Штучне живильне середовище для вирощування живителя габробракона затупленого (habrobracon hebetor say.)
Формула / Реферат
Штучне живильне середовище для вирощування живителя габробракона затупленого (Habrobracon hebetor Say.), що містить: висівки пшеничні або комбікорм, борошно пшеничне, сухі пивні або пекарські дріжджі, яке відрізняється тим, що додатково містить порошок з соєвого шроту, білково-ліпідний комплекс з відходів лососевих риб, що містить на суху речовину: фосфору - 4,12 %, кальцію - 2,67 %, калію - 0,45 %, натрію - 0,57 %, білкова частина комплексу становить 53,01 % і в неї входять із розрахунку Мmоl на 1 г сухої маси: лізин - 356,19; гістидин - 76,98; агранін - 122,67; аспаргін - 358,60, треонін - 183,90; сирин - 220,90; глютамін - 429,93; пролін - 182,96; гліцин - 329,69; аланін - 292,08; цистеїн - 29,28; валін - 189,11; метіонін - 36,58; ізолейцин - 161,90; лейцин - 265,85; тирозин - 97,43; фенілаланін - 115,40; ліпідна частина суміші становить 2,90 % сухої маси, містить фосфоліпіди (лецитин, фосфатидил - етанол амід, сфінгомієлін) - 1,46 %, холестерин - 0,44 %, вільні жирні кислоти - 0,86 %, тригліцерин - 0,14 %, фітоекдистероїди - 5 % - оксіекдистерон (С27Н44О6) та екдистерон (С27Н44О7), у вагових співвідношеннях відповідно 0,5:50, комплекс загальних ліпідів з відходів кальмарів, що містить: метилові ефіри жирних кислот - 1,55-2,17 %; вільні жирні кислоти - 3,11-4,68 %; холестерин - 0,31-1,18 %; фосфоліпіди (нейтральні ліпіди, фосфатидил-етанол амін, фосфатидилхолін, фосфатидил сирин, сфінгомієлін) - 4,21-6,53 %, дихлор-ди(3-метилпіридин)Zn з молекулярною масою 322,56, до його складу входить 57 % β-піколіну(3-метилпіридин), 42 % ZnСl2 та 1 % Н2O, аскорбінова кислота при наступному вмісті компонентів, мас. %:
висівки пшеничні або комбікорм
80,09 - 86,85
борошно пшеничне
8,25-9,75
порошок з соєвого шроту
1,50-3,50
сухі пивні або пекарські дріжджі
1,75-4,30
білково-ліпідний комплекс
0,15-0,19
фітоекдистероїди
0,0003-0,0007
комплекс загальних ліпідів
0,0197-0,0543
дихлор-ди(3-метилпіридин)Zn
0,01-0,025
аскорбінова кислота
1,47-2,09.
Текст
Штучне живильне середовище для вирощування живителя габробракона затупленого (Habrobracon hebetor Say.), що містить: висівки пшеничні або комбікорм, борошно пшеничне, сухі пивні або пекарські дріжджі, яке відрізняється тим, що додатково містить порошок з соєвого шроту, білково-ліпідний комплекс з відходів лососевих риб, що містить на суху речовину: C2 2 UA 1 3 рівноваги їх у екосистемі, збалансованого використання біологічних ресурсів корисних комах для потреб людини, отримання на основі ентомологічних технологій економічної вигоди, що пов'язана із застосуванням ентомопаразита габробракона затупленого як біологічного засобу регуляції чисельності шкідливих лускокрилих. Відоме живильне середовище для вирощування млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.) - живителя ентомопаразита габробракона затупленого (Habrobracon hebetor Say.) [Технология разведения и применения энтомопаразита габробракона: Методические рекомендации / РАСХН. Всерос. НИИ биол. защиты растений; Отв. За выпуск: А.П. Ерёменко. М. -1995. - 48с.] - контрольний варіант, в склад якого входять висівки пшеничні або комбікорм, борошно пшеничне, сухі пивні або пекарські дріжджі при наступному вмісті компонентів, маса%: висівки пшеничні або комбікорм -90, борошно пшеничне - 9, сухі пивні або пекарські дріжджі - 1. Суміш висівок пшеничних або комбікорму та борошна пшеничного попередньо стерилізували для знищення кліщів і інших амбарних шкідників в сушильному шкафу, або в автоклаві при +150 - 200°С на протязі 2-х годин. В стерилізовані компоненти штучного живильного середовища добавляли сухі пивні або пекарські дріжджі і створену суміш добре перемішували. Вирощували млинову вогнівку на стадії гусениці згідно рекомендацій відображених у технології масового розведення ентомопаразита габробракона затупленого (Habrobracon hebetor Say.) в лабораторних та промислових умовах [Технология разведения и применения энтомопаразита габробракона: Методические рекомендации / РАСХН. Всерос. НИИ биол. защиты растений; Отв. За выпуск: А.