Отримання полісахаридного комплексу з антигістамінною активністю

Реферат: Спосіб одержання рослинної субстанції з антигістамінною активністю включає проведення екстракції біологічно активних речовин 70 % етиловим спиртом. Одержаний спиртовий екстракт відфільтровують крізь паперовий фільтр під вакуумом і згущують до густого залишку, шрот екстрагують гарячою водою. Водний витяг відфільтровують крізь паперовий фільтр під вакуумом, згущують до 1/5 об'єму та висаджують полісахариди 96 % спиртом етиловим. Осад полісахаридів відфільтровують крізь паперовий фільтр, полісахариди висушують на повітрі до густої в'язкої маси. UA 84099 U (54) ОТРИМАННЯ ПОЛІСАХАРИДНОГО КОМПЛЕКСУ З АНТИГІСТАМІННОЮ АКТИВНІСТЮ UA 84099 U UA 84099 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до фармації, зокрема способів одержання фармакологічно активної субстанції з лікарської сировини, а саме з листків липи серцелистої (Tilia cordata Mill.), комплексу полісахаридів із антигістамінною активністю, які можна використати як активну діючу речовину лікарських засобів з антигістамінною дією. Відомий спосіб одержання полісахаридного комплексу з антиалергічною активністю, зокрема з болиголова плямистого шляхом екстракції сировини [1]. Недоліком відомого способу є недостатній рівень технологічності, що випливає із обмеження його лише станом водного екстрагування. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу одержання полісахаридного комплексу з антигістамінною активністю шляхом спиртово-водного екстрагування з рослинної сировини липи серцелистої біологічно активних речовин. При вирішенні технічного завдання були взяті до уваги результати попередніх досліджень, які показали, що листки липи серцелистої містять біологічно активні речовини: полісахариди, які характеризуються протигістамінними властивостями, а отриманий полісахаридний комплекс листків липи серцелистої є перспективним для використання як антигістамінний засіб [2]. Поставлена задача вирішується тим, що одержання фармакологічно активної субстанції із листків липи серцелистої (ТііІа cordata Mill.), проводять екстракцією біологічно активних речовин 70 % спиртом етиловим, одержаний спиртовий екстракт відфільтровують крізь паперовий фільтр під вакуумом і згущують до густого залишку, шрот екстрагують гарячою водою, водний витяг відфільтровують крізь паперовий фільтр під вакуумом, згущують до 1/5 об'єму та полісахариди висаджують 96 % спиртом етиловим, осад полісахаридів відфільтровують крізь паперовий фільтр, полісахариди висушують на повітрі до густої в'язкої маси. Спосіб здійснюють наступним чином. Повітряносуху сировину (листки липи серцелистої) подрібнену до розміру часток, які проходять крізь сито з діаметром отвору № 2800 заливають 70 % спиртом етиловим до дзеркала з урахуванням коефіцієнта водопоглинання сировини і екстрагують протягом 24 годин при кімнатній температурі. Спиртовий витяг зливають, залишки екстракту із сировини відфільтровують крізь вакуумний фільтр. Одержаний спиртовий екстракт упарюють на вакуумному випарювані при температурі 60-70 С до водного залишку. Шрот заливають гарячою водою у співвідношенні 1:20 і екстрагують протягом 2 годин на водяній бані. Водний екстракт зливають, фільтрують крізь 4 шари марлі. Екстракцію повторюють ще двічі по 1 годині. Об'єднані екстракти фільтрують під вакуумом крізь паперовий фільтр, згущують у вакуум-випарному апараті до 1/5 об'єму, поміщають у посудину із широким дном і висаджують полісахариди 96 % спиртом етиловим у співвідношенні 1:5. Осад полісахаридів відфільтровують крізь паперовий фільтр. Полісахариди висушують на повітрі до густої в'язкої маси. Приклад 1. 