Спосіб вирощування живителя хижого клопа макролофуса

Номер патенту: 82446

Опубліковано: 10.04.2008

Автор: Мороз Микола Сергійович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб вирощування живителя (Sitotroga cerealella) ентомофага хижого клопа макролофуса (Macrolophus nubilis), що включає вирощування живителя при температурі +23-25 °С та вологості повітря 65-75 % на зерні ячменю вологістю 15-16 %, попередньо знезараженому протягом 40-60 секунд водою +80-90 °С, який відрізняється тим, що додатково на 48-72 годину після відкладання яєць самицями живителя їх змочують при експозиції 25-30 хвилин та температурі +25-28 °С у розчині цинкової солі 3-метилпіридину при концентрації водного розчину 0,005-0,0075 мас. %, після замочування яйця, шляхом дрібнодисперсного обприскування, обробляють 2,5-5 % мас. % розчином загальних ліпідів.

Текст

Спосіб вирощування живителя (Sitotroga cerealella) ентомофага хижого клопа макролофуса (Macrolophus nubilis), що включає вирощування живителя при температурі +23-25°С та вологості повітря 65-75% на зерні ячменю вологістю 15-16%, попередньо знезараженому протягом 40-60 секунд водою +80-90°С, який відрізняється тим, що додатково на 48-72 годину після відкладання яєць самицями живителя їх змочують при експозиції 2530 хвилин та температурі +25-28°С у розчині цинкової солі 3-метилпіридину при концентрації водного розчину 0,005-0,0075мас. %, після замочування яйця, шляхом дрібнодисперсного обприскування, обробляють 2,5-5% мас. % розчином загальних ліпідів. (19) (21) a200700120 (22) 04.01.2007 (24) 10.04.2008 (46) 10.04.2008, Бюл.№7, 2008 рік (72) МОРОЗ МИКОЛА СЕРГІЙОВИЧ, UA (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, UA (56) SU 1784153 А1, 30.12.1992. SU 686700 А, 25.09.1979. UA 10789 А, 25.12.1996. UA 14523 А, 25.04.1997. SU 1789156 A, 23.01.1993. RU 2214090 C2, 20.10.2003. SU 513678 А, 29.06.1979. 3 самицями зернової молі зібрані впродовж доби на другий день відкладання, інкубацію яєць і розмноження ситотроги проводять в спеціальних боксах при температурі +24°С та відносній вологості повітря 85%, згідно винаходу додатково на 48-72 годину після відкладання яєць самицями Sitotroga cerealella Oliv. їх замочують впродовж 2530 хвилин при температурі +25-28°С у розчині цинкової солі 3-метилпирідину при концентрації водного розчину 0,005-0,0075 мас. %, після замочування яйця, шляхом мілко дисперсного обприскування, обробляють 2,5-5% мас. % розчином загальних ліпідів до складу яких входять: метилові ефіри жирних кислот; вільні жирні кислоти; тригліцериди; холестерин; фосфоліпіди отриманих з грени китайської дубової прядки на третій день її інкубації, після вирощування запропонованим способом живителя, його яйця отримані від самиць другого покоління використовують у якості нейтрального корму для хижого клопа макролофуса. Ефективність запропонованого способу вирощування досліджували на зерновій молі (Sitotroga cerealella Oliv.) - живителі хижого клопа макролофуса (Macrolophus nubilis H.S.). Відповідно дослідному варіанту, зерно ячменю для вигодівлі личинок ситотроги попередньо обеззаражували від мікрофлори шляхом замочування вподовж 4060с гарячою водою (+90-95°С), яка містила марганцевокислий калій (1г на 10л води). Для зараження ячменю личинками зерновій молі використовували свіжовідкладені на другий день самицями яйця. Інкубацію яєць і розмноження зернової молі проводили в спеціальних боксах при температурі +24°С та відносній вологості повітря 85%, Після відкладання яєць самицями Sitotroga cerealella Oliv., згідно варіантів граничних і середніх величин, представлених у таблицях 1 і 2, їх замочували у розчині цинкової солі 3метилпирідину при концентрації водного розчину 0,005-0,0075 мас. %, після замочування, шляхом мілко дисперсного обприскування, яйця обробляли розчином загальних ліпідів до складу яких входили: метилові ефіри жирних кислот; вільні жирні кислоти; три гліцериди; холестерин; фосфоліпіди отриманих з грени китайської дубової прядки на третій день її інкубації. При догляді за дослідною партією лабораторної культури зернової молі (Sitotroga cerealella Oliv.), яйця якої попередньо замочувались і оброблялись вищеназваними біологічно активними речовинами, враховували загальновідомі особливості технології її вирощування як комерційної культури [Методические указания по промышленному производству трихограммы на биофабриках/ ВАСХНИЛ Всес. НИИ биологических методов защиты растений; Под ред. Н. М. Гринберга. - М. 1983. - С. 4 - 11]. Отримані яйця від дослідних самиць ситотроги другого покоління використовували у якості нейтрального корму для хижого клопа Macrolophus nubilis H.S. дослідних варіантів. При розведені макролофуса враховували особливості його біології, та технології лабораторного розведення і використання [Крижанівська Т.