Спосіб пасивного підводного вертикального витягнення хребта

1. Спосіб підводного вертикального витягнення хребта, що передбачає підтримання пацієнта у глибокій воді у водоймі за допомогою плавучого пристрою, що дозволяє пацієнту виконувати фізичні вправи, направлені на розвантаження хребта, C2 2 (19) 1 3 нервових структур, поліпшує умови кровообігу, зменшує набряк, ліквідує реактивні явища в тканинах, зменшує м'язові контрактури, патологічну напругу м'язів. Воно сприяє ліквідації наявних підвивихів міжхребцевих суглобів. Розтягання часто позитивно впливає і при некорінцевій патології, оскільки позначається на стані рецепторів не тільки фіброзних, але і м'язових тканин. Роздратування м'язових рецепторів, що розтягуються, викликає іритацію відповідних спінальних центрів, відновлення їхньої працездатності. Рефлекторним шляхом змінюється і просвіт судин кінцівок: збільшується або (на тлі м'язово-тонічної напруги) зменшується. Розрив «порочного кола» рефлекторної навколосуглобної міофіксації приводить до відновлення рухливості хребта як єдиної структурнофункціональної системи. Зниження підвищеної м'язової напруги, що є реакцією всього організму на блок хребетного рухового сегменту, приводить до зменшення спазму м'язів спини і ліквідує анормальну захисну позу. Оскільки витягнення хребта підсилює знижений об'ємний кровотік у тканинах і інтенсивність їхнього метаболізму, відновлює мікрооточення зведених нервових закінчень суглобів і зв'язок, що відіграють кардинальну роль у формуванні суглобного болю, і зменшує їхню ноцицептивну чутливість, воно істотно зменшує больові відчуття пацієнта. Тим самим витягнення виявляє спазмолітичний й анальгетичний ефекти. Традиційно розрізняють так званий "сухий" тракційний вплив і підводне витягнення. "Сухі" тракції мають певні недоліки і відповідно обмеження в застосуванні через відсутність достатньої релаксації м'язів і впливу навантажень. Методика проведення тракцій у теплій воді має переваги завдяки більш м'якому і фізіологічному характерові впливів. До механічного витягнення хребта приєднується вплив теплого водного середовища, що сприяє зниженню м'язового тонусу, релаксації тканин і зменшенню інтенсивності больового синдрому. Таким чином, підводне витягнення хребта - це сполучений одночасний вплив на пацієнта теплої води загальної ванни і тракції. Існує ряд модифікацій витягнення хребта у воді: вертикальне, горизонтальне, шляхом провисання тіла під власною масою тіла в сполученні з вантажами. Останній відомий як метод витягнення МоллаБюшельбергера (Гурленя A.M., Багель Г.Е. Физиотерапия и курортология нервных болезней. Минск.: «Вышэйшая школа». - 1989. - 400с.) і являє собою витягнення за нижню частину тулуба при вертикальному положенні хворого в басейні з водою. При його реалізації верхній плечовий пояс і грудна клітина фіксуються спеціальним пристосуванням, що складається з підлокітника і головодержателя. Навколо тулуба на рівні таза надягають ремінь або спеціальний пояс із щільної тканини, на який підвішують вантаж, поступово нарощуваний протягом одноразової процедури (від 2-5 до 810кг) і в процесі курсу лікування (від 2-5 до 2025кг). Тривалість процедури - 20-40 хвилин. Курс лікування - 10-15 процедур через день або чотири рази на тиждень. 86729 4 Та означений спосіб вимагає фіксації пацієнта нерухомо до борта басейну, що потребує складного обладнання і створює додаткові незручності для пацієнта. З рівня техніки відомий патент США №5,105,804, опубл. 