Спосіб профілактики безпліддя трубного походження після лапароскопічного лікування

Реферат: Спосіб профілактики безпліддя трубного походження після лапароскопічного лікування з використанням традиційного обсягу профілактичних заходів, причому з першої доби після операції призначають внутрішньом'язово препарат Лонгідаза в дозі 3000 МО кожні 5 днів в кількості 10 ін'єкцій і ректально препарат Дістрептаза по 1 свічці 2 рази на добу протягом 6-9 днів. UA 86011 U (54) СПОСІБ ПРОФІЛАКТИКИ БЕЗПЛІДДЯ ТРУБНОГО ПОХОДЖЕННЯ ПІСЛЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОГО ЛІКУВАННЯ UA 86011 U UA 86011 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до гінекології, і може бути використана для підвищення ефективності профілактики спайкового процесу у гінекологічних хворих після лапароскопічних операцій. Формування спайкового процесу в післяопераційному періоді є однією з актуальних проблем як з медичної, так і соціальної точки зору. Післяопераційна інтраперитонеальна адгезія займає ведучі позиції серед причин трубно-перитонеального безпліддя. Висока частота спайкових ускладнень відзначається у 55-97 % пацієнток після абдомінальних операцій та обумовлена розширенням обсягу і тяжкості хірургічного втручання, підвищенням резистентності мікрофлори до антибіотиків, зміною імунологічної реактивності організму. Основним пусковим механізмом спайкоутворення є запальна реакція очеревини з подальшими деструктивними змінами внаслідок різних інтраопераційних впливів (механічних, термічних, хімічних та ін.) на очеревину і органи черевної порожнини. В формуванні відповідної реакції очеревини і тканин на травму визначальну роль відіграє імунна система, включаючи як клітинний, так і гуморальний компоненти. Розвиток спайкового процесу після абдомінальних втручань в першу чергу пов'язане з ризиком розвитку кишкової непрохідності, а також різноманітних симптомокомплексів, включаючи: больовий синдром, порушення функції органів, покритих очеревиною, і інших. Післяопераційна інтраперитонеальна адгезія малого таза є однією з найбільш поширених причин трубно-перитонеального безпліддя, синдрому хронічних тазових болів, ектопічної вагітності. Особливо часто спайкоутворення відзначається після апендектомії з приводу деструктивних форм апендициту, резекції яєчників, сальпінгоектомії у зв'язку з трубною вагітністю. Поряд з грубими деструктивними змінами, навіть за відсутності спайкового процесу після абдомінальних втручань, можливий розвиток функціональних розладів органів черевної порожнини, що проявляються в дисбалансі циліарної, секреторної та м'язової діяльності. Так, в маткових трубах порушується просування сперматозоїдів, захоплення яйцеклітини і її транспорт після запліднення в матку, що може служити причиною недостатньої ефективності хірургічних методів корекції трубної оклюзії, про що свідчить відносна невисока частота настання вагітності (21-28 %) після проведення лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій. Враховуючи роль запалення в реалізації адгезивного процесу, для профілактики утворення спайок в післяопераційному періоді, поряд з антибактеріальним лікуванням широко застосовуються різні методи фізіотерапії, десенсибілізуючі засоби, ферментні препарати, біо- та імуностимулятори різного походження. Разом з тим, в літературі є неоднозначні дані про ефективність їх застосування, вплив на імунну систему, в той час як стан останньої багато в чому визначає характер посттравматичної реакції в області післяопераційної рани. У зв'язку з вищевикладеним, певний інтерес представляє вивчення можливості використання імуномодуляторів з метою підвищення ефективності профілактики спайкового процесу у гінекологічних хворих після лапароскопічних операцій. Аналогом корисної моделі є дослідження колективу авторів Московського державного медико-стоматологічного університету (И.Б. Манухин, А.А. Колесов. Профилактика спаечного процесса послеоперативных вмешательств на яичниках и маточных трубах // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. -2007. -№ 1. -С.71-74), які запропонували для зменшення вираженості спайкового процесу після лапароскопічних операцій в ранньому післяопераційному періоді використовувати протеолітичний фермент Лідазу. Недоліками аналогу є низький терапевтичний ефект внаслідок швидкого руйнування ферментних препаратів на основі гіалуронідази в крові, пірогенності, токсичності при парентеральному введенні і антигенності як чужерідних організму білків. Прототипом корисної моделі є патент на корисну модель (Патент України № 40244 від 16.07.2001, Бюл.№ 6 "Спосіб реабілітації репродуктивної функції після лапароскопічного лікування безпліддя трубного походження." Приймак С.Г., Юзько О.