Спосіб діагностики підвищення кардіоваскулярного ризику у хворих із сукупним перебігом нестабільної стенокардії і цукрового діабету 2 типу

Реферат: Спосіб діагностики підвищення кардіоваскулярного ризику у хворих із сукупним перебігом нестабільної стенокардії і цукрового діабету 2 типу включає біохімічні дослідження. Визначають вміст глікозильованого гемоглобіну (НbА1с) у цільній крові фотометричним методом, рівень глюкози визначають глюкозооксидатним методом у капілярній крові натще, рівень інсуліну в сироватці крові визначають імуноферментним методом, інсулінорезистентність (IP) визначають із використанням індексу HOMO, рівні загального холестерину (ЗХС) і ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) визначають пероксидазним методом у сироватці крові, рівень тригліцеридів (ТГ) у сироватці крові визначають ферментативним колориметричним методом. Розраховують індекс маси тіла (ІМТ) і коефіцієнт атерогенності (КА) стандартними методами й при підвищенні рівнів глюкози, НbА1с, інсуліну, ЗХС, холестерину ліпопротеїдів низької щільності, холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності, ТГ, КА й зниженні рівня холестерину ЛПВЩ по відношенню до контрольних цифр цих показників для хворих нестабільною стенокардією без цукрового діабету, на фоні наростання IP, діагностують підвищення кардіоваскулярного ризику. UA 82395 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ПІДВИЩЕННЯ КАРДІОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ У ХВОРИХ ІЗ СУКУПНИМ ПЕРЕБІГОМ НЕСТАБІЛЬНОЇ СТЕНОКАРДІЇ І ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2 ТИПУ UA 82395 U UA 82395 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до внутрішніх хвороб, і може бути використаною для діагностики підвищення кардіоваскулярного ризику у хворих із сукупним перебігом нестабільної стенокардії і цукрового діабету 2 типу. Ішемічна хвороба серця - це поразка міокарда, викликана порушенням кровотоку в коронарних артеріях. Одним із проявів ішемічної хвороби серця є нестабільна стенокардія. Коморбідні стани, такі як цукровий діабет, погіршують перебіг і прогноз ішемічної хвороби серця. Нестабільна стенокардія, як прояв ішемічної хвороби серця, і порушення вуглеводного обміну патогенетично взаємозалежні і є наслідком інсулінорезистентності [Шестакова М.В. Артериальная гипертония при сахарном диабете: эпидемиология, патогенез и стандарты лечения./ М.В. Шестакова // Consilium medicum. - 2011. - № 3 (2). - С. 83-86; Кравчун Н.О. Роль окремих компонентів метаболічного синдрому у розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ Н.О. Кравчун // Ендокринологія.-2005. - Т. 10, № 2. - С. 156164]. Найбільш доступним способом діагностики підвищення кардіоваскулярного ризику шляхом оцінки стану кардіогемодинаміки, інсулінорезистентності, вуглеводного та ліпідного профілю у хворих із сукупним перебігом нестабільної стенокардії (НС) і цукрового діабету (ЦД) 2 типу є біохімічні дослідження [Біловол О.М. Основи діагностики, лікування та профілактики основних кардіологічних захворювань: в 2 ч. / О.М. Біловол, П.Г. Кравчун. - Харків: ХНМУ, 2009. - Ч. 1. 402 с.; Кравчун П.Г. Нестабільна стенокардія: клініка, діагностика, диференційне лікування: в 3 ч. / П.Г. Кравчун, О.М. Шелест. - Харків: ХНМУ, 2006. - Ч. 1. - 267 с.]. Даний спосіб діагностики підвищення кардіоваскулярного ризику у хворих із сукупним перебігом нестабільної стенокардії і цукрового діабету 2 типу є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю й результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності діагностики збільшення кардіоваскулярного ризику у хворих із сукупним перебігом нестабільної стенокардії і цукрового діабету 2 типу шляхом виділення найбільш специфічних для цієї категорії хворих факторів кардіоваскулярного ризику. Поставлену задачу вирішують тим, що у відомому способі діагностики підвищення кардіоваскулярного ризику у хворих із сукупним перебігом нестабільної стенокардії і цукрового діабету 2 типу, який включає біохімічні дослідження, згідно з корисною моделлю, визначають вміст глікозильованого гемоглобіну (НbА1с) у цільній крові фотометричним методом, рівень глюкози визначають глюкозооксидатним методом у капілярній крові натще, рівень інсуліну в сироватці крові визначають імуноферментним