Спосіб оцінки запального процесу при поліпозі

Реферат: UA 82296 U UA 82296 U 5 10 15 20 25 30 35 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до хірургії, точніше, до ліпідології і може використовуватися для покращення результатів лікування запальних процесів при поліпозі. Поліпи та поліпоз відносяться до онкологічних захворювань шлунково-кишкового тракту (передракові захворювання). Понад 90 % поліпів товстої кишки є аденомами або гіперпластичними поліпами, 25-35 % - у віці 50 років і більше 60 % - у віці 70 років [1], які з часом можуть перероджуватись у злоякісні пухлини, що зустрічаються у 50-75 % поліпів товстої кишки. Шлунок є органом, в якому пухлини трапляються досить часто. Поліпи становлять близько 3 % усіх пухлин шлунка [2]. Природу поліпа (епітеліальний чи мезенхімальний) та біологічну сутність доброякісний або злоякісний) можна встановити лише після гістологічного дослідження. Вивчення і лікування поліпів шлунка залишається однією з актуальних проблем захворювань травного тракту в сучасній хірургії [3]. Не дивлячись на давність досліджень проблеми поліпів шлунка і кишечнику, ряд клінічних і теоретичних положень потребують додаткового вивчення. Раніше вважалось, що поліпи відносно довго можуть не перероджуватись на рак. Але останні дослідження свідчать про те, що поліпи протягом 5-10 років обов'язково перероджуються на рак, тому своєчасне їх виявлення є дійовим і досить надійним способом профілактики раку [4]. Таким чином важливою частиною прогнозування і лікування запальних процесів при поліпозі є визначення ліпідних порушень в організмі. Відомо, що методом діагностики поліпів є ендоскопічне дослідження, яке важливе для встановлення етіології захворювання та вибору адекватної лікувальної тактики [5-6]. Однак, цей спосіб не дозволяє визначити ступінь ліпідних порушень. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є спосіб [7], який виступає як прототип. Цим способом визначають жирнокислотний склад ліпідів жовчі хворих з хронічними захворюваннями печінки після хірургічного втручання. Однак, цей спосіб не дозволяє визначити ступінь ліпідних порушень при поліпозі. Задача корисної моделі є покращення результатів прогнозування запальних процесів при поліпозі з метою підвищення ефективності лікування ліпідних порушень у хворих. Технічний результат, який досягається, полягає в можливості підвищення ефективності діагностики, своєчасній профілактиці, прогнозу та призначення коректної терапії, що дає можливість знизити захворюваність та строки лікування. Поставлена задача вирішують тим, що у відомому способі, який передбачає визначення жирних кислот ліпідів жовчі, згідно корисної моделі, у еритроцитах та плазмі крові методом газорідинної хроматографії визначають вміст міристинової та лінолевої жирних кислот, розраховують їх співвідношення за формулою: K C14:0 , де C18:2 40 45 50 55 К - коефіцієнт, який характеризує запальний процес; С14:0 - насичена жирна кислота; С18:2 - ессенціальна поліненасичена жирна кислота, і при різниці отриманих показників відносно до контролю оцінюють ступінь запального процесу. Перевага цього способу: швидкість аналізу, висока інформативність, що дозволяє покращити контроль та прогнозування запальною процесу при поліпозі. За допомогою цього способу можна перевірити ліпідні порушення в динаміці, прогнозувати подальший перебіг захворювань, постійно контролювати загальний стан, правильність призначення ліків та ефективність лікування. Спосіб здійснювався таким чином: у хворих натще беруть проби крові з додатком гепарину у кількості 5-8 мл до операції, поміщають у центрифужні пробірки з притертою пробкою ємністю 10 мл, додають 0,5 мл (1 % гепарину і центрифугують 15 хвилин при швидкості 1500 об/хв, потім верхній шар - плазму відбирають піпеткою Пастера у центрифужну пробірку, а нижній шар з еритроцитами в іншу для екстракції ліпідів. Газохроматографічний аналіз проводять згідно методики [8]. Результати запропонованого способу представлені у таблиці. 1 UA 82296 U Таблиця Жирнокислотний склад ліпідів крові (%) Назва ЖК С14:0 С18:2 K C14:0 C18:2 шлунок 13,0±1,0* 10,0±1,0* Еритроцити кишечник 10,5±1,0* 12,7±0,8* К ер. 7,2±0,8 19,2±0,7 шлунок 13,9±1,0* 17,0±1,0* Плазма кишечник 12,2±0,9* 19,7±0,8* К пл. 8,7±0,8 25,7±1,0 1,3 0,83 0,38 0,82 0,62 0,34 * - р