21.04.1992, який вирішує зазначені недоліки. Так, в ньому розкритий спосіб тракції, направленої на поперекові міжхребцеві диски, що передбачає підтримання пацієнта у глибокій воді в джерелі або басейні за допомогою плавучого кільцевого пристрою для плавання, що підтримує нижні частини рук пацієнта, що суміжні з його пахвами, при цьому джерело або басейн є настільки глибоким, що пацієнт не торкається дна. Додатково на стегнах пацієнта розміщують пояс із вантажами, плавуча вага якого становить приблизно 10-20 фунтів (4,54-9,07кг). Температура води, при якій проводиться тракція має становити 88-94 градусів по Фаренгейту (31,11-34,44°С). Сама процедура триває принаймні 30хв., з яких перші 510хв. - це період нагрівання, під час якого пацієнт є відносно нерухомим, потім пацієнт виконує ряд витягувань і згинань спини з наступною множиною стегнових вигинів. Проведення вправ з аеробіки у воді не супроводжується властивими ним больовими відчуттями і, таким чином, дозволяє уникнути відмови пацієнта від їх проведення, а як наслідок, і втрати їх потенційної користі. Та здійснювані вправи, в першу чергу, направлені на зняття негативного тиску у міждисковому просторі та забезпечення м'язової релаксації, чим профілактуються м'язові спазми у низу спини і підвищується ефективність тракції. Однак як перша, так і друга наведені методики вертикального витягнення через використання вантажів можуть бути віднесені до доволі інтенсивних процедур у зв'язку з підвищенням, під впливом навантаження, внутрішньодискового тиску. Тому переважно вони придатні до осіб молодого віку без важких супутніх захворювань. Окрім того, хоча розкрита у патенті США №5,105,804 методика передбачає виконання фізичних вправ, як і спосіб за винаходом, та вона не забезпечує зміцнення м'язів, що підтримують хребет. Таким чином, задачею винаходу є удосконалення способу вертикального підводного витягнення хребта, в якому шляхом застосування аквапоясу як засобу для підтримання пацієнта у глибокій воді та зміни параметрів його проведення виключаються ускладнення, чим розширюється коло пацієнтів, і забезпечується стійкий виражений клінічний ефект, підкріплений зміцненням м'язів хребта. Згідно з винаходом спосіб підводного вертикального витягнення хребта, що передбачає підтримання пацієнта у глибокій воді у водоймі за допомогою плавучого пристрою, що дозволяє пацієнту виконувати фізичні вправи, направлені на розвантаження хребта, при цьому водойма є настільки глибокою, що пацієнт не торкається дна, характеризується тим, що при підтриманні пацієнта у глибокій воді під час сеансу, який триває принаймні 40 хвилин, не застосовують вантажі, а як плавучий пристрій використовують аквапояс, що фіксують до грудної клітини, який дозволяє пацієнту викону 5 вати фізичні вправи, направлені на розвантаження хребта та зміцнення м'язів, що його підтримують. Винахід стосується і способу лікування та профілактики захворювань попереково-крижового відділу хребта, при яких є корисним витягнення хребта, що передбачає проведення підводного вертикального витягнення хребта відповідно до запропонованої методики. Розроблений нами метод вертикального підводного витягнення є пасивним, тобто здійснюється без вантажів - під власною масою тіла, чим власне і виключаються ускладнення при проведенні процедури і розширюється коло пацієнтів, запропонована методика придатна також для осіб середнього і старшого віку. Та для того, щоб така пасивна тракція була ефективною, а досягнутий клінічний ефект - стійким, була розроблена спеціальна процедура її проведення. Так, згідно з винаходом, один сеанс тракції триває принаймні 40 хвилин, тобто вона є довшою порівняно із такою процедурою під навантаженням. Переважно, це 40-50 хвилин, більш переважно 40-45 хвилин. Загалом курс складає 8-12 сеансів, переважно 9-11 сеансів, найбільш переважно 10 сеансів. Як правило, сеанси проводять або через день, або щодня, зазвичай через день. Під час процедури витягнення хребта пацієнт виконує фізичні вправи, направлені на розвантаження хребта та зміцнення м'язів, що його підтримують. Тобто методика за