П. Ерёменко. М. - 1995. - 48с.]. Недоліком відомого живильного середовища є те, що годівля на ньому гусениць млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.) не забезпечує високих показників життєздатності її личинок у постембріональний період, плодючості самиць живителя, оптимальних умов життєздатності другого покоління млинової вогнівки в період ембріонального розвитку, харчової цінності гусениць живителя для оптимізації біологічних функцій габробракона затупленого (Habrobracon hebetor Say.), під час його розведення. Винаходом ставиться завдання: підвищення життєздатності личинок млинової вогнівки, збільшення показників маси кладки та кількості відкладених яєць її самицями, досягнення високих показників життєздатності в період ембріонального розвитку другого покоління млинової вогнівки, поліпшення харчової цінності гусениць живителя з метою оптимізації біологічних показників габробракона затупленого під час його розведення. Поставлене винаходом завдання досягається тим, що живильне середовище для вирощування живителя габробракона затупленого (Habrobracon hebetor Say.), що містить: висівки пшеничні або комбікорм, борошно пшеничне, сухі пивні або 80773 4 пекарські дріжджі, згідно винаходу додатково містить порошок з соєвого шроту, білково-ліпідний комплекс з відходів лососевих риб, що містить на суху речовину: фосфору - 4,12%, кальцію - 2,67%, калію - 0,45%, натрію - 0,57%, білкова частина комплексу становить 53,01% і в неї входять із розрахунку Мmol на 1г сухої маси: лізин - 356,19; гістидин - 76,98; агранін - 122,67; аспаргін - 358,60, треонін - 183,90; сірин - 220,90; глютамін - 429,93; пролін - 182,96; гліцин - 329,69; аланін - 292,08; цистеїн - 29,28; валін - 189,11; метіонін - 36,58; ізолейцин - 161,90; лейцин - 265,85; тирозин 97,43; фенілаланін - 115,40; ліпідна частина суміші становить 2,90% сухої маси, містить фосфоліпіди (лецитін, фосфатиділ-етанол амід, сфінгоміелін) 1,46%, холестерин - 0,44%, вільні жирні кислоти 0,86%, тригліцерин - 0,14%, фітоекдістероїди - 5 оксіекдістерон (С27Н44О6) та екдістерон (С27Н44О7) у вагових співвідношеннях біологічно активно діючого відповідно 0,5:50, комплекс загальних ліпідів з відходів кальмарів, що містить: метилові ефіри жирних кислот - 1,55-2,17%; вільні жирні кислоти - 3,11-4,68%; холестерин - 0,31-1,18%; фосфоліпіди (нейтральні ліпіди, фосфатиділетанол амін, фосфатиділхолін, фосфатиділ сирин, сфінгоміелін) - 4,21-.6,53%, діхлор-ді(3-метил піридин)Zn з молекулярною масою 322,56, до його складу входить 57% β-піколіну(3-метилпіридин), 42% Zn Cl2 та 1% Н2О, аскорбінова кислота при наступному вмісті компонентів, маса%: 86,85-80,09 Висівки пшеничні або комбікорм Борошно пшеничне 8,25-9,75 Порошок зсоєвого шроту 1,50-3,50 Сухі пивні або пекарські дріжджі 1,75-4,30 Білково-ліпідний комплекс 0,15-0,19 Фітоекдістероїди 0,0003-0,0007 Комплекс загальних ліпідів 0,0197-0,0543 Діхлор-ді(3-метилпіридин) Zn 0,01-0,025 Аскорбінова кислота 1,47-2,09 Ефективність запропонованого живильного середовища досліджували на живителі ентомопаразита габробракона затупленого (Habrobracon hebetor Say.) - млиновій вогнівці (Ephestia kuehniella Zell.). Живильне середовище для вирощування гусениць млинової вогнівки готували наступним чином. Відповідно дослідному варіанту, суміш висівок пшеничних або комбікорму, борошна пшеничного, порошку з соєвого шроту попередньо стерилізували для знищення кліщів і інших амбарних шкідників в сушильному шкафу при +150°С на протязі 2-х годин. В стерилізовані компоненти живильного середовища добавляли сухі пивні або пекарські дріжджі і створену суміш добре перемішували. Після чого, зважені компоненти з білково-ліпідного комплексу, фітоекдістероїдів, комплексу загальних ліпідів, діхлор-ді(3-метилпіридин)-цинку та аскорбінової кислоти, згідно варіантів граничних і середніх величин компонентів, представлених в таблиці 1, злегка зволожували водяним паром і ретельно змішували з