В. Використання 82446 4 хижого клопа Macrolophus nubilis H. S. (Heteroptera, Meridae) для захисту овочевих культур закритого ґрунту// Захист рослин. - 1983. 1983. Вип.30. -С.31-34.; Красавина Л.П., Дорохова Г.И., Белякова Н.А. и др. Энтомофаги защищенного грунта/ Всероссийский НИИ защиты растений - С. Петербург. - 1999. - С. 22 - 23]. Так, репродукцію хижого клопа Macrolophus nubilis H.S. проводили на рослинах тютюну. В садках під час культивування підтримували оптимальні параметри чинників абіотичного походження температуру +25°С, відносну вологість повітря 80% і тривалість світлового дня 16 годин з силою освітлення 8-9 тис. люкс. На рослину тютюну випускали 10 особин ентомофага, а на зволожене листя розміщували у якості поживи яйця зернової молі. Норма витрати корму на 10 екземплярів макролофуса впродовж 24 годин - 100 штук яєць Sitotroga cerealella Oliv.. Личинок контрольних варіантів ситотроги (Sitotroga cerealella Oliv.) вирощували в аналогічних з дослідними технологічних умовах. Знезараження зерна ячменю проводили шляхом замочування впродовж 40-60с гарячою водою (+90-95°С). Для запобігання появи плісняви у воду добавляли марганцевокислий калій (1г на 10л води). Вогкі зерна насипали товщею 10-12см в дерев'яні ящики 60x60x30см і підтримували його вологість 15-16%. Для зараження 10кг зерна використовували 10г свіжо відкладених яєць ситотроги зібраних впродовж доби на другий день відкладання самицями. Контрольні варіанти яєць Sitotroga cerealella Oliv. не замочувались і не оброблялись розчинами біологічно активних речовин. Інкубацію яєць і розмноження живителя проводили при температурі +24°С та відносній вологості повітря 85%. Репродукцію хижого клопа Macrolophus nubilis H.S. проводили на рослинах тютюну з урахуванням його біологічних та екологічних особливостей. В садках під час культивування підтримували оптимальні параметри чинників абіотичного походження температуру +25°С, відносну вологість повітря 80% і тривалість світлового дня 16 годин з силою освітлення 8-9 тис. люкс. На рослину тютюну випускали 10 особин ентомофага, а на зволожене листя розміщували у якості поживи яйця зернової молі. Норма витрати корму на 10 екземплярів макролофуса впродовж 24 годин - 100 штук яєць Sitotroga cerealella Oliv.. Для вивчення залежності між показниками життєздатності живителя Sitotroga cerealella Oliv. у період ембріонального та постембріонального розвитку, виплоджування з однієї середньостатистичної кладки яєць личинок хижого клопа макролофуса (Macrolophus nubilis H.S.) і тривалості життя самиць та самців під час вигодівлі ентомофага яйцями ситотроги контрольних і дослідних культур було сформовано десять варіантів по шість повторностей у кожному. Винахід ілюструється наступними таблицями та фігурами: Табл.1. Вплив технологічних параметрів обробки яєць на показники ембріонального розвитку ситотроги другого покоління. Табл.2. Вплив технологічних параметрів обробки яєць на показники постембріонального 5 82446 розвитку зернової молі (Sitotroga cerealella Oliv.). Фіг.1. Вплив способу вирощування живителя на плодючість самиць ентомофага (Macrolophus nubilis H.S.). Фіг.2. Вплив способу вирощування живителя на інтенсивність розвитку та тривалість життя ентомофага (Macrolophus nubilis H.S.) в постембріональний період. Згідно отриманих результатів досліджень, позитивний ефект від застосування біологічно активного замочування яєць у розчині цинкової солі 3-метилпирідину з подальшою їх обробкою розчином загальних ліпідів до складу яких входять: метилові ефіри жирних кислот; вільні жирні кислоти; тригліцериди; холестерин; фосфоліпіди отриманих з грени китайської дубової прядки