винаходом додатково забезпечує зміцнення так званого «м'язового корсета хребта», яке сприяє стабілізації хребта, протидіє зміщенню міжхребцевих дисків, що в цілому покращує віддалені результати лікування. Можливість проведення вправ, направлених на зміцнення м'язів хребта, які є досить активними, забезпечується як за рахунок відмови від використання вантажів, тобто завдяки проведенню виключно пасивної тракції, так і за рахунок використання аквапоясу як засобу для підтримання пацієнта у глибокій воді у водоймі. Під водоймою розуміємо відкрите джерело води, яке є природним - ріки, озера, моря тощо, або штучним - водосховища, басейни і т.п. Аквапояс, спеціальний плавучий жилет, був розроблений у США наприкінці 20 століття для відновлення спортивної форми спортсменівлегкоатлетів після перенесених травм і широко використовується ними, щоб не припиняти тренувань через невеликі травми суглобів нижніх кінцівок (гомілковостопного, Ахіллового сухожилля і т.і.). Аквапояс застосовується для акваджоггінга, різновиду аквааеробіки - ходьби й бігу у глибокій воді. Акваджоггінг є одним з найбезпечніших видів спорту, оскільки усі рухи здійснюються немов у невагомості, чим повністю знімається навантаження на суглоби ніг і ризик отримання травми знижується майже до нуля. Оскільки під час тренувань виключається контакт із дном басейна або іншої водойми, укріплюються м'язи тіла, розвиваються загальна витривалість і координація рухів, тренується серцево-судинна система. Сьогодні акваджоггінг - це загальновизнаний спосіб позбавитися 86729 6 від зайвої ваги. Відомим на ринку є, зокрема, аквапояс «AIREX» (ШВЕЙЦАРІЯ). Аквапояс, при здійсненні винаходу, дозволяє утримувати тіло у воді у вертикальному положенні так, що ноги максимально занурені, але не торкаються дна водойми, зокрема басейну, а голова увесь час знаходиться над поверхнею води. Аквапояс фіксується до грудної клітини, при цьому середня і нижня частина тулуба провисає, обумовлюючи розтягання в грудному і поперековому відділах хребта, що, в свою чергу, забезпечує розвантаження і пасивне підводне вертикальне витягнення хребта. Надійна та м'яка фіксація аквапояса до грудної клітини робить процедуру зручнішою для пацієнта, дозволяє йому здійснювати активні гімнастичні рухи. Гарне розслаблення м'язів у воді і зниження хворобливих відчуттів зменшує скутість у суглобах і приводить до росту амплітуди рухів, збільшує діастаз між суглобними поверхнями. Виконання фізичних вправ, що зміцнюють м'язи хребта, приводить до більш стійкого і вираженого клінічного ефекту і підвищує результати лікування. З урахуванням того, що комплекс заходів при проведенні витягнення хребта за винаходом передбачає аквагімнастику, комфортною для пацієнта є температура води 28-30°С, переважно 2829°С. Процедури проводять як у прісній, так і в мінеральних водах, природних або штучно приготовлених. Завдяки вертикальному положенню тіла у воді і зануренню ніг на достатню глибину забезпечується інтенсивний і тривалий вплив гідростатичного тиску води, що поліпшує периферичний кровообіг, лімфодренаж і венозний відтік крові нижніх кінцівок, що є корисним для зменшення посттравматичної набряклості ніг та для пацієнтів із відповідними захворюваннями нижніх кінцівок. Зокрема, для пацієнтів із захворюваннями суглобів нижніх кінцівок або із варикозним розширенням вен нижніх кінцівок. Показаннями до підводного витягнення хребта є, зокрема, захворювання та пошкодження із функціональними блокадами попереково-рухових сегментів, дискогенний радикуліт, радикулоневрит, деформації хребта (сколіоз, кіфосколіоз), дорсалгія, хронічна люмбалгія, дегенеративні зміни у задніх міжхребцевих суглобах і зв'язках, дискова протрузія, дегенерація диска, сплощення поперекового лордозу, міжхребцевий