М.), в якому автори пропонують комплексне відновне лікування в ранньому післяопераційному періоді, що включало виконання гідротубацій розчином дезмістину, призначення ферментного препарату Вобензим по 10 таб. на добу протягом місяця, застосування УФО крові. Недоліками прототипу є низька клінічна ефективність ферментного препарату Вобензим з метою попередження утворення післяопераційних спайок, якщо його приймати менше одного місяця. Динамічна лапароскопія дає можливість спостерігати початок утворення спайок уже на 7-8 добу після операції. 1 UA 86011 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 З метою ліквідації вищезгаданих недоліків в основу корисної моделі поставлено задачу попередження формування післяопераційного спайкоутворення при лапароскопічних операціях на маткових трубах уже на першу добу після оперативного втручання. Поставлена задача вирішується тим, що жінкам з першої доби після операції вводять препарат Лонгідаза внутрішньом'язово в дозі 3000 МО, кожні 5 днів, на курс 10 ін'єкцій і одночасно препарат Дістрептаза призначають по 1 ректальній свічці 2 рази на добу протягом 69 днів. Лонгідаза (Петровакс Фарм). Реєстраційний номер: ЛС-000764. Торгова назва: Лонгідаза. Хімічна назва: коньюгат гіалуронідази (Лідаза) з активним похідним N-оксиду полі-1,4етиленпіперазину (аналог Поліоксидонія). Лонгідаза являє собою коньюгований препарат, що включає лідазу і поліоксидоній. Дістрептаза - препарат, отриманий із вирощеного непатогенного штаму стрептокока групи С. містить два активних компоненти в 2 г ректальних супозиторій: стрептокіназу (15000 МО) активатор проензиму плазміногену, що розчиняє згортки крові і покращує мікроциркуляцію в вогнищі запалення, і стрептодорназу (1250 МО) - ензим, що розчиняє липкі маси нуклеопротеїнів, мертвих клітин чи гною, не впливаючи на структуру і функцію живих клітин, має антитромботичну, ферментативну, протизапальну, розсмоктуючу і анальгезуючу дію. Спільними ознаками корисної моделі та прототипу є профілактика спайкового процесу у гінекологічних хворих після лапароскопічних операцій. Корисна модель відрізняється від прототипу тим, що запропонований спосіб профілактики спайкоутворення при лапароскопічних операціях на маткових трубах починається уже на першу добу після оперативного втручання. Окрім того, Поліоксидоній має фармакологічною активністю як імуномодулятор, детоксикант, антиоксидант з помірно вираженими протизапальними властивостями. Зручна форма випуску Дістрептази (ректальна свічка), локальний ефект на органи малого тазу, відсутність системної дії на весь організм, вивчений механізм дії кожного компоненту та препарату в цілому, тривалий досвід використання при різній патології дає можливість його використання в ранньому післяопераційному періоді. Саме цей факт є одним із вагомих переваг над відомими способами профілактики спайкоутворення. Спосіб здійснюється наступним чином. Жінкам з першої доби після операції поряд з традиційним обсягом профілактичних заходів вводять препарат Лонгідаза внутрішньом'язово в дозі 3000 МО, кожні 5 днів, на курс 10 ін'єкцій. Дістрептазу призначають по 1 ректальній свічці 2 рази на добу в залежності від вираженості спайкового процесу протягом 6-9 днів. Динамічна лапароскопія хворим проводилася за відсутності вагітності через 6 місяців після закінчення лікування. При цьому оцінювалося вираженість спайкового процесу за класифікацією J.Hulka et al. (1998) і Американського товариства фертильності (AFS) та порушення прохідності маткових труб при хромосальпінгоскопії. Спосіб лікування запропонований 39 жінкам в післяопераційному періоді після лапароскопічної корекції трубного безпліддя. Виявлено, що включення в комплекс заходів профілактики післяопераційного спайкового процесу препаратів, що мають поряд з імуномодулюючою дією пролонговану гіалуронідазну активність, дозволяє компенсувати негативний вплив операційної травми на імунну систему. Спайковий процес у малому тазі був виявлений у 6 (15,4 %) пацієнток, причому спайки були 1 та 2 ступеня тяжкості. Порушення прохідності маткових труб після лапароскопічних операцій було виявлено у 2 (5,1 %) хворих, а вагітність наступила у 30 (77,0 %) жінок. Запропонований спосіб лікування був впроваджений в роботу гінекологічних відділень лікувальних закладів. Таким чином, використання Лонгідази та Дістрептази з метою попередження утворення післяопераційних спайок дозволяє зменшити як частоту, так і тяжкість спайкового процесу, знизити кількість реконструктивних операцій з приводу безпліддя у даної категорії хворих, що значно покращує репродуктивну функцію та якість життя жінки, що має також і суттєвий економічний ефект. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 Спосіб профілактики безпліддя трубного походження після лапароскопічного лікування з використанням традиційного обсягу профілактичних заходів, який відрізняється тим, що з першої доби після операції призначають внутрішньом'язово препарат Лонгідаза в дозі 3000 МО кожні 5 днів в кількості 10 ін'єкцій і ректально препарат Дістрептаза по 1 свічці 2 рази на добу протягом 6-9 днів. 60 2 UA 86011 U Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3