попередньо створеною і стерилізованою сумішшю висівок пшеничних або комбікорму, борошна пшеничного, порошку з соєвого шроту та сухих пивних або пекарських дріжджів. По мірі розвитку в опромінених 5 бактерицидною лампою ємностях живителя (Ephestia kuehniella Zell.), згідно варіантів, засипали живильне середовище. В період ембріонального і постембріонального розвитку млинової вогнівки дотримувались рекомендацій відображених у технології масового розведення ентомопаразита габробракона затупленого (Habrobracon hebetor Say.) в лабораторних та промислових умовах [Технология разведения и применения энтомопаразита габробракона: Методические рекомендации / РАСХН. Всерос. НИИ биол. защиты растений; Отв. За выпуск: А.П. Ерёменко. - М. - 1995. - 48с.]. Готуючи живильне середовище використовували аскорбінову кислоту, білковоліпідний комплекс з відходів лососевих риб, що містить на суху речовину: фосфору - 4,12%, кальцію - 2,67%, калію - 0,45%, натрію - 0,57%, білкова частина комплексу становить 53,01% і в неї входять із розрахунку Mmol на 1г сухої маси: лізин - 356,19; гістидин - 76,98; Гранін - 122,67; аспаргін - 358,60, треонін - 183,90; сірин - 220,90; глютамін - 429,93; пролін - 182,96; гліцин - 329,69; аланін - 292,08; цистеїн - 29,28; валін - 189,11; метіонін - 36,58; ізолейцин - 161,90; лейцин 265,85; тирозин - 97,43; фенілаланін - 115,40; ліпідна частина суміші становить 2,90% сухої маси, містить фосфоліпіди (лецитін, фосфатиділетаноламід, сфінгоміелін) - 1,46%, холестерин 0,44%, вільні жирні кислоти - 0,86%, тригліцерин 0,14%. На фоні песимального і оптимального трофічного чинника використовували суміш фітоекдістероїдів у вагових співвідношеннях 0,5:50, відповідно, наступні екдістероїди: 5 оксіекдістерон (С27Н44О6) та екдістерон (С27Н44О7). При складані суміші живильного середовища вміст інгредієнтів комплексу загальних ліпідів з відходів кальмарів, був наступним: метилові ефіри жирних кислот - 1,55-2,17%; вільні жирні кислоти - 3,114,68%; холестерин - 0,31-1,18%; фосфоліпіди (нейтральні ліпіди, фосфатиділ-етанол амін, фосфатиділхолін, фосфатиділ сирин, сфінгоміелін) 4,21-6,53%, діхлор-ді(3метилпіридин)Zn з молекулярною масою 322,56, до складу якого входить 57% β-піколіну(3метилпіридин), 42% ZnCl2 та 1% Н2О. При догляді за лабораторними культурами млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.) живителя ентомопаразита габробракона затупленого (Habrobracon hebetor Say.), враховували загальновідомі особливості її біології та екології, а також рекомендації щодо технології вирощування лабораторної та комерційної культури млинової вогнівки [Технология разведения и применения энтомопаразита габробракона: Методические рекомендации / РАСХН. Всерос. НИИ биол. защиты растений; Отв. За выпуск: А.П. Ерёменко. – М - 1995. - 48с.]. Гусениць контрольних варіантів млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.) вирощували на живильному середовищі в склад якого входять висівки пшеничні або комбікорм, борошно пшеничне, сухі пивні або пекарські дріжджі при наступному вмісті компонентів, маса %: висівки пшеничні або комбікорм - 90, борошно пшеничне 80773 6 9, сухі пивні або пекарські дріжджі - 1. Суміш висівок пшеничних або комбікорму та борошна пшеничного попередньо стерилізували для знищення кліщів і інших амбарних шкідників в сушильному шкафу, або в автоклаві при +150 200°С на протязі 2-х годин. В стерилізовані компоненти живильного середовища добавляли сухі пивні або пекарські дріжджі і створену суміш добре перемішували. Вирощували млинову вогнівку на стадії гусениці при температурі +28°С та вологості повітря 80%. При догляді за лабораторною та промисловою культурами живителя (Ephestia kuehniella Zell.) та ентомопаразита габробракона затупленого (Habrobracon hebetor Say.), враховували загальновідомі особливості їх біології та екології, а також рекомендації щодо технології вирощування та застосування ентомопаразита. [Технология разведения и применения энтомопаразита габробракона: Методические рекомендации / РАСХН. Всерос. НИИ биол. защиты растений; Отв. За выпуск: А.