Спосіб оцінки розвитку клубово-сліпокишкового сегмента кишечнику новонароджених

Реферат: UA 84729 U UA 84729 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до медицини, а саме анатомії, ембріології, топографічної анатомії та оперативної хірургії, дитячої хірургії і може бути використана морфологами, терапевтами та гастроентрологами. Відомо на сьогодні, що оперативні втручання з приводу патології клубово-сліпокишкового сегмента становлять більшу частину маніпуляцій на органах черевної порожнини. Різноманітні його ураження (апендицити, хвороба Крона, перфорації, рак, туберкульоз, вузлова лімфоїдна гіперплазія, дивертикуліт та багато інших) часто є показаннями до резекції, що часто призводить до порушень процесів травлення. У практичній діяльності як педіатри, так і хірурги не завжди ознайомлені з патогенезом захворювань клубово-сліпокишкового сегмента, які досить часто проходять "під маскою" апендициту, проте однією з частих причин абдомінального синдрому в дітей є сліпо-клубовокишковий рефлюкс, зумовлений недостатністю баугінієвої заслінки. Хоча анатомія клубово-сліпокишкового відділу кишечнику людини досліджена досить повно, проте відомі дані не сприяють кінцевому розумінню взаємовідношень його складових у новонароджених. Аналогом способу є дослідження Колесникова Л.Л. (Колесников Л.Л. Сфинктерный аппарат человека / Л.Л. Колесников. - СПб.: СпецЛит, 2010. - 183 с), в якій описана морфологічна картина клапанних структур травного трукту, в тому числі ілеоцекального клапана дорослих людей. Недоліками аналога-способу є: відсутні морфологічні параметри клубово-сліпокишкового сегмента кишечнику новонароджених. Найближчим аналогом способу є дослідження Молдавской А.А. (Молдавская А.А. Структурные преобразования производных пищеварительной трубки на этапах пренатального и раннего постнатального онтогенеза человека / А.А. Молдавская. - Астрахань, 1999. - 211 с.). У монографії проведено комплексне дослідження і виконаний системний підхід при вивченні розвитку похідних травної трубки в ембріональному, передплодному і плодовому періодах пренатального онтогенезу; є дані, узагальнюючі особливості гістологічної будови і гістохімічного диференціювання шарів стінки товстої кишки; вивчаються варіанти будови та вроджені вади розвитку відділів тонкої і товстої кишки в плодовому періоді пренатального онтогенезу. Недоліками найближчого аналога є: відсутність комплексних досліджень щодо особливостей морфогенезу, корелятивних взаємовідношень, типової і варіантної будови складових клубово-сліпокишкового переходу новонароджених. В основу корисної моделі поставлено задачу встановити морфометричні показники клубовосліпокишкового сегмента новонароджених. Поставлена задача вирішується шляхом проведення комплексної морфометрії клубовосліпокишкового переходу та його складових у новонароджених. Ознаки корисної моделі: синтопія клубово-сліпокишкового переходу, морфологічні параметри: діаметр та товщина стінки термінального сегмента клубової кишки; діаметр висхідної ободової кишки; діаметр та товщина м'язового шару сліпої кишки, товщина стінки та товщина м'язового шару клубового сосочка. Спільними ознаками корисної моделі та найближчого аналога є синтопія клубовосліпокишкового переходу. Відмінність корисної моделі від найближчого аналога наведено в таблиця 1. Таблиця 1 Порівняння корисної моделі та найближчого аналога за ознаками Ознаки синтопія клубово-сліпокишкового переходу діаметр термінального сегмента клубової кишки діаметр висхідної ободової кишки діаметр сліпої кишки товщина м'язового шару сліпої кишки товщина стінки клубового сосочка товщина м'язового шару клубового сосочка 45 Найближчий аналог + Корисна модель + + + + + + + Теоретичні передумови здійснення способу, що заявляється. Клубово-сліпокишковий перехід відіграє важливу роль у регуляції швидкості, односпрямованості, порційності, циклічності пересування хімусу з тонкої в товсту кишку та в запобіганні рефлюксу. З цим сегментом кишечнику пов'язано чимало поширених захворювань - гострий апендицит, хвороба 1 UA 84729 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Крона, туберкульозні ураження, хронічний апендицит, ліпоматоз, перфорації, інфекційні та еозинофільний ілеїти, рак, вузлова лімфоїдна гіперплазія, дивертикуліт, актиномікоз, міксоглобульоз, мукоцеле, ендометріоз тощо. Оперативні втручання з приводу патології клубово-сліпокишкового сегмента становлять більшу частину маніпуляцій на органах черевної порожнини. Різноманітні ураження цієї ділянки досить часто є показаннями до резекції клубовосліпокишкового відділу, що значно частіше призводить до порушень процесів травлення, ніж при резекції суміжних ділянок товстої кишки. У літературі зустрічається велика кількість даних щодо будови цієї ділянки, проте переважна їх більшість стосується досліджень анатомічних особливостей у постнатальному періоді. Спосіб виконується наступним чином. Фрагмент клубово-сліпокишкового сегмента кишечнику із суміжними тканинами новонароджених, фіксували в забуферному нейтральному формаліні (формалін концентрований - 40 % розчин - 100 мл, дистильована вода - 900 мл, однозаміщений натрію фосфат - 4 г, безводний двозаміщений натрію фосфат - 6,5 %). Промивали проточною водою протягом одної доби, попередньо обробивши його в розчині 5 % сірчанокислого натрію, для уникнення набряку сполучної тканини. Тканини тотально фарбували борним карміном. Зневоднювали