остеохондроз, анкілуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерова) у фазі ремісії або з мінімальною активністю процесу; стан після операцій на хребті (стан після видалення кили диска - через 6 місяців після операції) та інші захворювання попереково-крижового відділу хребта, при яких є корисним витягнення хребта. Серед протипоказань до проведення витягнення є травматичні пошкодження хребта; пухлини спинного мозку; остеомієліт; гостра люмбалгія; гіпермобільність попереково-рухових сегментів; радикулоневрит с вираженими синдромом натягу; епілепсія; вертебробазилярна недостатність з раптовою втратою свідомості в анамнезі; корінцеві болеві синдроми; гострі і підгострі захворювання 7 верхніх дихальних шляхів; ревматичні ураження серця в стадії загострення; хронічні неспецифічні захворювання легень у III стадії; загострення хронічної коронарної недостатності й інших серцевосудинних захворювань, особливо в декомпенсованій формі, стенокардія напруги III і IV функціональних класів; гіпертонічна хвороба III ст.; перенесений геморагічний мозковий інсульт; недостатність кровообігу І ст.; жовчнокам'яна і сечокам'яна хвороби в стадії загострення; цукровий діабет у важкій формі; гострі запальні захворювання нирок і сечовивідних шляхів; важка форма бронхіальної астми, із призначенням глюкокортикоїдних препаратів. Так як за рахунок збільшеної амплітуди рухів у воді й опору води при аквагімнастиці тренуються і зміцнюються м'язи всього тіла, згідно з винаходом забезпечується можливість проведення додаткових спеціальних програм з корекції фігури (м'язів стегон, сідниць, черевного преса, грудних м'язів), у т.ч. з антицелюлітною дією. Методика будь-якої лікувальної гімнастики, в том числі й аквагімнастики, застосовуваної при підводному витягнені хребта за винаходом, як правило, передбачає три періоди: увідний або розминку (розігрів), основний і заключний. Увідний період переважно становить 10-20% загального часу і передбачає підготовку організму до зростаючого фізичного навантаження, зокрема за допомогою дихальних вправ і ходьби у воді - акваджоддінгу. Основний період, як правило, займає 60-80% часу аквагімнастики. Він включає загальний вплив, направлений на укріплення м'язів хребта, і, необов'язково, спеціальний - що тренує бажані групи м'язів, наприклад, для корекції фігури. Заключний займає приблизно 10% від загального часу і включає поступове зменшення навантаження, наприклад призначають ходьбу у воді, і міорелаксацію. В цілому ж, гідрокінезотерапія із фізичними вправами, направленими на розвантаження хребта і укріплення м'язів, після завершення курсу приводить до укріплення м'язового корсета хребта, що забезпечує стійкий виражений ефект лікування. Сеанси підводного витягнення хребта із аквагімнастикою можуть бути суміщені із іншими процедурами, наприклад, із мінеральними ваннами, із циркулярним душем чи душем Шарко, із місцевими парафіновими й озокеритними аплікаціями. За відсутності патології з боку серцево-судинної системи їх проводять не раніше ніж за годину після сеансу, таких процедур може бути не більше двох на день. При супутній патології з боку серцевосудинної системи (не протипоказаної для аквагімнастики) вони проводяться у день, вільний від сеансу підводного витягнення хребта із аквагімнастикою. Самий сеанс проводять принаймні за півтори години до їжі або не раніше як через півтори години після неї. Фізичні фактори можуть застосовуватися в один день, наприклад, масаж і потім сеанс підводного витягнення хребта із аквагімнастикою, у різні дні (за методикою чергування) або шляхом зміни курсу впливів одним фактором іншим лікувальним курсом. Комплексне застосування різних методів 86729 8 фізіотерапії може здійснюватися на основі принципу сенсибілізації - коли одна процедура приводить організм або його окремі системи