки. Вибір даного статистичного методу визначали його переваги перед такими методами, як регресійний і дискримінантний аналіз. Вони полягають у тім, що він відноситься до непараметричних методів статистики і не вимагає нормальності розподілу вибірки; простий і близький до лікарського мислення у своїй логічній основі; адекватно враховує як кількісні, так і якісні ознаки; допускає пропуски в обстеженні хворого і забезпечує мінімізацію ознак, необхідних для прогнозу (Гублер Е.В. - Вычислительные методы анализа и распознавание патологических процессов. - Л.: Медицина, 1978. - 295с.). Із 79 клініко-морфо-лабораторних ознак, які визначалися, в алгоритм прогнозу ефективності ДРТ у пацієнток з безпліддям, яке обумовлене ХЗЗОМТ, були включені лише ті, для яких І було більше 1,0 (табл. 1). Таблиця 1 Алгоритм прогнозу ефективності ДРТ у пацієнток з безпліддям, обумовленим ХЗЗОМТ Показник 1 HLA-DR+, загальний у фолікулярній рідині, % CD16+56+CD3+ в фолікулярній рідині, % Градації показника 2 ≤4 5-8 9-11 ≥12 ≤2 3-4 5-12 ≥13 ПК 3 0 +8,8 -0,6 -9,0 +2,8 +0,8 -10,0 +6,2 І 4 3,92 3,90 5 54908 6 Продовження таблиці 1 Вік пацієнтки, років ІФН в фолікулярній рідині, пкг/мл CD16+56+CD3+ в сироватці крові, % Кількість ембріонів 1-го класу на 48год., абс. Кількість ембріонів 1-го класу на 48год., % HLA-DR+CD3+, % в фолікулярній рідині ІЛ-10 в сироватці крові, пкг/мл CD4+CD25+ в сироватці крові, % CD3+ в сироватці крові, % Бластоцист, абс. + + CD16 56 (загальн.) в фолікулярній рідині, % HLA-DR+CD3+ в фолікулярній рідині, % Кількість ембріонів 3-го класу на 48год., % Тривалість безпліддя, років ІЛ-10 в фолікулярній рідині, пкг/мл CD4+ в фолікулярній рідині, % ІЛ-6 в фолікулярній рідині, пкг/мл ≤28 29-34 ≥35 ≤80 81-180 181-269 ≥270 ≤3 4-9 10-27 ≥28 0 1-3 ≥4 ≤30 31-60 ≥61 ≤0,9 1-4 ≥5 0 0,1-9,9 ≥10,0 ≤1,0 1,1-3,0 ≥3,1 ≤63 64-67 68-74 ≥75 0-1 ≥2 ≤22 23-35 ≥36 ≤5,0 6-11 ≥12 ≤40 ≥41 ≤10 11-14 ≥15 ≤4,0 4,1-10,0 ≥10,1 ≤5 6-15 16-30 31-35 ≥36 ≤5 6-7 +3,0 0 -3,2 +1,0 +4,8 -2,8 -10,8 +9,3 0 -3,6 -5,8 -7,5 0 +7,8 -5,3 +2,0 +3,4 -1,0 +2,0 -8,0 +1,8 +2,6 -6,2 -8,0 0 +4,5 -3,0 +1,8 +4,6 -3,6 -4,6 +2,8 -2,0 -0,6 +7,4 +1,5 +1,1 -8,8 +1,5 -7,4 +4,0 0 -2,0 +2,6 0 -4,8 -6,2 -0,6 +2,3 +1,8 -6,2 +7,6 +1,5 2,72 2,44 2,06 1,68 1,58 1,58 1,54 1,52 1,42 1,40 1,31 1,27 1,25 1,22 1,20 1,14 1,05 Примітка. Знак "плюс" свідчить на користь настання вагітності, а знак "мінус" - відсутності вагітності. Прогнозування за допомогою алгоритму здійснюють шляхом алгебраїчного підсумовування ПК (табл. 1) до моменту досягнення прогностичного порога, що для 95% рівня надійності складає ≥13,0. Якщо біля суми ПК знак "плюс" - прогнозують позитивний ефект ДРТ, а якщо знак "мінус" 7 54908 негативний. У випадку, якщо при підсумовуванні всіх ПК поріг недосягнутий - прогноз невизначений. Ефективність способу ілюструє наступний приклад. Приклад. Хвора М., 26 років. Обстеження хворої згідно алгоритму дало наступні результати: HLA-DR+ у фолікулярній рідині загальний - 6,0% (+8,8); CD16+56+CD3+ у фолікулярній рідині - 1,0% (+2,0); ІФН у фолікулярній рідині - 136пкг/мл (+4,8); CD16+56+CD3+ у крові – 3% (+9,3); кількість ембріонів 1-го класу - 16 (+7,8); кількість ембріонів 1-го класу - 72,7% (+3,4); HLADR+CD3+ у фолікулярній рідині – 4% (+2,0); ІЛ-10 у крові - 13,0пкг/мл (-6,2); CD4+CD25+ у крові - 1,5% (0); CD3+ у крові – 69% (+4,6); бластоцист - 3 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 8 (+2,8); CD16+56+ (загальн.) у фолікулярній рідині – 14% (-2,0); HLA-DR+CD3+ - у фолікулярній рідині – 3% (+1,5); кількість ембріонів 3-го класу на 48год. – 0% (+1,5); тривалість безпліддя - 5 років (-3,2); ІЛ+ 10 у фолікулярній рідині - 13,0пкг/мл (-4,8); CD4 у фолікулярній рідині – 16% (+2,3); ІЛ-6 у фолікулярній рідині - 23,0пкг/мл (-1,0). Алгебраїчне підсумовування ПК (вони приведені в дужках) перших трьох ознак дозволяє досягти прогностичного порога ПК=+15,6. Знак плюс біля суми свідчить на користь сприятливого прогнозу, тобто настання вагітності з імовірністю ≥95%. Підсумовування перших п'яти ПК дає суму +32,7, що підвищує надійність сприятливого прогнозу до 99,9%. У дійсності цей прогноз підтвердився. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601