методом, інсулінорезистентність (IP) визначають із використанням індексу HOMO, рівні загального холестерину (ЗХС) і ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) визначають пероксидазним методом у сироватці крові, рівень тригліцеридів (ТГ) у сироватці крові визначають ферментативним колориметричним методом, розраховують індекс маси тіла (ІМТ) і коефіцієнт атерогенності (КА) стандартними методами й при підвищенні рівнів глюкози, НbА1с, інсуліну, ЗХС, холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), ТГ, КА й зниженні рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) по відношенню до контрольних цифр цих показників для хворих нестабільною стенокардією без цукрового діабету, на фоні наростання IP, діагностують підвищення кардіоваскулярного ризику. Технічний ефект корисної моделі, а саме підвищення ефективності діагностики збільшення кардіоваскулярного ризику у хворих із сукупним перебігом нестабільної стенокардії і цукрового діабету 2 типу, обумовлений синергізмом виконуваних досліджень, умовами, при яких вони виконуються, а також результатів, отриманих для даної категорії хворих. Спосіб виконують наступним чином: у хворих при сукупному перебігу нестабільної стенокардії і цукрового діабету 2 типу визначають вміст НbА1с у цільній крові фотометричним методом, рівень глюкози визначають глюкозооксидатним методом у капілярній крові натще, рівень інсуліну в сироватці крові визначають імуноферментним методом, IP визначають із використанням індексу HOMO, рівні ЗХС і ЛПВЩ визначають пероксидазним методом у сироватці крові, рівень ТГ у сироватці крові визначають ферментативним колориметричним методом, розраховують індекс маси тіла й коефіцієнт атерогенності стандартними методами. І при підвищенні рівнів глюкози, НbА1с, інсуліну, ЗХС, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ, ТГ, КА й зниженні рівня ХС ЛПВЩ по відношенню до контрольних цифр цих показників для хворих нестабільною стенокардією без цукрового діабету, на фоні наростання інсулінорезистентності, діагностують підвищення кардіоваскулярного ризику. Ефективність способу доведена клініко-лабораторними дослідженнями. 1 UA 82395 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Обстежено 104 хворих НС, що знаходилися на лікуванні в інфарктному відділенні. Всі хворі НС були розділені на 2 групи: 1 - склали хворі НС з ЦД 2 типу (n = 60), 2 - склали хворі з НС без ЦД 2 типу (n = 44). Середній вік хворих склав 65,6 ± 7,4 років. Контрольну групу склали 25 практично здорових осіб. Діагноз НС і ЦД верифікували відповідно до діючих критеріїв. Всім пацієнтам із НС і відносно здоровим волонтерам у стаціонарі виконували обов'язкові методи дослідження ((наказ № 436 від 03.07.2006 р. МОЗ України "Протокол надання медичної допомоги хворим з гострим коронарним синдромом без елевації ST"). Визначення вмісту глікозильованого гемоглобіну (НbА1с) у цільній крові виконували фотометричним методом за реакцією з тіобарбітуровою кислотою з використанням комерційної тест-системи фірми "Реагент" (Україна) відповідно до прикладеної інструкції. Рівень глюкози визначали глюкозооксидантним методом у капілярній крові, узятої натще. Нормальним вважався рівень глюкози 3,3-5,5 ммоль/л. При значенні даного показника більше 5,6 ммоль/л, виявленому після дворазового виміру протягом 2-3 днів, призначалася консультація ендокринолога. Рівень інсуліну в сироватці крові визначали імуноферментним методом з використанням набору "ELISA" (США). Очікуваний діапазон значень інсуліну в нормі 2,0-25,0 мкОД/мл. Для визначення IP використовували індекс НОМА (homeostasis model assessment). Цей критерій був запропонований на підставі визначення рівня верхнього квартиля розподілу даних у дослідженні NHANES III [Ford E.S. А comparison of the prevalence of the metabolic syndrome using two proposed definitions./ E.S. Ford, W.H. Giles // Diabetes Care. - 2003. - Vol. 26, № 3. P. 575-581]. Ознакою IP вважалося значення індексу НОМА більше 2,68. Для характеристики маси тіла використовували індекс маси тіла (ІМТ), який розраховується 2 як відношення маси тіла (кг) до росту (м ). Визначення рівня ЗХС і ЛПВЩ виконували пероксидазним методом з використанням набору реактивів "Cholesterol Liquicolor" (фірма "Human", Німеччина) у сироватці крові, стабілізованій гепарином і ЕДТА. Рівень ЛПВЩ