в стан, більш чутливий до дії іншого фізичного фактора: наприклад, аквагімнастика з наступним фонофорезом. Результати лікування За 2006-2008 роки нами проведені дослідження на 250 пацієнтах із хронічної дорсалгією (біль у спині), люмбоішалгією і радикулітом, обумовлених остеохондрозом хребта. Вік обстежених становить від 26 до 54 років, з них 142 жінки і 108 чоловіків. У динаміці реєструвалася об'єктивна неврологічна симптоматика, досліджувалися рухливість і м'язова сила хребта і кінцівок, вміст жирової маси тіла за методом біоімпедансної ліпометрії, толерантність до фізичного навантаження, ЕКГ. Усім пацієнтам на фоні стандартних заходів санаторно-курортного лікування (термальні мінеральні ванни, масаж, електротерапія) курсом 8-12 процедур проводилося пасивне підводне вертикальне витягнення хребта із застосуванням аквапоясу для підтримання пацієнта у глибокій воді у басейні із гідрокінезотерапією. Здійснювана гідрокінезотерапія була направлена на розвантаження хребта та зміцнення м'язів, що його підтримують, і передбачала виконання відповідних фізичних вправ. Безпосередні результати лікування виявлялися у вигляді зменшення виразності болевого синдрому й об'єктивної неврологічної симптоматики, збільшення обсягу активних рухів і поліпшенні рухових показників у попереково-крижовому відділі хребта. Спостерігалося збільшення росту до 2см. У більшості пацієнтів відмічене зниження надлишкової ваги, зниження процентного вмісту в організмі жирової тканини, підвищення рівня тренованості організму, підвищення толерантності до фізичного навантаження. Із результатом «поліпшення» завершило лікування 94% хворих, «без змін» - 6%, «погіршення» - немає. Завдяки м'якому й такому, що щадить, впливові методики пасивного підводного вертикального витягнення хребта за винаходом не було відмічено жодного випадку ускладнень і погіршення стану хворих. Віддалені результати лікування спостерігалися нами через 1 рік після лікування в 35 пацієнтів. Вони свідчать про високу ефективність проведеного лікування, підвищення працездатності, відсутність загострень захворювання протягом 12 місяців. Зазначене вище підтверджується й приведеними нижче прикладами втілення, та наведені відомості щодо лікування ніяким чином не повинні розглядатися як такі, що обмежують винахід, викладений у формулі, оскільки фахівцю в даній галузі зрозуміло, що в ньому можуть бути зроблені різні зміни, виправлення та уточнення, які не призводять до відходу від суті даного винаходу та обсягу формули, що додається. Приклад 1 Хвора Р-ва, 52 роки. Діагноз: Остеохондроз попереково-крижового відділу хребта з радикулярним синдромом праворуч. 9 86729 При надходженні скаржилася на болі в правій нозі при ходьбі, виконанні нахилів уперед, оніміння ноги. Об'єктивне обстеження виявило напруження м'язів і обмеження рухливості в поперековокрижовому відділі хребта, слабкопозитивний симптом Ласега праворуч. Пройшла курс з 10 сеансів через день пасивного підводного вертикального витягнення хребта із застосуванням аквапоясу для підтримання пацієнта у глибокій воді в басейні із гідрокінезотерапією, що передбачає виконання фізичних вправ, направлених на розвантаження хребта та зміцнення м'язів, що його підтримують. Із 3-го сеансу відмічала зникнення болів у нозі, до 9-го сеансу зникнення оніміння ноги. Після заключного 10-го сеансу яких-небудь скарг не виявляла, відмічала гарне самопочуття і відчуття «міцності м'язів спини». Об'єктивне неврологічне дослідження не виявило патологічних симптомів, рух ніг здійснюються у повному обсязі. Знизилася вага тіла на 4кг, зменшився вміст жирової тканини в організмі на 7%. Збільшився ріст на 2см. Зменшилася частота пульсу і подиху в спокої, зросла толерантність до фізичного навантаження. Виписана з покращенням. Надійшла повторно на