257 г листків липи серцелистої подрібнених до розміру часток, які проходять крізь сито з діаметром отвору № 2800 заливали 70 % спиртом етиловим до дзеркала і екстрагували протягом 24 годин при кімнатній температурі. Спиртовий витяг зливали, залишки екстракту із сировини відфільтровували крізь друк-фільтр. Одержаний спиртовий екстракт упарювали на вакуумному випарювачі при температурі 60-70 °С до густого залишку. Шрот заливали гарячою водою у співвідношенні 1:20 і екстрагували протягом 2 годин на водяній бані. Водний екстракт зливали, фільтрували крізь друк-фільтр. Екстракцію повторювали ще двічі по 1 годині. Об'єднані екстракти фільтрували під вакуумом крізь паперовий фільтр, згущували у вакуум-випарному апараті до 1/5 об'єму, поміщали у посудину із широким дном і висаджували полісахариди 96 % спиртом етиловим у співвідношенні 1:5. Осад полісахаридів відфільтровували крізь друк-фільтр. Полісахариди висушили на повітрі до густої в'язкої маси. Вихід полісахаридів становив 13,64 г, тобто 5,31 %. Полісахаридний комплекс - густа в'язка маса темно-коричневого кольору, добре розчинна у воді, не розчиняється в органічних розчинниках. Отриманий полісахаридний комплекс солодкий на смак, з приємним специфічним запахом. Приклад 2. Антигістамінні властивості полісахаридів липи досліджено in vivo на мурчаках методом гострого експерименту, під час якого спостерігали офтальмічну реакцію запалення, викликану гістаміном. Виразність офтальмореакції оцінювали на 15 хвилину розвитку. Скринінг антигістамінної активності в залежності від дози проведено на 35-ти мурчаках обох статей масою 250-300 г. Екстракт липи вводили за умов профілактичного режиму протягом 5-ти днів у вигляді водного розчину перорально в дозах 10, 25, 50, 100 та 150 мг/кг сухої речовини. Препарат порівняння - таблетки «Кларитин», вводили в дозі 1 мг/кг, яка була розрахована (виходячи з добової дози для людини) як умовнотерапевтична за допомогою коефіцієнтів видової стійкості за Ю.Р. Риболовлевим. 1 UA 84099 U 5 10 15 20 25 30 Тваринам групи позитивного контролю вводили дистильовану воду в кількості еквівалентній масі тіла. На 5-й день через 40 хвилин після введення полісахаридів липи мурчакам в одне око закапували 1 краплю 1 % водного розчину солянокислого гістаміну (виробництва «Fluka», Швейцарія). Друге око служило контролем. Виразність офтальмореакції оцінювали через 10-15 хвилин після введення гістаміну за 3-х бальною шкалою [3]: 0 балів - відсутність видимої реакції; 1 бал - реакція слабка (мало помітний набряк повік, короткочасне почухування ока, невелика сльозотеча); 2 бали - реакція помірна (помірний набряк повік і кон'юнктиви, слабка гіперемія кон'юнктиви й склери, помірна сльозотеча, короткочасне почухування ока); 3 бали - виражена реакція (сильний набряк кон'юнктиви і склери, сильна гіперемія кон'юнктиви й склери, велика сльозотеча, чітко виражені часті почухування ока). Антигістамінну активність полісахаридів липи визначали за їх здатністю зменшувати виразність офтальмореакції в порівнянні з позитивним контролем та виражали у відсотках за формулою: OΡΚ  OΡ Д ΑΓ  100% OΡΚ де: АГ - антигістамінна активність, %; ОРК - виразність офтальмореакції в групі тварин позитивного контролю, бали; ОРД - виразність офтальмореакції в групі дослідних тварин, бали. Аналіз результатів дослідження, наведених в таблиці, показав, що після введення розчину гістаміну під кон'юнктиву ока у тварин групи позитивного контролю через 2-3 хвилини розвивався виражений набряк кон'юнктиви та повік (хемоз). Вже на 15 хвилину реакція посилювалася - набряк супроводжувався сильною сльозотечею, гіперемією кон'юнктиви і повік. Максимальний розвиток запальної реакції ока, яка тривала 1 годину, спостерігали через 10-15 хвилин після введення гістаміну. Виразність реакції у всіх тварин оцінювали в 3 бали (табл.). Тваринам дослідних груп профілактично (протягом 5 днів) перорально вводили полісахаридів липи в дозах 10, 25, 50, 100, 150 мг/кг. Як видно з таблиці, зниження вираженості офтальмореакції достовірне відносно позитивного контролю спостерігали на тлі введення полісахаридів липи в дозах 50-150 мг/кг. Таблиця Вплив полісахаридів липи при профілактичному введенні (термін 5 днів) на виразність офтальмореакції у мурчаків у відповідь на введення гістаміну Групи позитивний контроль полісахариди липи полісахариди липи полісахариди липи полісахариди липи полісахариди липи таблетки «Кларитин» 35 40 n 5 5 5 5 5 5 5 Доза, мг/кг 10 25 50 100 150 1 Виразність реакції, бали 3,00 (33) 3,00 (33)** 2,60 (23) 2,40 (23)* 2,40 (23)* 2,40 (23)* 1,83(12)* Антигістамінна активність, % 0 13 20 20 20 39 Примітки: 1. *- відхилення показника достовірне відносно до показника позитивного контролю, р