П. Ерёменко. - М. - 1995. - 48с.]. Вміст компонентів у живильному середови варіантів, що використовувалось для вигодівлі гусен Ephestia kuehniella Zell.) - живителя габробракона затуплено Концент ва Назва компонентів 1 Висівки пшеничні або комбікорм Борошно пшеничне Порошок з соєвого шроту Сухі пивні або пекарські дріжджі Білково-ліпідний комплекс Фітоекдістероїди Комплекс загальних ліпідів Діхлор-ді(3-метил-піридин)Zn Аскорбінова кислота А 2 91,16 6,50 0,50 1,00 0,075 0,0001 0,008 0,0069 0,75 Винахід ілюструється наступними таблицями та Фіг.: Таблиця 2. Вплив живильного середовища на виживання гусениць млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.) у період линяння. Фіг.1. Вплив живильного середовища на величину маси кладки та кількості відкладених яєць самицями млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.). Фіг.2. Вплив живильного середовища на показники життєздатності в період ембріонального розвитку другого покоління млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.). Фіг.3. Вплив живильного середовища на харчову цінність гусениць млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.) живителя ентомопаразита габробракона затупленого (Habrobracon hebetor Say.). Фіг.4. Вплив живильного середовища на циклічність біологічних показників ентомопаразита В 3 86,85 8,25 1,50 1,75 0,15 0,0003 0,0197 0,01 1,47 7 габробракона затупленого (Habrobracon hebetor Say.) під час його розведення. У більшості лабораторних і промислових культур лускокрилих линяння гусениць супроводжується підвищеним ризиком їх захворюваності та можливих механічних ушкоджень. Одним із способів підвищення життєздатності личинок млинової вогнівки є оптимізація їх розвитку у період линяння. Результати досліджень впливу живильного середовища на виживання гусениць млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.) у період линяння представлені у таблиці 2. Аналіз експериментальних даних показує, що найкращі показники виживання у період линяння гусениць Ephestia kuehniella Zell. одержані в варіантах В, С і D. У цих варіантах період линяння гусениць з третього на четвертий вік супроводжувався найменшою загибеллю ослаблених або хворих особин. Так, наприклад, підрахунки показують, що в варіантах В, С і D найбільша кількість перелинялих гусениць Ephestia kuehniella Zell. 234, 245 та 246, що, відповідно, на 28, 39 та 40 екз. більше у порівнянні з аналогічним варіантом за відомим способом. Слід відмітити, що збільшення кількісних величин компонентів живильного середовища у вигляді борошна пшеничного, порошку з соєвого шроту, сухих пивних або пекарських дріжджів, білково-ліпідного комплексу, фітоекдістероїдів, комплексу загальних ліпідів, діхлор-ді(3-метил-піридин) цинку та аскорбінової кислоти і зниження висівок пшеничних або комбікорму в ньому, як це показано в варіанті Е, суттєво не збільшує кількість перелинялих гусениць млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.) і з економічної сторони є недоцільним. Крім того, як показали візуальні спостереження, при значному збільшенні у живильному середовищі білково-ліпідного комплексу з відходів лососевих риб, фітоекдістероїдів та інгредієнтів комплексу загальних ліпідів з відходів кальмарів у дослідному варіанті Ε відбувалося завчасне линяння з третього на четвертий вік гусениць з подовженням періоду відокремлення головної капсули у значної частини особин млинової вогнівки. У цьому випадку, подовжений період линяння призводив до загального фізіологічного ослаблення особин лабораторної популяції млинової вогнівки, що сприяло їх захворюванню і загибелі. В умовах оптимальної дії трофічних стресових чинників, які були створені у варіантах В, С і D, лабораторна культура млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.) формувала ядро адаптивної мікропопуляції, за рахунок якого в наступних поколіннях визначались ефективність, темпи і напрямок змін у штучно створеній, екологічно ізольованій популяції. І навпаки, гусениці млинової вогнівки контрольного варіанту, що вирощувались на фоні трофічного чинника близького до песимального, піддавались постійному синдрому екологічного стресу. Підтвердженням цього є, порівняно з дослідними варіантами, нижчі показники їх життєздатності та продуктивності, що представлені у вигляді середньостатистичних величин на Фіг.1-3. 