лікування через 1 рік. Відмічає гарне самопочуття протягом минулого часу. На клінічному лікуванні не перебувала. Приклад 2 Хвора Г-ль, 37 років. Діагноз: Люмбаго. При надходженні скаржилася на болі в попереку при рухах і в постелі при перевертанні з боку на бік, поганий сон. Об'єктивне обстеження виявило згладженість поперекового лордозу, деяку хворобливість при пальпації остистих відростків хребців, напруження м'язів і обмеження рухливості в попереково-крижовому відділі хребта. Пройшла курс з 8 сеансів щодня пасивного підводного вертикального витягнення хребта із застосуванням аквапоясу для підтримання пацієнта у глибокій воді в басейні із гідрокінезотерапією, що передбачає виконання фізичних вправ, направлених на розвантаження хребта та зміцнення м'язів, що його підтримують. Після заключного 8-го сеансу скарг не виявляла, відмічала гарне самопочуття, вільні рухи в попереку і нормалізацію сну. Об'єктивне неврологічне дослідження не виявило патологічних симптомів, рухи здійснюються в повному обсязі. Знизилася вага тіла на 1кг, зменшився зміст жирової тканини в організмі на 3%. Збільшився ріст на 2см. Зменшилася частота пульсу в спокої, зросла толерантність до фізичного навантаження. Виписана з покращенням. Надійшла повторно на лікування через 1 рік. Відмічає гарне самопочуття протягом минулого часу. На клінічному лікуванні не перебувала. Комп’ютерна верстка М. Ломалова 10 Приклад 3 Хворий 3-н, 52 років. Діагноз: Остеохондроз попереково-крижового відділу хребта. Вертеброгенна лівостороння люмбоішалгія. При надходженні скаржився на болі в попереку і лівій нозі при ходьбі, обмеження рухливості в попереку. Об'єктивне обстеження виявило згладженість поперекового лордозу, деяку хворобливість при пальпації остистих відростків хребців, напруження м'язів і обмеження рухливості в попереково-крижовому відділі хребта. Пройшов курс з 10 сеансів через день пасивного підводного вертикального витягнення хребта із застосуванням аквапоясу для підтримання пацієнта у глибокій воді в басейні із гідрокінезотерапією, що передбачає виконання фізичних вправ, направлених на розвантаження хребта та зміцнення м'язів, що його підтримують. Відмітив поліпшення стану після 4-х сеансів - припинилися болі в попереку. Після заключного 10-го сеансу скарг не виявляв. Самопочуття значно покращилося, відмічав вільні рухи в попереку - дістає в нахилі вперед пальцями підлогу. Об'єктивне неврологічне дослідження не виявило патологічних симптомів, рухи здійснюються в поперековокрижовому відділі хребта в повному обсязі. Знизилася вага тіла на 2кг, зменшився зміст жирової тканини в організмі на 5%. Збільшився ріст на 1,6см. Зменшилася частота пульсу в спокої, зросла толерантність до фізичного навантаження. Виписаний з покращенням. Надійшов повторно на лікування через 1 рік. Відмічає гарне самопочуття протягом минулого часу, відсутність звичних весняно-осінніх загострень. На клінічному лікуванні не перебував. В даний час скарг не висловлює. Об'єктивне неврологічне дослідження не виявило патологічних симптомів, рухи здійснюються в поперековокрижовому відділі хребта в повному обсязі. Знову пройшов курс пасивного підводного вертикального витягнення хребта з 9 сеансів через день. Знизилася вага тіла на 2кг, зменшився вміст жирової тканини в організмі на 3%. Зменшилася частота пульсу в спокої, зросла толерантність до фізичного навантаження. Таким чином, як видно з результатів лікування, проведення підводного вертикального витягнення хребта за винаходом виключає можливість ускладнень, що робить його придатним для більшого кола пацієнтів, і забезпечує стійкий виражений клінічний ефект при лікуванні захворювань попереково-крижового відділу хребта, при яких є корисним витягнення хребта. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601