Отримання фармакологічно активної субстанції з протизапальною активністю

Реферат: Спосіб одержання рослинної субстанції з протизапальною активністю включає проведення екстракції біологічно активних речовин 70 % етиловим спиртом. Одержаний спиртовий екстракт відфільтровують крізь паперовий фільтр під вакуумом і згущують до густого залишку, шрот екстрагують гарячою водою, водний витяг відфільтровують крізь паперовий фільтр під вакуумом, згущують до 1/5 об'єму та висаджують полісахариди 96 % спиртом етиловим. Осад полісахаридів відфільтровують крізь паперовий фільтр, фільтрат упарюють до густого та об'єднують із густим екстрактом після екстракції 70 % спиртом етиловим. UA 84100 U (54) ОТРИМАННЯ ФАРМАКОЛОГІЧНО АКТИВНОЇ СУБСТАНЦІЇ З ПРОТИЗАПАЛЬНОЮ АКТИВНІСТЮ UA 84100 U UA 84100 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до фармації, зокрема способів одержання фармакологічно активної субстанції з лікарської сировини, а саме з листків липи серцелистої (Tilia cordata Mill.), поліфенольного комплексу з протизапальною активністю, який може бути використаний як активна діюча речовина лікарських засобів протизапальної дії. Відомий спосіб отримання фенольного комплексу з протизапальною активністю, зокрема з арніки листяної (Arnica foliosa Nutt.), який включає технологічний етап екстрагування [1]. Недоліком відомого способу є недостатній рівень технологічності, що випливає із обмеження його лише станом водного екстрагування. В силу чого, розчинні в спирті компоненти не потрапляють в екстракт. Наведене обумовлює недостатній спектр фармакологічної активності. В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу одержання рослинної субстанції з протизапальною активністю шляхом спиртово-водного екстрагування з рослинної сировини листків липи серцелистої біологічно активних речовин, які мають протизапальну дію. При вирішенні технічного завдання були взяті до уваги результати попередніх досліджень, які показали, що листки липи серцелистої містять біологічно активні речовини: флавоноїди, дубильні речовини, гідроксикоричні кислоти, органічні кислоти, ефірні олії, які характеризуються протизапальними властивостями, а отриманий густий екстракт листків липи серцелистої є перспективним для використання як протизапального засобу [3, 4, 5]. Поставлена задача вирішується тим, що виходячи з наведеного, одержання фармакологічно активної субстанції із листків липи серцелистої (Tilia cordata Mill.) проводять екстракцією біологічно активних речовин 70 % спиртом етиловим, одержаний спиртовий екстракт відфільтровують крізь паперовий фільтр під вакуумом і згущують до густого залишку, шрот екстрагують гарячою водою, водний витяг відфільтровують крізь паперовий фільтр під вакуумом, згущують до 1/5 об'єму та висаджують полісахариди 96 % спиртом етиловим, осад полісахаридів відфільтровують крізь паперовий фільтр, фільтрат упарюють до густого та об'єднують із густим екстрактом після екстракції 70 % спиртом етиловим. Спосіб здійснюють наступним чином. Повітряно-суху сировину (листки липи серцелистої), подрібнену до розміру часток, які проходять крізь сито з діаметром отвору № 2800, заливають 70 % спиртом етиловим до дзеркала з урахуванням коефіцієнта водопоглинення сировини і екстрагують протягом 24 годин при кімнатній температурі. Спиртовий витяг зливають, залишки екстракту із сировини відфільтровують крізь вакуумний фільтр. Одержаний спиртовий екстракт упарюють на вакуумному випарювачі при температурі 60-70 °С до густого. Шрот заливають гарячою водою у співвідношенні 1:20 і екстрагують протягом 2 годин на водяній бані. Водний екстракт охолоджують і фільтрують через вакуумний фільтр. Екстракцію повторюють ще двічі по 1 годині. Об'єднані екстракти фільтрують під вакуумом крізь паперовий фільтр, згущують у вакуум-випарному апараті до 1/5 об'єму, поміщають у посудину із широким дном і висаджують полісахариди 96 % спиртом етиловим у співвідношенні 1:5. Осад полісахаридів відфільтровують крізь паперовий фільтр, отриманий фільтрат упарюють до густого та об'єднують із густим екстрактом після екстракції 70 % спиртом етиловим. Приклад 1. 