препарати шляхом проведення через батарею спиртів висхідної концентрації (від 30° до абсолютного спирту включно). Заливали препарати парафіном. Як проміжне середовище між абсолютним спиртом та парафіном використовували ксилол або бензол. Серії гістологічних зрізів завтовшки 5-15 мкм виготовляли в трьох взаємно перпендикулярних площинах (сагітальній, фронтальній, горизонтальній) із парафінових блоків за допомогою санного мікротома. Гістологічні зрізи дофарбовували на предметних скельцях гематоксилін-еозином та за методом Ван-Гізон, що цілком задовольняло мету дослідження. Після фіксації канадським бальзамом препарати вивчали під світловим мікроскопом. Для макроскопічного дослідження використовували як свіжі, так і фіксовані трупи новонароджених. Вимірювали тім'яно-п'яткову та тім'яно-куприкову довжину, після чого, невеликими розрізами, обережно розітнувши черевну порожнину тіла, петлі тонкої кишки зміщували вниз і медіально для огляду термінального відділу клубової кишки, висхідної ободової кишки, сліпої кишки та червоподібного відростка. Вивчали взаєморозташування, розміщення в просторі, відношення до очеревини та правої нирки складових компонентів клубово-сліпокишкового переходу. Дослідження проведено на 15 трупах та органокомплексах новонароджених людини без явних макроскопічних ознак відхилень від нормальної будови шлунково-кишкового тракту. Приклад 1. Скелетотопічно у всіх випадках положення клубово-сліпокишкового переходу змінюється в межах висоти тіла п'ятого поперекового хребця. Його проекція на передню черевну стінку змінюється в межах нижньої третини правої бокової ділянки. Приклад 2. Діаметр товстої кишки у всіх випадках значно переважає діаметр тонкої. У всіх випадках дистальний відділ клубової кишки являє собою дистально зігнутий циліндр, заповнений великою кількістю меконію, покритий очеревиною з усіх боків, має добре виражену брижу і вирізняється значною рухомістю. У більшості випадків (11 препаратів) він спрямований дорсокраніально та латерально, у чотирьох - дорсолатерально в горизонтальній площині. На положення дистального відділу клубової кишки впливає його взаємовідношення із правою ниркою, петлями тонкої кишки та сигмоподібною ободовою кишкою. Морфологічні зарактеристики клубово-сліпокишкового сегмента новонароджених наведені в таблиці 2. Таблиця 2 Морфометричні показники клубово-сліпокишкового сегмента новонароджених (мм) Діаметр термінального сегмента клубової кишки Діаметр висхідної ободової кишки Діаметр сліпої кишки Товщина стінки сліпої кишки Товщина м'язового шару сліпої кишки Товщина стінки термінального відділу клубової кишки Товщина м'язового шару термінального відділу клубової кишки Товщина стінки клубового сосочка Товщина м'язового шару клубового сосочка 8,0-8,2 10,6-11,2 10,3-11,1 0,35-0,4 0,2-0,3 0,48-0,53 0,5-0,25 1,2-1,33 0,23-0,28 45 У 10-ти випадках термінальний відділ клубової кишки впадав у товсту кишку з медіального боку, в трьох - з вентрального, у двох - з дорсального. У місці клубово-сліпокишкового 2 UA 84729 U 5 10 15 20 25 30 сполучення дистальний сегмент клубової кишки утворює вигин, у результаті чого між поздовжньою віссю клубової кишки та віссю клубового сосочка утворюється кут 80-100°. Сліпа кишка новонароджених має вигляд асиметричного лійкоподібного розширення просвіту товстої кишки між червоподібним відростком та клубовим сосочком. У перерізі має грушоподібну форму, тобто протилежна клубовому сосочку частина має більший діаметр. Її купол у всіх випадках спрямований каудовентрально, з них у семи - каудолатерально. Висхідна ободова кишка має форму циліндра, її діаметр завжди переважає над діаметром дистального сегмента клубової кишки. У всіх випадках спрямована краніально, з них у дев'яти дорсолатерально, у шести - дорсомедіально, на певному проміжку фіксована до капсули передньої поверхні правої нирки. У восьми випадках своєю медіальною стінкою прилягає до вентральної поверхні правої нирки, у семи - до латеральної. Просторове спрямування висхідної ободової кишки залежить від її взаємовідношення з правою ниркою. У випадках, коли медіальною стінкою висхідна ободова кишка прилягає до латеральної поверхні правої нирки вона, огинаючи останню, набуває латерального спрямування. У випадку розміщення висхідної ободової кишки попереду правої нирки вона може спрямовуватись як латерально, так і медіально, що, в свою чергу, залежить від її взаємовідношення із сигмоподібною кишкою та петлями тонкої кишки. На становлення дефінітивної будови компонентів клубово-сліпокишкового сегмента та варіантів їх будови виявляють синтопічний вплив права нирка, процеси фіксації ободової кишки до задньої черевної стінки та ступінь заповнення кишки меконієм. Технічний результат досягається шляхом проведення комплексної морфометрії клубовосліпокишкового сегмента кишечнику новонароджених визначені діаметр, товщина стінки і товщина м'язового шару термінального сегмента клубової кишки, висхідної кишки, сліпої кишки та клубового сосочка. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб оцінки розвитку клубово-сліпокишкового сегмента кишечнику новонароджених шляхом проведення синтопії, який відрізняється тим, що методом комплексної морфометрії визначають діаметр, товщину стінки і товщину м'язового шару термінального сегмента клубової кишки, висхідної кишки, сліпої кишки та клубового сосочка. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3