на третій день її інкубації, сприяє підвищенню біологічних показників 6 ембріонального розвитку ситотроги в другому поколінні. В таблиці 1 наведені результати досліджень про вплив технологічних параметрів обробки яєць від самиць першого покоління на показники ембріонального розвитку ситотроги другого покоління. Встановлено, що в результаті післядії замочування, найкращі показники маси кладки самиць у другому поколінні отримані у варіантах де яйця від самиць першого покоління замочували у розчині цинкової солі 3метилпирідину при концентрації водного розчину 0,005-0,0075%, експозиції замочування 25-30 хвилин і температурі розчину +25-28°С і подальшій витраті на мілко дисперсне обприскування яєць 2,5-5,0 мас.% розчину загальних ліпідів. У цих варіантах спостерігається і значне підвищення кількості яєць у кладці та відродження личинок з яєць другого покоління. Таблиця 1 Вплив технологічних параметрів обробки яєць на показники ембріонального розвитку ситотроги другого покоління 2 Кількість яєць у кладці, шт. 3 Відродження личинок з яєць, екз. /4 % 2,99 +/-0,022 3,08 +/- 0,017 3,51 +/- 0,016 3,65 +/- 0,012 3,59 +/- 0,014 149,64+/-1,07 153,73 +/-1,81 175,82 +/-1,65 182,55 +/-1,59 179,55 +/- 2,01 118,22/79 129,13 / 84 149,45 / 85 155,17 / 85 150,82 / 84 3,23 +/- 0,009 3,39 +/- 0,026 3,55 +/- 0,008 3,67 +/- 0,012 3,66 +/- 0,004 161,44 +/- 1,32 169,33 +/-1,73 177,45 +/-1,66 183,56 +/-1,25 183,22 +/-1,19 129,15 / 80 138,85 /82 149,06 / 84 154,19 / 84 148,41 / 81 3,06 +/- 0,021 3,37 +/- 0,009 3,59 +/- 0,019 3,64 +/- 0,004 3,60 +/- 0,017 153,10 +/- 0,87 168,40 +/- 1,22 179,60 +/- 1,35 182,20 +/- 0,99 180,00 +/- 1,69 124,01 / 81 141,46 / 84 152,66 / 85 158,51 / 87 147,60 / 82 2,82 +/- 0,016 2,93 +/- 0,019 3,57 +/- 0,010 3,69 +/- 0,014 3,70 +/- 0,016 2,49 +/- 0,015 141,09 +/- 1,07 146,64 +/- 1,31 178,73 +/- 1,35 184,82 +/-1,57 185,18 +/- 1,49 124,27 +/-1,62 118,52/84 123,18 / 84 153,71 / 86 160,79 / 87 153,70 / 83 103,14/ 83 2,46 +/- 0,017 123,09 +/-1,18 102,16/ 83 Показники Маса кладки, мг 1 Замочування у розчині цинкової солі 3-метилпи-рідину концентрація, % 0,001 0,003 0,005 0,0075 0,0095 Експозиція замочування, хв.. 15 20 25 30 35 Температура розчину, + °С 15 20 25 28 32 Витрати розчину загальних ліпідів, мас. % 1,5 2,0 2,5 5,0 7,5 За відомим способом Контроль (яйця сито троги оброблено дистильованою водою) 7 82446 8 Таблиця 2 Вплив технологічних параметрів обробки яєць на показники постембріонального розвитку зернової молі (Sitotroga cerealella Oliv.) Показники Витрати розчину загальних ліпідів, мас. % 1,5 2,0 2,5 5,0 7,5 Замочування у розчині цинкової солі 3-метилпи- рідину концентрація, % 0,001 0,003 0,005 0,0075 0,0095 За відомим способом Маса самиці на третій день інтенсивного вильоту імаго, мг Ступінь зараження зерна личинками, % Ураження личинок хворобами, % 78,0 78,5 80,5 83,5 81,0 3,5 2,0 1,0 0,5 1,5 6,27 +/- 0,03 6,34 +/- 0,02 6,56 +/- 0,04 6,62 +/- 0,05 6,43 +/- 0,01 75,5 80,0 82,5 83,0 81,0 72,5 2,0 1,5 1,0 1,0 1,5 6,5 6,08 +/- 0,04 6,14 +/- 0,01 6,42 +/- 0,03 6,56 +/- 0,05 6,39 +/- 0,02 6,07 +/- 0,03 В таблиці 2 подані результати досліджень впливу технологічних параметрів обробки яєць на показники постембріонального розвитку зернової молі у другому поколінні. Згідно отриманих даних, найбільша ступінь зараження личинками зерна у другому поколінні спостерігалась у варіантах, де було проведено замочування яєць зернової молі водним розчином цинкової солі 3-метилпирідину при його концентрації 0,005-0,0075% з подальшою мілкодисперстною обробкою розчином загальних ліпідів 2,5 -5,0мас.% до складу яких входили: метилові ефіри жирних кислот; вільні жирні кислоти; тригліцериди; холестерин; фосфоліпіди отриманих з грени китайської дубової прядки на третій день її інкубації. Візуальні спостереження показали, що запропоновані технологічні параметри обробки яєць зернової молі позитивно впливають на ступінь ураження личинок хворобами. Значне зниження кількості хворих личинок на фоні оптимальної післядії біологічно активних речовин створюють ядро адаптивної мікропопуляції живителя, за рахунок якого в наступних поколіннях є висока ймовірність формування штучно створеної, екологічно ізольованої популяції із заданими, спадково