257 г листків липи серцелистої, подрібнених до розміру часток, які проходять крізь сито з діаметром отвору № 2800, заливали 70 % спиртом етиловим до дзеркала і екстрагували протягом 24 годин при кімнатній температурі. Спиртовий витяг зливали, залишки екстракту із сировини відфільтровували крізь вакуумний фільтр. Одержаний спиртовий екстракт упарювали на вакуумному випарювачі при температурі 60-70 °С до густого. Маса густого екстракту становила 25,17 г (9,79 %). Сировину заливали гарячою водою у співвідношенні 1:20 і екстрагували протягом 2 годин на водяній бані. Водний екстракт охолоджували, фільтрували крізь фільтр. Екстракцію повторювали ще двічі по 1 годині. Об'єднані екстракти фільтрували під вакуумом крізь паперовий фільтр, згущували у вакуум-випарному апараті до 1/5 об'єму, поміщали у посудину із широким дном і висаджували полісахариди 96 % спиртом етиловим у співвідношенні 1:5. Осад полісахаридів відфільтровували крізь паперовий фільтр, отриманий фільтрат упарювали до густого та об'єднують із густим екстрактом після екстракції 70 % спиртом етиловим. Отриманий екстракт липи серцелистої (ЕЛС) - це густий розчин темно-зеленого кольору, із солодкуватим смаком та приємним специфічним запахом. Приклад 2. Дослідження протизапальної дії, а саме антиексудативних властивостей густого екстракту з листя липи, проведено на білих безпородних щурах масою 160-180 г по 5 тварин у групі на моделі гострого карагенінового набряку, в механізмі якого приймають участь різні медіатори запалення. 1 UA 84100 U 5 10 15 Набряк викликали субплантарним уведенням у праву задню лапку 0,1 мл 1 % розчину карагеніну [2]. Водний розчин ЕЛС уводили внутрішньошлунково у профілактичному режимі протягом 7 діб у дозах 10, 25, 50, 100 та 150 мг/кг. Останнє введення ЕЛС здійснювали за 1 годину до ін'єкції флоготропного агенту. Як препарат порівняння використовували диклофенак натрію, який вводили однократно, внутрішньошлунково, у дозі 8 мг/кг за 1 годину до моделювання набряку. Тварини з групи контрольної патології отримували питну воду в еквівалентному об'ємі (1 мл/100 г маси). Величину набряку вимірювали за допомогою онкометра за А.С. Захаревським кожної години протягом 5 години та через 24 години. Антиексудативну активність препарату визначали за ступенем зменшення набряку у дослідних тварин у порівнянні з контрольними і виражали у відсотках за формулою: VК  VД A х100 % , VК де VК - середня різниця між об'ємами набряклої і вихідним значенням лапи в групі контрольної патології; VД - середня різниця між об'ємами набряклої і вихідним значенням лапи в дослідних групах. Антиексудативну активність ЕЛС вивчали в діапазоні доз 10, 25, 50, 100 та 150 мг/кг. Отримані дані представлені в таблиці. Таблиця Динаміка впливу густого екстракту з листя липи серцелистої (70 %) та диклофенаку натрію на розвиток запалення на моделі карагенінового набряку у щурів Групи ΔVсереднє, тва- Активність, рин А (%) ΔV, КП X  Sx ДН,8 мг/кг ЕЛ, 10 мг/кг ЕЛ,25 мг/кг ЕЛ, 50 мг/кг ЕЛ, 100 мг/кг ЕЛ, 150 мг/кг Δсереднє А (%) Δсереднє А (%) Δсереднє А (%) Δсереднє А (%) Δсереднє 1 год. 2 год. 12,20±12,29 19,6±1,03 3 год. 4 год. 26,40±1,12 28,60±1,12 5 год. 24 год. Середня активність, А (%) 31,60±2,32 18,80±1,66 А (%) 8,80±0,49 10,60±1,03* 11,20±0,97* 9,20±1,98* 8,00±1,64* 7,00±1,52* 56 % 28 % 46 % 58 % 68 % 75 % 63 % 12,60±0,75** 21,00±2,55** 23,60±2,16** 28,4±3,14** 29,20±1,20** 16,40±0,68** 5 %**/*** 11 % 8% 13 % 11,60±0,81** 17,40±1,29** 21,40±1,75*/** 28,60±1,99** 28,80±1,56** 17,2±1,39** 9 % ** 5% 11 % 19 % 9% 9% 9,80±1,32 17,20±0,86** 20,40±1,21*/** 25,20±1,62** 25,80±1,56** 16,20±1,66** 17 % ** 20 % 12 % 23 % 12 % 18 % 14 % 9,20±3,07 16,20±2,51 20,00±2,95*/** 25,40±3,44** 25,20±2,63** 16,80±2,13** 18 % ** 25 % 17 % 24 % 11 % 20 % 11 % Δсереднє 13,00±1,05** 20,00±4,11** 26,80±4,29** 29,60±4,02** 30,80±2,42** 19,80±1,98** А (%) 3% Примітки: 1. Метод Крускала-Уоліса та критерій Мана-Уїтні; 2. * - відхилення вірогідні щодо значень групи КП, при р