80773 8 Вплив живильного середовища на величину маси кладки та кількості відкладених яєць самицями млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.) представлено на Фіг.1. Згідно отриманих результатів, найбільші показники маси кладки та кількості відкладених яєць самицями Ephestia kuehniella Zell. спостерігали у дослідних варіантах В, С і D. Так, наприклад, середня маса кладки у вищеназваних варіантах становила, відповідно, 6,04мг, 6,14мг, 6,13мг, що на 19,84%, 21,83% та 21,63% більше в порівнянні з варіантом за відомим способом. Суттєве підвищення маси однієї кладки у дослідних варіантах зумовлене, у першу чергу, збільшенням кількості відкладених яєць однією самицею млинової вогнівки. За рахунок застосування запропонованого живильного середовища самиці млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.), наприклад, у варіантах В, С і D відкладали у середньому 266, 267 та 269 яєць, що на 18,75%, 19,20% та 20,09%, відповідно, більше в порівнянні з варіантом за відомим способом. На Фіг.2 наведені дані про вплив живильного середовища на показники життєздатності в період ембріонального розвитку другого покоління млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.). При вигодівлі гусениць млинової вогнівки на запропонованому живильному середовищі встановлено, що найкращі показники виплоджування гусениць із яєць другого покоління та їх життєздатність спостерігаються також у варіантах В, С і D. Так, у названих варіантах виплоджування гусениць із яєць другого покоління становило 73,31%, 73,78% і 77,32%, що, відповідно, на 40, 42 та 53 гусениці більше в порівнянні з варіантом за відомим способом. Якщо показник виплоджування гусениць контрольного варіанту прийняти за сто відсотків, то процент виплоду гусениць, у порівнянні з "відомим живильним середовищем", у варіантах В, С і D має іще більшу наглядну відмінність і досягає, відповідно, 125,81%, 127,1% і 134,19%. Згідно даних, що представлено на Фіг.2, спостерігається і найвища життєздатність яєць млинової вогнівки при їх зберіганні вподовж 240 годин в холодильнику при температурі +5°С. Так, у варіантах В, С і D життєздатність яєць млинової вогнівки після тривалого зберігання була, відповідно, на 42,19%, 42,97% і 39,84% більшою у порівнянні з варіантом за відомим способом. Для забезпечення найкращого розвитку гусениць млинової вогнівки дослідних і контрольного варіантів, у спеціальних боксах підтримували температуру повітря +28°С і вологість 80%. Для розмноження ентомопаразита габробракона затупленого використовували свіжозібрані на тридцяту добу після виплоду гусениці Ephestia kuehniella Zell. Враховуючи сезонну циклічність фізіологічних функцій габробракона затупленого, зараження ентомопаразитом гусениць Ephestia kuehniella Zell. проводили в літній період у співвідношенні одна самиця Habrobracon hebetor Say. на тринадцять гусениць Ephestia kuehniella Zell. Підрахунок заражених габробраконом гусениць млинової вогнівки дослідних і контрольного варіантів проводили через 48 годин. 9 Після зараження гусениць живителя Ephestia kuehniella Zell. облік виплоджування імаго ентомопаразита Habrobracon hebetor Say. проводили на дванадцятий день. Результати вивчення впливу живильного середовища на харчову цінність гусениць млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.) живителя ентомопаразита габробракона затупленого (Habrobracon hebetor Say.) представлені на Фіг.3. Експериментально доведено, що біологічні показники ентомопаразита вирощеного на гусеницях млинової вогнівки дослідних варіантів вищі, ніж на гусеницях контрольного варіанту. За рахунок кращих поживних якостей гусениць дослідних варіантів збільшилась плодючість самиць габробракона затупленого. Найбільшу кількість