Реабілітуюче середовище для кріоконсервованих лейкоцитів донорської крові

Реферат: Реабілітуюче середовище для кріоконсервованих лейкоцитів донорської крові, яке містить 10 %-й реополіглюкін й 5 %-й альбумін для в/в введення, крім того додатково містить низькомолекулярну фракцію (до 5 кДа) кордової крові великої рогатої худоби в концентрації 0,15 мг/мл та глюкозу в концентрації 5 мМ. UA 86627 U (54) РЕАБІЛІТУЮЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ КРІОКОНСЕРВОВАНИХ ЛЕЙКОЦИТІВ ДОНОРСЬКОЇ КРОВІ UA 86627 U UA 86627 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі кріобіології і кріомедицини і може бути використана в клінічній трансфузіології. Кріоконсервування дозволяє подовжити строк зберігання лейкоцитів донорської крові, але це призводить до втрати деякої кількості життєздатних клітин, виснаження енергетичного потенціалу та різкого зниження функціональної активності лейкоцитів, насамперед фагоцитарної здатності нейтрофілів. Тому кріоконсервовані клітини перед введенням до кров'яного русла реципієнта потребують відновлення їх структурно-функціональних властивостей. Відомі середовища для реабілітації функціонального стану кріоконсервованих лейкоцитів донорської крові, що містять сироватку донорської крові та ізотонічний розчин сахарози (лактози, декстрози) або ліофілізовану плазму [1, 2]. Недоліками цих середовищ є недостатньо високий рівень підвищення фагоцитарної активності нейтрофілів, формування лейкоцитарних агрегатів, що негативно впливають на властивості концентратів лейкоцитів. Найбільш близьким за своїм складом до заявленого є реабілітуюче середовище для кріоконсервованих лейкоцитів, яке містить 10 %-й реополіглюкін та 5 %-й альбумін для в/в введення в об'ємному співвідношенні 1:1 [3]. Недоліком цього середовища є недостатньо високий рівень підвищення показників фагоцитарної активності нейтрофілів після кріоконсервування лейкоцитів донорської крові. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити відоме середовище шляхом введення до його складу додаткових компонентів, і таким чином підвищити фагоцитарну активність нейтрофілів після кріоконсервування лейкоцитів. Ця задача вирішується тим, що реабілітуюче середовище для кріоконсервованих лейкоцитів донорської крові, яке містить 10 %-й реополіглюкін й 5 %-й альбумін для в/в введення, згідно з корисною моделлю, додатково містить низькомолекулярну фракцію (до 5 кДа) кордової крові великої рогатої худоби в концентрації 0,15 мг/мл та глюкозу в концентрації 5 мМ. Низькомолекулярна фракція (до 5 кДа) кордової крові великої рогатої худоби в складі реабілітуючого середовища для кріоконсервованих лейкоцитів донорської крові стимулює фагоцитарну активність нейтрофілів. Глюкоза підтримує метаболізм нейтрофілів протягом тривалого часу, коли функціональний стан клітин корелює з рівнем як екзогенної, так і ендогенної глюкози [4]. Таким чином, заявлене реабілітуюче середовище, що містить низькомолекулярну фракцію (до 5 кДа) кордової крові великої рогатої худоби та глюкозу, дозволяє підвищити фагоцитарну активність нейтрофілів після кріоконсервування лейкоцитів. Заявлене реабілітуюче середовище для кріоконсервуваних лейкоцитів донорської крові містить 10 %-й реополіглюкін, 5 %-й альбумін для в/в введення, низькомолекулярну фракцію (до 5 кДа) кордової крові великої рогатої худоби в концентрації 0,15 мг/мл та глюкозу в концентрації 5мМ. Приклад 1 Виділення фракції з компонентами молекулярною масою до 5 кДа із цільної кордової крові великої рогатої худоби, підданої кріодеструкції, проводили методом ультрафільтрації [5] з використанням мембранного модуля фірми "Sartorius" (Німеччина). Після ультрафільтрації низькомолекулярну фракцію кордової крові КРС (ФКК) ліофілізували й зберігали при -80 °C. Перед використанням ФКК розчиняли у фізіологічному розчині в необхідній концентрації. Концентрат лейкоцитів, отриманий методом седиментації декстраном, кріоконсервували в режимі повільного охолодження із ДМСО в кінцевій концентрації 7,5 % за допомогою програмного заморожувача ЗП 10 (СКТБ ДВ ІПКіК НАНУ). Співвідношення об'ємів клітинної суспензії й розчину ДМСО становило 1:1. Кріоконсервований концентрат лейкоцитів відігрівали на водяній бані при температурі 38 °C протягом 40-50 сек. при інтенсивному погойдуванні контейнера. Кріопротектор і лізовані еритроцити видаляли шляхом повільного розведення концентрату лейкоцитів розчином наступного складу: 10 %-й реополіглюкін й 5 %-й альбумін для в/в введення (об'ємне співвідношення 1:1) з наступним центрифугуванням і видаленням надосадової рідини [3]. Осад ресуспендували у двох середовищах. Перше середовище, згідно з прототипом, містило 10 %-й реополіглюкін й 5 %-й альбумін для в/в введення (об'ємне співвідношення 1:1) - контроль. Друге середовище мало склад, згідно з корисною моделлю: 10 %-й реополіглюкін, 5 %-й альбумін для в/в введення (об'ємне співвідношення 1:1), глюкоза в концентрації 5 мМ, низькомолекулярна фракція кордової крові (ФКК) в концентрації 0,15 мг/мл. Фагоцитарну активність нейтрофілів оцінювали за наступними показниками: фагоцитарний індекс (ФІ) - відсоток нейтрофілів, які фагоцитують та фагоцитарне число (ФЧ) - середня кількість мікробних тіл на один нейтрофіл після 45 і 120 хв. інкубації; індекс завершеності фагоцитозу (ІЗФ) - відношення фагоцитарного числа після 45 хв. інкубації до фагоцитарного 1 UA 86627 U 5 10 15 20 25 30 35 40 числа через 120 хв. інкубації, що характеризує процес переварювання у нейтрофілів [6]. Фагоцитарну суспензію інкубували в повітряному термостаті при температурі 37 °C протягом 45 і 120 хв. Мазки фіксували розчином еозин-метиленового синього (за Май-Грюнвальдом), забарвлювали розчином азур-еозину (за Романовським). Здатність лейкоцитів до генерації активних форм кисню (відсоток диформазан-позитивних нейтрофілів) визначали за допомогою індукованого НСТ-тесту [7]. Інкубація кріоконсервованих лейкоцитів у середовищі з ФКК і глюкозою протягом 45 хв. призводила до достовірного (р