стійкими властивостями. Зменшення кількості хворих бактеріозами і мікозами личинок зернової молі призводить до зменшення загиблих особин, що підвищує вцілому продуктивність розведення живителя ентомофага як у лабораторних, так і промислових умовах. Отримавши здорове покоління зернової молі (Sitotroga cerealella Oliv.) на основі використання запропонованого способу розведення вдалося значно поліпшити показники ентомофага хижого клопа макролофуса (Macrolophus nubilis H.S.). Вплив способу вирощування живителя на плодючість самиць ентомофага (Macrolophus nubilis H.S.) представлено на Фіг.1. Згідно отриманих результатів, найбільші показники плодючості самиць хижого клопа макролофуса спостерігали у дослідних варіантах. Так, наприклад, середня плодючість самиць у дослідних варіантах становила 31,96 яєць, що на 16,23% більше в порівнянні з варіантом за відомим способом. Суттєве підвищення кількості відкладених яєць самицями хижого клопа макролофуса зумовлене, в першу чергу, поліпшенням кормової цінності яєць живителя у другому поколінні. За рахунок оптимізації трофічного чинника відбулося поліпшення фізіологічних та біохімічних процесів, які забезпечили поліпшення продуктивності самиць ентомофага, збереження генетичних ресурсів та енергії щодо забезпечення життєдіяльності корисного виду - ентомофага (Macrolophus nubilis H.S.). На Фіг.2 наведені дані про вплив живителя на інтенсивність розвитку та тривалість життя ентомофага (Macrolophus nubilis H.S.) в постембріональний період. При вигодівлі макролофуса на запропонованому оптимальному кормі встановлено, що найкращі показники розвитку личинок, тривалості життя самиць і самців спостерігаються також у експериментальних дослідних варіантах. Так, наприклад, при використані у якості нейтрального корму для хижого клопа Macrolophus nubilis H.S яєць від дослідних самиць ситотроги другого покоління вдалося скоротити тривалість розвитку личинок макролофуса на 80,8 годин та збільшити тривалість життя самиць і самців, відповідно, на 136,6 і 108,7 годин. Враховуючи високу прожерливість макролофуса при живленні ситотрогою, скорочення сроків розвитку личинок макролофуса на яйцях живителя та збільшення життя хижого клопа на стадії імаго дослідних варіантів дає можливість зменшити витратитрат на корм лабораторної культури ентомофага у межах 22 - 27%, що економічно підтверджує перевагу запропонованого способу за умови його використання як біологічного засобу обмеження шкідливості фітофагів. 9 82446 Запропонований спосіб вирощування живителя простий за своїми технологічними параметрами і не потребує великих економічних затрат для його використання. За рахунок використання запропонованого способу вирощування покращуються показники ембріонального розвитку зернової молі (Sitotroga cerealella Oliv.) - збільшення маси та кількості яєць у кладці,спостерігається значне зростання відродження личинок з яєць другого покоління. В результаті застосування запропонованих параметрів обробки яєць живителя покращуються Комп’ютерна верстка В. Клюкін 10 показники якості технологічного процесу, що знаходиться у прямій залежності від кількісних і якісних показників стосовно ступеня зараження зерна личинками, їх ураження хворобами в період розвитку та маси самиць на третій день інтенсивного вильоту імаго. Відбувається оптимізація біологічних параметрів хижого клопа макролофуса, що позитивно впливає на кількісні показники виплодження личинок у розрахунку на самицю, темпи розвитку і тривалість життя самиць та самців ентомофага (Macrolophus nubilis H.S.), таким чином досягається новий позитивний ефект. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for growing a feeder of the predaceous bug macrolophus

Автори англійською

Moroz Mykola Serhiiovych

Назва патенту російською

Способ выращивания организма, питающего хищного клопа макролофуса

Автори російською

Мороз Николай Сергеевич

МПК / Мітки

МПК: A01K 67/00

Мітки: клопа, спосіб, хижого, живителя, вирощування, макролофуса

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/5-82446-sposib-viroshhuvannya-zhivitelya-khizhogo-klopa-makrolofusa.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб вирощування живителя хижого клопа макролофуса</a>

Подібні патенти