відкладених яєць самицями ентомопаразита отримано з варіантів В, С і D. В цих варіантах середня кількість яєць відкладених однією самицею становила 361, 374 та 373екз., що на 23,63%, 28,08% і 27,74% більше в порівнянні з варіантом за відомим способом. Вплив живильного середовища на циклічність біологічних показників ентомопаразита габробракона затупленого (Habrobracon hebetor Say.) під час його розведення представлено на Фіг.4. Більш висока поживна цінність гусениць живителя дослідних варіантів також позитивно вплинула на кількісні показники виплоджування імаго Habrobracon hebetor Say. При візуальному аналізі білих шовковистих напівпрозорих коконів габробракона затупленого встановлено, що максимальна кількість виплоджування імаго спостерігалась у дослідних варіантах В, С і D. У цих варіантах із трьохсот коконів виплоджувалось, відповідно, 276, 282 та 285 імаго ентомопаразита першого покоління, що на 21, 27 і 30 екземплярів більше в порівнянні з варіантом за відомим способом. Після спарювання самиці габробракона затупленого першого покоління дослідних варіантів проявили більш високу активність щодо зараження гусениць млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.). Найбільшу кількість зараження гусениць зафіксовано у дослідних варіантах В, С і D. У цих варіантах процент зараження гусениць живителя габробраконом становив 88%, 91% і 93% тоді як у варіанті за відомим способом - 75%. Аналіз експериментальних досліджень, що виражені у вигляді цифрового матеріалу і розміщені в таблицях 1 і 2, Фіг.1-4 показує, що за всіма вивченими показниками дослідні варіанти переважають показники за відомим способом. Запропоноване в якості корму живильне середовище для вирощування млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Zell.) живителя ентомопаразита габробракона затупленого (Habrobracon hebetor Say.) просте за своїм вмістом і не потребує спеціального обладнання для його приготування. За рахунок застосування запропонованого живильного середовища покращуються показники життєздатності личинок млинової вогнівки, збільшуються показники маси кладки та кількості відкладених яєць її самицями, поліпшується життєздатність другого покоління млинової вогнівки в період ембріонального 80773 10 розвитку, поліпшується харчова цінність гусениць живителя, що позитивно впливає на оптимізацію біологічних показників габробракона затупленого під час його розведення, таким чином досягається новий позитивний ефект. Вплив живильного середовища н гусениць млинової вогнівки (Ephestia kuehniella Ze Варіанти А В С D Ε Контроль Загибель гусениць у період линяння, екз. загальна від хвороб по невстановлених причи 78 27 51 64 18 46 55 16 39 54 16 38 67 20 47 94 39 55 Примітка. Кількість гусениць млинової вогнівки Ephestia kueh піддослідних варіантах 300екз. 11 80773 12
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюArtificial nutrient medium for growing feeder of habrobracon hebetor say.
Автори англійськоюMoroz Mykola Serhiiovych
Назва патенту російськоюИскусственная питательная среда для выращивания питателя габробракона затупленного (habrobracon hebetor say.)
Автори російськоюМороз Николай Сергеевич
МПК / Мітки
МПК: A01K 67/04
Мітки: середовище, say, живильне, habrobracon, затупленого, живителя, hebetor, штучне, габробракона, вирощування
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/6-80773-shtuchne-zhivilne-seredovishhe-dlya-viroshhuvannya-zhivitelya-gabrobrakona-zatuplenogo-habrobracon-hebetor-say.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Штучне живильне середовище для вирощування живителя габробракона затупленого (habrobracon hebetor say.)</a>
Попередній патент: 3-(7-метил-4-хлор-5,6,7,8-тетрагідробензо[4,5]тієно[2,3-d]піримідин-2-іл)-r1-кумарини, які проявляють протиалергічну активність
Наступний патент: Комплекс радіоелектронної розвідки та радіоелектронної протидії
Випадковий патент: Кубонітова стрічка для полірування поверхонь деталей зі зносостійких композитів на основі високолегованих інструментальних сталей для поліграфічної техніки